Безпека праці при виконанні робіт за зниженого атмосферного тиску

Правила безпечної роботи

1. Контролюйте, щоб працівники дотримувалися техніки безпеки.
2. Забезпечте їх засобами індивідуального захисту.
3. Ініціюйте тренування для адаптації організму до кисневого голодування.
4. Організуйте медичні огляди.

При роботах за зниженого атмосферного тиску, як на високогірних будівельних майданчиках, метеостанціях тощо, знижений атмосферний тиск виникає у кабінах висотних літаків, космічних кораблях, відсіках орбітальних станцій, а також у високогірній місцевості.

Роботи за зниженого атмосферного тиску можуть спричинити появу у працівників висотного метеоризму, аеросинуситу, висотної емфіземи легенів, вибухової декомпресії, висотної та гірської хвороби. Тож на підприємствах, які виконують роботи на висоті, необхідно організувати заходи для захисту від зниженого атмосферного тиску.

Дізнайтеся більше про професійні хвороби та порядок їх встановлення

Чим небезпечний вплив зниженого атмосферного тиску

Через знижений атмосферний тиск підвищується тиск у тих порожнинах тіла, де є гази. Це призводить до патологічних процесів, які розвиваються, коли працівник підіймається на висоту 9–10 тис. м над рівнем моря.

При висотному метеоризмі, аеросинуситі, висотній емфіземі легенів у тканинах поступово утворюються бульбашки газу, який раніше був розчинений. Якщо атмосферний тиск знижується до 5,9-6,1 кПа і менше, тиск газового середовища, в якому перебуває працівник, стає меншим за пружність водяної пари за температури 37 °С. У тканинах організму утворюється пара.

У таких випадках клінічна картина захворювання тяжка. Потерпілий скаржиться на біль у животі, вухах, придаткових пазухах носа, зубний біль. За тяжкого патологічного стану виникають сильні розлади роботи серцево-судинної системи, порушується частота серцевих скорочень і раптово знижується артеріальний тиск.

Вибухова декомпресія: чим небезпечна, профілактика

Вибухова декомпресія виникає в екстремальних умовах, коли кабіна літального апарата на великій висоті в атмосфері або космосі раптово розгерметизувалася. Хоча цей фактор рідко впливає на льотчиків і космонавтів, та більшість аварій на літальних апаратах спричиняє саме він. Через розгерметизування кабіни гинуть люди, які у ній перебували, і в невідомому напрямку падає некерована дорога техніка. Те ж стається, якщо порушена герметичність кесонної камери і швидко падає тиск.

За вибухової декомпресії у порожнинах організму (легенях, травному каналі, середньому вусі, придаткових пазухах носа тощо) швидко зростає об’єм газу. Баланс між тиском у цих порожнинах та тиском навколишнього газового середовища вирівнюється повільно. У тканинах організму він певний час лишається високим. Тому вони можуть розтягнутися або й розірватися: виникає крововилив, газова емболія, шок.

Під дією зниженого атмосферного тиску в осіб, які працюють на висоті, може з’явитися висотна та гірська хвороба.

Висотна хвороба: чим небезпечна, профілактика, лікування, експертиза працездатності

Це захворювання виникає, коли значно й швидко знижується парціальний тиск кисню в навколишньому газовому середовищі. Основна причина висотної хвороби — гостре кисневе голодування. Воно виникає через те, що зменшується парціальний тиск кисню в повітрі або знижується вміст кисню у штучному газовому середовищі герметично замкнених приміщень. Перша ситуація може статися під час висотних польотів у літальних апаратах із кабінами відкритого типу або після неповного поступового порушення герметичності кабін закритого типу. Друга — коли не працюють системи, які генерують повітря у герметичних кабінах і приміщеннях.

Чим небезпечна:

Існує дві форми висотної хвороби – колаптоїдна та непритомна.

Колаптоїдна форма має передвісники. Перші прояви захворювання – загальна слабкість, запаморочення, нудота, відчуття жару та браку повітря. Порушуються зір і слух (шум у вухах).

Шкіра стає блідою, підвищується потовиділення, загострюються риси обличчя. Рухова активність спершу активізується, а потім загальмовується. Потерпілий стає байдужим, довго перебуває в тій самій позі, фіксує погляд на окремих предметах. Прохання виконує повільно й неохоче. Залишається у свідомості.

Колаптоїдну форму висотної хвороби можна своєчасно діагностувати на початку її розвитку та вжити заходів, щоб запобігти прогресуванню. Через деякий час стан потерпілого повністю відновлюється.

Непритомна форма висотної хвороби починається раптово, без передвісників. Різко падає частота серцевих скорочень та артеріальний тиск, потерпілий непритомніє.

Організація профілактики:

Щоб у працівників не виникла висотна хвороба:

• організуйте попередні та регулярні періодичні медичні огляди льотного складу. Особи, які працюють у цих умовах, мають бути повністю здорові;
• забезпечте працівників технічними засобами, які підтримують повноцінне надходження кисню до організму під час висотних польотів. Літати на висоті понад 12 000 м можна лише у спеціальних скафандрах або в герметичних кабінах. Льотчиків потрібно забезпечити теплим одягом;
• організуйте тренування у барокамері з імітацією підйомів на висоту, яку варто поступово збільшувати з 3000 до 5000 м;
• забезпечте працівників вітамінами С, В1, В2, В6, РР, Р, фолієвою кислотою.

Дізнайтеся про порядок видачі лікувально-профілактичного харчування

Як лікувати та провести експертизу працездатності

Перший крок лікування — забезпечте надходження кисню до організму потерпілого. Потрібно провести оксигенотерапію. За легкого перебігу хвороби цього достатньо, щоб швидко та повністю відновити стан. Певний час після втрати свідомості мозковий кровообіг не погіршується і залишається на високому рівні. Тому після того, як нормальне надходження кисню в організм відновили, потерпілий приходить до тями і всі симптоми висотної хвороби зникають протягом 10-20 секунд. Далі лікують основні прояви захворювання залежно від симптомів, що виникли.

Під час експертизи працездатності враховують індивідуальні особливості потерпілого. Легкі форми висотної хвороби, які не призвели до стійких негативних змін стану здоров’я, не є протипоказанням продовжувати роботу за професією. За виражених і стійких змін потерпілий втрачає працездатність. Його потрібно направити на медико-соціальну експертну комісію, щоб та вирішила, чи встановлювати потерпілому групу інвалідності та визначила можливість його подальшого працевлаштування.

Ознайомтесь з порадами, які допоможуть врятувати життя людині, у статті Як ефективно та безпечно надати домедичну допомогу: поради бувальця

Гірська хвороба: чим небезпечна, профілактика

Цей хворобливий стан виникає під час підйому у високогірні райони з розрідженим повітрям. Атмосферний тиск змінюється залежно від висоти місцевості над рівнем моря. У звичайних умовах на працівника тисне стовп атмосферного повітря 1,033 кгс/см2 (1 атм або 101,3 кПа), що відповідає тиску ртутного стовпа 760 мм. Тиск рівномірно поширюється на все тіло працівника. Його врівноважує зсередини організму тиск газів, що містяться у крові, тканинах і порожнистих органах.

Угорі знижується атмосферний тиск, розріджується повітря. Гірська хвороба формується через недостатність кисню в розрідженому повітрі гір. Вона розвивається в альпіністів під час підйому на висоту, в осіб, які працюють у високогірній місцевості.

Чим небезпечна:

Із підйомом на висоту атмосферний тиск падає. Відповідно, зменшується тиск кисню у зовнішньому середовищі. Коли знижується тиск кисню в атмосфері чи у горах, зменшується парціальний тиск кисню в альвеолярному повітрі легенів.

Внаслідок зниження парціального тиску кисню в повітрі в організмі виникають різні реакції. Якщо бракує кисню в навколишньому середовищі, знижується парціальний тиск кисню в альвеолярному повітрі, артеріальній крові та тканинах організму. Коли знижується тиск кисню, у міжклітинній рідині уповільнюється швидкість споживання клітинами кисню, розвивається його дефіцит у тканинах.

Симптоми гірської хвороби розвиваються повільно. Зазвичай вони проявляються через кілька годин чи добу після підйому на висоту. Як правило, симптоми мають компенсований перебіг.

Тяжкість проявів і клінічна симптоматика залежать від швидкості підйому та висоти гір над рівнем моря і від того, як довго працівник перебуває в цих умовах. На формування захворювання впливає індивідуальна чутливість організму та його стійкість до кисневого голодування.

За швидкого підйому на висоту виникає хворобливий стан. Перші симптоми: запаморочення, підвищена стомлюваність, апатія, загальна слабкість, задишка, підвищена частота серцевих скорочень. У цей період можуть виникати симптоми емоційної нестійкості: ейфорія, зміна настрою, безпричинний сміх, плаксивість. З’являється «некритичне» оцінювання свого стану, головний біль, різке зниження пам’яті та уваги. Часто у потерпілих виникають розлади координації рухів, носові та шлунково-кишкові кровотечі, біль у кістках і суглобах.

Гарячі статті зі свіжого номера

• Витрати на охорону праці: оформлюємо правильно
• Перевіряємо стан охорони праці на підприємстві. Перелік документів
• Як проводити інструктажі та навчання на мікропідприємствах

Знижується гострота зору: послаблюється акомодація, світлова чутливість, звужуються поля зору; слуху і нюху.

Клінічна картина гірської хвороби найяскравіше проявляється на п’яту добу перебування на висоті. Надалі ці симптоми можуть слабшати через адаптування до висоти. Якщо адаптування не відбулося, то захворювання прогресує і виникають важкі ураження серцево-судинної і дихальної систем.

Чи знаєте ви, як здійснювати серцево-легеневу реанімацію у разі нещасного випадку на виробництві

Є також токсична форма гірської хвороби, яка швидко розвивається. У потерпілого раптово настає безсилля, з’являється холодний піт, нудота, блювання, задишка на тлі психічного збудження.

Організм може адаптуватися до високогір’я і перебувати в умовах помірного дефіциту кисню у навколишньому повітрі. Зростає частота дихання і пульсу та, як наслідок, — насиченість крові киснем. У тканинах кисень починає витрачатися економніше.

Те, як швидко людина адаптується, залежить від висоти. Для повної адаптації потрібно один-два місяці. Якщо виконувати важкі фізичні роботи на висоті 3-4 км, навіть за умови повної адаптації може погіршитися загальний стан і виникнуть симптоми, які ми описували. Природна межа адаптування — висота 4000-4500 м. Якщо довго перебувати на більших висотах, адаптування припиниться і виникає гірська хвороба.

Важливі статті за темою:

1. Перша допомога при переохолодженні та обмороженні
2. Оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови

Як запобігти:

Для профілактики гірської хвороби варто:

• правильно проводити професійний відбір;
• організувати поступове тренування до кисневого голодування, контролювати дотримання встановлених інструкцій;
• під час сходжень і роботи в умовах високогір’я контролювати дотримання розробленого для конкретних умов режиму праці і відпочинку, правил особистої гігієни, режиму сну; запобігати вживанню алкогольних напоїв і курінню;
• під час сходження на висоту понад 4500 м обов’язково забезпечити апаратами для подавання у вдихуване повітря кисню;
• забезпечити повноцінним харчуванням із комплексом необхідних вітамінів. Потрібно вживати багато підкисленої та вітамінізованої рідини.

Для лікування гірської хвороби потрібно: знизити висоту, перевести працівника в умови нормального атмосферного тиску, забезпечити вдихання кисню або його суміші з повітрям.

Читайте також: Падіння з висоти: все про травми та засоби захисту

Гарячі статті

• Порядок розслідування нещасних випадків
• Покажчик НПАОП 2019
• Навчання з питань охорони праці
• Штрафи за порушення законодавства про працю у 2019 році