Серцево-легенева реанімація у разі нещасного випадку на виробництві
Володіння елементарними прийомами надання домедичної допомоги надзвичайно важливе. Адже неможливо передбачити, коли та з ким стнеться нещасний випадок. Коли життя потерпілого опиняється у ваших руках, головне не розгубитися і подолати страх зробити щось не так. Для цього й потрібно опанувати навички безпечного надання першої допомоги, зокрема — проведення серцево-легеневої реанімації (далі — СЛР).
Як правильно та безпечно провести серцево-легеневу реанімацію — з’ясуємо далі.
Організовуємо навчання працівників з надання домедичної допомоги
Порятунок потерпілого: що у законодавстві
Домедична допомога — невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я, що здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до закону зобов’язані здійснювати такі дії та заходи.
Якщо особи, передбачені частиною першою статті 12 Закону про екстрену медичну допомогу, не надали або ж неналежно надали домедичну допомогу потерпілому, вони нестимуть відповідальність залежно від обставин справи. Підстава — стаття 135 Кримінального кодексу України (КК) «Залишення в небезпеці» або ж статті КК, які регламентують відповідальність за службові злочини.
Звичайних громадян, які не надали або ж неналежно надали домедичну допомогу потерпілому, також можуть притягти до відповідальності залежно від обставин справи.
Працівники під час прийняття на роботу та протягом роботи проходити навчання з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі аварії. Цього вимагає стаття 18 Закону про охорону праці. Організувати таке навчання — обов'язок роботодавця.
Коли проводити серцево-легеневу реанімацію
СЛР проводять, щоб відновити життєдіяльність організму потерпілого та вивести його зі стану клінічної смерті. Вона поєднує компресії грудної клітини, або ж непрямий масаж серця, та штучну вентиляцію легенів.
Серцево-легенева реанімація потрібна, якщо:
- потерпілий знепритомнів;
- він не дихає та відсутнє серцебиття (клінічна смерть).
Здавалося б, знати, в яких випадках вимагається СЛР, має кожен. Цього навчають ще у школі. Однак працівники швидкої часто рятують потерпілих, яким намагалися провести СЛР, хоча у них був пульс.
Отже, перш ніж починати серцево-легеневу реанімацію, потрібно обов'язково перевірити, чи дихає хворий та чи є у нього пульс. Тільки за умови, що пульсу та дихання немає, розпочинають заходи СЛР.
Як не наразитися на небезпеку під час серцево-легеневої реанімації
Життя того, хто надає першу допомогу, — не менша цінність, ніж життя потерпілого. Про це потрібно пам'ятати перед тим, як надавати допомогу. Коли інструктор навчає працівників серцево-легеневій реанімації, він обов’язково має попередити потенційних рятувальників, щоб вони не ризикували власним здоров’ям і життям.
Щоб не наражатися на небезпеку, під час СЛР потрібно запобігати контакту з біологічними рідинами потерпілого (слиною, кров’ю) та використовувати одноразовий клапан для штучного дихання.
Одноразовий пристрій для штучного дихання: тип А (клапан) і тип Б (плівка-клапан)
Рятівник не знає, носієм яких хвороб є потерпілий. Тому надягти одноразові медичні рукавички, бути обережним при маніпуляціях і скористатися клапаном (хусточкою, бинтом) — елементарні заходи безпеки.
У Методичних рекомендаціях з реанімування (Guidelines for Resuscitation; 2015; далі — Методичні рекомендації) Європейська рада реанімації підкреслила, що той, хто проводить СЛР, має виконувати компресії грудної клітини для потерпілого із зупинкою серця. Якщо виконавець СЛР навчений і може виконувати штучне дихання, то він має поєднувати компресії грудної клітини та штучне дихання.
Однак, якщо у рятувальника немає одноразового захисного клапана та наявні власні проблеми зі здоров'ям, краще обмежитися непрямим масажем серця.
Як підготуватися до серцево-легеневої реанімації
Перед тим, як почати реанімацію, підготуйтеся. Діяти потрібно швидко.
1. Попросіть когось викликати швидку за номером 103.
2. Підійдіть до потерпілого, доторкніться до нього і голосно заговоріть із ним, наче намагаєтеся розбудити. Не реагує? — Перевірте, чи він дихає. Якщо дихання нормальне, залиште його в тому положенні, у якому знайшли (за умови, що таке положення не становить небезпеки). Спробуйте з’ясувати, що сталося, і надати допомогу.
3. Якщо у потерпілого порушене дихання, переверніть його на спину, покладіть на тверду поверхню та послабте одяг, що тисне (ремінь, комірець, краватка). Однією рукою акуратно натисніть на лоба так, щоб підборіддя опинилося на одному рівні з шиєю. Пальцями другої руки підійміть підборіддя, щоб забезпечити максимальну прохідність дихальних шляхів. Зафіксуйте потерпілого у такому положенні — підкладіть йому під лопатки (а не під потилицю) згорнутий у валик одяг.
4. Обов’язково перевірте, чи вільні дихальні шляхи: злегка відкрийте рота і загляньте в нього. Якщо в роті рідина (вода, блювотні маси) або сторонні предмети, поверніть голову потерпілого на бік і видаліть їх. Далі поверніть голову у початкове положення. Трапляється, що щелепи потерпілого дуже стиснуті і відкрити йому рота не виходить. Тоді виконуйте штучне дихання способом «рот-у-ніс».
Як проводити СЛР
Станьте на коліна збоку від потерпілого так, щоб ваші ноги були перпендикулярно до його тіла. Не реанімуйте навприсядки або в іншому незручному положенні: за кілька хвилин ви стомитеся, ноги заніміють, і подальша реанімація буде під загрозою. Навіть якщо ви у дорогих брюках чи нових панчохах, без роздумів ставайте навколішки, адже ви рятуєте життя.
Якщо рятуєте вдвох, станьте по різні боки від потерпілого: один навпроти обличчя (виконуватиме штучне дихання), інший — навпроти грудної клітини (для непрямого масажу серця). Через 5-10 хвилин поміняйтеся місцями.
Як надати домедичну допомогу потерпілому під завалом
Перед тим, як проводити штучне дихання, затисніть потерпілому носа, щоб повітря надходило йому в легені і не виходило назовні. На рота потерпілому покладіть одноразовий захисний клапан (рис. 1). Зробіть глибокий вдих із випрямленою спиною і розправленими плечима, щоб набрати повні легені повітря. Потім нахиліться до потерпілого та зробіть видих із зусиллям. Ваш рот при цьому має бути щільно притиснений до рота потерпілого. Повторіть усе ще раз. Ви маєте зробити потерпілому два вдихи.
Коли готуєтеся до непрямого масажу серця, станьте у правильне положення, щоб звести втому до мінімуму. Як потрібно накладати руки на грудину під час непрямого масажу серця, показано на рисунку. Обіпріться на грудину нижньою частиною долоні. Долоню розташуйте чітко вздовж грудини. Не переходьте на ребра, щоб не зламати їх.
Положення рук рятівника при непрямому масажі серця
Правильно визначіть точку натискання на грудині! Вона розташована посередині грудної клітини на два пальці вище кінця грудини. Кінець грудини, тобто мечоподібний відросток, легко знайти на дотик.
Ваші плечі мають бути точно над грудиною потерпілого. Поштовхи робіть усім корпусом, так м’язи рук менше стомлюватимуться. Коли робите паузу для штучного дихання, прибирайте руки, щоб грудина потерпілого могла безперешкодно підніматися під час «вдиху».
Шпаргалка: Домедична допомога потерпілому при серцевому нападі
Часто люди не надають домедичну допомогу, оскільки не впевнені у власній здатності правильно виконати маніпуляції. Однак за даними Європейської ради реанімації, переломи ребра і ключиці отримали лише 1,7% людей, яким СЛР робили особи без медичної освіти. Водночас у жодного потерпілого не зафіксували клінічно доведених ушкоджень внутрішніх органів.
Існує також такий спосіб відновлення роботи серцевого ритму при настанні раптової зупинки серця, як прекардіальний удар. Його суть полягає в компресії грудної клітини. При різкому стисненні провокується скорочувальна діяльність шлуночків серця, їх кровонаповнення і деполяризація — штучний запуск ритму. Саме цей прийом краще не використовувати під час порятунку портерпілого за відсутності відповідних навичок, адже в такому випадку існує ймовірність зламати ребра.
Метод, який рекомендує Європейська рада реанімації
У Методичних рекомендаціях ідеться: якщо ви навчені і за цих конкретних умов спроможні, то після 30 компресійних поштовхів грудини виконуйте 2 вдихи. Якщо ні — обмежтеся непрямим масажем серця.
Намагайтеся робити 100-120 компресійних поштовхів на хвилину. При натиску грудина має опуститися не більше, ніж на 6 см. Між поштовхами давайте грудям потерпілого повністю піднятися, однак стежте, щоб частота непрямого масажу серця не знижувалася.
Якщо компресії грудної клітини чергуєте зі штучним диханням, вдихайте потерпілому повітря протягом секунди та спостерігайте, чи підіймається його грудна клітина. Далі стежте, як повітря виходить із легенів, а грудна клітка потерпілого опускається. Самі в цей час набирайте повітря.
Якщо потерпілого вдалося реанімувати, за ним потрібно уважно спостерігати ще деякий час. За потреби будьте готові поновити реанімаційні заходи.
Дізнайтеся більше про Інформаційні ресурси з охорони праці_Система
Перейти до відео
Істотно підвищують готовність людей проводити СЛР заняття на тренажерах — манекенах у повний зріст або ж торсі людини. Навчання з ними дає змогу відпрацювати компресійні натиски на грудну клітину і штучне дихання під контролем електронного табло або комп’ютера.