Організація охорони праці на підприємстві — це цілісна система прав, обов’язків та повноважень суб’єктів виробничого процесу, процедур, спрямованих на дотримання безпечного рівня виробництва, правил та нормативних вимог, які регулюють питання найманої праці
Охорона праці на підприємстві
Охорона праці на підприємствах займає особливе місце: від належної організації охорони праці на підприємстві залежить здоров'я та життя працівників. Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя та здоров'я під час трудової діяльності визначає Закон України «Про охорону праці».
Як впровадити СУОП на підприємстві
Усім імовірним виробничим аваріям і травмам можна й потрібно запобігати. Для цього необхідно подбати про створення на підприємстві належних і безпечних умов праці. Фахівці «Експертус охорона праці» допоможуть в цьому.
Що таке охорона праці
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності (ст. 1 Закону України «Про охорону праці»).
Роботодавець – власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.
Працівник – особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).
Складові (напрями) охорони праці регламентуються відповідними нормативними документами або системою нормативних документів. Наприклад:
- правові питання – Кодексом законів про працю;
- санітарно-гігієнічні та лікувально-профілактичні – санітарними нормами і правилами (нормативні документи мають шифр ДСН, ДСанПіН, ДСП тощо);
- організаційно-технічні – нормативні документи мають шифр НПАОП, державні (національні) стандарти України (нормативні документи мають шифр ДСТУ, ГОСТ, ДБН тощо) та технічні регламенти безпеки;
- соціально-економічні – закони, постанови Кабінету Міністрів України тощо.
Завжди під рукою актуальні редакції потрібних нормативних документів
Нормативні посилання
- ЗУ Про охорону праці №2694-XII від 12.09.2025
- Кодекс України про адміністративні правопорушення №80731-X від 11.12.2025 (далі КУпАП)
- Кримінального кодексу України №2341-III від 17.07.2025 (далі ККУ).
- ЗУ №2136-IX від 04.12.2025 Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану (далі №2136-IX)
- ЗУ № 2352-IX від 01.07.2022 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин (далі №2352-IX)
- Зміни, що вносяться до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджені постановою Кабінету Міністрів України
від 20 січня 2023 р. № 59 (далі Зміни №59)
Обов’язки роботодавця
Організація охорони праці на підприємстві покладається на роботодавця. Адже саме роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Тобто, завдання роботодавця зокрема і у забезпеченні дотримання прав робітників, передбачених у нормативних та регуляторних актах з охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:
- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
- впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;
- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі – акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;
- здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;
- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.
Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Скачати повністю
Серед фундаментальних зобов'язань роботодавця окремо слід виділити організацію систематичного навчання персоналу, контроль за станом здоров’я через медичні огляди, а також безумовне дотримання прав і трудових пільг для жінок, підлітків та осіб з інвалідністю.
Функції служби охорони праці на підприємстві, обов'язки роботодавця, завдання та права працівників СОП, кваліфікаційні вимоги до інженерів з ОП. Зразок Положення про СОП
Обов'язки працівників
Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
Працівник зобов'язаний:
- дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.
Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Служба охорони праці на підприємстві
Організація охорони праці на підприємствах починається зі створення служби охорони праці.
Створення окремої служби охорони праці в компанії є обов’язковим, якщо кількість штату становить 50 і більше осіб.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.
Служба охорони праці підприємства створюється розпорядчим документом керівника.
Кому підпорядковується служба охорони праці на підприємстві
Служба охорони праці на підприємстві підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства (роботодавцю). Це означає, що керівник підприємства несе відповідальність за організацію та забезпечення безпечних умов праці, а служба охорони праці є інструментом для реалізації цієї відповідальності.
Тобто, на ваше запитання, кому безпосередньо підпорядкована служба охорони праці на підприємстві, відповідаємо: служба охорони праці на підприємстві безпосередньо підпорядковується роботодавцю.
Фахівці СОП мають право:
- видавати накази щодо усунення допущених недоліків, отримувати від відповідальних осіб відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;
- вимагати відсторонення від роботи працівників, які не пройшли обов’язкового медичного обстеження, навчання, інструктажу, атестації знань і не мають допуску до відповідних робіт;
- за наявності загрози для життя і безпеки робітників — призупиняти виробничий процес;
- ініціювати питання притягнення винних осіб до відповідальності.
Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець.
Додатково, з метою забезпечення пропорційної участі працівників у створенні комфортних та безпечних умов праці за рішенням колективу може створюватися Комісія з питань охорони праці. Висновки такої комісії мають рекомендаційний характер.
Фінансування охорони праці
Стан охорони праці на підприємстві може відповідати встановленим нормативним вимогам лише за наявності належного рівня фінансування. Відповідальною особою за формування матеріального і грошового забезпечення охорони праці є роботодавець. Тобто, фінансування охорони праці на підприємстві здійснюють роботодавці.
Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік. Отже, фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем у суммі не менше, ніж 0,5 % від вказаного фонду.
У бюджетних установах розмір фінансування на охорону праці визначається у колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей підприємства.
У колективному договорі сторони передбачають, зокрема, комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення рівня охорони праці, запобігання виробничому травматизму, професійному захворюванню, аваріям і пожежам; визначають обсяги та джерела фінансування цих заходів.
Основним документом, який визначає заходи, які відносяться до витрат на охорону праці є Перелік заходів та засобів з охорони праці, затверджений постановою КМУ від 27.06.2003 № 994. Цей Перелік, зокрема, передбачає витрати на придбання необхідної літератури; проведення навчання і перевірки знань із питань охорони праці посадових осіб й інших працівників протягом трудової діяльності та організацію лекцій, семінарів і консультацій із зазначених питань.
За недотримання норм витрат на охорону праці роботодавця можуть притягти до відповідальності.
Володимир Дрозд сертифікований експерт ЄСОП, аудитор систем управління охороною здоров՚я та безпекою праці, м. Південне Ситуація. На невеликому підприємстві немає ні профспілки, ні уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці. Чи може входити до складу комісії з розслідування нещасного випадку інженер з охорони праці?
Громадський контроль за охороною праці
Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об’єднання в особі своїх виборних органів і представників. Тобто, по суті, громадський контроль - це контроль з боку та в інтересах працівника.
Профспілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту.
Якщо існує загроза життю або здоров’ю працівників профспілки можуть вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах в цілому на період, необхідний для усунення загрози.
За відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.
Отже, на запитання, хто здійснює громадський контроль за охороною праці, відповідь така: громадський контроль за охороною праці здійснюють професійні спілки або уповноважена найманими працівниками особа.
Обов'язки працівників з охорони праці
До обов'язків працівників з охроони праці належать, перш за все, виконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
Відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону праці
За порушення законодавства про охорону праці та невиконання приписів посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються до сплати штрафу в порядку, встановленому законом. Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки.
Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.
Вид порушення | Санкція |
Витрати на охорону праці становлять менше ніж 0,5% фонду оплати праці за попередній рік | Штраф із розрахунку 25% від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за такий період, але не більше ніж 5% середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік (стаття 43 ЗУ про охорону праці) |
Несплата або неповна сплата штрафу | Пеня на несплачену суму штрафу або його частини з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення (стаття 43 ЗУ про охорону праці) |
Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці | Накладення штрафу на працівників від чотирьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (стаття 41КУпАП) |
Порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві | Накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (стаття 41КУпАП) |
Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого | Штраф від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.(стаття 271 ККУ) |
Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки | Обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого. (стаття 271 ККУ) |
Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого | Штраф від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.(стаття 272 ККУ) |
Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки | Обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. (стаття 272 ККУ) |
Кошти від застосування штрафних санкцій зараховуються до Державного бюджету України.
Охорона праці під час воєнного стану
Питання охорони праці на підприємстві в умовах воєнного стану мають не менш важливе значення.
Під час воєнного стану частина підприємств, перш за все ті, що розташовані в зоні активних бойових дій, зупинили свою роботу або змушені працювати в іншому форматі.
За таких умов не всі роботодавці можуть належним чином виконувати обов’язки, передбачені трудовим законодавством. Особливо актуальним стає питання організації праці, зокрема забезпечення належного функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.
Відповідь на припис про усунення порушень законодавства про охорону праці
Зважаючи на це Верховна Рада України прийняла Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 за № 2136-ІХ, яким встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться окремі обмеження конституційних прав і свобод громадян.
Зокрема, з метою оперативного залучення нових працівників до виконання роботи, а також усунення кадрового дефіциту роботодавцям дозволили укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
Передбачено, що:
- у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, та загрозою для життя і здоров’я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження;
- можливе звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності та у період перебування у відпустці;
- можливе призупинення дії трудового договору, тобто тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.
З 19 липня 2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Закон вніс зміни до КЗпП, Законів України «Про оплату праці», «Про відпустки» та «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Зміни, зокрема, передбачають відновлення позапланових перевірок роботодавців.
Законом деталізовано, що обмін інформацією з працівниками в електронній формі, включаючи ознайомлення з наказами та повідомленнями роботодавця, допускається з обов’язковим накладанням електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. При цьому сторони можуть визначити альтернативні способи обміну інформацією у трудовому договорі.
Водночас на період воєнного стану сторони можуть погодити альтернативні варіанти обміну наказами, повідомленнями та іншими документами з питань організації трудових відносин.
Передбачено нові підстави для припинення трудового договору, а саме:
- смерть роботодавця — фізичної особи або працівника (після набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою);
- відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль;
- неможливість забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв'язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Законом також встановлено, що тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин. Також у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65 (граничні норми застосування надурочних робіт), частин третьої — п’ятої статті 67 (перенесення вихідного дня на наступний день після святкового або неробочого дня), статті 71 (заборона роботи у вихідні дні), статті 73 (святкові і неробочі дні), статті 781 (неврахування святкових і неробочих днів при визначенні тривалості щорічних відпусток) Кодексу законів про працю України.
З метою спрощення, врегулювання та удосконалення процедури розслідування нещасних випадків на період дії в Україні режиму воєнного стану внесені зміни до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
Основні зміни:
- Строк повідомлення про нещасний випадок змінено з 2 годин на протягом доби.
- Засідання комісії є чинним за участі більшості членів, обов’язково з головою. Рішення, протоколи та акти приймаються і підписуються присутніми членами. Голова повідомляє відсутніх усіма доступними засобами зв’язку.
- Документи можуть підписуватися електронним підписом, але засідання комісії проводиться офлайн.
- Нещасні випадки з працівниками внаслідок воєнних дій підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від тяжкості травм. Контроль здійснює Держпраці.
- Повідомлення про нещасний випадок унаслідок бойових дій подається не пізніше наступного дня до Держпраці, ПФУ, військової адміністрації, профспілки (або уповноваженої особи) та галузевої профспілки.
- При травмах унаслідок воєнних дій дослідження алкоголю та наркотичних речовин не проводиться.
- Нещасні випадки з тяжкими наслідками або можливою інвалідністю розслідуються комісією підприємства без письмового доручення Держпраці, а строк розслідування може бути продовжений без погодження з нею. Гарантовано це застосовується у районах бойових дій; на інших територіях рекомендується погодження з Держпраці.
- Протягом 3 робочих днів після спеціального розслідування підприємство формує та надсилає матеріали до Держпраці, її територіального органу, ПФУ, Нацполіції (за тяжких або смертельних наслідків), профспілок та інших учасників розслідування. Потерпілому або його представникам надається акт Н-1. Якщо це неможливо – матеріали формує територіальний орган Держпраці.
Для підтримання належного рівня організації охорони праці на підприємстві під час воєнного стану слід і надалі дотримуватись норм, встановлених Типовим положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05).
Як подолати психологічну втому у воєнний час
Вимоги цього Типового положення є обов'язковими для виконання усіма центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, бюджетними установами та суб'єктами господарювання незалежно від форми власності та видів діяльності.
Особливо важливо проводити позапланові інструктажі з охорони праці щодо дій працівників та посадових осіб суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану.
Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
