Нещасний випадок на виробництві: чинний порядок розслідування

Нещасні випадки на виробництві: нормативне регулювання

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі – Порядок № 337), набув чинності 01.07.2019. Порядок № 337 зазнав деяких змін, які далі в статті ми детально розглянемо.

ПІДПИСАТИСЯ НА НАШ TELEGRAM

Зокрема у Порядку з'явився новий розділ – «Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях». Відповідні зміни внесені постановою Кабміну від 20.01.2023 № 59 (далі – постанова № 59).

Нещасний випадок на виробництві – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо (п. 3 Порядок № 337).

До нещасних випадків на виробництві також відноситься втрата працездатності, зокрема:

• внаслідок тілесних ушкоджень,
• гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь,
• одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження,
• у разі утоплення,
• ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням,
• одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо),
• контакту з представниками тваринного та рослинного світу.

Якщо нещасний випадок стався одночасно з двома та більше працівниками незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм, порядок розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві визначає його як груповий нещасний випадок.

Розслідування нещасних випадків на виробництві: 2026

Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві, чинний на сьогодні, поширюється на усіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Порядок визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися:

• з особами, які працюють на умовах трудового договору (контракту) (крім домашніх працівників, які не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Як діяти, якщо на підприємстві стався нещасний випадок

Володимир Дрозд сертифікований експерт ESOSH, аудитор систем управління охороною здоров’я та безпекою праці, Південне

Вимоги законодавства. Першочергові дії. Повідомлення учасників розслідування, уповноважених органів. Завдання та обов’язки комісії. Які обов'язки комісії. Строки розслідування...

Дізнайтесь як діяти, якщо на підприємстві стався нещасний випадок

Зверніть увагу! Нещасний випадок — це не лише втрата працездатності, тобто ситуація, в якій працівник отримує листок непрацездатності. Навіть якщо потерпілого перевели на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, це вже слід вважати нещасним випадком на виробництві.

Які дії мають бути виконані, коли розслідування нещасних випадків на виробництві триває, першочергові кроки

Розслідування нещасних випадків на будь-якому виробництві триває в межах термінів, встановлених Порядком № 337. Одразу після того, як на підприємстві стався нещасний випадок, свідки події повинні вжити всіх можливих заходів, щоб надати допомогу потерпілому. Також потрібно негайно повідомити про цей інцидент безпосередньому керівникові, службі охорони праці підприємства або іншій уповноваженій особі підприємства. Підстава — пункт 4 Порядку № 337.

Безпосередній керівник робіт чи інша уповноважена особа підприємства зобов'язані терміново організувати надання домедичної допомоги потерпілому та у разі потреби доправити його до закладу охорони здоров'я. Також потрібно негайно повідомити роботодавцю про те, що сталося. Своєчасність та повнота першочергових заходів є критичними факторами для мінімізації наслідків нещасного випадку та запобігання подальшому ускладненню стану потерпілого

До прибуття комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві потрібно зберегти обстановку на робочому місці, машини, механізми, обладнання, устатковання у такому стані, у якому вони були на момент нещасного випадку. Однак це потрібно робити лише у тих випадках, якщо ніщо не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і зміна обстановки не призведе до тяжчих наслідків або порушення виробничих процесів.

Якщо неможливо зберегти обстановку у такому стані, у якому вона була на момент нещасного випадку, потрібно зробити чіткі фотографії механізмів, вузлів, агрегатів, інструменту, показання приладів тощо. Цього вимагає порядок розслідування нещасного випадку на виробництві. Це можна зробити навіть за допомогою власного мобільного телефону.

Продовжувати виробничу діяльність на місці нещасного випадку або почати експлуатувати машини, механізми, устатковання можливо лише з дозволу голови комісії з розслідування нещасного випадку.

Як користуватися пошуком у Системі «Експертус Охорона праці»

Повідомлення про нещасний випадок: кому і як повідомити

Роботодавець зобов'язаний надати повідомлення про нещасний випадок за місцем його настання до:

• територіального органу Держпраці;
• територіального органу Пенсійного фонду України (далі – ПФУ);
• керівникові підприємства (установи, організації), на території якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства (установи, організації);
• керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці, а у разі відсутності профспілки – уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;
• уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення);
• органові ДСНС у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі.

Перелік наведено в абзацах чотири—дев'ять пунктів 8 Порядку № 337.

Термін повідомлення про нещасний випадок

У разі отримання інформації про нещасний випадок від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров'я, заяви потерпілого, членів його сім'ї чи уповноваженої ним особи тощо роботодавець зобов'язаний повідомити підприємствам (установам, організаціям), наведеним вище, засобами зв'язку протягом доби, на  паперовому носії — не пізніше наступного робочого дня. Такі терміни повідомлення про нещасний випадок визначено Порядком № 337.

Наприклад, якщо нещасний випадок стався в п'ятницю, 13.03.2026, то роботодавець зобов'язаний повідомити про нього засобами зв'язку не пізніше суботи, 14.03.2026 (протягом доби). А повідомлення на паперовому носії можна надати 16.03.2026, тобто наступного робочого дня.

Якщо нещасний випадок стався внаслідок події під час руху транспортних засобів усіх видів, подавати повідомлення потрібно за місцем реєстрації підприємства.

Все необхідне є в системі Експертус Охорона праці

• Чи проводити розслідування, якщо у працівника стався інсульт на роботі

Хто повинен розслідувати нещасні випадки на виробництві

Нещасний випадок на виробництві має розслідувати спеціально створена комісія. Вимоги до створення такої комісії також передбачено Порядком № 337.

Комісію з розслідування нещасних випадків на виробництві призначає роботодавець своїм наказом не пізніше наступного робочого дня після того, як отримали:

• інформацію про нещасний випадок від безпосереднього керівника робіт,
• повідомлення від закладу охорони здоров'я,
• заяву потерпілого, членів його сім'ї чи уповноваженої ним особи.

Робота комісії з розслідування нещасних випадків

Розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства проводиться протягом п'яти робочих днів з дня її утворення.

Читайте в системі Експертус Охорона праці

• Чи можна створити постійно діючу комісію з розслідування нещасних випадків

Якщо на підприємстві достатня кількість працівників, щоб створити комісію, розслідування організовує керівник підприємства. Комісія з розслідування нещасного випадку складається з таких фахівців:

• керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);
• представник територіального органу Пенсійного фонду України;
• представник первинної організації профспілки (у разі її відсутності — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);
• лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння);
• інші представники підприємства (установи, організації), посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

Підстава — пункт 13 Порядку № 337.

Отже, комісію з розслідування нещасних випадків на виробництві очолює голова комісії — керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці. Склад комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві також чітко визначено Порядком № 337.

У разі коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) сталися з працівником фізичної особи — підприємця або підприємства, де відсутня необхідна кількість працівників для утворення комісії, розслідування проводиться комісією, утвореною підприємством чи фізичною особою — підприємцем за місцем настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння). Склад комісії визначений п. 17 Порядку № 337.

Порядок проведення розслідування нещасних випадків на виробництві передбачає, що матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності комісії покладається на роботодавця, який повинен створити всі умови для належної її роботи. Зокрема, він має забезпечити комісію з розслідування:

• приміщенням;
• засобами зв'язку;
• оргтехнікою;
• автотранспортом;
• спецодягом та спецвзуттям (у разі потреби);
• канцелярським приладдям тощо.

Журнал реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків

Крім того, роботодавець зобов'язаний організувати друкування, тиражування та формування протягом п'яти робочих днів після затвердження актів за формою Н-1 необхідної кількості копій матеріалів розслідування (спеціального розслідування) разом з актами за формою Н-1, їх прошиття та нумерацію.

Роботодавець може продовжити розслідування, якщо потрібно провести лабораторні дослідження, експертизи, щоб установити обставини й причини нещасного випадку. Таке рішення він погоджує з територіальним органом Держпраці (п. 30 Порядку № 337).

Комісія підприємства може проводити розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, зокрема з можливою інвалідністю потерпілого. Умова — територіальний орган Держпраці  надав письмове доручення роботодавцю протягом наступного робочого дня після отримання повідомлення про нещасний випадок. Тобто роботодавець надав повідомлення встановленої форми, а Держпраці наступного дня повинно надати доручення провести таке розслідування (абз. 12 п. 10 Порядку № 337).

Спеціальне розслідування нещасних випадків

Нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню у разі: 

• нещасних випадків зі смертельними наслідками;
• групових нещасних випадків;
• випадків смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов’язків;
• гострих професійних захворювань (отруєнь), що призвели до тяжких чи смертельних наслідків;
• нещасних випадків, факт настання яких установлений у судовому порядку, а підприємство (установа, організація), на якому вони сталися, ліквідоване без правонаступника;
• випадків, що спричинили тяжкі наслідки, зокрема, з можливою інвалідністю потерпілого;
• випадків зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків;
• нещасних випадків з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства;
• нещасних випадків, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Тобто, обставини, за яких проводиться спеціальне розслідування нещасних випадків, чітко визначено Порядком № 337. 

Комісія зі спеціального розслідування

Комісія зі спеціального розслідування утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім'ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об'єднань профспілок).

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводять протягом 15-ти робочих днів. Так скеровує пункт 31 Порядку № 337. За потреби провести лабораторні дослідження, експертизи, випробування, отримати відповідні висновки, а також додаткові пояснення від осіб, причетних до нещасного випадку, розслідування можна продовжити до отримання відповідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо.

Обов'язки комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасних випадків

Комісія (спеціальна комісія) зобов'язана:

• провести засідання комісії з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім'ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії;
• обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо), опитати осіб — свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них;
• вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров'я для отримання медичних висновків щодо зв'язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;
• визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії;
• визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
• визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
• з'ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
• визначити, пов'язані чи не пов'язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;
• установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
• вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування);
• розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;
• скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) у кількості, визначеній рішенням комісії; у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;
• розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення);
• у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Члени комісії повинні дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов'язаними чи не пов'язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови є вирішальним.

Дізнайтесь від експертів системи Експертус Охорона праці

• Які документи оформити, якщо з працівником трапився нещасний випадок у вихідний день

У разі якщо члени комісії не виконують обов'язків, визначених Порядком № 337, голова комісії має право надсилати керівникам органів (підприємств, установ, організацій тощо), представники яких входять до складу комісії (спеціальної комісії), відповідне подання та запит щодо визначення іншого представника для включення до складу комісії (спеціальної комісії).

Нововведення

Порядок розслідування доповнили абзацами 18 – 22 пункту 33, абзацом 2 пункту 35, абзацом 39 пункту 49, що спрощують і поліпшують роботу комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку.

Так, засідання комісії (спеціальної комісії) вважають чинним, якщо на ньому присутня більшість її членів. Це доповнення до Порядку дає змогу розв'язати проблеми з логістикою, дефіцитом пального та з тим, що часто члени комісії, а особ­ливо спеціальної комісії, проживають у різних населених пунктах.

Участь голови комісії в засіданні комісії (спеціальної комісії) – обо­в'я­зкова. Голова комісії (спеціальної комісії) інформує членів комісії щодо часу та місця проведення її засідань усіма наявними засобами зв'язку, зокрема електронною поштою.

Ухвалюють рішення, складають та підписують документи за результатами засідання комісії (спеціальної комісії) присутні на її засіданні члени комісії.

Про ухвалені на засіданні комісії рішення голова комісії (спеціальної комісії) зобов'язаний повідомити тих членів комісії, що були відсутні, за допомогою всіх наявних засобів зв'язку, зокрема електрон­ною поштою.

Інформацію про хід розслідування та його результати, зокрема матеріали розслідування, голова комісії (спеціальної комісії) може надавати потерпілому, членам його сім'ї чи уповноваженій ними особі на його/їхній запит за допомогою всіх наявних засобів зв'язку, зокрема в електронній формі.

Члени комісії (спеціальної комісії) можуть підписувати протоколи, акти та інші документи, а роботодавець, який створив комісію, або керівни­к органу, що створив спеціальну комісію, може затверджувати ці документи за допомогою електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису такої особи.

У разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) зі змістом розділів 5, 7, 8 акта за формою Н-1 (тимчасових актів за формою Н-1 – якщо їх склали) – він має обо­в'я­зково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки. Таку думку член комісії викладає письмово з обґрунтованими пропозиціями до змісту розділів 5, 7, 8 акта. Окрему думку додають до цих актів, і вона є їх невід'ємною частиною (абз. 14 п. 33 Порядку).

Читайте в системі Експертус Безпека праці

• Як правильно викласти окрему думку під час розслідування нещасного випадку

Який нещасний випадок вважається пов'язаним з виробництвом

Обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) вважаються пов'язаними з виробництвом, перелічені в п. 52 Порядку № 337:

1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов’язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений);

2) перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов’язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;

3) підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;

4) виконання завдань за письмовим розпорядженням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

5) виконання потерпілим дій в інтересах підприємства (установи, організації), де він працює, що не належать до його трудових (посадових) обов’язків;

6) раптова смерть внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, ішемічного інсульту, серцево-судинної недостатності або порушення мозкового кровообігу під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво (реконструкція, капітальний ремонт), технічне переоснащення шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, проведення геологорозвідувальних робіт під землею) або після підйому на поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним висновком;

7) раптове погіршення стану здоров’я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов’язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов’язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку;

8) проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству (установі, організації), або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору з іншим підприємством (установою, організацією);

9) проїзд згідно з установленим завданням і маршрутом до місця чи з місця відрядження на транспортному засобі (громадському, власному чи службовому тощо, в тому числі наданому іншим підприємством (установою, організацією) на підставі письмової угоди з роботодавцем про надання послуг з перевезення), що підтверджується документально та відшкодовується роботодавцем;

10) використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства (установи, організації) з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця (безпосереднього керівника робіт);

11) перебування потерпілого у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, в тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов’язане з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов’язків або з впливом на нього шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу;

12) прямування до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця;

13) перебування на території підприємства (установи, організації) або в іншому визначеному роботодавцем місці у зв’язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням обов’язкового медичного огляду, навчання тощо або проведенням з дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних і кваліфікаційних конкурсів, спортивних заходів, передбачених колективним договором, за наявності відповідного рішення (наказу, розпорядження тощо) роботодавця;

14) надання підприємством (установою, організацією) благодійної допомоги іншим підприємствам (установам, організаціям) за наявності відповідного рішення (наказу, розпорядження тощо) роботодавця;

15) однократний вплив на працівника шкідливих чи небезпечних виробничих факторів, внаслідок яких у нього виникло гостре професійне захворювання (отруєння), за наявності висновку закладу охорони здоров’я;

16) вплив небезпечних, шкідливих або інших виробничих факторів під час технологічної перерви або перерви для відпочинку чи харчування на території підприємства (установи, організації) згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, що підтверджено висновком закладу охорони здоров’я або експертної комісії;

17) заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень іншою особою або його вбивство під час виконання чи у зв’язку з виконанням трудових (посадових) обов’язків або дій в інтересах підприємства (установи, організації) незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з’ясування з іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що встановлено комісією з розслідування та/або підтверджено висновком компетентних органів;

18) погіршення стану здоров’я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, зупинка серця тощо), що підтверджено медичним висновком, якщо це пов’язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання та транспортування;

19) ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством (установою, організацією);

20) скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу;

21) оголошення працівника померлим внаслідок зникнення під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків (відповідно до ухваленого рішення суду);

22) одержання травм під час використання транспортних засобів, устатковання, інструментів, матеріалів тощо, що належать і використовуються підприємством (установою, організацією), у разі їх несправності, що підтверджено відповідними висновками;

23) одержання травм або смерть потерпілого під час виконання трудових (посадових) обов’язків у разі перебування його у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, підтвердженого відповідним медичним висновком, за наявності технічних або організаційних причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) або у разі, коли потерпілий не був відсторонений від виконання робіт відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації) або колективного договору;

24) виконання фізичною особою – підприємцем виду робіт, зазначеного в документах обов’язкової звітності, за обставин, зазначених у підпунктах 1–23 цього пункту;

25) виконання робіт особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства за обставин, зазначених у підпунктах 1–23 цього пункту;

26) виконання робіт особою, яка фактично допущена до роботи без оформлення трудового договору (контракту), у разі підтвердження факту перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем за обставин, зазначених у підпунктах 1–23 цього пункту.

Як діяти спеціалісту з охорони праці після нещасного випадку

Нещасний випадок визнається не пов'язаним із виробництвом у разі:

• Вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами;
• Смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.
  Читайте більше про нещасні випадки

  

  • Страхові виплати від нещасного випадку
  • Як завершити тривале розслідування нещасного випадку
  • Як розслідувати нещасні випадки на підприємстві в умовах війни

Облік нещасних випадків на виробництві

Облік нещасних випадків здійснюють:

• підприємства (установи, організації), органи управління та наглядові ради підприємства (у разі їх утворення) — нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій;
• територіальні органи ПФУ — усіх нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), у розслідуванні яких брали участь представники ПФУ.

Підстава — пункт 63 Порядку № 337.

Розслідування та облік нещасних випадків, що сталися з особами, які допущені до роботи без оформлення трудового договору, ведеться роботодавцем, з яким встановлено факт перебування потерпілого у трудових відносинах.

Усі нещасні випадки та/або гострі професійні захворювання, аварії, що сталися на виробництві, реєструються у журналі реєстрації нещасних випадків на виробництві.

Держпраці та територіальні органи ПФУ контролюють:

• своєчасність та об'єктивність розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій;
• підготовку матеріалів розслідування, їх обліку;
• заходи до усунення причин нещасних випадків. 

Підстава — пункт 54 Порядку № 337.

Розслідування нещасних випадків в умовах воєнного стану

Алгоритм розслідування нещасного випадку за умов воєнного стану має певні відмінності. Так, спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров'я) підлягають нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємств під час виконання трудових обов'язків унаслідок воєнних дій — бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об'єктів життєзабезпечення тощо.

Дізнайтесь із системи Експертус Охорона праці

• Чи пов’язаний із виробництвом нещасний випадок унаслідок травмування від уламків дрона

Розслідування таких нещасних випадків проводиться за місцем їх настання без проведення досліджень для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних засобів.

Територіальним органом Держпраці утворюється комісія із спеціального розслідування, яка зобов'язана:

• провести засідання, на якому розглянути інформацію про нещасний випадок;
• обстежити місце, в якому стався нещасний випадок (за можливості), та скласти відповідний протокол. Якщо комісія не має доступу на територію підприємства у зв'язку з веденням бойових дій, такий протокол складається на підставі акта, складеного роботодавцем у довільній формі;
• одержати за можливості пояснення та зафіксувати їх письмово;
• розглянути наявні документи та матеріали та у разі потреби надіслати відповідні запити щодо отримання необхідної інформації та документів, які стосуються потерпілого та обставин нещасного випадку;
• залучити за необхідності військових експертів або представників інших вузькопрофільних спеціалізованих організацій;
• встановити причини нещасного випадку та обставини його настання;
• визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;
• скласти акти за формою Н-1;
• надати матеріали розслідування керівнику Держпраці або її територіального органу, що утворив спеціальну комісію, для їх розгляду та затвердження.

Зазначені акти та матеріали розслідування можна надіслати всіма наявними засобами зв'язку, зокрема електронною поштою.

У разі неможливості утворити комісію та провести розслідування через загрозу життю та здоров'ю членам комісії роботодавець та відповідний територіальний орган Держпраці збирають, фіксують та систематизують інформацію про нещасний випадок на виробництві, що надходить або стає відомою, з метою його подальшого розслідування після нормалізації ситуації.

У період дії воєнного стану та протягом місяця після його скасування чи припинення можна продовжити строк складення роботодавцем відомостей про наслідки нещасного випадку.

Спрощений механізм розслідування нещасного випадку на виробництві дає змогу швидко проводити розслідування та створює відповідні умови для своєчасного та належного соціального захисту потерпілих.