Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
Запитання
Яким нормативним актом на сьогодні визначено класифікацію приміщень за пожежною небезпекою? На які категорії поділяють приміщення за вибухопожежною і пожежною небезпекою?
Відповідь
Порядок визначення категорій приміщень і будинків (або частин будинків у межах протипожежних відсіків) виробничого, складського призначення, а також зовнішніх установок за вибухопожежною і пожежною небезпекою залежно від кількості та властивостей речовин і матеріалів, що в них знаходяться, регламентує Державний стандарт України Б В.1.1-36:2016.
Цей стандарт застосовують на стадії проєктування, експлуатації, реконструкції, технічного переоснащення та зміни технологічного процесу у приміщеннях, будинках та зовнішніх установках незалежно від форм власності та відомчої належності, а також під час розроблення відомчих норм технологічного проєктування та переліків приміщень з визначенням категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
Як визначити категорію приміщення
За вибухопожежною та пожежною небезпекою у ДСТУ виокремлено такі категорії приміщень та будинків:
- А (вибухопожежонебезпечна);
- Б (вибухопожежонебезпечна);
- В (пожежонебезпечна)
- Г (помірно пожежонебезпечна);
- Д (знижено пожежонебезпечна).
Зовнішні установки характеризують за категоріями Аз, Бз, Вз, Гз та Дз.
Категорії приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначають для найсприятливішого щодо виникнення пожежі або вибуху періоду, виходячи з фізичного стану горючих речовин і матеріалів, які знаходяться (зберігаються, переробляються, транспортуються) в апаратах, приміщеннях та зовнішніх установках, їх кількості, пожежовибухонебезпечних властивостей та особливостей технологічних процесів.
Визначення пожежовибухонебезпечних властивостей речовин і матеріалів провадиться на підставі результатів випробувань або розрахунків за стандартними методиками з урахуванням параметрів стану (тиску, температури тощо).
Вид об’єкта є одним із критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).