Пожежні гідранти на підприємстві

UA RU
Автор
юрист-практик, експерт з питань охорони праці
При пожежі треба діяти швидко, тому важливо, щоб пожежне обладнання було справним, а доступ до нього — вільним. У статті розповімо про вимоги до утримання пожежних гідрантів, які зобов’язані знати власники підприємств, на території яких вони встановлені.

Нормативне регулювання

 Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014  № 1417 (далі — Правила № 1417), — це основний законодавчий документ з пожежної безпеки. Вони обов'язкові для виконання суб’єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Хто має право визначати категорію приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою

Пунктом 1.15 Правил № 1417 встановлено, що на території об’єкта площею понад 3 га на в’їздах (виїздах) повинні бути встановлені схеми території, в яких вказується розміщення:

  • будівель;
  • водойм;
  • гідрантів;
  • пірсів та градирень;
  • під’їздів пожежних автомобілів до них.

Пожежі гідранти — це спеціальне водозабірне оснащення, яке зазвичай встановлюється в колодязях водопроводів та використовується для набору води пожежними машинами.

Вимоги до систем внутрішнього протипожежного водопроводу встановлює пункт 2.2 розділу V Правил № 1417. 

Вимоги до пожежних гідрантів

Пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями.

Пожежні гідранти, встановлені на трубопровідних системах централізованого водопостачання населених пунктів, зобов’язані утримувати підприємства питного водопостачання. Інші пожежні гідранти утримують юридичні особи, яким вони належать на підставі права власності або іншого речового права. Власник об’єкта, або інша особа, у користуванні якої перебуває пожежний гідрант, має забезпечувати вільний доступ до пожежних кранів (гідрантів) у будь-яку пору року.

Біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм встановлюють покажчики — об’ємні зі світильником або пласкі із світловідбивним покриттям. На них наносять такі позначення:

  • для пожежного гідранта — літерний індекс ПГ, цифрові значення відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, вид водопровідної мережі — тупикова чи кільцева;
  • для пожежної водойми — літерний індекс ПВ, цифрові значення запасу води в кубічних метрах і кількості пожежних автомобілів, які можна одночасно встановити на майданчику біля водойми.

Заборонена стоянка транспорту у наскрізних проїздах будівель, на відстані менше 10 м від в'їзних воріт на територію об’єктів, менше 5 м від пожежних гідрантів, забірних пристроїв вододжерел, пожежного обладнання обладнання та інвентарю, на поворотних майданчиках тупикових проїздів. У перелічених місцях мають розміщуватися відповідні заборонні знаки.

Пожежні гідранти й водойми повинні мати під'їзди з твердим покриттям. Такі вимоги регламентують підпункти 2 та 5 пункту 2 розділу V Правил № 1417.

Потрібно мати на увазі, що довжина рукава, яким облаштований пожежний автомобіль, становить 8 м. Якщо у разі пожежі пожежний автомобіль не зможе під’їхати до пожежного гідранта ближче ніж на цю відстань, то він не зможе оновити запас води, щоб ліквідувати загоряння.

Отже, задля власної безпеки протипожежні під’їзди потрібно утримувати в такому стані та з таким покриттям, які б давали змогу пожежному автомобілю наблизитись впритул до пожежного гідранта.

Пожежні гідранти  Хто відповідає за пожежну безпеку на підприємстві

Порядок утримання гідрантів

Єдиний порядок утримання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання встановлює Інструкція про порядок утримання, обліку та перевірки технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, затверджена наказом МВС від 15.06.2015 № 696 (далі — Інструкція № 696).

Для того щоб утримувати пожежні гідранти у належному стані, потрібно дотримуватися таких вимог:

  • проводьте їхнє технічне обслуговування і поточний ремонт;
  • забезпечте до них вільний доступ;
  • утеплюйте за необхідності;
  • утримуйте колодязі, у яких встановлені пожежні гідранти, у сухому стані;
  • очищайте люки колодязів від сміття, снігу та льоду;
  • фарбуйте кришки люків у червоний колір;
  • забезпечте покажчиками місця розташування пожежних гідрантів;
  • ведіть документації згідно з Журналом обліку перевірок джерел зовнішнього протипожежного водопостачання.

Підстава — пункт 3 розділу ІІ Інструкції № 696.

У разі ремонтних робіт, пов’язаних із відключенням водопровідних мереж, на яких розміщені пожежні гідранти, юридичні особи, яким належать джерела зовнішнього протипожежного водопостачання, зобов’язані не пізніше ніж за добу до початку таких робіт проінформувати пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС. Повідомлення має містити: адресу та межі водопровідної ділянки, що відключається, час початку та закінчення ремонтних або інших регламентних робіт.

Як підготувати підприємство до безпечної роботи у весняно‑літній період

Профілактичне обслуговування систем протипожежного водопостачання

Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України (затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.95 № 30, далі — Правила № 30) врегульовано, що профілактичне обслуговування мережі проводять двічі на рік. Зокрема здійснюються такі роботи: у колодязях і камерах — очищення і відкачування води, сколювання льоду в горловинах, профілактичне обслуговування розтрубних та фланцевих з’єднань, розгонка шпинделів засувок, перевірка дії байпасів, регулювання електроприводів, огляд вантузів та інших приладів та пристроїв, перевірка роботи пожежних гідрантів зі встановленням на них стандера, а також у разі необхідності — заміна скоб, ремонт драбин, зміна кришок.

На комунікаціях систем водопостачання та водовідведення повинні вказуватися:

  • діаметр, довжина, матеріал та рік прокладання труб;
  • повне обладнання і номери колодязів (камер) з геодезичними відмітками ґрунту, труби чи лотка;
  • пожежні гідранти;
  • аварійні випуски;
  • споживацькі приєднання та їх реєстраційні номери.

Так скеровує пункт 2.6.6 Правил № 30.

До капітального ремонту на мережі, зокрема, належать роботи з заміни гідрантів, водорозбірних колонок, засувок, поворотних затворів, вантузів, іншого обладнання або їх зношених частин.

baner_shkola.jpg

Перевірка технічного стану джерел протипожежного водопостачання

Перевірки технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, зокрема випробування пожежних гідрантів на водовіддачу в населених пунктах, проводять пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС.

Перевірку пожежних гідрантів, що розташовані на території об’єктів, яким на підставі прав власності або іншого речового права належать пожежні гідранти, природні та штучні пожежні водоймища, градирні, водонапірні вежі, проводять керівники об’єктів або відповідальні працівники цих об’єктів.

Керівники об’єктів незалежно від форм власності зобов’язані не рідше ніж двічі на рік, зазвичай у квітні — травні та у вересні — жовтні, проводити перевірку об’єктових джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, розміщених на їх території.

Перевірку технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання проводить комісія у складі:

  • представника чергових караулів (змін) пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС на закріпленій за караулом (зміною) дільниці із залученням представника підприємства питного водопостачання (для пожежних гідрантів);
  • представника місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, або балансоутримувача / орендаря (для інших джерел протипожежного водопостачання) та включає зовнішній огляд і перевірку з пуском (забором) води.

Під час зовнішнього огляду джерел зовнішнього протипожежного водопостачання для пожежних гідрантів слід встановити:

  • наявність і цілісність зовнішньої кришки колодязя пожежного гідранта;
  • наявність утеплення колодязя — під час перевірки у вересні — жовтні;
  • відсутність води в колодязі.

Що встановити під час перевірки з пуском (забором) води для пожежних гідрантів:

  • наявність води та розрахунковий тиск у водопровідній мережі шляхом почергового встановлення пожежної колонки на кожний пожежний гідрант;
  • справність обладнання для пуску води з пожежного гідранта (пожежної колонки, запірної арматури та штока гідранта) та стан зливного отвору стояка пожежного гідранта;
  • водовіддачу водопровідної мережі шляхом підключення пожежно-рятувальних автомобілів на пожежний гідрант та подачі води з пожежних стволів у кількості, необхідній для забезпечення розрахункової витрати води, до місця умовної пожежі під час проведення пожежно-тактичних навчань (занять) пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС.

Після перевірки технічного стану пожежних гідрантів, водойм, градирень і водонапірних веж представник пожежно-рятувального підрозділу ДСНС заповнює Журнал обліку перевірок, а в разі виявлення несправностей складає Акт виявлених несправностей.

Облік пожежних гідрантів

Ведення обліку пожежних гідрантів передбачено п. 9.5.19 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Відповідальні особи мають завести облікові картки на пожежні гідранти, в яких вказати:

  • їх номер;
  • місце знаходження;
  • дату встановлення;
  • всі види проведеного обслуговування.

Після періодичного обліку представник пожежно-рятувального підрозділу ДСНС складає паспорт періодичного обліку, у якому записує всі вуличні пожежні гідранти, природні та штучні пожежні водойми, а також водонапірні вежі в районі виїзду пожежно-рятувального підрозділу ДСНС.

Один примірник паспорта зберігається в обліковій справі пожежно-рятувального підрозділу ДСНС, другий — на підприємстві питного водопостачання або у балансоутримувача.



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді