Робота комісії з питань надзвичайних ситуацій

Надзвичайна ситуація — обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності. 

Питання щодо захисту населення, територій, навколишнього середовища та майна від надзвичайних ситуацій регулює Кодекс цивільного захисту України.

Як діяти підприємствам під час надзвичайної ситуації

Створення комісії з надзвичайних ситуацій

Комісії з питань надзвичайних ситуацій створюють для координації діяльності підприємств, пов’язаної з техногенно-екологічною безпекою, захистом населення і територій, запобіганням та реагуванням на надзвичайні ситуації. А для координації робіт із ліквідації конкретної надзвичайної ситуації та її наслідків створюють спеціальні комісії з ліквідації надзвичайних ситуацій. Підстава — ст. 6 Кодексу цивільного захисту (КЦЗ).

Для забезпечення ефективного функціонування комісії як у звичайному режимі, так і під час надзвичайних ситуацій, важливо ретельно підготувати необхідну документацію на підприємстві. До основних документів належать:

• рішення про створення комісії;
• положення про комісію;
• календарний план роботи комісії на поточний рік;
• протоколи засідання комісії;
• функціональні обов’язки голови комісії, його заступників, членів комісії, робочої групи;
• довідки термінових донесень та аналітичні довідки про ліквідацію наслідків НС.

Комісію створюють на об’єкті рішенням його керівника. Положення про комісію та її склад оголошують наказом. Чисельність комісії та її персональний склад визначає також керівник об’єкта.

Склад комісії має забезпечити якісне проведення у повному обсязі заходів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій, а також стабільне управління силами під час аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт тощо.

Комісію укомплектовують відповідальними працівниками управлінського апарату об’єкта та його структурних підрозділів.

До основних робочих документів комісії належать:

• схема оповіщення та збору особового складу комісії;
• схема управління і зв’язку комісії;
• табель термінових донесень;
• схема розміщення членів комісії в пункті управління (приміщеннях для роботи);
• проєкти (макети) наказів і розпоряджень;
• довідник оперативних телефонів;
• робочі зошити членів комісії;
• донесення, звіти, інформація та повідомлення;
• журнали обліку;
• довідкові документи.

Оскільки документи потрібно комплектувати по робочих папках членів комісії, окремі документи, виписки з них варто розробляти в декількох примірниках.

Як організувати роботу працівників і підприємств під час воєнного стану

Адамович Вікторія головний редактор системи «Експертус Охорона праці», Київ

У консультації знайдете відповіді на актуальні запитання працівників і роботодавців про те, як безпечно працювати під час воєнного стану, які зміни в законодавстві врахувати, які

документи оформити

Хто керує роботою комісії

Керівництво діяльністю комісії покладено на голову, а за його відсутності, на одного з його заступників. 

Комісія призначає засідання відповідно до потреб, проте не рідше ніж раз на півріччя, створюючи платформу для колективного прийняття рішень. Цей процес базується на відкритому голосуванні всіх членів комісії, результати якого фіксуються в офіційному протоколі, підписаному головою та відповідальним секретарем.

Рішення, які приймає комісія у межах її повноважень, стають обов'язковими для всіх керівників та працівників підприємства, вони виконуються відповідно до протокольних доручень, які виконавці отримують відповідно до ухвалених рішень.

У період між засіданнями комісії рішення ухвалює голова комісії або його заступник. Голова розподіляє обов’язки між своїми заступниками й організує роботу членів комісії.

Основні завдання комісії з питань надзвичайних ситуацій

Комісія — постійно діючий орган, який розв’язує питання, пов’язані з безпекою та захистом працівників, населення і територій, реагуванням на надзвичайні ситуації. Вона виконує такі основні завдання:

• керує розробленням і здійсненням заходів, щоб запобігти НС, підвищити надійність роботи об’єкта, забезпечити стійкість його функціонування у разі НС;
• організовує роботи зі створення на потенційно небезпечному об’єкті локальної системи оповіщення, підтримання її в постійній готовності;
• забезпечує готовність органів управління, сил і засобів до дій при НС; керує їх ліквідацією та евакуацією працівників об’єкта;
• координує діяльність структурних підрозділів і реагує на НС;
• керує створенням і використанням резервів фінансових і матеріальних ресурсів для ліквідації НС;
• організовує підготовку керівного складу, сил і засобів, а також всього іншого персоналу об’єкта до дій при НС.

Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації комісія може здійснювати свою діяльність у режимі:

• повсякденного функціонування;
• підвищеної готовності;
• надзвичайної ситуації;
• надзвичайного стану.

Важливо правильно визначити завдання комісії для кожного режиму функціонування. 

У режимі повсякденного функціонування комісія з питань надзвичайних ситуацій:

• планомірно здійснює заходи, щоб запобігти НС та підвищити готовність органів управління, сил і засобів до ліквідації можливих аварій, катастроф, стихійних та екологічних лих;
• проводить постійний моніторинг ситуації на об’єкті та прилеглих територіях, щоб своєчасно виявити можливі загрози НС;
• оцінює обстановку й можливі наслідки загрози від потенційно небезпечних об’єктів, у зону ураження від аварій і НС на яких потрапляє підприємство;
• розроблює пропозиції і заходи, щоб запобігти HC, забезпечити безпеку й захист працівників від впливу небезпечних чинників імовірних НС, зменшити матеріальні втрати, а також для можливості функціонування підприємства в разі HC;
• удосконалює процес підготовки особового складу комісії до дій у разі HC.

У режимі підвищеної готовності:

• оцінює обстановку та можливі наслідки НС, що можуть виникнути;
• приводить у готовність сили й засоби та уточнює плани дій;
• за потреби створює зі складу комісії оперативну групу, яка виявлятиме причини погіршення обстановки на об’єкті; розроблятиме пропозиції для запобігання, локалізації і ліквідації НС у разі її виникнення; організовуватиме захист працівників об’єкта й навколишнього середовища.

У режимі надзвичайної ситуації:

• оповіщає про НС працівників, членів комісії, керівництво;
• викликає аварійно-рятувальні служби;
• уводить у дію об’єктовий план реагування на НС, організовує роботу об’єктових формувань щодо ліквідації НС;
• негайно прибуває до місця HC і організовує її локалізацію та ліквідацію;
• визначає межу території, на яку вплинули наслідки HC, і організовує роботу з надання допомоги потерпілим;
• постійно контролює стан здоров’я працівників, за потреби організовує евакуацію до безпечної зони;
• визначає причини HC.

У режимі надзвичайного стану:

• визначає і вивчає межу території, на якій установлено надзвичайний стан;
• оцінює обстановку та надає пропозиції керівництву підприємства про дії формувань ЦЗ і працівників під час захисту від можливих небезпечних чинників з території, де установлено надзвичайний стан;
• постійно контролює дотримання правил безпеки та проведення необхідних заходів у будівлях підприємства та на його території.

Як укомплектувати аптечку на випадок надзвичайної ситуації

Як спланувати роботу комісії з питань надзвичайних ситуацій

Планування заходів, щоб запобігти та ліквідувати НС, організовує голова комісії. При плануванні потрібно розв’язати питання організації дій для запобігання та ліквідації НС на підприємстві, основні з яких:

• виконати комплекс заходів для захисту працівників, будівель, споруд і території об’єкта від НС;
• забезпечити захист працівників при різних видах НС;
• створити матеріальний резерв, необхідні сили й засоби, щоб провести заходи для запобігання та ліквідації НС.

На основі прогнозування та аналізу обстановки, яка може скластися на території об’єкта в разі НС, визначають способи захисту та комплекс заходів, які необхідно спланувати для надійного захисту працівників і території об’єкта. При цьому потрібно враховувати:

• наявність потенційно небезпечних ділянок безпосередньо на об’єкті, можливі сценарії розвитку аварійних ситуацій і НС;
• потенційно небезпечні об’єкти на території району (регіону), аварії на яких можуть вплинути на об’єкт;
• можливі стихійні лиха в районі розташування об’єкта;
• сили й засоби об’єкта, можливі варіанти їх посилення, щоб провести заходи для захисту персоналу та ліквідації НС;
• орієнтовний обсяг, порядок і строки виконання заходів, щоб запобігти або зменшити збитки від НС, захистити працівників та провести аварійно-рятувальні роботи.

Також необхідно взяти до уваги інші, важливі для планування дані, такі, як місцеві умови та специфіка діяльності об’єкта.