Аварія на виробництві
Аварія на виробництві
Будь-яке підприємство у своїй діяльності може зазнати збоїв, катастроф та аварій, спричинених найрізноманітнішими обставинами, як то вплив техногенних, природних явищ або людського фактору. Особливо ризик виникнення аварій на підприємствах зріс у воєнний час.
Аварія на виробництві є раптовою подією спричиненою потужним викидом небезпечних речовин, пожежею або вибухом тощо, яка призводить до загрози життю і здоров'ю людей, довкіллю, знищення чи пошкодження матеріальних цінностей, як на території підприємства так і за його межами.
Серйозні аварії, які трапляються на виробництві, потребують ретельного аналізу та розслідування з боку контролюючих державних органів.
Як діяти, якщо на підприємстві стався нещасний випадок
Нормативне регулювання
Базовими нормативними документами, що визначають правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, спрямованої на захист життя й здоров’я людей та довкілля від шкідливого впливу аварій на об’єктах, є:
- Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI;
- Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 № 2245-III;
- Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 (далі — Порядок № 337);
- Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 368 (далі — Порядок № 368).
Загальні засади розслідування аварій
Розслідування проводиться у разі, коли сталася:
- аварія першої категорії, яка відповідно до Порядку № 368, належить до надзвичайної ситуації державного рівня;
- аварія другої категорії, яка відповідно до Порядку № 368 належить до надзвичайних ситуацій регіонального або місцевого рівнів;
- аварія, яка не належить до аварії першої чи другої категорій і відповідно до Порядку № 368 є надзвичайною ситуацією об’єктового рівня, що створила чи могла створити загрозу життю та здоров’ю працівників або населення, внаслідок якої зруйновано або порушено роботу машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, на які необхідно отримувати відповідний дозвіл (або подавати декларацію).
Не належать до аварій, що мають категорію:
- випадки порушення технологічних процесів, роботи устатковання;
- тимчасової зупинки виробництва засобами автоматичного захисту та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць та окремих об’єктів;
- падіння опор та обрив проводів ліній електропередачі тощо.
Зазначені випадки розслідуються підприємством в установленому законодавством порядку без залучення посадових осіб територіальних органів Держпраці.
Порядок дій при виникненні аварій
З метою вжиття своєчасних та ефективних заходів реагування на надзвичайну ситуацію потрібно дотримуватись такої послідовності дій:
- працівники або інші особи, які стали свідками аварії, зобов’язані негайно повідомити безпосередньому керівникові робіт або іншій посадовій особі підприємства про настання надзвичайної події;
- своєю чергою керівник робіт (посадова особа) після отримання повідомлення про надзвичайну подію повинен проінформувати про неї роботодавця.
Роботодавець або особа, яка керує виробництвом під час зміни, зобов’язані діяти згідно з планом локалізації та ліквідації аварій. Передусім:
- вжити заходів щодо рятування потерпілих і надання їм першої домедичної допомоги, локалізації аварії, встановлення меж небезпечної зони та обмеження доступу до неї людей, збереження до прибуття комісії з розслідування аварії обстановки на місці події;
- негайно повідомити про аварію територіальному органові Держпраці, органові управління чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення), місцевій держадміністрації, територіальному органові ДСНС, територіальним (відокремленим) підрозділам поліції за місцем виникнення аварії та відповідному профспілковому органові, а у разі травмування або загибелі працівників також відповідному територіальному органові Пенсійного фонду України.
Процедура розслідування аварій
Якщо під час аварії сталися нещасні випадки та/або гострі професійні захворювання (отруєння), розслідування аварії проводиться Держпраці, у тому числі за спеціальним рішенням Кабінету Міністрів України, з урахуванням вимог Порядку № 337.
Розслідування аварії, під час якої не сталося нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), проводиться комісіями, які утворюються та очолюються представниками:
- у разі настання аварії першої категорії — центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство, чи місцевою держадміністрацією (якщо такий орган відсутній);
- у разі настання аварії другої категорії — органом управління чи наглядовою радою підприємства або місцевою держадміністрацією (за відсутності такого органу);
- у разі настання аварії, яка не належить до аварії першої чи другої категорій, а також випадків порушення технологічних процесів — роботодавця.
Комісія з розслідування аварії
У Порядку № 337 визначено обов’язки комісії з розслідування аварій. Зокрема, вона:
- визначає масштаб аварії;
- визначає необхідність утворення експертної комісії, яка встановлює обставини та причини аварії, фактори, що призвели до аварії, розробляє план заходів щодо запобігання виникненню подібних аварій та у разі потреби готує пропозиції стосовно коригування нормативної та проектної документації;
- встановлює факти порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці;
- встановлює осіб, дії або бездіяльність яких призвели до виникнення аварії;
- розробляє план заходів щодо ліквідації наслідків аварії і запобіганні подібних випадків у майбутньому;
- надає інформацію про відповідність встановленим вимогам нехарчової продукції, під час використання якої сталася аварія або використання якої могло спричинити аварію.
До складу комісій з розслідування аварій, під час яких не сталося нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань, входять представники ДСНС і Держпраці (за згодою).
Цивільний захист на підприємстві під час надзвичайної ситуації
Строки розслідування аварій
Комісія з розслідування аварії зобов’язана протягом 20 робочих днів провести розслідування обставин і причин аварії та скласти акт за формою Н-1.
Залежно від масштабу аварії у разі потреби зазначений строк може бути продовжений органом, що утворив комісію з розслідування аварії, з метою проведення додаткових досліджень або експертизи.
Збитки, заподіяні аварією (втрати, пов’язані з ліквідацією аварії та з невиробленою продукцією), визначаються з урахуванням відомостей згідно з додатком 23 до Порядку № 337.
Друкування, тиражування та оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування аварії здійснює підприємство, де сталася аварія. У п’ятиденний строк після завершення розслідування підприємство надсилає їх органам, представники яких брали участь у розслідуванні, зокрема територіальному органові Національної поліції, до підслідності якого віднесено досудове розслідування аварії, та територіальному органові Держпраці.
У разі розслідування аварії, що не призвела до нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань, примірник акта за формою Н-1 зберігається на підприємстві до завершення вжиття заходів, визначених комісією з розслідування аварії, але не менше ніж два роки.
Як організувати роботи з підвищеною небезпекою під час воєнного стану
Дії роботодавця при розслідуванні аварії
За результатами розслідування аварії та на підставі висновків відповідної комісії роботодавець зобов’язаний:
- проаналізувати причини виникнення аварії;
- розробити та наказом затвердити план заходів щодо запобігання виникненню подібних аварій у зазначений в акті спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії строк та згідно із законодавством притягнути до відповідальності працівників за порушення вимог законодавства про охорону праці.
- у разі коли аварія сталася через проектні недоробки або конструктивні недоліки устатковання, роботодавець зобов’язаний надіслати підприємству — розробникові та виробникові устатковання обґрунтовані рекламації, їх копії — органам управління підприємством, а за їх відсутності відповідному органові місцевої держадміністрації.
Крім плану заходів щодо запобігання виникненню аварій, роботодавець також має затвердити план локалізації та ліквідації аварій (ПЛАС), де зазначаються відомості про всі можливі аварії та інші надзвичайні ситуації, дії посадових осіб і працівників підприємства у разі їх виникнення, обов’язки особового складу аварійно-рятувальних служб або працівників інших підприємств, які залучаються до ліквідації наслідків аварій.
При розробці ПЛАС мають враховуватися всі рівні розвитку аварії, виявлені внаслідок аналізу можливих небезпек, а також різні стани певного підприємства, такі, як пуск, робота, зупинка і ремонт.
За порушення вимог Порядку № 337 особи, які проводили розслідування аварій, несуть відповідальність згідно з законодавством за своєчасність та об'єктивність їх розслідування, обґрунтованість прийнятих рішень та виконання інших обов'язків, передбачених у Порядку.