Відповідь
Нормативне регулювання
Особа з інвалідністю — це особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Права й пільги осіб з інвалідністю в умовах воєнного стану
Інвалідність як міра втрати здоров’я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Захист прав осіб з інвалідністю гарантують:
- Конституція України;
- Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі — Закон № 875);
- Конвенція ООН про права інвалідів (далі — Конвенція);
- Конвенція МОП 1983 року «Про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів» № 159.
Держава гарантує особам з інвалідністю рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства та створює для них потрібні умови, які дають змогу вести повноцінний спосіб життя.
З метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм надано право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Працевлаштування інвалідів — обов’язок роботодавців, передбачений статтею 12 Закону «Про охорону праці» та статтею 18 Закону № 875. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Особи з інвалідністю, які мають намір реалізувати свої права на працевлаштування та оплачувану роботу, зокрема з умовою про виконання роботи вдома, звертаються безпосередньо до підприємств, установ, організацій або до державної служби зайнятості.
За дискримінацію за ознакою інвалідності передбачена кримінальна відповідальність.
Дізнайтеся більше про відповідальність за дискримінацію працівників з інвалідністю
Квота інвалідів на підприємстві 2024
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням рекомендацій МСЕК, а також надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування таких осіб.
Порушення законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для перевірки підприємств.
Фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, а також за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Бюджет вказаного Фонду формується за рахунок коштів державного бюджету, благодійних внесків, добровільних пожертвувань та інших надходжень.
Для підприємств, установ, організацій, ФОП, які використовують найману працю, встановлено обов’язковий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі:
- 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (якщо кількість працівників перевищує 25 осіб);
- якщо працює від 8 до 25 осіб норматив передбачено у кількості одного робочого місця.
Згідно зі статтею 20 Закону № 875 у випадку коли середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, то необхідно щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організаці за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.
Для підприємств, установ, організацій, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.
Виконанням нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю у кількості, визначеній законодавством, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Особи, винні у порушенні вимог Закону № 875, несуть матеріальну, дисциплінарну, адміністративну чи кримінальну відповідальність (стаття 42 Закону № 875).
Якщо роботодавець відмовляє особі з інвалідністю в розумному пристосуванні, працівник може розглядати це як форму дискримінації і може відстоювати свої права в суді.
Порушення прав осіб з інвалідністю | Відповідальність |
За пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознакою інвалідності | штраф від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ); або обмеження волі на строк до п’яти років; або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. частина перша статті 161 Кримінального кодексу України (КК) |
Відповідальність за ті самі дії, що вчинила службова особа або вони були поєднані з насильством, обманом чи погрозами | штраф від 500 до 1000 НМДГ; або позбавлення волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. частина друга статті 161 КК |
Дії, передбачені частинами першою або другою статті 161 КК, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки | позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років частина третя статті 161 КК |
Розрахунок квоти інвалідів
Для того, щоб розрахувати квоту осіб з інвалідністю для свого підприємства та суму санкцій за невиконання цього нормативу, скористайтеся онлайн-калькулятором. Вам потрібно ввести таку інформацію:
- середньооблікову кількість штатних працівників;
- середньооблікову кількість працівників, яким встановлена інвалідність;
- річний фонд оплати праці штатних працівників.
При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
На допомогу Вам — зручний онлайн-сервіс!
Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів
18 жовтня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2682-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю». Зокрема, Закон викладає у новій редакції статті 18 і 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII.
Для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до Закону роботодавці:
повинні | не повинні: |
виконувати норматив робочих місць, а саме: якщо в роботодавця працює від 8 по 25 осіб — одне робоче місце; якщо кількість працівників перевищує 25 осіб (26 і більше) — 4% середньооблікової кількості штатних працівників. | реєструватися за своїм місцезнаходженням у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі — Фонд); подавати у Фонд Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 10-ПОІ. |
Нині необхідну інформацію про виконання (невиконання) роботодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримує від Пенсійного фонду України.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня:
- визначає підприємства, які не виконали у попередньому році норматив робочих місць;
- надсилає розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 Закону № 875.
Розрахунок підприємства отримують у формі електронного документа через електронні кабінети на веб-порталі електронних послуг ПФУ.
Особи, винні у порушенні вимог Закону № 875, несуть матеріальну, дисциплінарну, адміністративну чи кримінальну відповідальність (ст. 42 Закону № 875).
