Чинним законодавством передбачені пільги та компенсації за роботу у важких і шкідливих умовах праці. Зі статті ви дізнаєтеся, як нараховується доплата за шкідливі умови праці, якими нормативно-правовими актами це регулюється та яка відповідальність чекає на тих, хто порушує вимоги щодо призначення доплат.
Законодавче регулювання доплат за шкідливі умови праці
На важких роботах, роботах із шкідливими й небезпечними умовами праці, з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я встановлюють підвищену оплату праці. Так скеровує стаття 100 Кодексу Законів про працю.
У статті 7 Закону «Про охорону праці» вказано, що працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечують:
лікувально-профілактичним харчуванням;
молоком або рівноцінними харчовими продуктами;
газованою солоною водою.
Також вони мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Крім того, роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати в колективному договорі (угоді, трудовому договорі) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством. При цьому розмір доплат та перелік відповідних робіт і робочих місць вказують у додатку до договору.
Статтею 31 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Права на пільги і компенсації встановлюються за результатами атестації робочих місць за умовами праці, яка проводиться згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ від 01.08.1992 № 442 (далі — Порядок), атестаційною комісією в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п’ять років.
Під час воєнного стану на деяких підприємствах неможливо своєчасно провести атестацію робочих місць за умовами праці, що позбавляє працівників права на отримання пільг та компенсацій, а також на зарахування стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно Кабмін постановою від 30 червня 2023 року № 660 вніс зміни до Порядку. Зміни стосуються пункту 4 Порядку:
Якщо строк проведення атестації робочих місць за умовами праці настав у період воєнного стану, роботодавець може ухвалити рішення провести її протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Таке рішення роботодавець має погодити з профспілкою.
Результати атестації, яку підприємство провело до введення воєнного стану в Україні, продовжують діяти та використовуються у період воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування.
При цьому на новостворених робочих місцях атестація обов’язкова, щоб працівники могли отримати належні пільги та компенсації.
Покроковий алгоритм проведення атестації від експерта:
Обов’язки роботодавця щодо призначення доплати за шкідливі умови праці
Згідно з частиною другою статті 5 Закону України «Про охорону праці» під час укладання трудових договорів (крім трудового договору про дистанційну роботу, про надомну роботу) роботодавець повинен поінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору та з урахуванням особливостей спрощеного режиму регулювання трудових відносин, визначеного главою III-Б Кодексу законів про працю України.
Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.
Якщо створилася виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя чи здоров’я працівника або людей, які його оточують, а також навколишнього середовища, то працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи.
Частиною четвертою статті 7 Закону України «Про охорону праці» також передбачено, що протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково. Аналогічна норма щодо порядку зміни істотних умов праці при продовженні працівником роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, встановлена і статтею 32 КЗпП України.
У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються згідно із Законом від 15.03.2022 № 2136-IX.
Доплата за шкідливі умови праці 2024: алгоритм призначення
Доплати за умови праці розраховують і встановлюють відповідно до Типового положення про оцінку умов праці на робочих місцях і порядок застосування галузевого переліку робіт, на яких можуть установлюватися доплати робітникам за умови праці, затвердженого чинною в Україні постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань і Секретаріату ВЦРПС від 03.10.1986 № 387/22-78 (далі — Типове положення).
Їх призначають працівникам, які виконують роботи, вказані в галузевих переліках робіт із шкідливими та важкими (особливо шкідливими та особливо важкими) умовами праці. Таким чином, право на встановлення доплати за несприятливі умови праці виникає у працівника не за професією (посадою), а за виконання відповідних видів робіт, умови праці на яких визнано важкими та шкідливими або особливо важкими чи особливо шкідливими.
У консультації знайдете відповіді на актуальні запитання працівників і роботодавців про те, як безпечно працювати під час воєнного стану, які зміни в законодавстві врахувати, які
Розмір доплат за шкідливі умови праці обраховують у відсотках до тарифної ставки (окладу):
на роботах із важкими та шкідливими умовами праці — 4, 8, 12%;
на роботах із особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці — 16, 20, 24%.
Увага!
Розміри доплат не мають перевищувати 12% тарифної ставки (окладу) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та 24% — на роботах із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці.
Пільги та компенсації встановлюють за результатами атестації робочих місць за умовами праці пропорційно фактично відпрацьованому часу в несприятливих умовах праці, тобто за фактичний час зайнятості працівників на робочому місці зі шкідливими умовами праці (відповідно до пункту 1.7 Типового положення). Зокрема, до робочого часу включають весь час працівника на робочому місці. Робочим часом вважається час, протягом якого працівник виконує свої трудові обов’язки відповідно до розпорядку, графіку роботи або умов трудового договору, контракту.
До фактично відпрацьованого часу, на який нараховується доплата за шкідливі умови праці, не включається:
час усіх видів відпусток;
час, протягом якого працівник хворів;
час виконання державних і громадянських обов’язків;
час простоїв, якщо вони офіційно оформлені згідно з законодавством;
час, коли з виробничих потреб працівника було переведено за наказом керівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором;
Крім Типового положення діють також інші нормативні акти.
Так, Перелік робіт з важкими і шкідливими умовами праці, на яких встановлюються доплати у розмірі 12 відсотків від схемного посадового окладу (тарифної ставки) робітникам, спеціалістам і службовцям закладів охорони здоров'я затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.08.94 № 137. Також діють Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 № 308/519.
Яка відповідальність чекає на тих, хто порушує вимоги щодо призначення доплат
Обов’язок забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці згідно зі ст. 153 КЗпП покладається на власника або уповноважений ним орган. Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (ст. 13 Закону «Про охорону праці»).
У разі порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці, зокрема, за порушення терміну проведення атестації робочих місць та порядку її проведення, а також при здійсненні інших порушень вимог законодавства про працю згідно зі ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності накладається штраф в розмірі від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Якщо роботодавець не призначить доплату працівнику, який має на неї право, або видасть необґрунтований наказ про скасування доплати за шкідливі умови праці, йому доведеться заплатити штраф (фінансова відповідальність). Розмір штрафу за порушення вимог статті 100 КЗпП України визначений у статті 265 КЗпП та становить одну мінімальну заробітну плату.
Під час воєнного стану на деяких підприємствах неможливо своєчасно провести атестацію робочих місць за умовами праці, що позбавляє працівників права на отримання пільг та компенсацій, а також на зарахування стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
