Зі статті ви дізнаєтеся, який алгоритм проведення атестації робочих місць за умовами праці, як до неї підготуватися, яку відповідальність нестиме роботодавець, якщо він не провів атестацію, та чи потрібно проводити атестацію під час війни.
Атестація робочих місць за умовами праці — це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров’я і працездатність працівників у процесі трудової діяльності. Її проводять, щоб врегулювати відносини між роботодавцем і працівниками щодо реалізації їхніх прав на здорові та безпечні умови праці, пільги й компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Перш ніж проводити атестацію, він має з’ясувати чи є для цього підстави, визначити її мету й завдання.
Як проводити атестацію на підприємстві, визначають такі нормативні документи:
Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою КМУ від 01.08.1992 № 442 (далі — Порядок № 442);
Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені постановою Мінпраці від 01.09.1992 № 41 (далі — Методичні рекомендації).
Працівники, зайняті на роботах із шкідливими й важкими умовами праці, мають право на пільги й компенсації. Відповідно, необхідно з'ясувати, чи є на підприємстві професії, посади, роботи, передбачені нормативними актами, за якими визначають право працівників на пільги та компенсації.
Правові підстави для атестації:
Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою КМУ від 24.06.2016 № 461;
Списки виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затверджені постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290;
Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою КМУ від 21.02.2001№ 163.
До проведення атестації можуть залучатися проєктні та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, територіальні органи Держпраці. Сторонні організації залучають для того, щоб розробити заходи з модернізації техніки й технології виробництва, автоматизації і механізації вантажно-розвантажувальних та інших важких робіт тощо.
Визначення необхідності проведення атестації робочих місць
Атестацію робочих місць за умовами праці проводять на всіх робочих місцях, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Атестація робочих місць передбачає:
установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;
комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;
установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;
обгрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;
визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах;
складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;
аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Нормативні документи не встановлюють форми наказу, лише вказують його складники. Тому кожне підприємство складає наказ самостійно, але враховує обов’язкові елементи.
Зміст наказу може різнитися залежно від розміру підприємства та його структури, виду діяльності, кількості робочих місць, на яких необхідно провести атестацію, обсягу гігієнічних досліджень.
У наказі про проведення атестації визначають:
мету й завдання атестації;
склад, голову й секретаря постійно діючої атестаційної комісії, визначає її повноваження, за потреби — склад цехових (структурних) атестаційних комісій;
терміни і графіки підготовчих робіт у структурних підрозділах підприємства;
проєктні, науково-дослідні установи для науково-технічного оцінювання умов праці й участі в розробленні заходів для усунення шкідливих виробничих факторів.
Якщо на підприємстві санітарну лабораторію не створили, то воно має визначити лабораторію, яка здійснюватиме гігієнічні дослідження шкідливих факторів виробничого середовища, і укласти з нею договір. Відповідального за вибір лабораторії та дату, до якої він має укласти з нею договір, також зазначають в наказі.
Під час вибору лабораторії потрібно врахувати такі вимоги: лабораторію мають атестувати Держпраці та МОЗ у порядку, визначеному Мінсоцполітики разом із МОЗ. Перш ніж укладати з нею договір, варто також уточнити, чи не сплив строк дії ліцензії лабораторії.
Комісія з атестації робочих місць
Атестаційна комісія — це колегіальний орган, що розв’язує всі питання щодо проведення атестації на підприємстві. Її обов’язки визначає пункт 2.3 Методичних рекомендацій № 41.
Крім загальної комісії, можна створювати цехові атестаційні комісії на чолі з керівниками структурних підрозділів. До їх складу включають майстрів, технологів, економістів, нормувальників, представників профспілкової організації, бригадирів тощо.
Склад атестаційної комісії та її повноваження визначає наказ керівника підприємства. До складу включають:
головних спеціалістів (головний технолог, головний механік, головний енергетик);
працівників відділу:
кадрів;
організації праці та заробітної плати;
охорони праці;
медичних працівників підприємств.
Також до роботи атестаційної комісії долучають уповноваженого представника виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації – уповноважену найманими працівниками особу. Підстава — пункт 4 Порядку № 442.
Якщо на підприємстві є власна лабораторія, що проводить лабораторні дослідження умов праці під час атестації, то начальника цієї лабораторії також доцільно включити до складу постійно діючої атестаційної комісії підприємства.
Головою комісії зазвичай призначають головного інженера підприємства, заступника директора з виробництва або директора технічного. Голова комісії складає графік проведення атестації і зазначає основні напрями роботи з атестації, терміни їх виконання та обов’язки відповідальних членів атестаційної комісії.
Атестаційні комісії структурних підрозділів складають окремі графіки по кожному підрозділу та погоджують їх із головою атестаційної комісії. Потім атестаційна комісія підприємства складає зведений графік проведення атестації.
Атестацію робочих місць за умовами праці проводять у строки, передбачені колективним договором. Це може бути чергова або позачергова атестація.
Чергову атестацію проводять на підприємстві не рідше ніж раз на п’ять років.
Позачергову атестацію — коли докорінно змінилися умови й характер праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.
Умови й характер праці на підприємствах докорінно змінюються, коли:
реконструювали виробничий об’єкт;
замінили або модернізували виробниче обладнання;
замінили сировину й матеріали;
змінили технологічний процес і засоби колективного захисту, зокрема при поліпшенні умов праці завдяки впровадженню нової техніки, технологій, застосуванні нових видів сировини й матеріалів;
створили нові робочі місця;
внесли зміни й доповнення до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах і щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, скорочену тривалість робочого тижня.
Строк проведення атестації відраховують від дати, коли завершили попередню атестацію, — з дати, коли видали наказ про результати атестації. А датою початку чергової атестації є дата, коли роботодавець видав наказ про затвердження складу атестаційної комісії та голова комісії склав графік проведення атестації.
Результати проведення атестації робочих місць
На завершальному етапі атестації робочих місць за умовами праці не лише видають наказ по підприємству про підсумки атестації, а й здійснюють інші важливі кроки.
За результатами атестації визначаються заходи щодо поліпшення умов і безпеки праці. Тож важливо, щоб атестацію провели якісно й об’єктивно, адже від її результатів залежить соціальний захист і здоров’я працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці.
Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці.
Строки зберігання документації після завершення атестації
Після завершення атестації на підприємстві потрібно встановити порядок збереження матеріалів атестації, призначити відповідальних осіб за ведення справи «Документи з атестації робочих місць за умовами праці».
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників зберігається протягом 50 років.
Якщо атестацію не провели, але підприємство витрачає кошти на виплату компенсацій і надання пільг працівникам, під час перевірки можуть постати питання щодо правомірності таких виплат. І навпаки, якщо підприємство не надає працівникам належні пільги та компенсації, ті можуть звернутися до суду і вимагати відшкодувати їм матеріальні та моральні збитки. У такому разі непроведення атестації не тільки не врятує роботодавця від відповідальності, але й стане доказом його провини.
Згідно зі статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми їх власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності накладається штраф від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, Переліків робіт із особливо шкідливими і особливо важкими та шкідливими і важкими умовами праці, на яких встановлюється підвищена оплата праці, та інших нормативно-правових актів, відповідно до яких надаються пільги та компенсації працівникам за роботу із шкідливими умовами праці, покладається на Держпраці.
Атестація робочих місць під час війни
Відповідно до п. 3.4 Методичних рекомендацій лабораторно-інструментальні дослідження фізичних, хімічних, біологічних, визначення психофізіологічних факторів проводяться в процесі роботи у характерних (типових) виробничих умовах, при справних і ефективно діючих засобах колективного і індивідуального захисту.
Якщо строк проведення атестації робочих місць за умовами праці настав у період воєнного стану, роботодавець може ухвалити рішення провести її протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Це рішення роботодавець погоджує з профспілкою.
Так скеровує пункт 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці у редакції постанови КМУ від 30 червня 2023 року № 660.
Результати атестації, яку підприємство провело до введення воєнного стану в Україні, продовжують діяти та використовуються у період воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування.
Дізнайтеся, 
