Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці

UA RU
Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається, якщо є підозра на наявність у працівника професійного захворювання (отруєння). Дізнайтеся, на підставі яких документів складають санітарно-гігієнічну характеристику умов праці та чому сангігхарактеристики інколи оскаржують у суді.

Як скласти санітарно-гігієнічну характеристику умов праці (далі — СГХ), визначає Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі — Порядок № 337).

Коли потрібно складати СГХ

СГХ складають, якщо підозрюють у працівника професійне захворювання (отруєння). Це один із документів, який враховують, коли вирішують, чи пов’язане хронічне захворювання (отруєння) із впливом виробничих факторів і трудового процесу. На нього орієнтуються, коли встановлюють діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння; (п. 70 Порядку № 337).

Як складають санітарно-гігієнічну характеристику умов праці

Для непрацюючих пенсіонерів та безробітних складають Інформаційну довідку про умови праці працівника за умови підозри в нього професійного захворювання (отруєння; далі — Інформаційна довідка). При цьому керуються даними про умови праці на останніх робочих місцях, якщо ті збереглися на підприємстві, де раніше працювали особи.

Якщо хронічне професійне захворювання запідозрили після того, як працівник припинив контактувати зі шкідливими виробничими факторами, або неможливо отримати данні про його умови праці, Інформаційну довідку складають на підставі даних трудової книжки та гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах.

На підставі яких документів складають СГХ

Санітарно-гігієнічну характеристику умов праці складає лікар із гігієни праці територіального органу Держпраці за місцем розташування підприємства, де працює хворий, на запит керівника лікувально-профілактичного закладу (далі — ЛПЗ).

Копії запиту надсилають робочому органу Фонду соціального страхування (далі — Фонд) за фактичним місцеперебуванням підприємства, де працює чи працював хворий, і роботодавцю.

Отже, спершу до органу Держпраці за місцем розташування керівник ЛПЗ має надіслати запит.

Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці

Щоб скласти санітарно-гігієнічну характеристику, керівник територіального органу Держпраці надсилає припис роботодавцю, щоб той надав необхідні документи. Такий припис бажано надсилати рекомендованим листом із позначкою про вручення.

Після цього роботодавець має надати документи не пізніше ніж через 15 робочих днів із часу, коли він отримав запит. Роботодавець несе відповідальність за повноту та правдивість поданих документів. Якщо йому необхідно провести додаткові лабораторні, інструментальні, хронометражні та інші вимірювання або дослідження умов праці, зазначений строк за згодою керівника територіального органу Держпраці продовжують.

У територіального органа Держпраці після отримання матеріалів від роботодавця також є 15 робочих днів, щоб вивчити та проаналізувати їх.

Підставою для того, щоб скласти СГХ, є Акт санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкта (далі — Акт), який складають у трьох примірниках. Їх зберігають:

  • у територіальному органі Держпраці;
  • на підприємстві, де працює або працював хворий;
  • у робочому органі Фонду.

Акт підписують голова та усі члени комісії з розслідування нещасного випадку (професійного захворювання). З ним ознайомлюють під підпис працівника, робоче місце якого обстежували, або уповноважену ним особу. У разі їхньої відмови акт підписують свідки.

Територіальний орган Держпраці протягом п’яти робочих днів після того, як усі члени комісії підписали акт, готує санітарно-гігієнічну характеристику.

Санітарно-гігієнічну характеристику складають не пізніше ніж через 45 днів з моменту, як у Держпраці отримали відповідний запит. Її підписує лікар із гігієни праці та затверджує керівник територіального органу Держпраці.

Примірники документа надсилають:

  • закладу охорони здоров’я, який надіслав запит щодо її отримання;
  • робочому органу Фонду;
  • підприємству (установі, організації), де працює (працював) працівник.

Особливості зберігання і використання СГХ

СГХ можна використати протягом п’яти років, якщо умови праці працівника за цей час не змінилися, що підтверджує довідка роботодавця або відповідного територіального органу Держпраці. Заявник може оскаржити санітарно-гігієнічну характеристику в судовому порядку, якщо не згоден з нею.

Які проблеми виникають при складанні СГХ

Під час обстеження підприємства та складання санітарно-гігієнічних характеристик умов праці іноді виникають суперечки. Наприклад, підставою для них може бути ситуація, коли СГХ чи Інформаційну довідку, склали неправильно. Через це, коли працівник звертається по медичну допомогу до спеціалізованих закладів, лікарі-профпатологи не можуть підтвердити професійний характер порушень стану здоров’я працівника і змушені направляти запити до органів Держпраці, щоб ті надали додаткову інформацію (доповнення) до СГХ.

Досить часто при складанні СГХ та Інформаційної довідки проблеми виникають через те, що:
  • законодавець не визначив єдину форму складання Акта;
  • у трудовій книжці не вказали інформацію про кваліфікаційні розряди;
  • коли надають запит до територіального органу Держпраці на складання СГХ, до нього не додають копії трудової книжки;
  • у довідці немає інформації про залучення працівника до робіт, які не пов’язані з його професією;
  • надали надмірну (про ті, що не можуть спричинити професійне захворювання) або ж недостатню інформацію про шкідливі чинники;
  • немає даних лабораторних досліджень умов праці у матеріалах атестації робочих місць за умовами праці;
  • щоб заощадити кошти та знизити рівень професійної патології, атестаційна комісія підприємства приховує інформацію про деякі шкідливі виробничі фактори на робочих місцях;
  • лабораторно-інструментальні дослідження проводять необ’єктивно: порушують частоту та кратність їх проведення.

У таких випадках працівнику потрібно домогтися, щоб представники Держпраці надали доповнення до СГХ на запит лікаря-профпатолога. Або оскаржити СГХ у Держпраці чи суді.

Детальніше про те, як вирішуються спірні ситуації, пов’язані зі складанням СГХ, читайте у Довіднику

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді