У спеку людина спрямовує всі свої ресурси на підтримання нормальної температури тіла. Зростає серцебиття, що дає змогу частіше прокачувати кров через шкіру для підвищення потовиділення, під час якого у повітря виводиться надлишок тепла.
Водночас надмірне виділення поту порушує водно-сольовий баланс організму, призводячи до судом м’язів та порушення роботи нейронів, що є причиною виникнення головного болю, нудоти або блювоти.
Працівник, який виконує роботи у спекотну погоду, швидко втомлюється і підсвідомо починає уповільнюватися. Такою є захисна реакція організму на надмірні перенавантаження.
Дізнайтеся, яким має бути режим праці у спеку та як захистити працівників влітку за підвищеної температури повітря.
Як запобігти професійним захворюванням, спричиненим дією підвищеної температури
Організація режиму праці в спекотних умовах
Причиною нещасних випадків улітку часто стає дія підвищеної температури повітря. Через неї в організмі людини можуть виникнути такі патологічні зміни, як гостре перегрівання, порушення водно-сольового обміну, діяльності серцево-судинної і нервової систем.
Нормативне регулювання
Згідно з пп. 1.1.1 ГОСТ 12.0.003-74 «Система стандартів безпеки праці. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Класифікація» підвищена температура повітря робочої зони та поверхні обладнання належить до фізичних небезпечних і шкідливих виробничих чинників.
Нормативні величини оптимальних та допустимих показників мікроклімату виробничих приміщень підприємств, закладів, установ, незалежно від їх форми власності та підпорядкування, викладені у Санітарних нормах мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 № 42.
Показники мікроклімату робочої зони також регламентують:
- Державні санітарні норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджені наказом МОЗ від 08.04.2014 № 248 (далі — Гігієнічна класифікація);
- ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія»;
- ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення» (далі — ДБН А.3.2-2-2009);
- ДСТУ EN 563-2001 «Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь».
Робота у спеку: вимоги безпеки
Оптимальні та допустимі показники мікроклімату різняться залежно від категорії робіт. Зокрема, якщо робота належить до категорії легких, верхня межа температури на постійних робочих місцях — + 28 ºС, на непостійних робочих місцях — + 30 ºС.
Категорія робіт | Температура повітря за оптимальних умов, ºС | Температура повітря за допустимих умов, ºС | |
Постійні робочі місця | Непостійні робочі місця | ||
Легка Iа | 23-25 | 28 | 30 |
Легка Iб | 22-24 | 28 | 30 |
Середньої важкості IIа | 21-23 | 27 | 29 |
Середньої важкості IIб | 20-22 | 27 | 29 |
Важка III | 18-20 | 26 | 28 |
Оптимальні, допустимі та шкідливі величини температури повітря в робочій зоні, швидкості руху, відносної вологості повітря, теплового (інфрачервоного) випромінювання для виробничих приміщень і відкритих територій наведено у таблиці Класи умов праці за окремими показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій у теплу пору року (додаток 5 до Гігієнічної класифікації).
З огляду на цю таблицю температура на непостійному робочому місці належить до шкідливих умов праці:
- від +30,1 °С до +33,0 °С — до класу шкідливості 3.1;
- від +33,1 °С до +36,0 °С — до класу шкідливості 3.2;
- від +36,1 °С до +39,0 °С — до класу шкідливості 3.3;
- від +39,1 °С до +42 °С — до класу шкідливості 3.4.
Шкідливі умови праці — це стан умов праці, за якого рівень впливу одного або більше факторів виробничого середовища та/або трудового процесу перевищує допустимі гігієнічні нормативи і здатний чинити несприятливий вплив на здоров’я працівника.
Працівники можуть виконувати роботи в умовах перевищення гігієнічних нормативів тоді, якщо вони забезпечені засобами колективного та індивідуального захисту. Крім того, роботодавець має скоротити час перебування працівника під дією шкідливих виробничих факторів (захист часом).
Вимоги до роботи в офісі влітку
Влітку для офісних працівників, які виконують роботу за комп’ютером, тобто не пов’язану з фізичним напруженням, оптимальна температура у приміщенні становить 23-25 °C. Відносна вологість повітря — не більше 40-60%. Однак таких показників не завжди вдається досягнути.
Якщо температура в офісі у теплий період року наближається до + 28 °C, працездатність працівників знижується, Насамперед це стосується тих працівників, які перебувають на робочих місцях повний робочий день.
Перевищення температурної норми або інших показників мікроклімату є підставою для припинення роботи. Проте самовільно працівники залишити офіс не мають права, оскільки це є порушенням трудової дисципліни.
У такому випадку потрібно повідомити керівництво про несприятливі умови праці. Адміністрація має провести відповідні виміри.
Як вимірюють параметри мікроклімату
Параметри мікроклімату на робочих місцях вимірюють на висоті 0,5-1,0 м від підлоги при роботі сидячи, 1,5 м від підлоги — при роботі стоячи. Для вимірювання температури повітря рекомендують використовувати аспіраційний психрометр із ртутними термометрами.
Якщо перевірка підтвердила, що температура в офісі перевищує норму, роботодавець може:
- тимчасово надати для роботи інше приміщення;
- зайняти працівників у межах трудової функції на іншій ділянці роботи;
- переобладнати приміщення.
Якщо жоден із цих заходів не підходить, за погодженням із керівництвом підприємства слід скоригувати графік роботи та скоротити час перебування працівників на робочих місцях. Скоригувати графік роботи у спеку можна двома способами: ввести додаткові перерви або оголосити простій.
Додаткові перерви оформлюють наказом, з яким ознайомлюють всіх працівників підприємства. Під час додаткових перерв працівники можуть залишати робоче місце і перебувати у комфортніших умовах. Такі перерви не збільшують тривалість робочого дня та входять до оплачуваного часу.
За час простою у зв’язку з виробничою ситуацією, небезпечною для життя чи здоров’я працівників, за ними зберігається середній заробіток (ч. 3 ст. 113 КЗпП).
Робота на відкритих місцевостях
При роботах на відкритих ділянках і температурі навколишнього середовища від 35 ºС, тривалість періодів безперервної роботи має становити 15-20 хвилин із наступним відпочинком не менш 10-12 хвилин у приміщеннях із охолодженням.
За цих умов допустима сумарна тривалість термічного навантаження за робочу зміну становитиме:
- для осіб, які використовують спецодяг для захисту від теплового випромінювання, не більше 4-5 годин;
- 1,5-2 години для осіб без спецодягу.
В охолоджуваних приміщеннях слід підтримувати температуру повітря на рівні 24-25 °C.
Показники температури повітря на відкритих просторах у теплу пору року, за якої не можна проводити роботи без додаткових засобів теплозахисту, наведено у таблиці.
Показники температури, за якої не допускається проводити роботи
№ з\п | Назва робіт | Температура, за якої не допускається проводити роботи | Нормативне посилання |
1 | Робота на висоті | +35 °С | п. 1.16 НПАОП 0.00-1.15-07 |
2 | Робота у замкненому просторі | +40 °С | п. 13.1.6 ДБН А.3.2-2-2009; табл. 5 ДСН 3.3.6.042-99 |
3 | Експлуатація газових балонів | +45 °С | п. 6.101 ДБН В.2.5-20-2001 |
4 | Робота з виробничим обладнанням (доступні до доторкування поверхні машин) | +43—60 °С | п. 4.2.3 ДСТУ EN 563-2001 |
Для захисту від надмірного теплового випромінювання необхідно використовувати спецодяг або одяг із натуральних тканин.
До роботи за умов підвищеної температури рекомендується допускати осіб від 25 до 40 років.
Заходи безпеки за умов роботи у спеку
Аби запобігти шкідливій дії підвищеної температури на працівників, роботодавці повинні забезпечити належний режим роботи у спеку. Зокрема необхідно:
- змінити порядок робочого дня та перенести години роботи на ранок або вечір; тривалість робочих змін зменшити; обідньої перерви — збільшити;
- забезпечити працівників засобами індивідуального (теплоізолювальний спецодяг) і колективного (системи вентиляції і кондиціювання повітря) захисту;
- улаштувати ємності з прохолодною водою або душ;
- забезпечити працівників мінералізованою водою (з розрахунку до 3,0 л на зміну);
- провести позапланові інструктажі щодо дотримання вимог безпечного ведення робіт.
Для профілактики порушень водно-сольового балансу тим, хто працює в умовах нагріваючого мікроклімату, забезпечують компенсацію рідини, солей, мікроелементів, розчинних у рідині вітамінів, які виділяються з організму разом із потом (п. 2.12 ДСН 3.3.6.042-99).
Для оптимального водозабезпечення та компенсації втрати солей і мікроелементів необхідно вживати підсолену воду, мінеральну лужну воду, молочнокислі напої (знежирене молоко, молочна сироватка), соки, вітамінізовані напої, киснево-білкові коктейлі.
Пити воду слід часто і потроху, щоб підтримувати оптимальний вміст води в організмі, який забезпечує його нормальну життєдіяльність, обмін речовин. Температура питної води, напоїв, чаю має становити + 10-15 ºС.
При температурі повітря більше 30 ºС і виконанні робіт середньої тяжкості потрібно випивати не менше 0,5 л води на годину — приблизно одну склянку кожні 20 хвилин.
Для підтримки імунітету і зниження інтоксикації організму рекомендується вживати фрукти й овочі.
