Для безпеки та захисту здоров’я працівників роботодавець зобов’язаний забезпечити їх спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Які вимоги до спецодягу та інших ЗІЗ встановлені у чинних нормативних актах — дізнайтеся зі статті.
Нормативне регулювання
На роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту. Підстава — стаття 8 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII (далі — Закон про охорону праці).
Засоби індивідуального захисту на підприємстві
Роботодавець власним коштом зобов’язаний придбати, укомплектувати, видати й утримувати ЗІЗ відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.
Використовувати ЗІЗ потрібно відповідно до Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Мінсоцполітики від 29.11.2018 № 1804 (НПАОП 0.00-7.17-18; далі — Мінімальні вимоги). Документ набрав чинності 15.01.2019.
Спецодяг, який працівники використовують на виробництві, повинен відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 № 771 (далі — Технічний регламент).
Загальні вимоги до спецодягу встановлюють також:
- ДСТУ EN ISO 13688:2016 «Одяг захисний. Загальні вимоги»;
- ДСТУ EN ISO 20471:2016 «Одяг підвищеної видимості. Методи випробування та вимоги».
Вимоги до спецодягу
Згідно з визначенням, наведеним у Мінімальних вимогах, ЗІЗ — це всі засоби, які призначені для носіння і використання працівником з метою індивідуального захисту від одного або більше ризиків, які могли б становити загрозу безпеці та здоров’ю на роботі, а також будь-які пристосування, аксесуари чи змінні компоненти, призначені для цієї мети.
Зверніть увагу, термін ЗІЗ у Мінімальних вимогах не застосовується до спеціального робочого одягу та уніформи, не призначених для забезпечення безпеки і захисту здоров’я працівника.
При виборі спецодягу та інших засобів індивідуального захисту потрібно звертати увагу на те, чи відповідає він наявним на робочому місці умовам, ступеню наявних ризиків для життя і здоров’я працівників і не призводить до збільшення рівня цього ризику, та чи підходить користувачеві після необхідного регулювання.
Дізнайтеся, як вибрати засоби індивідуального захисту
Засіб захисту, що призначається для захисту користувача одночасно від кількох видів небезпеки, має відповідати основним вимогам до засобів захисту від кожного виду небезпеки.
Спецодяг і ЗІЗ, що надходять до підприємства, необхідно перевіряти на відповідність держстандартам і регуляторним документам.
Перед тим, як придбати ЗІЗ, роботодавець повинен їх оцінити, а саме:
- проаналізувати й оцінити ризики для життя та здоров’я працівників, яких не можна уникнути за допомогою інших засобів;
- визначити характеристики, які мають бути у ЗІЗ, щоб ефективно захистити життя та здоров’я працівників від вже визначених ризиків;
- порівняти характеристики ЗІЗ, наявні у суб’єкта господарювання, із характеристиками, які визначили під час цієї оцінки.
Роботодавець утворює комісію з представників адміністрації, профспілкової організації підприємства (за її відсутності — уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці), щоб та прийняла й перевірила ЗІЗ на відповідність нормативним документам і результатам оцінки.
Працівники зобов’язані інформувати роботодавця про недоліки щодо використання ЗІЗ за призначенням.
У разі невідповідності спецодягу або інших ЗІЗ вимогам нормативних документів, а також результатам оцінки, роботодавець у встановленому порядку вживає заходів з повернення або заміни неякісних ЗІЗ відповідно до вимог чинного законодавства та укладеного з постачальником договору.
Заміна одних видів спеціального одягу на інші
В окремих випадках, враховуючи особливості виробництва, роботодавець може за погодженням з профспілковою організацією підприємства (уповноваженою найманими працівниками особою з питань охорони праці за відсутності профспілок) замінювати:
- комбінезон на костюм і навпаки;
- костюм — напівкомбінезоном з сорочкою (блузою) або сарафаном з блузою;
- костюм з сукна на костюм з вогнезахисним або кислотозахисним просоченням;
- костюм брезентовий на костюм з вогнезахисним або водовідштовхувальним просоченням;
- черевики (напівчоботи) шкіряні на чоботи гумові і навпаки, черевики (напівчоботи) на чоботи і навпаки, валянки на чоботи і навпаки.
У разі заміни одних видів спеціального одягу та спеціального взуття на інші не мають погіршуватись їх захисні властивості та умови праці для користувача.
На підприємстві заміна спецодягу або спецвзуття не може бути індивідуальною, а має поширюватися на всіх працівників тієї професії або видів робіт, для яких цю заміну передбачено.
Наказом по підприємству відповідні зміни вносять до нормативного документа, що визначає норми видачі спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ на підприємстві. Такими нормативними документами на підприємстві насамперед є колективний договір, а також інструкція з охорони праці за професією та особиста картка обліку спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).
На підприємствах, де немає колективного договору, зміни до норм видачі спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ вносять наказом до документа, який регулює взаємовідносини між керівником підприємства та залученою ним до роботи особою (контракт, трудовий договір тощо).
Вимоги до матеріалів, з яких виготовляється спецодяг
Спеціальний одяг має відповідати жорстким вимогам щодо виготовлення та мати відповідні технічні характеристики щодо захисних властивостей.
Згідно з пунктом 39 Технічного регламенту тепловий опір і механічна міцність засобів захисту, що призначаються для захисту частин тіла від впливу тепла та/або вогню, повинні відповідати передбачуваним умовам експлуатації таких засобів.
Матеріали та інші складові частини, з яких виготовляються засоби захисту, що призначаються для захисту від променевого і конвекційного тепла, повинні мати відповідний коефіцієнт передачі падаючого теплового потоку. Ступінь вогнестійкості таких матеріалів повинен виключати можливість самозаймання у передбачуваних умовах експлуатації.
Якщо зовнішня поверхня зазначених матеріалів та інші складові частини мають відбивальні властивості, здатність такої поверхні до відбивання повинна бути достатньою для відбивання теплового потоку та інфрачервоного випромінювання.
Матеріали та інші складові частини, з яких виготовляються засоби захисту, що призначаються для короткочасного використання при високих температурах навколишнього природного середовища, і засоби захисту, які можуть піддаватися впливу нагрітих речовин, зокрема великої кількості розплавлених матеріалів, повинні мати достатній тепловий опір протягом часу, доки користувач не залишить небезпечну зону і не звільниться від засобу захисту.
Матеріали та інші складові частини засобу захисту повинні мати достатню ударну міцність.
В яких випадках проводять випробовування
У разі коли небезпечні речовини за своєю природою або в передбачуваних умовах використання мають підвищену проникну здатність, що обмежує максимальний строк безперервного використання засобу захисту, необхідно провести випробування такого засобу з метою визначення його класифікаційної приналежності за критерієм ефективності.
На засобах захисту, що пройшли випробування, наноситься маркування з найменуваннями або кодовими позначеннями речовин, використаних під час випробувань, а також інформація про допустимий час забезпечення захисту. У разі потреби документація повинна містити опис зазначених кодових позначень, докладний опис стандартних випробувань та інформацію, необхідну для визначення максимально припустимого строку використання засобу захисту в різних передбачуваних умовах експлуатації.
На засобі захисту та його упаковці, що призначається для роботи з електрообладнанням, яке перебуває під напругою, або поряд з ним, необхідно наносити маркування із зазначенням класу захисту та/або відповідної робочої напруги, серійного номера, дати виготовлення. Крім того, на зовнішній поверхні захисної оболонки такого засобу необхідно передбачати місце для запису дати введення його в експлуатацію, проведення періодичних оглядів і перевірок та випробувань.
Дізнайтеся більше про Інформаційні ресурси з охорони праці_Система
Перейти до відео
Як доглядати, обслуговувати та зберігати утеплений спецодяг
Догляд та обслуговування спецодягу та інших ЗІЗ має виконувати підготовлений персонал, який знає вимоги інструкцій з їх експлуатації, чи спеціалізована організація. Інформацію щодо догляду й обслуговування надають кожному працівнику, який використовує засоби індивідуального захисту, під час їх видачі та проведення періодичних інструктажів із питань охорони праці (п. 15 розд. III Мінімальних вимог).
Обов’язковому хімочищенню підлягає весь утеплений спецодяг, а також спецодяг, оброблений захисним просоченням, якщо інше не визначено в інструкціях з їх експлуатації. Якщо роботодавець не організував своєчасного хімочищення або прання спецодягу, він зобов’язаний видати змінні ЗІЗ (п. 19 розд. III Мінімальних вимог).
Прийняті на зберігання теплий спецодяг і спецвзуття, що були в ужитку, слід продезінфікувати, ретельно очистити від забруднень і пилу, висушити та відремонтувати. Під час зберігання їх необхідно періодично оглядати (п. 22 розд. III Мінімальних вимог).
Дізнайтеся, 
