Регулювання питань охорони праці в колективному договорі

Будь-яке підприємство, установа чи організація, що використовують у своїй діяльності найману працю робітників, повинні передбачити порядок та основні правила взаємодії між підприємством і залученими робітниками.

Колективний договір — один із основних локальних нормативних актів суб’­єкта господарювання, що регулює виробничі, трудові, соціально-економічні відносини та погоджує інтереси працівників і роботодавця.

Колдоговір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи. Підстава — стаття 3 Закону Про колективні договори і угоди.

Залежно від галузі діяльності компанії, в колективному договорі необхідно встановити основні принципи організації роботи таким чином, що дозволить підприємству досягти максимальних виробничих результатів.

Як внести зміни до колективного договору

Нормативне регулювання

Нормативне регулювання положень колективного договору здійснюється такими актами законодавства, як:

• Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП); 
• Закон України «Про колективні договори і угоди»; 
• Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»;
• Закон України «Про охорону праці».

Колдоговір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у колективному договорі.

Відповідно до статті 15 Кодексу законів про працю України, статті 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», колективні договори підлягають повідомній реєстрації місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. 

Порядок повідомної реєстрації затверджується Кабінетом Міністрів України.

Недотримання робітниками або роботодавцем приписів колективного договору є підставою для притягнення винної сторони до відповідальності у формі штрафних санкцій або дисциплінарних стягнень.

Зміст та сторони колективного договору

До сторін колдоговору належать:

Сторона роботодавця. Її суб’­єктами є роботодавець та/або уповноважені ним представники, зокрема представники відокремлених підрозділів юридичної особи.

Сторона працівників.  Її суб’­єкти — первинні профспілкові організації, які:

• діють на підприємстві, в установі, організації, відокремлених підрозділах юридичної особи,
• об’єднують працівників фізичної особи, яка використовує найману працю, і представляють інтереси працівників, які працюють на підставі трудових договорів у цього роботодавця.

Якщо профспілкові організації відсутні, їхні функції виконують представники (представник), яких вільно обрали працівники для ведення колективних переговорів.

Дія колективного договору охоплює усіх співробітників підприємства незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і кожний новий робітник компанії має бути ознайомлений з його положеннями.

Роботодавець зобов'язаний ознайомити працівника з текстом колективного договору:

• до початку роботи за трудовим договором, тобто під час прий­няття на роботу;
• протягом тижня після його укладення, внесення до нього змін.

Також роботодавець і професійна спілка як суб’єкти сторін колдоговору зо­бо­в’я­зані забезпечити постійний і безперешкодний доступ працівників підприємства до документа й можливість його копіювати.

Зміст колективного договору

Статтею 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» зазначено, що зміст колективного договору щодо взаємних зобов’язань визначається сторонами в межах їх компетенції при регулюванні таких виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, як:

• зміни в організації виробництва і праці;
• забезпечення продуктивної зайнятості;
• нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій,  розцінок, коефіцієнтів оплати праці та ін.);
• встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
• участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);
• режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
• умов і охорони праці;
• забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;
• гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій працівників;
• умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;
• забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, заборона дискримінації.

Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги, зокрема щодо дитячого оздоровлення та придбання новорічних подарунків для дітей працівників тощо.

Якщо певні норми колективного договору суперечать вимогам чинного законодавства або звужують права робітників, то відповідні положення договору вважаються недійсними і не підлягають виконанню.

Після закінчення строку дії колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено колективним договором.

Охорона праці в колективному договорі

Колективний договір — це комплексний документ, який серед інших важливих питань, унормовує сферу виробничої безпеки працівників.

Важливою гарантією безпеки працівників є те, що згідно із законодавством:

• роботодавець під час укладання трудових договорів повинен поінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;
• у випадку коли роботодавець не додержується умов з охорони праці згідно з вимогами законодавства та колективного договору, працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням. 

Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці, передбачені статтею 7 Закону України «Про охорону праці», також мають бути закріплені в колективному договорі.

Таким чином, у колективному договорі, угоді сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення наявного рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.

Розділ «Умови та охорона праці»

У цьому розділі колдоговору закріплюють положення з питань охорони праці на підприємстві, а також права й обов’язки сторін колдоговору щодо їх виконання. До нього включають:

• права й обов’язки роботодавця і працівників щодо виконання вимог охорони праці на підприємстві;
• деякі положення нормативно-правових актів із охорони праці;
• порядок допуску працівників до роботи;
• пільги й компенсації за результатами атестації робочих місць;
• особливості безпеки праці жінок, неповнолітніх;
• умови та порядок надання працівникам засобів індивідуального захисту (ЗІЗ);
• особливості розслідування нещасних випадків на виробництві;
• соціальний захист працівників, які травмувалися на виробництві;
• забезпечення безпеки праці під час робіт підвищеної небезпеки;
• порядок і строки проведення медичного огляду;
• процедура навчання та перевірки знань із питань охорони праці працівників.

Перелік питань, що потрібно внести до розділу «Умови та охорона праці» колективного договору, не є ані типовим, ані вичерпним. Їх зміст залежить від характеру діяльності суб’єкта господарювання, його форми власності, переліку посад і професій працівників, норм чинного законодавства й змін до них та інших умов та/або обставин, що змінюються.

У додатку до розділу вказують переліки професій і посад працівників, які мають право:

• на безплатне отримання ЗІЗ, молока, мила та інших знешкоджувальних засобів;
• доплати за шкідливі умови праці;
• щорічну додаткову відпустку за роботу у важких і шкідливих умовах праці, за особливий характер праці;
• ненормований робочий день тощо.

Додатки є невід’ємною частиною колективного договору.

Слід зазначити, що статтею 161 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган повинен розробляти за участю професійних спілок та реалізовувати комплексні заходи щодо охорони праці відповідно до Закону України «Про охорону праці».

План комплексних заходів слід включати до колективного договору як окремий розділ та щорічно вносити зміни до нього після оновлення відповідних заходів.

Охорона праці в колективному договорі

Олександра Королькова спеціаліст із питань охорони праці та цивільного захисту, Київ

Консультація зорієнтує, що передбачити в розділі «Умови та охорона праці», коли розроблятимете або змінюватимете колдоговір підприємства

Читати більше

Внесення змін до колективного договору

Колективний договір на підприємстві повинен враховувати актуальний стан виробництва і потреби сторін. Сторони мають право обговорити і внести необхідні доповнення і зміни до договору.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміни і доповнення до колективного договору протягом строку його дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором.

Як правило, процедура внесення змін до колективного договору є аналогічною процедурі його первинного укладання. Сторона, яка є ініціатором змін, повинна підготувати і направити іншій стороні проєкт змін для ознайомлення.

Протягом тижня інша сторона має розглянути отримані пропозиції та проінформувати про своє рішення стосовно доцільності внесення таких змін до договору.

Всі спірні питання розглядаються сторонами спільно із залученням спеціально створеної на підприємстві робочої комісії в сфері дотримання колективного договору.

Остаточне рішення комісія оформлює протоколом, до якого додає проєкт змін, узгоджений сторонами.

Проєкт змін виносять на обговорення загальних зборів трудового колективу. Протягом п’яти днів після схвалення зацікавленими сторонами змін, що їх вносять до колективного договору, їх підписують уповноважені представники сторін.

Остаточна редакція колективного договору, затверджена з урахуванням внесених змін, знову підлягає державній реєстрації в загальному порядку.

Таким чином від того, як кожна із сторін колективного договору усвідомлює свою соціальну захищеність під час реалізації трудових відносин, залежить результативність діяльності компанії в цілому.

У якому документі прописати норми видачі ЗІЗ, якщо немає колективного договору

Яка відповідальність за невиконання умов колдоговору

Чи виконують на підприємстві умови колективного договору, конт­ролюють сторони, що його уклали, або уповноважені ними представники. До того ж відповідні сторони щорічно звітують про виконання колдоговору.

Особам, які представляють роботодавця чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і з вини яких порушено чи не виконано зо­бо­в’я­зання щодо колективного договору, загрожує:

• штраф до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• дисциплінарна відповідальність аж до звільнення з посади.

На вимогу профспілок, іншого уповноваженого трудовим колективом органу роботодавець зобов'язаний вжити заходів до керівника, з вини якого порушені чи не виконані зо­бо­в’я­зання щодо колдоговору.