Основні засоби захисту від шуму і вібрації

UA RU
Автор
юрист-практик, експерт з питань охорони праці
Зменшення впливу шуму та вібрації на працівників до допустимих величин є однією з умов покращення їхньої виробничої діяльності та засобом запобігання професійним хворобам. Якщо зменшити рівень шуму та вібрації не вдається, подбайте про засоби індивідуального захисту від шуму і вібрації.

 

Нормативна база

В Україні діє низка нормативних актів, спрямованих на покращення умов праці та поліпшення стану захищеності працівників від професійних захворювань. Це, зокрема:

  • закони України «Про охорону праці», «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»;
  • постанову КМУ від 21.08.2019 № 771 "Про затвердження технічного регламенту засобів індивідуального захисту";
  • наказ Мінсоцполітики України від 29.11.2018 № 1804 «Про затвердження Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці»;
  • Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації (ДСН 3.3.6.039-99), затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 № 39;
  • Інструкція із забезпечення шумової та вібраційної безпеки праці у вугільних шахтах, затверджена наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.10.2004 № 236 та інші.

thumbnail_demoeop.jpg

Методи захисту від шуму

Шумом називаються звуки, що заважають сприйняттю корисних звуків або порушують тишу, а також звуки, що створюють шкідливу або подразнювальну дію на організм людини.

Чим небезпечний виробничий шум

Шум як несприятливий чинник виробничого середовища наявний на більшості промислових підприємств, на транспорті, у сільському господарстві. Джерелами шуму можуть бути системи вентиляції та кондиціонування повітря, аерогазодинамічні установки, двигуни, верстати, молоти, дробарки тощо. 


🔥 Час згорає: встигніть отримати ваш ексклюзивний подарунок

gift_logo.gif
Акт приймання і перевірки засобів індивідуального захисту

Скачати безплатно


Інтенсивний виробничий шум може стати причиною таких професійних захворювань, як туговухість або глухота. Крім того, у працівників, які щодня перебувають під його впливом:

  • знижується продуктивність праці;
  • ослаблюється увага та уповільнюється реакція, спостерігається запаморочення, дратівливість, знижується працездатність, гострота зору;
  • зростає кров’яний тиск, змінюється ритм дихання та серцевої діяльності, порушується працездатність клітин кори головного мозку тощо. 

Звичним для людини є шумовий фон з рівнем звукового тиску в частотах 15-35 децибел (дБ).

При збільшенні рівня звукового тиску до 40-70 дБ спостерігається деяке зниження продуктивності праці та погіршення самопочуття (голосна музика, шум технічного устаткування та інше).    

Рівень звукового тиску в межах 75-120 дБ спричиняє враження органів слуху і серцево-судинної системи.

Постійний шум з рівнем звукового тиску понад 120 дБ може призвести до акустичної травми (значне зниження слуху).

Те, як проявляються патологічні зміни в організмі, які спричинив шум, залежить від його параметрів (інтенсивність і частотний склад), стажу роботи, тривалості дії протягом робочого дня, індивідуальної чутливості організму, поєднання з іншими професійними чинниками.

Професійні захворювання, які спричинив виробничий шум

Засоби колективного захисту від шуму

Розв'язання проблеми захисту від шуму досягається проведенням комплексу заходів, щодо послаблення інтенсивності шкідливих виробничих факторів у їхніх джерелах або на шляху поширення звукового тиску.

Зменшення шуму на шляху його поширення передусім досягається архітектурно-планувальними та акустичними заходами колективного захисту від шуму.

Архітектурно-планувальні заходи передбачають:

  • раціональне розміщення  будівель і споруд на території підприємства (здійснюється при проєктуванні, реконструкції та експлуатації підприємств, цехів, дільниць);
  • раціональне розміщення технологічного устаткування та робочих місць;
  • раціональне акустичне розміщення зон і режимів руху транспортних засобів і потоків;
  • створення шумозахисних зон.

Акустичні засоби передбачають застосування засобів звукоізоляції, звукопоглинання, віброізоляції, демпфірування (гасіння коливань механічних систем нелінійними динамічними пристроями) та застосування глушників шуму.

На практиці також широко застосовуються організаційно-технічні засоби колективного захисту від шуму, такі, як оснащення устаткування засобами дистанційного керування, застосування малошумних технологічних процесів та устаткування, дотримання правил технічної експлуатації обладнання, проведення його планово-попереджувальних оглядів та ремонтів тощо.

Засоби індивідуального захисту від шуму

Якщо заходами колективного захисту не вдається знизити рівень шуму на робочих місцях до допустимих значень, застосовуються засоби індивідуального захисту від шуму (3І3 від шуму). Вони дають змогу перекрити найбільш чутливий канал проникнення звуку в організм через вуха та попередити розлад нервової системи від дії такого інтенсивного подразника, як шум.

Володимир Ткачишин професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 2 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, академік Академії наук вищої освіти України, професор, д-р мед. наук
Як виробничий шум впливає на організм працівників. Яких заходів ужити, щоб їх захистити. Як встановити зв'язок профзахворювання з умовами праці

З цією метою використовують протишуми, або антифони, які поділяються на 3 види:

  • внутрішнього використання – втулки, вкладки, тампони;
  • зовнішнього використання – навушники, шоломи, костюми;
  • змішані, які вставляються при вході в слуховий прохід.

Як правило, вибір засобу індивідуального захисту обумовлюється видом та характеристикою шуму на робочому місці, зручністю його використання при виконанні конкретної робочої операції, кліматичними умовами та іншими чинниками.

Зокрема, застосування вкладок допустимо при рівнях звуку не вище 100 дБ, навушників — 110 дБ, шоломів — 120 дБ. При рівнях шуму вище 120 дБ рекомендується одягати, крім шоломів, шумозахисний комбінезон, пояс і черевики.

Засоби захисту від вібраційних коливань

Вібрація, або механічні коливальні пружні рухи точки твердого тіла гармонійного виду, характеризується неврівноваженими силовими діями, які виникають при роботі машин і механізмів.

Джерелом вібрації може бути пневматичне, механічне, а також електричне обладнання та інструменти обертального або ударного типу.

Розрізняють локальну вібрацію, яка діє на окремі частини тіла людини, і загальну вібрацію, яка передається на організм (тіло) через сидіння або ноги працівника тощо.

Загальна вібрація, своєю чергою, поділяється на транспортну (виникає під час руху транспортних засобів) і технологічну, яка існує при роботі на стаціонарному  обладнанні або ж передається відповідним чином на робочі місця, які не мають власних джерел вібрації.

Локальна вібрація, зокрема, спостерігається при виконанні робіт пневматичними відбійними молотками, використанні технологічного обладнання з вібраційними властивостями (ковальсько-пресове устаткування) тощо.

Чим небезпечна виробнича вібрація

Виробнича вібрація здатна завдати серйозної шкоди людському здоров’ю, зокрема спричинити струс мозку, збої у роботі серця, розлади нервової та судинної систем, приступи перевтоми та призвести до вібраційної хвороби.

Найбільш небезпечними для людини є частоти коливань в діапазоні 6-9 Гц, оскільки вони збігаються з власною частотою коливань внутрішніх органів людини.

Для профілактики вібраційної хвороби проводять попередній медичний відбір під час прийняття на роботу; ретельно виявляють під час періодичних медичних оглядів осіб із початковими проявами вібраційної хвороби та своєчасно їх лікують.

Засоби колективного захисту від вібрації

Захист від вібрації досягається завдяки проведенню комплексу заходів, що послаблюють інтенсивність шкідливих виробничих факторів у їхніх джерелах, на шляху поширення. Заходи та засоби захисту від вібрації поділяються на колективні та індивідуальні.

Колективний захист від вібрації здійснюється, зокрема, шляхом застосування таких методів, як:

  • зменшення або виключення різких прискорень у роботі механічного пристрою;
  • зміна конструктивних елементів джерела вібрації з метою уникнення (зменшення) резонансу частоти власних коливань машини з частотою збуджувальних сил;
  • перетворення енергії коливань системи в теплову енергію (вібродемпфування) шляхом використання спеціальних матеріалів з великим внутрішнім тертям при пружних деформаціях;
  • віброгасіння шляхом введення в коливальну систему додаткової маси або збільшення жорсткості системи шляхом установки агрегата на фундамент;
  • віброізоляція за допомогою введення в систему додаткового пружного зв’язку для ослаблення передачі вібрації суміжному елементу конструкції або робочому місцю;
  • зменшення вібрації у джерелі виникнення конструктивними і технологічними методами при розробці нових та модернізації наявних машин.

На практиці зазвичай використовують комбінації наведених вище методів.

Засоби індивідуального захисту від вібрації

Залежно від місця контакту працівника з вібруючим об’єктом використовують такі засоби індивідуального захисту від вібрації:

  • рукавиці чи перчатки з віброгасними долонями та віброгасні вкладки — для рук;
  • спеціальне взуття з віброгасною підошвою, віброгасні наколінники — для ніг;
  • віброгасні нагрудники, пояси, спеціальні костюми — для тіла.

Загальні вимоги до засобів індивідуального захисту від дії шуму та вібрації регламентуються відповідними державними стандартами.

Пам'ятайте, для здійснення заходів з послаблення інтенсивності впливу шкідливих виробничих факторів на виробничий персонал необхідно організувати належну взаємодію служби охорони праці з виробничими структурними підрозділами підприємства, спрямовану на впровадження передових технологій у цій сфері.

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді