Що входить в обов'язки комісії з розслідування нещасного випадку

Автор
юрист-практик, експерт з питань охорони праці
Для розслідування нещасних випадків, що не підлягають спеціальному розслідуванню, за наказом роботодавця на підприємстві утворюється комісія з розслідування нещасного випадку. Детальніше про склад комісії, її обов’язки і повноваження та про особливості створення комісії під час війни дізнайтеся зі статті.

Нормативне регулювання

Процедура розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій врегульована Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі — Порядок розслідування).

Кабмін постановою від 20.01.2023 № 59 вніс зміни до Порядку розслідування. Зокрема, доповнив його новим розділом — «Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях».

Також Порядок доповнили абзацами 18—22 пункту 33, абзацом 2 пункту 35, абзацом 39 пункту 49, що спрощують і поліпшують роботу комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку.

Розслідування нещасних випадків:

Комісія з розслідування нещасного випадку на підприємстві

На підприємстві утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі — комісія).

Комісія з розслідування нещасного випадку утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи.

Склад комісії з розслідування

До складу комісії входять:

  • керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);
  • представник територіального органу Пенсійного фонду України;
  • представник первинної організації профспілки (у разі її відсутності — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);
  • лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння);
  • інші представники підприємства (установи, організації), посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

Водночас до складу комісії не може входити безпосередній керівник потерпілого.

▶ Як контролювати об’єктивність розслідування нещасного випадку ◀

У разі коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) сталися з працівником фізичної особи — підприємця або підприємства (установи, організації), де відсутня необхідна кількість працівників для утворення комісії, розслідування проводиться комісією, утвореною підприємством чи фізичною особою — підприємцем за місцем настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), до складу якої входять:

1) представники:

  • підприємства чи фізичної особи — підприємця (голова комісії);
  • територіального органу Пенсійного фонду України;
  • профспілки, членом якої є потерпілий, або територіального профоб’єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки;
  • місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування;
  • підприємства, на території (об’єкті, дільниці) якого стався нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння);

2) лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);

3) представники органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

Робота комісії підприємства по розслідуванню нещасного випадку

Розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства проводиться протягом п’яти робочих днів з дня утворення комісії.

У разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у випадках, зазначених у пункті 43 Порядку розслідування, розслідування може бути продовжене роботодавцем за письмовим погодженням з територіальним органом Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) або за місцезнаходженням підприємства (у разі події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів) до отримання відповідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо.

Засідання комісії з розслідування нещасного випадку вважається чинним, якщо на ньому присутні більшість її членів. Голова комісії обов’язково повинен бути присутнім на засіданні.

Члени комісії, присутні на її засіданні, ухвалюють рішення, складають і підписують документи за результатами засідання. Підписувати протоколи, акти та інші документи члени комісії можуть за допомогою електронного підпису.

Роботодавець, який утворив комісію, або керівник органу, що утворив спеціальну комісію, може затверджувати документи також електронним підписом. 

Голова комісії зобов’язаний повідомити з використанням усіх наявних засобів зв’язку, зокрема електронною поштою, тих членів комісії, що були відсутні, про рішення, які ухвалила комісія на засіданні.

Що входить в обов'язки комісії з розслідування нещасного випадку Як діяти спеціалісту з охорони праці після нещасного випадку

Обов'язки комісії з розслідування

Комісія зобов’язана:

  • провести засідання комісії з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім’ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії;
  • обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо), опитати осіб — свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них;
  • вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров’я для отримання медичних висновків щодо зв’язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;
  • визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії;
  • визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
  • визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
  • з’ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
  • визначити, пов’язані чи не пов’язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;
  • установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
  • вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування);
  • розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;
  • скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) у кількості, визначеній рішенням комісії; у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;
  • розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 7, 8 такого акта — обов’язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 7, 8 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід’ємною частиною);
  • у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5;
  • передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства або органу, що утворив комісію, для їх розгляду та затвердження.

Члени комісії повинні дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Створення комісії з розслідування під час воєнних дій

Розслідування нещасних випадків, що сталися в районі воєнних дій під час виконання трудових обов’язків за обставин, які не належать до воєнних дій, проводить комісія (спеціальна комісія) у складі, визначеному пунктами 13 і 15 Порядку № 337.

Якщо роботодавець не має змоги створити комісію та забезпечити проведення розслідування нещасного випадку, його проводитиме територіальний орган Держпраці за місцем нещасного випадку або місцезнаходженням суб’єкта господарювання, працівником якого є потерпілий.

Комісія з розслідування може не мати доступу на територію підприємства та не мати змоги обстежити місце нещасного випадку й скласти відповідний протокол, якщо:

  • на території підприємства ведуться бойові дії;
  • територія тимчасово окупована;
  • існує загроза техногенної, екологічної катастрофи.

У такому випадку роботодавець складає акт у довільній формі. У ньому він фіксує обстановку на робочому місці; стан машин, механізмів, обладнання, устатковання, у якому вони перебували на момент настання нещасного випадку.

На підставі акта комісія складає протокол. У цьому випадку в протоколі огляду місця, де стався нещасний випадок, слід зазначити документи, на підставі яких комісія склала протокол.

Якщо провести розслідування неможливо через загрозу життю і здоров’ю членів комісії, роботодавець має максимально фіксувати, збирати та документувати інформацію про нещасні випадки на виробництві, щоб надалі розслідувати їх після нормалізації ситуації. Це може бути фото, відео, інформація про потерпілих, обставини нещасного випадку, пояснення свідків тощо, які будуть використовуватись під час розслідування нещасного випадку у майбутньому.

Діє механізм призупинення розслідування нещасних випадків. Уже розпочаті та незавершені через активні бойові дії розслідування може зупинити наказом роботодавець, Держпраці або її територіальний орган та завершити їх, коли будуть створені безпечні й належні умови.

 

Комісія з розслідування нещасного випадку

Як визначити вид події і причину, що призвели до нещасного випадку внаслідок бойових дій

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді