Розслідування професійних захворювань на виробництві

Порядок розслідування професійних захворювань на виробництві

Роботодавець повинен організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних заховань та аварій. Так скеровує ст. 22 Закону України «Про охорону праці».

Розслідування професійних захворювань відбувається відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі — Порядок № 337), затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337. У 2023 році Кабмін постановою від 20.01.2023 № 59 вніс зміни до Порядку розслідування, зокрема, доповнив його новим розділом — «Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях».

Дізнайтеся більше про розслідування нещасних випадків:

• Порядок розслідування нещасних випадків: 7 ключових змін
• Як розслідувати нещасні випадки на підприємстві в умовах війни
• Як оформити матеріали розслідування нещасного випадку

Згідно з Порядком № 337 усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.

Гостре професійне захворювання (отруєння) — це захворювання (або смерть), що виникло після однократного впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру, у тому числі  інфекційні, паразитарні чи алергійні захворювання.

На відміну від гострого профзахворювання, хронічне професійне захворювання або отруєння — це захворювання, яке виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника виключно або переважно через вплив шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, пов’язаних iз роботою.

Віднесення захворювання до хронічного професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв’язку захворювання з умовами праці згідно з Порядком № 337 та Переліком професійних захворювань, затвердженим постановою КМУ від 08.11.2000 № 1662 (далі — Перелік № 1662).

Перелік професійних захворювань є основним документом, яким слід керуватися при встановленні діагнозу професійного захворювання, зв’язку його з виконуваною роботою або професією, вирішенні питань експертизи працездатності, медичної і трудової реабілітації, а також при розгляді питань, пов’язаних із відшкодуванням власником підприємства, шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я, пов’язаного з виконанням ним трудових обов’язків. Міністерство охорони здоров’я України, Національна академія медичних наук України та Міністерство соціальної політики України наказом від 29.12.2000 № 374/68/338 також затвердили Інструкцію про застосування вказаного Переліку.

Хронічне профзахворювання не завжди супроводжується втратою працездатності. Випадки професійних інфекційних захворювань та хронічних професійних інтоксикацій розслідуються як хронічні професійні захворювання (отруєння).

Як діяти спеціалісту з охорони праці після нещасного випадку

Встановлення зв’язку захворювання з умовами праці

Якщо виникає підозра на виникнення у працівника хронічного професійного захворювання, заклад охорони здоров’я направляє його на консультацію до лікаря-профпатолога області або міста.

Ранні прояви порушення здоров’я працівника, пов’язані з роботою, можуть бути встановлені при проведенні планових медичних оглядів. Проте аналіз свідчить, що більшість хворих із професійними захворюваннями, виявленими вперше, є особами, які самостійно звернулися до лікарського закладу.

Для встановлення остаточного діагнозу та зв’язку захворювання з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу лікар-профпатолог направляє хворого з відповідними документами до спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров’я, якому МОЗ надало право встановлювати остаточний зв’язок захворювання з умовами праці.

Спеціалізовані профпатологічні заклади охорони здоров’я, в яких створюється відповідна лікарсько-експертна комісія, проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння).

До спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров’я у разі потреби для встановлення діагнозу можуть направлятися також хворі, які проходять обстеження у науково-дослідних інститутах (установах) медичного профілю.

Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) покладається на керівників  закладів і голів лікарсько-експертних комісій.

 Пам’ятайте! Перелік установ і закладів, що мають право встановлювати остаточний діагноз хронічних професійних захворювань, затверджується МОЗ і переглядається кожні п’ять років. Зокрема, чинний наразі перелік таких закладів затверджений наказом МОЗ від 09.04.2022 № 603.

У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», у роботі якої мають право брати участь:

• лікарі з гігієни праці територіального органу Держпраці, закладу охорони здоров’я, територіального органу Пенсійного фонду України;
• представники підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня),
• представники вищого органу профспілки.

Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку.

За наявності ознак стійкої втрати професійної працездатності внаслідок хронічного професійного захворювання (отруєння) працівника направляють на огляд до медико-соціальної експертної комісії для встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності. Таке направлення видає заклад охорони здоров’я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства, де працює хворий, або заклад охорони здоров’я за місцем його проживання.

Що чекає на роботодавця, який приховав нещасний випадок

На підставі яких даних встановлюється профзахворювання

Рішення про зв’язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у:

• трудовій книжці — для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів;
• виписці з амбулаторної картки (форма 025/у);
• історії хвороби за весь період спостереження;
• направленні хворого на огляд до лікарсько-експертної комісії з медичним висновком лікаря-профпатолога;
• санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці;
• інформаційній довідці про умови праці працівника, що складається лікарями з гігієни праці територіального органу Держпраці, який здійснює нагляд за підприємством, у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння);
• висновку фтизіатра, нарколога та інших документах (у разі потреби);
• акті за формою Н-1 (у разі гострого професійного захворювання (отруєння).

Висновок лікарсько-експертної комісії про наявність або відсутність хронічного професійного захворювання (отруєння) видається працівникові, а його копія надсилається головному спеціалістові з професійної патології області або міста за місцем роботи або проживання працівника та територіальному органові Пенсійного фонду України.

У зазначеному висновку, крім діагнозу, обов’язково зазначаються відомості про наявність або відсутність професійного захворювання та придатність або непридатність до роботи за професією у несприятливих (шкідливих) умовах праці.

Як встановлюють

• професійне захворювання, непрацездатність, інвалідність

Порядок повідомлення про професійні захворювання

Профпатологічний заклад охорони здоров’я стосовно кожного хворого складає повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається:

• керівникові підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння);
• територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством;
• територіальному органові Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства;
• профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров’я.

Строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника.

Якщо хворий працював на кількох підприємствах, де були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння), або за кількома професіями, під час роботи за якими були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння), повідомлення за формою П-3 надсилається на останнє підприємство, де він працював за професією, під час роботи за якою були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння).

У разі реорганізації підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння), повідомлення за формою П-3 надсилається його правонаступникові, а у разі ліквідації підприємства без правонаступника — місцевій держадміністрації за місцем реєстрації підприємства.

Відповідальність за несвоєчасне повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) несе керівник спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров’я, який встановив або відмінив діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння).

Створення комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання

Після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання. До її складу входять представники:

• територіального органу Держпраці (голова комісії);
• закладу охорони здоров’я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства, де працює хворий, або за місцем його проживання, якщо він не працює;
• роботодавця;
• первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці;
• вищого органу профспілки;
• територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації).

У разі потреби до складу комісії можуть входити і представники інших органів.

Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім’я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.

Роботодавець зобов’язаний в установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування:

• відомості про професійні обов’язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху);
• необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці;
• матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту;
• приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння);
• результати медичних оглядів працівників (працівника), інші матеріали.

Крім того, керівник підприємства зобов’язаний всебічно сприяти роботі комісії, надати їй відокремлене приміщення, забезпечити комісію транспортними засобами, засобами зв’язку, організувати друкування, тиражування та оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування.

Термін проведення розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння)

Розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування. Якщо з об’єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником територіального органу Держпраці, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.

 Як продовжити строк розслідування нещасного випадку

Порядок розслідування професійних захворювань комісією

Комісія з розслідування розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання зобов’язана:

• розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння);
• розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів;
• провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння);
• скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

Комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства, територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання.

Крім того, члени комісії можуть одержувати письмові пояснення посадових осіб й інших працівників з питань, пов’язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння). У разі потреби вони вимагають проведення додаткових досліджень на робочому місці та беруть участь у них, а також вивчають первинну медичну документацію хворого.

Як визначити вид події і причину, що призвели до нещасного випадку внаслідок бойових дій

Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання

За результатами розслідування комісія протягом трьох днів після його закінчення складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4.

Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства.

У разі незгоди зі змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід’ємну частину.

Акт за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування, протягом доби затверджує керівник територіального органу Держпраці та завіряє печаткою.

Акт за формою П-4 складається після закінчення розслідування у семи примірниках.

Роботодавець повинен його надіслати:

• територіальному органові Держпраці;
• хворому;
• територіальному органові Пенсійного фонду України;
• первинній організації відповідної профспілки або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня);
• вищому профспілковому органу;
• лікарю-профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров’я;
• підприємству.

Усі матеріали розслідування разом з актом П-4 зберігаються на підприємстві, в територіальному органі Держпраці та територіальному органі Пенсійного фонду України протягом строку, визначеного типовими та галузевими переліками видів документів, затверджених відповідно до законодавства. В інших організаціях вони мають зберігатися не менше строку, передбаченого для вжиття визначених в акті П-4 профілактичних заходів.

Усі нещасні випадки та гострі професійні захворювання, що сталися на виробництві, реєструються у журналі реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків (гострих професійних захворювань (отруєнь) за формою визначеною Порядком № 337.

Профілактичні заходи щодо запобігання виникненню професійних захворювань

Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний строк після закінчення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) розглянути матеріали розслідування та видати наказ про вжиття заходів до запобігання виникненню хронічних професійних захворювань (отруєнь).

Про вжиття запропонованих комісією з розслідування заходів щодо запобігання виникненню хронічних професійних захворювань (отруєнь) роботодавець письмово інформує територіальний орган Держпраці, який здійснює нагляд за підприємством), та територіальний орган Пенсійного фонду України протягом зазначеного в акті за формою П-4 строку.

Контроль за своєчасністю та об’єктивністю проведення розслідування причин виникнення хронічних професійних захворювань (отруєнь), документальним оформленням, вжиттям заходів щодо усунення зазначених причин здійснюють територіальні органи Держпраці, територіальні органи Пенсійного фонду України, профспілки або уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці відповідно до їх повноважень.