Нещасний випадок на виробництві це завжди привід для хвилювання. Важливо не лише подбати про працівника, а й належним чином провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи – і при цьому вкластися у певні строки. У статті розповідаємо, що таке нещасний випадок та як необхідно діяти у разі його настання
Розслідування нещасних випадків на виробництві: нормативне регулювання
Якщо стався нещасний випадок на виробництві потрібно діяти відповідно до встановленого порядку дій. Порядок проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», визначає Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі — Порядок № 337).ПІДПИСАТИСЯ НА НАШ TELEGRAM
Нещасний випадок на виробництві це завжди стрес. І для того, щоб його мінімізувати, потрібно знати вимоги чинного порядку та чітко розуміти, що робити.
Нещасний випадок – обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю, зокрема від:
одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь,
одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження,
стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо),
контакту з представниками тваринного та рослинного світу,
які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день,
Розслідування нещасного випадку – процес з’ясування обставин і причин події, під час якої працівник зазнав ушкодження здоров’я, отримав травми або професійне захворювання.
Визначаємо вид нещасного випадку на виробництві
Нещасні випадки на виробництві поділяються на:
пов'язані з виробництвом
не пов'язані з виробництвом.
Визначають також групові нещасні випадки.
За якої кількості потерпілих нещасний випадок вважається груповим?
Відповідь на запитання, при якій мінімальній кількості постраждалих нещасний випадок вважається груповим, міститься у визначенні терміну «груповий нещасний випадок» (пункт 3 Порядку № 337):
Груповий нещасний випадок – нещасний випадок, що стався одночасно з двома та більше працівниками незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм.
Тобто, якщо 2 або більше потерпілих, випадок вважається груповим.
Окремо визначають ще прихований нещасний випадок.
Прихований нещасний випадок на виробництві – нещасний випадок, про який роботодавець, потерпілий або працівник, який його виявив, не повідомив у встановлений Порядком № 337 строк відповідним органам та установам, та/або нещасний випадок, розслідування якого не проведено комісією підприємства (установи, організації).
Щоб скористатися сервісом, будь ласка, авторизуйтеся у своєму обліковому записі
Алгоритм дій, якщо стався нещасний випадок
Потерпілий або працівник, який виявив нещасний випадок, гостре професійне захворювання (отруєння), чи інша особа — свідок нещасного випадку повинні передусім вжити всіх можливих заходів, щоб надати допомогу потерпілому та негайно повідомити безпосередньому керівникові робіт, службі охорони праці підприємства (установи, організації) або іншій уповноваженій особі підприємства (установи, організації). Підстава: пункт 4 Порядку №337.
Безпосередній керівник робіт чи інша уповноважена особа підприємства зобов’язані:
Терміново організувати надання першої домедичної допомоги потерпілому та у разі потреби доправити його до закладу охорони здоров’я.
Негайно повідомити роботодавцеві про те, що сталося.
Зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, обстановку на робочому місці, машини, механізми, обладнання, устатковання у такому стані, у якому вони були на момент нещасного випадку за умови, що це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків або порушення виробничих процесів.
Що необхідно знати про розслідування нещасних випадків на виробництві
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування нещасного випадку на виробництві. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії скласти акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов’язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
Володимир Дрозд сертифікований експерт ESOSH, аудитор систем управління охороною здоров’я та безпекою праці, Південне
Вимоги законодавства. Хто повинен розслідувати нещасні випадки на виробництві. Першочергові дії. Повідомлення учасників розслідування, уповноважених органів. Завдання та обов’язки комісії. Які обов'язки комісії. Строки розслідування...
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.
Проведення розслідування вимагається щодо всіх категорій нещасних випадків як техногенного, так і природного походження (випадки професійного отруєння, травматизму, поранень, теплового удару, обмороження, ураження струмом, ушкодження внаслідок землетрусу, повені тощо), які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу роботу не менш як на один робочий день.
Основні кроки розслідування нещасних випадків на виробництві включають:
Повідомлення про нещасний випадок: роботодавець повинен негайно повідомити відповідні органи про нещасний випадок (нижче зазначено строки і вказано органи).
Створення комісії: утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи.
Проведення розслідування: протягом 5 робочих днів комісія збирає фактичні дані, з’ясовує обставини та характер нещасного випадку, встановлює його причини, а також визначає, чи пов’язана подія з виробництвом (комісія з розслідування виконує обов’язки, визначені пунктом 33 Порядку 337).
Оформлення результатів розслідування: після завершення розслідування складається акт за формою Н-1, у якому фіксуються обставини та причини нещасного випадку, висновки комісії щодо його зв’язку з виробництвом, заходи з усунення причин події та відомості про осіб, які допустили порушення вимог законодавства з охорони праці; не пізніше наступного робочого дня після підписання комісія передає акти та матеріали розслідування керівнику підприємства для затвердження, а роботодавець протягом трьох робочих днів після формування матеріалів зобов’язаний надіслати їх потерпілому (членам його сім’ї) та відповідним органам (визначених п. 47 Порядку 337).
Цей процес дозволяє встановити причини нещасних випадків та запобігти їх повторенню.
Експерти системи розробили необхідні зразки матеріалів, починаючи з повідомлення про нещасний випадок на виробництві.
Строки і органи, куди потрібно повідомити про нещасний випадок:
Роботодавець повинен протягом однієї доби повідомити підприємствам (установам, організаціям – нижче перелічені), з використанням засобів зв’язку та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення згідно з додатком 2 Порядку № 337 негайно повідомити відповідні органи про нещасний випадок:
територіальному органові Держпраці;
територіальному органові Пенсійного фонду України;
керівникові підприємства (установи, організації), на території якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства (установи, організації);
керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві (в установі, організації) кількох профспілок – керівникові профспілки, членом якої є потерпілий), а у разі відсутності профспілки – уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;
уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення);
органові ДСНС у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі.
Якщо нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) підлягають спеціальному розслідуванню відповідно до пункту 10 Порядку 337, повідомлення про нещасний випадок додатково надсилається:
місцевій держадміністрації або органові місцевого самоврядування (у разі відсутності уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства);
органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності - територіальному профоб’єднанню;
органові поліції (у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що призвели до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків).
Для випадків, що підлягають спеціальному розслідуванню, у повідомленні про нещасний випадок, що надається територіальному органові Держпраці, роботодавцем зазначаються кандидатури представників підприємства (установи, організації) та уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) (із зазначенням їх прізвища, імені, по батькові, посади, контактних телефонів) для включення їх до складу спеціальної комісії.
За якою формою складається акт про нещасний випадок на виробництві?
Форма акта про нещасний випадок на виробництві встановлена Порядком № 337. Заповнений зразок цього документа можна завантажити на початку статті.
Як визначити, що нещасний випадок пов'язаний з виробництвом
В яких випадках нещасні випадки визнаються пов’язаними з виробництвом?
Обставини за яких нещасний випадок визнається пов'язаним з виробництвом є:
1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов’язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений);
2) перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов’язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;
3) підготовка до роботи та упорядковування після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;
4) виконання завдань за письмовим розпорядженням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;
5) виконання потерпілим дій в інтересах підприємства (установи, організації), де він працює, що не належать до його трудових (посадових) обов’язків;
6) раптова смерть внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, ішемічного інсульту, серцево-судинної недостатності або порушення мозкового кровообігу під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво (реконструкція, капітальний ремонт), технічне переоснащення шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, проведення геологорозвідувальних робіт під землею) або після підйому на поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним висновком;
7) раптове погіршення стану здоров’я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов’язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов’язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку;
8) проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству (установі, організації), або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору з іншим підприємством (установою, організацією);
9) проїзд згідно з установленим завданням і маршрутом до місця чи з місця відрядження на транспортному засобі (громадському, власному чи службовому тощо, в тому числі наданому іншим підприємством (установою, організацією) на підставі письмової угоди з роботодавцем про надання послуг з перевезення), що підтверджується документально та відшкодовується роботодавцем;
10) використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства (установи, організації) з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця (безпосереднього керівника робіт);
11) перебування потерпілого у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, в тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов’язане з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов’язків або з впливом на нього шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу;
12) прямування до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця;
13) перебування на території підприємства (установи, організації) або в іншому визначеному роботодавцем місці у зв’язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням обов’язкового медичного огляду, навчання тощо або проведенням з дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних і кваліфікаційних конкурсів, спортивних заходів, передбачених колективним договором, за наявності відповідного рішення (наказу, розпорядження тощо) роботодавця;
14) надання підприємством (установою, організацією) благодійної допомоги іншим підприємствам (установам, організаціям) за наявності відповідного рішення (наказу, розпорядження тощо) роботодавця;
15) однократний вплив на працівника шкідливих чи небезпечних виробничих факторів, внаслідок яких у нього виникло гостре професійне захворювання (отруєння), за наявності висновку закладу охорони здоров’я;
16) вплив небезпечних, шкідливих або інших виробничих факторів під час технологічної перерви або перерви для відпочинку чи харчування на території підприємства (установи, організації) згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, що підтверджено висновком закладу охорони здоров’я або експертної комісії;
17) заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень іншою особою або його вбивство під час виконання чи у зв’язку з виконанням трудових (посадових) обов’язків або дій в інтересах підприємства (установи, організації) незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з’ясування з іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що встановлено комісією з розслідування та/або підтверджено висновком компетентних органів;
18) погіршення стану здоров’я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, зупинка серця тощо), що підтверджено медичним висновком, якщо це пов’язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання та транспортування;
19) ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством (установою, організацією);
20) скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу;
21) оголошення працівника померлим внаслідок зникнення під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків (відповідно до ухваленого рішення суду);
22) одержання травм під час використання транспортних засобів, устатковання, інструментів, матеріалів тощо, що належать і використовуються підприємством (установою, організацією), у разі їх несправності, що підтверджено відповідними висновками;
23) одержання травм або смерть потерпілого під час виконання трудових (посадових) обов’язків у разі перебування його у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, підтвердженого відповідним медичним висновком, за наявності технічних або організаційних причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) або у разі, коли потерпілий не був відсторонений від виконання робіт відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації) або колективного договору та інші;
24) виконання фізичною особою – підприємцем виду робіт, зазначеного в документах обов’язкової звітності, за обставин, зазначених у підпунктах 1-23 цього пункту;
25) виконання робіт особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства за обставин, зазначених у підпунктах 1–23 цього пункту;
26) виконання робіт особою, яка фактично допущена до роботи без оформлення трудового договору (контракту), у разі підтвердження факту перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем за обставин, зазначених у підпунктах 1-23 цього пункту.
Нещасні випадки, пов'язані з виробництвом, іноді ще називають «нещасні випадки виробничого характеру».
Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії на виробництві, визначений у додатку 10 до Порядку № 337.
Чи розслідується нещасний випадок про який потерпілий своєчасно не повідомив?
Якщо роботодавець, потерпілий або працівник, який виявив нещасний випадок, не повідомив про нього у встановлений строк відповідним органам та установам та/або якщо комісія підприємства не провела розслідування, такий нещасний випадок вважається прихованим.
Мотивацією в таких випадках зазвичай є:
необізнаність працівників із вимогами Порядку № 337,
допущення до роботи працівників без оформлення трудового договору,
невизнання самими постраждалими факту травмування на виробництві через страх втрати роботи,
бажання уникнути відповідальності посадових осіб, які допустили настання нещасного випадку.
Розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу. Підстава – п. 9 Порядку розслідування.
Отже, на запитання, чи розслідується нещасний випадок про який потерпілий своєчасно не повідомив, відповідь: так, розслідується.
Строк давності для розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві становить три роки з дня їх настання.
У разі встановлення факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) рішенням суду розслідування проводиться незалежно від дати їх настання.
Нещасні випадки на виробництві в Україні
Офіційну інформацію про нещасні випадки на виробництві в Україні можна отримати на сайті Державної служби України з питань праці. На цьому ресурсі регулярно оновлюється інформація щодо випадків, які сталися на підприємствах країни.
Розслідування нещасних випадків на виробництві під час війни
На період дії воєнного стану постановою КМУ від 20.01.2023 року за № 59 до Порядку №337 було внесено зміни.
Так, Порядок доповнено новим розділом «Процедура розслідування нещасних випадків в період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях», яким запроваджено спрощену процедуру розслідування нещасних випадків, що відбулися з працівниками під час виконання ними трудових обов’язків унаслідок воєнних (бойових) дій.
Спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров’я) підлягають нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємств під час виконання трудових обов’язків унаслідок воєнних дій — бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо.
Розслідування таких нещасних випадків проводиться за місцем їх настання без проведення досліджень для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних засобів.
Територіальним органом Держпраці утворюється комісія із спеціального розслідування, яка зобов'язана:
провести засідання, на якому розглянути інформацію про нещасний випадок;
обстежити місце, в якому стався нещасний випадок (за можливості), та скласти відповідний протокол. Якщо комісія не має доступу на територію підприємства у зв'язку з веденням бойових дій, такий протокол складається на підставі акта, складеного роботодавцем у довільній формі;
одержати за можливості пояснення та зафіксувати їх письмово;
розглянути наявні документи та матеріали та у разі потреби надіслати відповідні запити щодо отримання необхідної інформації та документів, які стосуються потерпілого та обставин нещасного випадку;
залучити за необхідності військових експертів або представників інших вузькопрофільних спеціалізованих організацій;
встановити причини нещасного випадку та обставини його настання;
визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;
скласти акти за формою Н-1;
надати матеріали розслідування керівнику Держпраці або її територіального органу, що утворив спеціальну комісію, для їх розгляду та затвердження.
Зазначені акти та матеріали розслідування можна надіслати всіма наявними засобами зв’язку, зокрема електронною поштою.
У разі неможливості утворити комісію та провести розслідування через загрозу життю та здоров'ю членам комісії роботодавець та відповідний територіальний орган Держпраці збирають, фіксують та систематизують інформацію про нещасний випадок на виробництві, що надходить або стає відомою, з метою його подальшого розслідування після нормалізації ситуації.
У період дії воєнного стану та протягом місяця після його скасування чи припинення можна продовжити строк складення роботодавцем відомостей про наслідки нещасного випадку.
Спрощений механізм розслідування нещасних випадків на виробництві дає змогу швидко проводити розслідування та створює відповідні умови для своєчасного та належного соціального захисту потерпілих.
Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», визначає Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі — Порядок № 337).
Експерти системи розробили 
