Лікувально-профілактичне харчування є високоефективним оздоровчим заходом, спрямованим на зменшення несприятливого впливу на організм працівників хімічних, фізичних і біологічних факторів, з якими вони стикаються в умовах професійної діяльності, та зміцнення їх здоров’я.
Згідно з Правилами безплатної видачі лікувально-профілактичного харчування (далі — Правила № 4/П-1), які наведено у додатку 3 до Постанови № 4/П-1, лікувально-профілактичне харчування видається працівникам у дні фактичного виконання робіт у виробництвах, професіях і за посадами, а також у дні хвороби з тимчасовою втратою працездатності, якщо захворювання є професійним, а хворий при цьому не госпіталізований.
Працівникам, зайнятим у виробництвах, за професіями і посадами, зазначеними у розділі VIII і у підрозділах 6, 7 розділу IX Переліку виробництв, професій і посад, робота в яких дає право на безплатне отримання лікувально-профілактичного харчування у зв’язку з особливо шкідливими умовами праці (далі — Перелік № 4/П-1), наведеного у додатку 1 до Постанови № 4/П-1, видаються безплатно лише вітамінні препарати.
Додаток 2 до Постанови № 4/П-1 містить складені для працівників різних професій і посад шість раціонів харчування (№ 1, № 2а, № 3, № 4а, № 4б та № 5; далі — Раціони), а також норми безплатної видачі вітамінних препаратів.
Щоб правильно організувати лікувально-профілактичне харчування, потрібно укласти договір із підприємством громадського харчування, яке повністю відповідає санітарно-гігієнічним нормам та правилам.
Після укладення договору підприємства подають їдальням замовлення на певну кількість сніданків за окремими раціонами. Готують їх точно до вказаного часу для кожної зміни, видачу організовують за спеціальними талонами (абонементами).
Готування та видачу лікувально-профілактичного харчування та вітамінів здійснюють відповідно до Раціонів. Відповідно до переліку продуктів, передбачених Раціонами, складають тижневі меню-розкладки на кожний робочий день. Допускається заміна у меню одних страв іншими за умови дотримання встановленої для відповідного Раціону норми продуктів.
Готувати лікувально-профілактичне харчування можуть лише кваліфіковані кухарі, які володіють знаннями з технології приготування саме лікувально-профілактичного харчування і мають суворо дотримуватися переліку продуктів та їх кількості, наведених у Раціонах.
Заміна одних харчових продуктів іншими допускається лише у виняткових випадках у межах норм замінності продуктів.
За складанням меню, приготуванням та видачею гарячого харчування й вітамінів наглядають працівники медико-санітарної служби підприємства. Проте відповідальність підприємства громадського харчування за правильністю приготування лікувально-профілактичного харчування та складання меню варто обумовити у договорі.
Лікувально-профілактичне харчування видають у вигляді гарячих сніданків перед початком роботи. Як виняток, за погодженням з медико-санітарною службою підприємства, а за її відсутності — з місцевою санепідстанцією, допускається видавати лікувально-профілактичне харчування в обідню перерву. Особам, які працюють в умовах високого тиску (у кесонах, лікувальних барокамерах, на водолазних роботах), лікувально-профілактичне харчування видається після відшлюзування роботи у шлюзі.
Не дозволяється видавати страви лікувально-профілактичного харчування додому. Тим більше не дозволяється видавати продукти, призначені для приготування лікувально-профілактичного харчування навіть у разі збереження права на одержання лікувально-профілактичного харчування на період, коли працівник фактично не працює (крім одержання їх хворими, інвалідами внаслідок профзахворювання, матерями, які годують дітей).
Також заборонено видавати лікувально-профілактичне харчування за минулий час та виплачувати грошові компенсації.
У разі роз’їзного характеру роботи працівникові виплачують грошову компенсацію на придбання лікувально-профілактичного харчування на умовах, передбачених колективним договором.
Для зручності обліку витрат на лікувально-профілактичне харчування на підприємстві працівникам, як правило, видають талони на безплатне лікувально-профілактичне харчування. Керівник підприємства наказом (розпорядженням) призначає відповідального працівника. До його обов’язків належить ведення журналу реєстрації талонів на лікувально-профілактичне харчування. Журнал має бути прошнуровано, сторінки пронумеровані і скріплені печаткою, а також підписами керівника і головного бухгалтера підприємства.
З метою здійснення контролю за витратами на лікувально-профілактичне харчування рекомендується щомісяця звіряти підсумковий запис обліку талонів з актами реалізації харчування у їдальні.
Правилами № 4/П-1 передбачено можливість видачі лікувально-профілактичного харчування додому у вигляді готових страв:
- працівникам у період тимчасової непрацездатності, якщо захворювання є професійним, а хворий при цьому не госпіталізований;
- інвалідам внаслідок професійного захворювання, які отримували лікувально-профілактичне харчування безпосередньо перед встановленням інвалідності;
- працівникам, які мають право на лікувально-профілактичне харчування і тимчасово переведені на іншу роботу у зв’язку з початковою стадією професійного захворювання, що викликано характером їхньої роботи;
- жінкам, зайнятим до настання відпустки по вагітності та пологах у виробництвах, за професіями і посадами, що дають право на безплатне отримання лікувально-профілактичного харчування, — на весь період такої відпустки, а також матерям — годувальницям або жінкам, які мають дітей віком до року, у разі переведення їх на іншу роботу з метою уникнення контакту з продуктами, шкідливими для здоров’я.
Проте така видача лікувально-профілактичного харчування може здійснюватися лише якщо зазначені категорії працівників не можуть його отримати за станом здоров’я або через віддаленість місця проживання. Це має бути підтверджено довідкою медико-санітарної частини підприємства, а за її відсутності — довідкою санітарно-епідеміологічної станції.
У всіх інших випадках видавати лікувально-профілактичне харчування додому не дозволяється, як і не дозволяється видавати його за минулий час. Компенсувати не отримане своєчасно лікувально-профілактичне харчування також не дозволяється.
Отже, працівнику у період тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням, наприклад на грип, лікувально-профілактичне харчування не надається.
Лікувально-профілактичне харчування не видається у:
- неробочі дні;
- дні відпустки;
- дні службових відряджень;
- дні навчання з відривом від виробництва;
- дні виконання робіт на інших ділянках підприємства, де лікувально-профілактичне харчування не встановлено;
- дні виконання державних і громадських обов’язків;
- період тимчасової непрацездатності при загальних захворюваннях;
- дні перебування в лікарні чи санаторії на лікуванні, а також у період перебування в профілакторії.
Ознайомлення працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування, з правилами його безплатного отримання слід включати до програми обов’язкового інструктажу з охорони праці.
