Вантажний внітрішньобудинковий підіймач для підіймання вантажу масою до 300 кг можна віднести до малих вантажних ліфтів, тож для обліку проведення технічного огляду та експертного обстеження, експлуатації, ремонту, реконструкції та модернізації слід керуватись вимогами Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 01.09.2008 № 190 (НПАОП 0.00-1.02-08; далі — Правила № 190).
Ліфт — підіймач перервної дії, кабіна або платформа якого переміщується по нерухомих вертикальних жорстких направляючих, улаштованих в шахті, забезпеченої на посадочних (навантажувальних) площадках запірними дверми (ГОСТ 23748-79 «Лифты. Классификация»).
Ліфт малий вантажний — постійний підіймальний пристрій, що обслуговує визначені поверхи, має кабіну, доступ людей в яку неможливий через її розміри і конструктивне виконання (вантажопідйомність 250 кг, площа підлоги кабіни не більше 1 м², висота дверей шахти не більше 1250 мм) (п. 4.3 Правил № 190).
Крім Правил № 190 порядок улаштування та організації експлуатації ліфтів визначають:
- ГОСТ 22011-95 «Лифты пассажирские и грузовые. Технические условия»;
- ГОСТ 22845-85 «Лифты электрические пассажирские и грузовые. Правила организации, производства и приемки монтажных работ»;
- ГСТУ 36.1-001-97 «Ліфти пасажирські та вантажні. Монтаж»;
- ГСТУ 36.1-002-97 «Ліфти пасажирські та вантажні. Модернізація ліфтів на місці експлуатації. Положення»;
- ГСТУ 36.1-003-98 «Ліфти пасажирські та вантажні. З’єднання зварювальні. Загальні технічні вимоги»;
- ГСТУ 36.1-009-99 «Ліфти пасажирські та вантажні. Нормативи оснащеності на виконання робіт з монтажу, ремонту та технічного обслуговування ліфтів»;
- ДСТУ EN 81-1:2003 «Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів, Частина 1. Ліфти електричні».
Вимоги безпечної експлуатації ліфтів визначає розділ 7 «Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок», затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 № 272 (НПАОП 40.1-1.32-01).
Ліфти (крім малого вантажного) підлягають реєстрації у територіальних органах Держгірпромнагляду, порядок реєстрації яких визначає розділ 9.1 Правил № 190. Ліфти вантажні малі споряджають індивідуальним номером і під цим номером обліковують у журналі обліку суб’єкта господарювання (пп. 9.1.9 Правил № 190).
Кожен ліфт, що перебуває в експлуатації, повинен мати паспорт (за формою додатка 4 до Правил № 190) та акт технічної готовності ліфта. Останній складає організація, яка змонтувала ліфт або виконала його заміну, реконструкцію чи модернізацію; акт вкладають у паспорт ліфта разом з такою документацією:
- протокол перевірки ланцюга між нульовим проводом вводу і зануленими елементами електроустатковання;
- протокол перевірки опору заземлювача;
- протокол перевірки стану ізоляції електроустатковання і електричних мереж ліфта;
- протокол виміру повного опору петлі «фаза-нуль»;
- акт на приховані роботи (перекриття, установлення закладних деталей тощо);
- акт готовності будівельної частини (за формою додатка 6 до Правил № 190).
Монтаж, наладка, технічне обслуговування, експлуатація, ремонт і демонтаж ліфтів входять до Переліку робіт з підвищеною небезпекою (п. 104 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15). На підставі пунктів 1, 2 додатка 2 та пункту 19 додатка 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107, суб’єкт господарювання повинен отримати дозвіл від Держгірпромнагляду на монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкцію, технічний огляд, випробування, експертне обстеження, технічне діагностування ліфтів. Суб’єкт господарювання, який експлуатує ліфти, може укласти договір на технічне обслуговування і ремонт ліфтів з організацією, яка має дозвіл від Держгірпромнагляду на виконання робіт з обслуговування ліфта (пп. 9.7.16 Правил № 190).
Ліфти підлягають технічному огляду та експертному обстеженню (технічному діагностуванню). Існують первинний, періодичний (черговий) та позачерговий технічний огляди. Уся інформація про виконаний ремонт на ліфті (вид ремонту, дата виконання, прізвище та підпис виконавця роботи) та відмітки про усунення несправностей виконавець заносить до журналу технічного огляду, який зберігається у машинному приміщенні ліфта. Електромеханіки зобов’язані записувати у цьому журналі дату, перелік виконаних робіт, прізвище та підпис виконавця (пп. 9.7.10 Правил № 190).
Експертне обстеження проводять відповідно до Порядку проведення огляду, випробовування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687. На підставі висновку експертизи приймається рішення про експлуатацію ліфта у межах продовжуваного строку безпечної експлуатації, його заміну, ремонт, реконструкцію (перебудову), модернізацію або зміну параметрів експлуатації (пп. 9.6.2 Правил № 190).
