Робота за підвищеного атмосферного тиску: як запобігти захворюванням

Робота за підвищеного атмосферного тиску може спричинити появу у працівників кисневого отруєння, баротравми легенів та барабанної перетинки вуха, декомпресійної (кесонної) хвороби тощо. Тож на підприємствах, де виконують такі роботи, необхідно подбати про відповідні засоби захисту. Про те, як це зробити, — дізнайтеся зі статті.

Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при утопленні

Хто з працівників у зоні ризику

Робота за підвищеного атмосферного тиску може спричинити появу у працівників кисневого отруєння, баротравми легенів та барабанної перетинки вуха, декомпресійної (кесонної) хвороби тощо.

Хто передусім опиняється у зоні ризику? За підвищеного атмосферного тиску працюють:
  • водолази;
  • ті, хто будують мостові опори, греблі й інші споруди;
  • прохідники у вугільній і гірничодобувній промисловості, коли розробляють горизонтальні та вертикальні підземні виробки;
  • працівники, які зводять фундаменти будинків, будують тунелі метрополітену;
  • медичний персонал, який перебуває у компресійних барокамерах.
Якщо працівники дотримуватимуться техніки безпеки, то при виконанні робіт в умовах підвищеного атмосферного тиску у них не будуть виникати неприємні відчуття. Патологічні процеси можуть з’явитися лише тоді, коли перехід від нормального атмосферного тиску до підвищеного і навпаки відбувався надто швидко.

Зверніть увагу!

Є три періоди впливу підвищеного атмосферного тиску на організм:

  • підвищення тиску повітря (шлюзування, або компресія);
  • найбільшого тиску (виконання основної роботи);
  • зниження тиску після роботи (вишлюзування, або декомпресія).
Розглянемо, які професійні захворювання виникають у тих, хто працює в умовах підвищеного атмосферного тиску.

Хвороби, що виникають за підвищеного атмосферного тиску

Неспецифічні ураження проявляються у тих, хто працює за підвищеного атмосферного тиску, коли на організм впливає висока вологість (90-98%), підвищена або знижена температура, забруднення повітряного середовища масляними аерозолями, оксидом карбону (ІІ).

Наркотична дія індиферентних газів виникає через те, що змінюється парціальний тиск газів.

Кисневе отруєння має дві форми. За легкої виникають задишка, кашель, сильний біль у грудній клітці та утруднене дихання, сухі та вологі хрипи в легенях. Якщо захворювання прогресує, розвиваються запальні процеси і набряк легенів, дихальна недостатність. Внаслідок тяжкої форми отруєння порушується робота центральної нервової системи. Потерпілий скаржиться на зниження чутливості й оніміння кінчиків пальців рук і ніг, сонливість, апатію, слухові галюцинації, порушення зору. Можуть з’явитися судоми, подібні до епілептичного нападу.
Баротравма легенів та барабанної перетинки вуха, декомпресійна хвороба виникають через різкі перепади тиску. Основною небезпекою під час робіт за підвищеного атмосферного тиску є недостатньо повільна декомпресія, тобто швидкий вихід робітників із кесону. Це і призводить до розвитку декомпресійної (кесонної) хвороби.

Декомпресійна хвороба розвивається через швидкий перехід газів крові та тканин організму з розчиненого стану у газоподібний. Газові бульбашки, що при цьому утворюються, порушують нормальний кровообіг, призводять до газової емболії судин, подразнюють нервові закінчення, деформують та ушкоджують тканини організму. Газова емболія судин призводить до крововиливів навколо судин і виходу газу в навколишні тканини.

Як запобігти професійним захворюванням

Щоб запобігти небезпечному впливу підвищеного атмосферного тиску, насамперед необхідно контролювати, щоб працівники дотримувалися Правил з охорони праці при провадженні робіт під стисненим повітрям (кесонні роботи; затверджені Міністерством транспортного будівництва СРСР від 04.01.1980; далі — Правила).

Правила нормують тривалість робочого часу в кесоні і вишлюзовування: що вищий тиск, то менший робочий час і довше вишлюзовування. Робочий день у кесоні поділяють на дві підзміни з перервами між ними по 8-10 год, під час яких працівник має перебувати поза кесоном. Тривалість робочого дня зі шлюзуванням за тиску від 0,1 до 2,9 атм не має перевищувати 6 год, за тиску від 2,91 до 3,5 атм — 5 год 20 хв. За тиску від 3,51 до 3,9 атм ці роботи виконують лише в одну зміну. Тривалість роботи в камері має бути не більш ніж 1 год 30 хв.

Для осіб, які розпочали працювати за підвищеного атмосферного тиску вперше або після місячної перерви в роботі, за тиску понад 1,2 атм у перші чотири дні робочий день скорочують: у перший день на 1/2 зміни, у другий — на 1/3, у третій та четвертий — на 1/4. Вишлюзовування мають проводити у два етапи залежно від змінності роботи в кесоні та відповідно до норм, які регламентують правила безпеки.

Для профілактики декомпресійної хвороби істотне значення має якість і кількість повітря, яке подають до робочої камери. Правила безпеки передбачають, що кількість повітря, яке подають до кесону, має бути не менш ніж 25 м3/год на одного працівника із вмістом у ньому не менш ніж 20% кисню, не більш ніж 0,1% оксиду карбону (IV) і не вище гранично допустимих концентрацій газів зі шкідливою дією. За цих умов температура повітря за тиску до 2 атм має бути у межах 16-22 °С, а понад 2,5 атм — 18-23 ºС.

Після завершення зміни кесонні працівники мають прийняти душ (температура води 37-38 °С). Опісля їм видають дві склянки гарячої натуральної кави з цукром.

Також для захисту від декомпресійної хвороби:
  • ретельно проводьте професійний відбір осіб, які працюватимуть за підвищеного атмосферного тиску;
  • контролюйте, щоб працівники дотримувалися безпеки праці;
  • для своєчасного і кваліфікованого медичного обслуговування на будівництві, де проводять кесонні роботи, організуйте амбулаторію або медичний пункт, де цілодобово чергуватиме медичний персонал; у цьому приміщенні має бути ізолятор і лікувальний шлюз;
  • організуйте попередні та регулярні періодичні медичні огляди осіб, які працюють за підвищеного атмосферного тиску.
Попередній медичний огляд під час прийняття на роботу та періодичні огляди необхідно проводити відповідно до п. 5.7 таблиці додатка 4 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій (затверджений наказом МОЗ від 21.05.2007 № 246; табл.).

Медичні огляди осіб, що працюють за підвищеного атмосферного тиску

Шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища і трудового процесуПеріодичність оглядів у лікувально-профілактичному закладіФах лікарів, що беруть участь у медичних оглядахЛабораторні, функціональні та інші дослідження
Підвищений атмосферний тиск (робота в кесонах, водолазні роботи, робота в барокамерах)раз на рікоториноларинголог невропатолог офтальмолог хірургрентгенографія органів грудної клітки дослідження вестибулярного апарата

Як запобігти захворюванням, спричиненим зниженим атмосферним тиском

Медичними протипоказаннями до робіт за підвищеного атмосферного тиску є:

  • виражені вади розвитку опорно-рухового апарата та наслідки травми;
  • хронічний отит, атрофічні рубці барабанних перетинок, хронічний євстахіїт;
  • хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів, бронхолегеневого апарата;
  • порушення функції вестибулярного апарата, зокрема хвороба Меньєра;
  • будь-яке захворювання очей, що призводить до стійкого порушення функції зору; гострота зору нижче ніж 0,8 на одне око та нижче ніж 0,5 на друге (без корекції);
  • хронічні захворювання центральної та периферичної нервової системи;
  • хвороби серця незалежно від ступеня їх компенсації;
  • грижі зі схильністю до защемлення;
  • поширене варикозне розширення вен, геморой, облітеруючі захворювання судин;
  • гіпертонічна хвороба на будь-якій стадії.

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді