Операційний блок: охорона праці та техніка безпеки

З 01 січня 2017 року набрало чинності Розпорядження КМУ № 94-р, на підставі якого визнано недійсними всі нормативні акти, санітарно-гігієнічні норми, регламенти та стандарти, що були прийняті ще за часів СРСР, але якими й досі регулювались санітарні нормативи в Україні. Як тепер регулюються питання охорони праці в операційних блоках – читайте далі.

Лікарні, пологові будинки та інші лікарсько-стаціонарні заклади є установами, технічні і гігієнічні вимоги щодо яких потребують чіткого закріплення в нормативних документах.

У зв’язку з цим, перед керівниками лікарень стоїть питання щодо того, яким чином слід організувати роботу закладу після зазначених законодавчих змін.

Правила забудови та техніки безпеки в операційному блоці

Перш за все, звертаємо увагу, що за бажанням керівника всі вимоги та положення стосовно роботи лікарні, в тому числі порядок облаштування операційних блоків, які були встановлені актами СРСР, можливо залишити без змін. Для цього, у всіх внутрішніх інструкціях, якими регламентувалась робота закладу, слід видалити посилання на недіючі документи. У такому випадку, за умови засвідчення нових регуляторних актів підписом керівника, буде вважатись, що зазначені вимоги та правила мають локальну дію і поширюються тільки на певну лікарню.

Зверніть увагу!

Окрім внутрішніх розпоряджень, у своїй діяльності потрібно керуватись нормативними актами, прийнятими уповноваженими органами України, яких зазначені зміни не торкнулись.

Скачуйте додатки:

1

Класифікація виробів медичної техніки з електробезпеки

2

Вимоги безпеки під час кардіологічних втручань

3

Вимоги безпеки при різних комбінаціях апаратури

Скачати додатки

Забудова операційного блоку та вимоги до операційної

Так, для визначення загальних вимог щодо облаштування приміщень операційних блоків можливо керуватись ДБН В.2.2-10-2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я», затв. наказом Держбуду України від 04.01.2001 року № 2:

  • площа операційного блоку в лікарнях, де розміщені 300 і більше ліжок, має становити не менше 362м, а малих операційних – не менше 242м;
  • у відділеннях анестезіології та реанімації, післяопераційних відділеннях встановлюють спеціально призначені системи дистанційного візуального зв’язку з метою постійного спостереження за хворими;
  • в операційних відділеннях має бути передбачений активний телефонний зв'язок для безпосереднього зв’язку з лабораторіями, гістологом, диспетчерською операційного блока та черговим лікарем;
  • в операційному блоці слід встановити систему автономного аварійного освітлення та живлення;
  • операційний блок має бути оснащений автоматичною пожежною сигналізацією теплового типу;
  • операційний блок повинен бути облаштований системою припливно-витяжної вентиляції, що забезпечуватиме виведення повітряних мас одночасно з двох зон: 40% – з верхньої зони та 60% – з нижньої зони;
  • повітря, що подається через вентиляційні канали до операційних, наркозних, післяопераційних, реанімаційних палат потребує посиленого очищення в бактерицидних фільтрах.

Операційний блок: оснащення електроприладами

При вирішенні питання щодо облаштування операційних блоків лікарень електричним струмом необхідно враховувати Правила улаштування електроустановок (ПУЕ), якими передбачено наступні вимоги:

  • системa освітлення в оперaційній повиннa бути ізольовaнa і зaпобігaти потрaплянню на операційний стіл уламків ламп у разі її раптового пошкодження. Установка світильників повинна забезпечувати щільне прилягання ламп до стіни (стелі) без утворення щілин;
  • загальне освітлення операційної пiд’єднують або безпосередньо до мережі, якщо металеві частини ламп недоступні для дотику, або до системи захисної проводки, приєднуючи металеві частини ламп до шин з метою вирівнювання потенціалів. Забарвлення захисних заземлювальних шин жовто-зелене, смугасте;
  • електроживлення кожної операційної має бути незалежним від сусідніх. Оскільки, операційні та наркозні приміщення операційного блоку за ступенем пожежонебезпеки та небезпеки ураження електрострумом належать до об’єктів із підвищеною небезпекою, розводка електропроводів здійснюється відповідно до загальних вимог для вибухo- і пожежонебезпечних приміщень;
  • в операційних, реанімаційних, пологових приміщеннях повинно бути передбачено по два eлeктрoщитки (з 2-ох сторін) на кожний операційний стіл (з комплектом дво- та триполюсних розеток з заземлюючим контактом).
  • в післяопераційних палатах та палатах інтенсивної терапії для кожного ліжка встановлюється по одному eлeктрoщитку;
  • стаціонарні апарати з потужністю понад 5 мВa та рентгенапарати пiд’єднують до мережі через швидкодійні схеми захисту від аварійного вимкнення струму;
  • операційні приміщення обладнують захисною заземлювальною шиною з міді перерізом не менше 80 мм2 або з іншого металу з рівнозначним за провідністю перерізом;
  • операційний стіл, наркозний апарат і всю елeктрoмедичну апаратуру 0I та I класів електробезпеки з’єднують із захисною шиною заземлення провідниками тощо.

Для визначення особливості функціонування перинaтальних центрів слід керуватись Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинaтальних центрів», затвердженими наказом МОЗ від 26.01.2012 № 55.

Повний текст статті читайте ТУТ

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді