Для чого потрібне Положення про систему управління охороною праці, які примірні розділи воно має містити та який їх зміст? У статті ви знайдете відповіді не лише на ці та інші питання, а й зможете скачати зразок Положення про систему управління охороною праці
Розробка Положення про систему управління охороною праці на підприємстві
Законодавство покладає на роботодавців обов'язок захищати працівників від специфічних ризиків, які можуть проявитися під час виконання ними своїх виробничих обов'язків та завдати шкоди їхньому здоров'ю чи працездатності. Саме тому на всіх підприємствах незалежно від їхньої правової форми і сфери діяльності необхідно розробити та впровадити прозору й ефективну систему управління охорони праці найманих робітників (далі — СУОП).
СУОП створюється суб'єктом господарювання і має передбачати підготовку, прийняття та реалізацію завдань щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності найманих працівників у процесі їх трудової діяльності.
Положення про систему управління охороною праці — це один із документів з охорони праці, який спрямований на врегулювання структури СУОП на підприємстві. Він визначає механізм управління у цій сфері та те, як вестимуть облік, аналізуватимуть і оцінюватимуть стан гігієни й безпеки праці, плануватимуть роботи з охорони праці та контролюватимуть стан охорони праці.
Скачати повний зразок у два кліка
Законотворці не розробили типове положення про систему управління охороною праці. Перелік нормативних вимог до форми і змісту Положення про СУОП закріплений у Рекомендаціях щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці, затверджених Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України 07.02.2008 (далі — Рекомендації).
За допомогою цих Рекомендацій суб'єкт господарювання має змогу розробити власне Положення з урахуванням виду діяльності та специфіки виробництва, яке встановлює засади функціонування СУОП, що може бути складовою частиною загальної системи управління організацією.
У Положенні про СУОП, а також у посадових інструкціях та інструкціях з охорони праці визначаються загальні й конкретні обов'язки кожного працівника, його повноваження у сфері охорони праці.
Вимоги положення обов'язковими для виконання всіма найманими працівниками.
Зміст Положення про СУОП на підприємстві
Структура положення про СУОП визначається з урахуванням конкретних умов праці в організації та структури, наведеній у Рекомендаціях. Примірні розділи Положення про СУОП можуть мати такий вигляд:
- Галузь застосування
- Нормативне регулювання дії СУОП
- Організаційні функції, обов'язки та повноваження
- Консультації та участь працівників
- Виявлення небезпек та оцінка професійних ризиків
- Планування робіт
- Внутрішній аудит
- Моніторинг та оцінка показників
Хто впроваджує систему управління охороною праці на підприємстві (СУОП), які документи скласти та які чинники впливають на ефективність СУОП
Що прописати в кожному розділі Положення
I. Галузь застосування
Це Положення поширюється на кожного працівника підприємства та дає змогу забезпечити здорові й безпечні умови праці завдяки участі в системі управління всього персоналу, систематичному впровадженню запобіжних заходів і дотриманню безпеки праці персоналом.
Дія цього Положення поширюється також на осіб, які перебувають на території підприємства та залучені до виконання робіт (надання послуг) у межах виробничих процесів. Положення визначає єдиний порядок організації роботи з охорони праці та є обов'язковим для виконання всіма підрозділами.
II. Нормативне регулювання дії СУОП
Дію СУОП регулюють:
- Закон України «Про охорону праці»,
- НПАОП (нормативно-правові акти з охорони праці), що відповідають профілю діяльності підприємства,
- Положення про службу охорони праці підприємства,
- Положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань ОП,
- Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань ОП,
- Положення про розробку інструкцій з ОП,
- Положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб.
III. Організаційні функції, обов'язки й повноваження
Загальне керівництво: управління охороною праці здійснює керівник підприємства, який несе персональну відповідальність за належне функціонування СУОП.
Координація: організацію та координацію роботи у сфері ОП здійснює Служба охорони праці (або відповідальна особа), яка підпорядковується безпосередньо керівнику.
Інформаційне забезпечення: управлінські рішення базуються на результатах оцінки професійних ризиків, звітах про внутрішні аудити та моніторингу показників безпеки.
Механізми реалізації: реалізація рішень здійснюється через накази керівника та обов’язкові до виконання приписи Служби охорони праці.
Компетентність: працівники зобов’язані дотримуватися вимог НПАОП, проходити навчання, інструктажі та медичні огляди у встановлені терміни.
Закріплення обов'язків: конкретні обов’язки, права та відповідальність посадових осіб і працівників деталізовані в їхніх посадових (робочих) інструкціях.
Дізнайтеся, як розробити положення про систему управління охороною праці
IV. Консультації та участь працівників
| Напрямок | Консультації та участь працівників |
| Інформування | Адміністрація забезпечує працівників актуальною інформацією про стан умов праці, рівень ризиків та заходи щодо їх мінімізації. |
| Зворотний зв'язок | Особа, яка виконує функції СОП, організовує збір та розгляд пропозицій працівників. Про результати розгляду працівник інформується особисто або через керівника підрозділу. |
| Залучення до оцінки ризиків | Працівники залучаються до ідентифікації небезпек безпосередньо на своїх робочих місцях як експерти з практичного досвіду. |
| Аналіз інцидентів | Розслідування мікротравм та потенційно небезпечних подій проводиться за обов'язкової участі працівників, що були свідками або учасниками події, з метою виявлення справжніх причин, а не винних. |
| Колективне обговорення | Ключові зміни в СУОП обговорюються на виробничих нарадах або через уповноважених з питань охорони праці. |
V. Виявлення небезпек і оцінка професійних ризиків
Щоб ідентифікувати небезпеки, необхідно сформувати документацію про наявність небезпечних і шкідливих виробничих факторів:
- нормативно-правові та нормативні акти з ОП;
- дані за результатами моніторингу та вимірювання показників діяльності у сфері ОП;
- результати атестації робочих місць за умовами праці;
- дані щодо розслідування інцидентів;
- результати внутрішніх аудитів;
- дані, отримані під час консультування з працівниками з питань ОП, зокрема щодо ризиків і заходів безпеки;
- дані про організацію робочого місця, маршрути руху;
- технічні характеристики виробів, дані про небезпечні матеріали тощо.
Необхідну інформацію отримують шляхом опитування фахівців щодо процесів, роботи устаткування, методів виконання робіт та оцінювання процесу виконання робіт щодо можливості виникнення ризикової ситуації. Також джерелом потрібної інформації є паспорти підприємств-виробників на устаткування, механізми, матеріали тощо.
Щоб виявити небезпеки, які постійно наявні за нормальних умов роботи, а також небезпеки, вплив яких можливий у разі відхилення від нормальних умов роботи та аварійних ситуацій, розглядають основну й допоміжну виробничу діяльність; постійні та тимчасові роботи, а також позапланові або нештатні види робіт.
Професійні ризики підлягають якісному оцінюванню. Щоб оцінити небезпеки, перевіряють, чи дотримуються нормативно-правових актів з охорони праці на кожному робочому місці, визначають осіб, що можуть постраждати, та можливі наслідки від травм і професійних отруєнь.
За результатами визначення шкідливих і небезпечних виробничих чинників формують таблицю ідентифікації джерел небезпеки.
Фахівець з охорони праці організовує перевірку стану умов та безпеки праці. За її результатами складає Акт про перевірку дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
Під час перевірки стану робочої зони потрібно звернути увагу на небезпечні чинники, які виникли на робочому місці, поблизу робочого місця внаслідок трудової діяльності та джерело яких не пов'язане з робочим місцем, але може завдавати шкоди здоров'ю та безпеці працівників.
Під час перевірки машин, механізмів та устаткування потрібно враховувати їхнє конструктивне виконання та організацію роботи, зокрема їх адаптацію до можливостей людини.
VI. Планування робіт
Планування робіт у сфері ОП здійснюється на основі результатів оцінки професійних ризиків, внутрішніх аудитів та пропозицій працівників.
На підприємстві розробляється Комплексний план заходів щодо досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці. План затверджується керівником і містить:
- перелік конкретних заходів (технічних, санітарно-гігієнічних, організаційних);
- джерела та обсяги фінансування (відповідно до вимог законодавства);
- строки виконання та відповідальних посадових осіб.
Особа, яка виконує функції СОП, здійснює контроль за дотриманням термінів та якістю виконання запланованих робіт.
VII. Внутрішній аудит
Внутрішній аудит проводить особа, яка виконує функції СОП, раз на квартал. Щорічну програму аудиту затверджує керівник підприємства.
Загалом Положення про систему управління охорони праці повинно розкривати, щонайменше, такі теми:
- Принципи, мету та політику підприємства з питань охорони праці. Правильна постановка задач та пріоритетів у галузі охорони праці є запорукою високого рівня соціального партнерства між працівниками та керівництвом підприємства, а також успішності виявлення та реагування на небезпечні випадки, що в будь-який час можуть виникнути на ньому. Політика компанії з охорони праці має бути доведена до відома кожного співробітника і повинна враховувати всі особливості виробничого середовища окремого підприємства. За необхідності вона підлягає перегляду та корегуванню.
- Перелік засобів, спрямованих на постійне утримання та поліпшення рівня безпечності праці робітників, та джерела фінансування зазначених засобів. Кожне підприємство має визначити інструменти, необхідні для забезпечення дієвості СУОП на підприємстві, та запланувати відповідні витрати. Ця вимога стосується не тільки підтримання належного технологічного стану виробництва, а й супутнього соціального, інженерного, побутового обслуговування працівників. У колективному договорі можна передбачити засоби морального та матеріального стимулювання робітників для підвищення їх мотивації з дотримання безпеки праці на виробництві. Для більшої результативності СУОП, плани необхідних засобів доцільно розробляти не тільки централізовано, а й на місцях (у розрізі окремих підрозділів компанії).
- Перелік уповноважених осіб та органів (рада, комісія тощо) у сфері реалізації охорони праці. З метою оперативного управління СУОП на підприємстві має бути створений відокремлений підрозділ — служба охорони праці.
- Прийнятний для підприємства ступінь підготовки та компетенції робітника і вимоги до професійного підбору персоналу. При формуванні штату працівників роботодавець повинен враховувати визначенні законами України обмеження щодо праці жінок, неповнолітніх та осіб, які потребують особливих умов праці через медичні показники.
- Порядок організації виробничого процесу, роботи, ресурсів підприємства (зокрема, засобів індивідуального захисту, інструментів виробництва) тощо.
Кожен із зазначених елементів можна викласти як у формі окремих розділів, так і формі доповнень до них.
