Аудит роботи суб’єкта господарювання проводиться за декількома напрямами, зокрема, оцінюється наявність і повнота документації, стан обладнання і робіт та інше. Дізнайтеся, як провести внутрішній аудит охорони праці.
Комплекс заходів з фахового проведення аудиту охорони праці сприяє підвищенню загального рівня безпеки виробництва при провадженні діяльності всіх суб’єктів господарювання, незалежно від форми власності, організаційно-правової форми та видів діяльності.
Стаття допоможе зорієнтуватися у видах аудиту та особливостях його проведення, підкаже, хто може проводити аудит з охорони праці і які вимоги до такої особи / осіб. Також ви зможете скачати зразки супровідних документів.
Як провести внутрішній аудит охорони праці
Нормативне регулювання
Статтею 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено обов’язок роботодавця створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою він зобов’язаний здійснити комплекс заходів, зокрема провести аудит з питань охорони праці.
Аудит охорони праці — це документально оформлене системне обстеження і аналіз стану умов та безпеки праці з метою визначення їх відповідність критеріям, встановленим законодавчими та нормативно-правовими актами з охорони праці (офіційне визначення з Рекомендацій від 07.02.2008).
Порядок проведення аудиту з охорони праці у законодавстві детально не урегульований, передусім нема інформації щодо того, якою має бути програма аудиту з охорони праці, з якою періодичністю його проводити, хто проводить добровільний аудит з охорони праці тощо.
Загальним нормативним документом, що конкретизує порядок проведення аудиту систем управління (зокрема, форми оформлених за його результатами проведення документів), є ДСТУ ISO 19011:2019 «Настанови щодо проведення аудитів систем управління», який на підставі частини 2 статті 23 Закону України «Про стандартизацію» від 05.06.2014 № 1315-VII застосовується на добровільній основі (має рекомендаційний характер). Також існує ДСТУ ISO 45001:2019 «Система менеджменту охорони здоров’я та безпеки праці. Вимоги і керівництво до застосування».
На практиці аудит охорони праці передбачає оцінку відповідності умов праці на підприємстві вимогам Закону України «Про охорону праці» та його підзаконних актів. Зокрема, це оцінка:
- безпечності технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва;
- наявності, актуальності, фаховості та періодичності проведення на підприємстві перевірок (оглядів і опосвідчень) стану охорони праці;
- практичних знань працівників з охорони праці та пожежної безпеки;
- знань і навичок керівного персоналу щодо забезпечення виконання вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці;
- стану наявних засобів колективного і індивідуального захисту, що використовуються працівниками;
- дотримання санітарно-побутових умов та інше.
Аудит роботи суб’єкта господарювання проводиться за декількома напрямами, зокрема, оцінюється наявність і повнота документації, стан обладнання і робіт, фаховість і компетентність управлінського та рядового персоналу тощо. У процесі аудиту також перевіряється виконання висновків попередніх аудитів й усунення виявлених недоліків.
Аудит стану охорони праці доцільно проводити у випадках:
- якщо керівництво хоче бути впевненим у тому, що стан проведеної роботи в цій галузі відповідає законодавству;
- якщо на підприємстві очікується перевірка наглядових органів з питань охорони праці;
- якщо на підприємстві відсутній компетентний фахівець, який постійно займається питаннями охорони праці.
Контроль чи аудит?
Аудит з охорони праці потрібно відрізняти від контролю за станом охорони праці. Обидва процеси спрямовані на виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Однак мета контролю — виявити конкретні порушення норм безпеки на конкретному робочому місці та вжити заходів, щоб їх усунути. А мета аудиту — проаналізувати виявлені порушення, узагальнити їх та вжити заходів, щоб усунути ці порушення не тільки на виявленому робочому місці, а й на інших аналогічних робочих місцях, довести до відома працівників інформацію про можливі наслідки цих порушень для їхнього життя та здоров’я.
Контроль стану безпеки й гігієни праці на підприємстві — обов’язок служби охорони праці підприємства. Для цього вона планує перевірки. За їх результатами СОП визначає, чи дотримуються на підприємстві нормативно-правових і внутрішніх актів з охорони праці.
Умовно перевірки, які проводить СОП на підприємстві, можна поділити на комплексні та цільові. Комплексні перевірки дають змогу дізнатися, чи дотримуються нормативно-правових актів з охорони праці, що поширюються на підприємство, в усіх його підрозділах. А цільові — чи дотримуються окремого нормативно-правового акта на підприємстві загалом або у відповідному структурному підрозділі.
Хто проводить аудит з охорони праці
Керівник підприємства може провести внутрішній аудит власними силами або із залученням відповідних фахівців.
Зовнішній аудит здійснює аудиторська організація на замовлення власника об’єкта аудиту. При цьому аудитор повинен мати в своєму штаті кваліфікованих працівників, обізнаних із системою управління безпекою праці, технічних експертів з промислової безпеки відповідних напрямів та інших фахівців з оцінки умов праці на робочих місцях.
Замовниками аудиту також можуть виступати відповідні органи виконавчої влади всіх рівнів, а також органи місцевого самоврядування стосовно підпорядкованих їм суб’єктів господарювання.
Критерії аудиту визначаються у договорі на його проведення.
Хто може бути аудитором
Під час проведення внутрішньої перевірки аудитором може бути спеціаліст, який має відповідну кваліфікацію для перевірок СУОП та якого керівництво підприємства призначило для підготовки й проведення внутрішнього аудиту, включно з оформленням необхідних документів.
Аудитор аналізує діяльність структурного підрозділу або всього підприємства у сфері охорони праці, проводить ревізію відповідних документів, а також контролює, чи дотримуються працівники під час роботи вимог охорони праці. Окрім того, він відстежує зміни й доповнення до нормативно-правових актів з охорони праці та дає рекомендації, як запобігати помилкам, які можуть спричинити нещасні випадки й професійні захворювання на виробництві.
Підготовку внутрішніх аудиторів можна проводити як у навчальних центрах, так і безпосередньо на підприємстві.
Знання аудиторів мають бути достатніми не тільки, щоб проводити перевірку стану умов і безпеки праці в тій галузі виробництва, яка підлягає аудиту, а й правильно оформлювати результати аудиту.
Аудитор повинен:
- вміти виявляти небезпечні та шкідливі виробничі чинники на робочих місцях;
- знати методи моніторингу й оцінки ризиків у галузі охорони здоров’я і забезпечення безпеки праці та принципи мінімізації або усунення дії цих ризиків;
- знати норми розміщення обладнання на робочих місцях, вимоги до засобів колективного й індивідуального захисту працівників;
- вміти визначати рівень компетентності працівників у питаннях охорони праці;
- знати принципи виявлення потенційно можливих аварійних ситуацій, а також планування діяльності в таких ситуаціях, їх запобігання, реагування на такі ситуації та ліквідації їхніх наслідків;
- володіти методами розслідування інцидентів;
- знати вимоги нормативно-правових актів, що поширюються на сферу аудиту;
- вміти оформлювати аудиторську документацію.
Підстава — міжнародний стандарт ISO 19011:2011 «Настанови щодо здійснення аудитів систем управління».
Як провести аудит охорони праці
До того, як почати аудит, у відповідному структурному підрозділі необхідно:
- визначити мету аудиту; основні завдання перевірки; документи, що підлягають аудиту;
- підготувати контрольний лист аудиту;
- провести нараду за участю аудитора, де висвітлити й узгодити мету аудиту, строки, порядок перевірки з уточненням черговості зустрічей і відвідувань.
Один із найважливіших етапів аудиту — перевірка документації. Під час перевірки:
- потрібно переконатися, що вся документація актуалізована, врахована та ідентифікована;
- проаналізувати результати попередніх аудитів;
- перевірити наявність інструкцій з охорони праці на робочих місцях;
- перевірити ведення документації з охорони праці відповідно до встановленого на підприємстві порядку.
На цьому етапі аудитор визначає теми та блоки питань аудиту. При цьому він враховує особливості функціонування СУОП відповідного підрозділу. Окрім того, аудитор установлює, чи мають працівники, яких перевіряють, у своєму розпорядженні документи, що регулюють функціонування СУОП.
На підставі вивчення документів аудитор складає перелік базових питань, які вносить до опитувального листа аудиту. Кількість питань не регламентована. До них ставлять основну вимогу — вони мають охоплювати загалом усі види діяльності, які потрібно перевірити, відповідно до поставленої мети та завдань аудиту.
Питання аудиту мають давати змогу:
- визначити наявність організаційно-методичних документів, які регламентують порядок виконання робочих процесів;
- з’ясувати, чи ознайомлені працівники з відповідними документами;
- підтвердити, що виконавці дотримуються інструкцій з охорони праці;
- переконатися, що документацію з охорони праці ведуть належно.
Служба охорони праці (СОП) відповідно до своїх завдань та обов’язків контролює стан безпеки й гігієни праці на підприємстві. Для цього вона проводить перевірки. За їх результатами СОП визначає...
Базові питання аудиту слід заздалегідь передати керівнику структурного підрозділу, щоб полегшити підготовку працівників до перевірки.
Під час проведення аудиту відповідальна особа збирає доказову інформацію:
- перевіряє робочу документацію;
- проводить опитування працівників;
- аналізує документи, що використовують у підрозділі;
- оглядає і спостерігає за виробничою діяльністю та умовами праці на робочих дільницях.
Відповіді опитуваних мають бути підтвердженими, по змозі з посиланням на відповідний нормативний документ — інструкцію, протокол, акт, конкретний запис, візу тощо.
Результат аудиту
Результатом аудиту з охорони праці є письмовий висновок із зазначенням виявлених порушень законодавства про промислову безпеку і охорону праці, стандартів, норм і правил та викладенням конкретних рекомендацій щодо адаптації наявної на підприємстві системи охорони праці до нормативно-правових вимог.
На кожну виявлену при аудиті невідповідність аудитор має заповнити окрему форму протоколу невідповідності. У протоколі слід чітко сформулювати невідповідність і підтвердити її доказом. Кожному протоколу невідповідності присвоюють індивідуальний номер.
Після закінчення аудиту аудитор готує звіт про аудит. Його разом із протоколами невідповідностей він передає керівнику структурного підрозділу, який перевіряли, і погоджує з ним правильність їх формулювань. Опісля матеріали передають до служби охорони праці для їх подальшого узагальнення, підготовки проєкту наказу про усунення виявлених невідповідностей.
