Системи пожежної сигналізації (СПС), до яких входять пожежні сповіщувачі, виявляють пожежу на ранній стадії та подають сигнал тривоги, щоб вжити необхідних заходів, — наприклад, евакуювати людей, викликати пожежно-рятувальні підрозділи, запустити протидимні системи пожежогасіння тощо.
Нормативна база
Відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні (далі — Правила), затверджених наказом МВС від 30.12.2014 № 1417, у будівлях, приміщеннях та спорудах мають бути обладнані системи протипожежного захисту (СПЗ).
Питання, пов’язані з обладнанням об’єктів СПЗ та підтриманням їхньої експлуатаційної придатності, врегульовані ДБН В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту» та іншими нормативно-правовими актами з питань пожежної безпеки.
Згідно з Правилами всі системи протипожежного захисту мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.
Системи протипожежного захисту поділяють на:
- системи пожежної сигналізації;
- автоматичні системи пожежогасіння;
- автономні системи пожежогасіння локального застосування;
- системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей;
- системи протидимного захисту;
- системи централізованого пожежного спостерігання;
- системи диспетчеризації СПЗ.
Крім того, до них належать блискавкозахист; ліфти пожежні; пожежні кран-комплекти; протипожежні двері, клапани, ворота, завіси тощо.
Які функції виконують системи пожежної сигналізації
Системи пожежної сигналізації призначені для:
- виявлення пожежі на ранній стадії;
- передачі сповіщень тривоги до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність;
- формування сигналів для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання;
- сигналізування про виявлену несправність, яка може негативно впливати на повноцінну роботу СПС.
Зверніть увагу!
СПС не повинні підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, чи з’єднані вони з ними і реагувати на інші явища, не пов’язані з виявленням пожежі. Також дуже важливо, щоб пожежні сповіщувачі не псувалися через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено (пп. 7.2.1 та 7.2.3 ДБН В.2.5-56:2014).
Загальна інформація про пожежні сповіщувачі
Пожежні сповіщувачі як елементи системи пожежної сигналізації сприймають ознаки пожежі і виробляють інформацію про неї для подальшої передачі. Існують різні види сповіщувачів, які використовуються для різних цілей. Про те, які пожежні сповіщувачі встановити на підприємстві, — далі.
Види пожежних сповіщувачів
За способом приведення в дію розрізняють автоматичні та ручні сповіщувачі.
Ручні сповіщувачі слід установлювати для подачі сигналу про пожежу з території підприємства. Усередині будинків ручні сповіщувачі варто встановлювати на шляхах евакуації, зокрема:
- у коридорах та проходах;
- на сходових клітках;
- біля шаф внутрішніх пожежних кранів;
- поблизу входів у кабельні споруди;
- за потреби — в окремих приміщеннях.
Сповіщувачі встановлюють по одному на всіх сходових майданчиках кожного поверху.
Зовні будинків ручні пожежні сповіщувачі потрібно встановлювати на відстані не більше ніж 150 м один від одного та забезпечувати їх штучним освітленням і світловими покажчиками.
Автоматичні пожежні сповіщувачі підключають до станцій пожежної сигналізації безпосередньо або через проміжні прилади і блоки.
За видом контрольованої ознаки пожежі автоматичні сповіщувачі поділяють на:
- теплові — реагують на температурні параметри навколишнього середовища;
- димові — на аерозольні продукти горіння;
- сповіщувачі полум’я — на задане оптичне випромінювання;
- комбіновані — на два контрольовані параметри.
При проєктуванні контролю приміщень пожежними сповіщувачами їх рекомендовано розташовувати за схемами трикутного (рис. 1) або квадратного розміщення (рис. 2).
Теплові сповіщувачі
Розрізняють теплові пожежні сповіщувачі максимальної, диференціальної та максимально-диференціальної дії.
Сповіщувачі спрацьовують:
- максимальної дії — за температури, що досягла порогового значення;
- диференціальної дії — при визначеній швидкості наростання температури;
- максимально-диференціальної дії — коли досягли одного з двох вказаних параметрів.
Теплові сповіщувачі встановлюють у приміщеннях, де розвиток пожежі характеризується підвищенням температури. При цьому враховують місця розміщення світильників і джерел тепла, здатних негативно впливати на роботу сповіщувачів. Розміщують їх на елементах конструкцій без власного магнітного поля.
Важливо!
Теплові сповіщувачі необхідно встановлювати відповідно до технічної документації заводів-виробників або організацій-розробників.
Максимальну відстань між тепловими пожежними сповіщувачами, сповіщувачем і стіною визначають за Таблицею 1. Однак ця відстань не має перевищувати значень, вказаних у технічній документації на сповіщувачі.
Таблиця 1
| Висота приміщення, що захищається, м | Схема квадратного розміщення сповіщувачів | Схема трикутного розміщення сповіщувачів | ||
|---|---|---|---|---|
| Максимальна відстань, м | Максимальна відстань, м | |||
| між сповіщувачами а, м | від сповіщувача до стіни б, м | між сповіщувачами а, м | від сповіщувача до стіни б, м | |
| До 8,0 включно | 7,0 | 3,5 | 8,6 | 2,5 |
| Понад 8,0 до 11,0 | 7,0 | 3,5 | 8,6 | 2,5 |
Димові сповіщувачі
Димові пожежні сповіщувачі бувають радіоізотопними й оптикоелектронними.
Радіоізотопні сповіщувачі чутливіші до продуктів горіння, що складаються з дрібних частинок аерозолів. А оптикоелектронні — до продуктів горіння, що містять укрупнені частинки аерозолів. Тому оптикоелектронні сповіщувачі ліпше реагують на світлий дим, властивий целюлозомістким матеріалам на початковій стадії горіння.
Димові сповіщувачі встановлюють у закритих приміщеннях у зоні найімовірнішого загоряння і можливого скупчення диму. При цьому враховують конвекційні потоки повітря, створювані вентиляційними системами.
⚡️ Як посилити протипожежний режим на підприємстві в умовах карантину
Сповіщувачі встановлюють на стелі. Якщо це зробити неможливо, їх можна встановити на стінах, балках, колонах. Також сповіщувачі можна підвісити на тросах під покриттями будинків зі світловими, аераційними, зенітними ліхтарями. У цих випадках сповіщувачі необхідно розміщувати на відстані не більше ніж 300 мм від стелі, включно з габаритами сповіщувача.
Не можна встановлювати димові сповіщувачі у приміщеннях, повітря яких містить пари кислот і лугів, а також пил у зваженому стані.
Максимальну відстань між димовими пожежними сповіщувачами, сповіщувачем і стіною визначають за Таблицею 2. Однак ця відстань не має перевищувати значень, вказаних у технічній документації на сповіщувачі.
Таблиця 2
Максимальна відстань між димовими пожежними сповіщувачами, сповіщувачем і стіною
| Висота приміщення, що захищається, м | Схема квадратного розміщення сповіщувачів | Схема трикутного розміщення сповіщувачів | ||
|---|---|---|---|---|
| Максимальна відстань, м | Максимальна відстань, м | |||
| між сповіщувачами а, м | від сповіщувача до стіни б, м | між сповіщувачами а, м | від сповіщувача до стіни б, м | |
| До 11,0 включно | 10,5 | 5,3 | 13 | 3,75 |
| Понад 11,0 до 25,0 | 10,5 | 5,3 | 13 | 3,75 |
Пожежні сповіщувачі полум’я
Ці сповіщувачі спрацьовують, коли з’являється відкрите полум’я, оптичне випромінювання якого реєструється в ультрафіолетовій або інфрачервоній області спектра.
Як приймачі променистої енергії у сповіщувачах використовують фотоелементи і фоторезистори. Вони відрізняються високою спектральною чутливістю в ультрафіолетовій, інфрачервоній областях спектра і не чутливі до його видимої області.
Сповіщувачі встановлюють у приміщеннях великої площі і висоти, в яких пожежа супроводжується відкритим полум’ям. Там, де встановлюють сповіщувачі полум’я, не має бути джерел інфрачервоних, ультрафіолетових і радіоактивних випромінювань, відкритого полум’я, працюючих зварювальних апаратів, електричного іскріння.
Пожежні сповіщувачі полум’я встановлюють у приміщеннях на стелі, стінах та інших будівельних конструкціях, а також на устаткуванні.
Кількість сповіщувачів полум’я залежить від конфігурації і призначення приміщення. Сповіщувач має «бачити» все приміщення, особливо найімовірніші місця загорянь.
Як обрати пожежні сповіщувачі
Автоматичні пожежні сповіщувачі обирають залежно від особливостей об’єкта — призначення, специфіки технологічного процесу, наявності установок пожежогасіння тощо.
Наприклад, на підприємствах паливно-енергетичного комплексу використовують:- димові або комбіновані пожежні сповіщувачі — для кабельних приміщень і підпідлогових просторів автоматизованої системи керування технологічним процесом;
- диференціальний і газовий захист або зблоковані з ним спеціальні пристрої виявлення пожежі — для трансформаторів;
- теплові сповіщувачі відповідного виконання, залежно від категорії приміщень за вибухопожежною небезпекою — для резервуарів із нафтопродуктами, мазутонасосних приміщень, маслогосподарства, складів і допоміжних приміщень.
Кількість сповіщувачів залежить від необхідності виявити загоряння по всій контрольованій площі приміщень, а для сповіщувачів полум’я — і устаткування.
Пожежні сповіщувачі необхідно застосовувати відповідно до технічних умов, стандартів і паспортів. При цьому слід враховувати умови середовища контрольованих приміщень.
Дізнайтеся про відповідальність у сфері техногенної та пожежної безпеки
