Законодавче підґрунтя охоронної діяльності
Відповідно до Конституції України (cт. 41) кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Здійснюючи право власності (ст. 319 Цивільного кодексу України) власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно зі ст. 64 Господарського кодексу України організаційну структуру підприємства становлять виробничі підрозділи (цехи, відділення, дільниці, бригади тощо), а також функціональні підрозділи (управління, відділи, служби тощо). Підприємство самостійно встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Функції, права та обов’язки його структурних підрозділів визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.
Нові економічні відносини значно розширили самостійність господарюючих суб’єктів у галузі правового регулювання умов праці працівників та посилили значення локального правового регулювання трудових відносин. Зокрема, на підприємствах, які використовують найману працю, відповідно до вимог Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356 -XII, укладається колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства, зокрема встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо режиму роботи та охорони праці.
З метою впорядкування трудових відносин, оптимізації господарської діяльності та забезпечення належного рівня внутрішньої трудової дисципліни на підприємствах діють правила внутрішнього трудового розпорядку, які також є нормативним актом локального характеру. Вони затверджуються трудовим колективом за поданням власника (уповноваженого органу) і органом первинної профспілкової організації чи профспілковим представником (ст. 142 Кодексу законів про працю України).
До локальних актів належить Положення (інструкція) про пропускний і внутрішньооб’єктовий режим охорони на підприємстві, яке затверджується його керівництвом у встановленому установчими документами підприємства порядку.
Пропускний режим – це встановлений у межах об’єктів охорони порядок, який забезпечується низкою організаційно-правових та інженерно-технічних заходів та здійснюються з метою виключення можливості безконтрольного переміщення осіб, транспортних засобів і майна на об’єкти та з об’єктів охорони.
Під внутрішньооб’єктовим режимом розуміється порядок, установлений у межах об’єктів охорони, що забезпечується сукупністю заходів і правил внутрішнього розпорядку, обов’язкових для виконання особами, які на них перебувають.
Читайте також: Правила внутрішнього трудового розпорядку та Правила внутрішнього об’єктового режиму: у чому різниця
Вибір сил та засобів охорони
Надійність охорони об’єктів та майна підприємства забезпечується шляхом встановлення декількох рубежів захисту: перший рубіж це захист території підприємства, на якій розташовані відповідні споруди, другий – захист самих споруд і третій – захист приміщень офісу та цінностей, які знаходяться в них.
Вибір сил та засобів охорони покладається на посадову особу підприємства, яка організовує охорону підприємства силами власної служби охорони або шляхом залучення до охорони на договірних засадах спеціального підрозділу Міністерства внутрішніх справ України чи юридичної або фізичної особи, якій згідно з чинним законодавством надано право здійснювати охоронну діяльність.
При організації засобів охорони визначається:
- організація пропускного та внутрішньооб’єктового режимів;
- місця встановлення технічних засобів охорони та їх кількість;
- технічні засоби охорони для забезпечення відповідного реагування на їх сигнали сил охорони;
- конкретні терміни оперативного реагування сил охорони на сигнали технічних засобів охорони;
- дії працівників підприємства і сил охорони у разі спрацювання технічних засобів охорони, а також їх дії у непередбачених ситуаціях;
- взаємодію між різними суб’єктами охорони, якщо до виконання завдань охорони залучаються різні суб’єкти;
- порядок реагування персоналу підприємства у разі вчинення протиправних дій;
- графік проведення тренувань та інструктажів персоналу;
- порядок взаємодії з органами внутрішніх справ у разі нападу, злочинного посягання, спрацювання сигналізації та для інших ситуацій.
Основним принципом в діяльності охорони об’єктів підприємства є законність, тобто, всі заходи охорони мають випливати з вимог і положень нормативно-правових актів, вони не повинні порушувати права, свободи, честь і гідність громадян, не створювати загрозу діяльності підприємству.
В Україні сформовано певне правове забезпечення, яке регламентує надання послуг з охорони. Воно ґрунтується на Законах України, постановах Кабінету Міністрів України, наказах Міністерсва внутрішніх справ України та інших відомчих актах.
Закон України «Про охоронну діяльність» встановлює засади та принципи здійснення охоронної діяльності в Україні. У ньому міститься перелік організаційних, технічних, професійних вимог до ведення охоронної діяльності, зокрема:
- види охоронної діяльності, які може здійснювати суб’єкт господарювання у цій сфері;
- перелік вимог до персоналу;
- якими правами та обов’язками володіють охоронці при здійсненні своїх повноважень;
- яким чином повинні вони застосовувати спеціальні засоби та заходи фізичного впливу;
- яким способом надаються охоронні послуги в Україні тощо.
Організація охорони праці на підприємстві
Водночас діяльність власних охоронних підрозділів підприємств та інших суб’єктів господарської діяльності не врегульована ні Законом України «Про охоронну діяльність», ні іншими актами законодавства.
Деякі експерти в галузі права вважають, що відсутність детального правового регулювання відповідних правовідносин призводить до того, що така діяльність може здійснюватись поза правовими нормами та правилами. Законодавець має враховувати, що зміст охоронної діяльності та вимоги до суб’єктів не повинні залежати від того, чи надання послуг здійснюється спеціальними підрозділами МВС або особами, яким таке право надано відповідно до вимог названого вище Закону, чи така охорона здійснюється шляхом запровадження підприємством власної охорони. В обох випадках правила їх діяльності повинні бути єдині.
Орієнтовний перелік заходів з безпеки у разі залучення сторонніх організацій
Обов’язки замовника
1. Виділити робочу зону (територію в межах об’єкта виробництва) для виконання передбачених договором робіт з оформленням відповідного документа.
2. Контролювати передбачену чинним законодавством установчу документацію залученого до робіт суб’єкта господарювання (свідоцтво про реєстрацію, ліцензію, документ дозвільного характеру тощо),
3. Організувати пожежно-сторожову охорону об’єкта виробництва; розробити Правила внутрішньооб’єктового режиму.
Пожежна безпека на підприємстві
- Організація пожежної безпеки на підприємстві
- Інструкція з питань пожежної безпеки
- Добровільна пожежна дружина
- Відповідальний за пожежну безпеку на підприємстві
- Наказ про призначення відповідального за пожежну безпеку
- Посадова інструкція інженера з пожежної безпеки
- Порядок дій у разі виникнення пожежі
- Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки
4. Оформити Акт розмежування експлуатаційної відповідальності інженерних мереж (наприклад, енергетичних установок і енергоресурсів із визначенням допустимої потужності енергоресурсів) (окрім підрядників, які мають роздільний облік витрати енергоресурсів).
5. Утримувати місця загального користування в межах об’єкта виробництва (зовнішнє огородження, шляхи руху, загальне (аварійне) освітлення, інформаційні покажчики тощо).
6. Розробити організаційно-технічні заходи щодо проведення сумісних робіт (наприклад, суміщений графік робіт).
7. Надавати за актом передачі необхідну для проведення робіт проектно-технологічну (проект виконання робіт, технологічні карти тощо) або експлуатаційну документацію та засоби виробництва (за необхідності).
8. Організувати моніторинг прилеглої до об’єкта виробництва території (у разі проведення робіт в умовах ущільненої забудови)
9. Контролювати хід та якість виконання робіт на всіх етапах їх проведення на об’єкті виробництва.
Обов’язки підрядника
1. Надати інформацію (наприклад, у вигляді наказів) про призначення осіб, відповідальних на об’єкті за організацію робіт з підвищеною небезпекою на виробничому об’єкті.
2. Організувати моніторинг за технічним станом використовуваних на об’єкті засобів виробництва та виділеної території.
3. Утримувати робочу зону в належному стані, не допускаючи її захаращеності.
4. Сприяти збереженню матеріальних цінностей та економії енергоресурсів.
5. Погодити з уповноваженою посадовою особою Замовника:
- відхилення від проектних рішень;
- залучення на територію об’єкта виробництва третіх (юридичних або фізичних) осіб;
- перебування залучених осіб на території поза межами робочого часу та вивезення засобів виробництва з території об’єкта виробництва;
- тимчасовий демонтаж засобів захисту у місцях загального користування;
- проведення спеціальних видів робіт з підвищеною небезпекою (наприклад, роботи з випробування мереж).
6. Дотримуватися вимог Правил внутрішньооб’єктового режиму, пожежно-сторожової охорони, норм і правил безпеки праці.
Читайте також: Впроваджуємо СУОП: крок другий — наказ про дії персоналу під час аварій та нещасних випадків
7. Інформувати про нещасні випадки, аварійні ситуації, випадки крадіжок та інші надзвичайні ситуації, що сталися на території об’єкта виробництва.
