Працівник за довідкою медичного закладу не може носити спецвзуття: як діяти?

Слюсар з ремонту колійних машин і механізмів отримує спецодяг і спецвзуття згідно з Нормами видачі ЗІЗ працівникам залізничного транспорту. Однак працівник надав довідку з медичного закладу про те, що йому рекомендовано носити м’яке взуття, тому він працює у своєму взутті. Чи слід видавати працівнику спецвзуття за наявності довідки? Чи зобов’язане підприємство вимагати від працівника носити спецвзуття? Чи необхідно мати висновок медкомісії?
Зміст статті:

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII (далі — Закон про охорону праці) роботодавець зобов’язаний інформувати під підпис працівника про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, про можливі наслідки їх впливу на здоров’я.

Статтею 8 цього Закону передбачено, що на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).

Взуття на підборах: чи доцільне на виробництві Дізнайтеся, як здійснюється доплата за шкідливі умови праці

Відповідно до статті 13 Закону про охорону праці роботодавець, зокрема, здійснює контроль за використанням ЗІЗ, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 24.03.2008 № 53, роботодавець не повинен допускати до роботи працівників без ЗІЗ, встановлених нормами безоплатної видачі ЗІЗ та іншими нормативно-правовими актами з охорони праці, а також якщо ЗІЗ знаходяться у забрудненому, несправному стані або з простроченими строками періодичних випробувань, які проводять відповідно до інструкцій з їх експлуатації. Роботодавець зобов’язаний переконатися у використанні працівниками ЗІЗ відповідно до інструкції з їх експлуатації та у відсутності у цих засобах будь-яких змін, що можуть призвести до зниження їх захисних властивостей.

Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам залізничного транспорту України затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 21.01.2004 № 12 (далі — Норми № 12).

Згідно з пунктами 1.7, 1.8 Норм № 12 власник або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечити працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ, які відповідають вимогам нормативних актів. Контроль за правильністю та своєчасністю забезпечення працівників ЗІЗ на підприємствах здійснюють органи державного на­гляду за охороною праці, профспілки, служби охорони праці підприємств.

Відповідно до пункту 53 Загальних норм спецодягу, спецвзуття та ЗІЗ, наведених у Нормах № 12, слюсаря з ремонту колійних машин і механізмів (код за Класифікатором професій 7233.2) забезпечують таким спецодягом і спецвзуттям:

  • костюм бавовняний;
  • напівплащ з плащ-намету оранжевого кольору;
  • чоботи кирзові;
  • рукавиці комбіновані;
  • рукавички діелектричні;
  • калоші діелектричні;
  • окуляри захисні закриті;
  • жилет сигнальний із світловідбивальними смугами;
  • узимку додатково:
  • теплозахисний костюм типу «Колійник»;
  • чоботи кирзові утеплені;
  • шапка-вушанка із звукопровідними вставками;
  • при виконанні налагоджувальних робіт:
  • комбінезон замість костюма бавовняного.

Згідно з пунктом 2.4 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246 (далі — Порядок № 246), для проведення попереднього та періодичних медичних оглядів працівників роботодавець повинен укласти або вчасно поновити договір з закладом охорони здоров’я та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.

На підставі цього списку заклад охорони здоров’я складає план-графік проведення медоглядів, погоджує його з роботодавцем і закладом державної санітарно-епідеміологічної служби. У плані-графіку вказують строки проведення медоглядів, лабораторні, функціональні та інші дослідження та лікарів, залучених до їх проведення (п. 2.9 Порядку № 246).

Згідно з пунктом 2.15 Порядку № 246 окремі лабораторні, функціо­нальні та інші дослідження, які проводились під час перебування працівника у стаціонарі або у період звернення працівника за медичною допомогою, можуть ураховуватись при проведенні медоглядів, але не більше ніж за 3 місяці до проведення медогляду.

Попередні та періодичні медичні огляди працівників проводить комісія закладів охорони здоров’я.

Періодичні медичні огляди проводять, зокрема, з метою вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу з урахуванням особливостей функціонального стану організму (характеру, ступеня прояву патологічного процесу, наявності хронічних захворювань), умов праці та результатів додаткових методів обстеження.

Кожен лікар комісії, який бере участь в обстеженні, дає висновок щодо стану здоров’я працівника, підтверджує його особистим підписом та особистою печаткою, бере участь в остаточному обговоренні придатності обстежуваної особи до роботи в обраній професії та за необхідності визначає лікувально-оздоровчі ­заходи.

Результати попереднього та періодичних медичних оглядів працівників та висновок комісії про стан здоров’я заносять до Картки працівника, який підлягає попередньому (періодичним) медичному огляду. У Картці працівника зазначають скарги працівника на стан здоров’я, анамнез, результати медичного огляду, лабораторних, функціональних та інших досліджень, діагноз, висновок про професійну придатність працівника працювати за своєю професією.

Після закінчення медогляду комісія оформлює Заключний акт за результатами періодичного медогляду. Обов’язковою частиною Заключного акта є додатки з поіменними списками тих працівників, у яких виявлено підозру на професійне захворювання, тих, що підлягають дообстеженню, осіб з виявленими вперше загальними захворюваннями, що потребують переведення на іншу роботу, лікування тощо.

Службам охорони праці (інженерам з охорони праці) підприємства разом з представниками профспілкової організації необхідно максимально докласти зусиль для виконання приписів та рекомендацій медичної комісії.

Отже, можна дійти висновку, що відповідно до законодавства працівник зобов’язаний користуватися наданими засобами індивідуального захисту, а роботодавець не повинен допускати до роботи працівників без ЗІЗ.

У запитанні зазначено, що працівник надав на підприємство довідку (з рекомендацією носити м’яке взуття) з медичного закладу, до якого самостійно звернувся за медичною допомогою. Для об’єктивного висновку щодо придатності працівника до роботи за обраною професією та згідно із зазначеними вище нормативними вимогами таку довідку працівник повинен надати не більше ніж за 3 місяці до проведення періодичного медогляду у комісії закладу охорони здоров’я.

Слід зазначити, що Порядком № 246 передбачено можливість проходження працівником позачергового медичного огляду. Так, згідно з пунктом 3.8 цього Порядку роботодавець може забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами праці; або за своєю ініціативою, якщо стан здоров’я працівника не дає змоги йому виконувати свої трудові обов’язки.

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді