Працівник не може носити спеціальне взуття за довідкою медичного закладу: як діяти?

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII (далі — Закон про охорону праці) роботодавець зобов’язаний інформувати під підпис працівника про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, про можливі наслідки їх впливу на здоров’я. Використання спеціального взуття, як і всіх інших засобів індивідуального захисту, захищає працівників від впливу таких виробничих факторів.

Таблиця врахування ризиків для обґрунтування вибору та використання ЗІЗ

Статтею 8 Закону про охорону праці передбачено, що на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).

Дізнайтеся, як здійснюється доплата за шкідливі умови праці

Відповідно до статті 13 Закону про охорону праці роботодавець, зокрема, здійснює контроль за використанням ЗІЗ, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці.

Згідно з Мінімальними вимогами безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Мінсоцполітики від 29.11.2018  № 1804, роботодавець не повинен допускати до роботи працівників без ЗІЗ, встановлених нормами безоплатної видачі ЗІЗ та іншими нормативно-правовими актами з охорони праці, а також якщо ЗІЗ знаходяться у забрудненому, несправному стані або з простроченими строками періодичних випробувань, які проводять відповідно до інструкцій з їх експлуатації. Роботодавець зобов’язаний переконатися у використанні працівниками ЗІЗ відповідно до інструкції з їх експлуатації та у відсутності у цих засобах будь-яких змін, що можуть призвести до зниження їх захисних властивостей.

Норми безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам залізничного транспорту, затверджено наказом Мін’юсту від 30.01.2017 № 141 (далі — Норми № 141).

Згідно з пунктами 4, 13 Норм № 141 власник або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечити працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ, які відповідають вимогам нормативних актів. Контроль за правильністю та своєчасністю забезпечення працівників ЗІЗ на підприємствах здійснюють органи державного на­гляду за охороною праці, профспілки, служби охорони праці підприємств.

Відповідно до пункту 53 Загальних норм спецодягу, спецвзуття та ЗІЗ, наведених у Нормах № 12, слюсаря з ремонту колійних машин і механізмів (код за Класифікатором професій 7233.2) забезпечують таким спецодягом і спецвзуттям:

• костюм бавовняний;
• напівплащ з плащ-намету оранжевого кольору;
• чоботи кирзові;
• рукавиці комбіновані;
• рукавички діелектричні;
• калоші діелектричні;
• окуляри захисні закриті;
• жилет сигнальний із світловідбивальними смугами;
• узимку додатково:
• теплозахисний костюм типу «Колійник»;
• чоботи кирзові утеплені;
• шапка-вушанка із звукопровідними вставками;
• при виконанні налагоджувальних робіт:
• комбінезон замість костюма бавовняного.

Зразки вже в системі Експертус Охорона праці

• Журнал обліку та зберігання засобів захисту
• Наказ про створення комісії з приймання і перевірки ЗІЗ
• Таблиця врахування ризиків для обґрунтування вибору та використання ЗІЗ
• Акт приймання і перевірки засобів індивідуального захисту
• Технічне завдання на виготовлення спеціального одягу
• Протокол випробування страхувальних канатів
• Технічне завдання на виготовлення утепленого спецодягу

Згідно з пунктом 2 розділу 3 Порядку організації та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій,  затверджений наказом МОЗ від 08.09.2025 № 1393 (далі — Порядок № 1393), для проведення попереднього та періодичних медичних оглядів працівників роботодавець повинен укласти або вчасно поновити договір з закладом охорони здоров’я та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.

На підставі цього списку заклад охорони здоров’я складає план-графік проведення медоглядів, погоджує його з роботодавцем. У плані-графіку вказують строки проведення медоглядів, лабораторні, функціональні та інші дослідження та лікарів, залучених до їх проведення (п.8, п.9 розд. ІV Порядку № 1393).

Попередні та періодичні медичні огляди працівників проводить комісія закладів охорони здоров’я.

Періодичні медичні огляди проводять, зокрема, з метою вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу з урахуванням особливостей функціонального стану організму (характеру, ступеня прояву патологічного процесу, наявності хронічних захворювань), умов праці та результатів додаткових методів обстеження.

Кожен лікар комісії, який бере участь в обстеженні, дає висновок щодо стану здоров’я працівника, підтверджує його особистим підписом та особистою печаткою, бере участь в остаточному обговоренні придатності обстежуваної особи до роботи в обраній професії та за необхідності визначає лікувально-оздоровчі ­заходи.

Результати попереднього та періодичних медичних оглядів працівників та висновок комісії про стан здоров’я заносять до Картки працівника, який підлягає попередньому (періодичним) медичному огляду. У Картці працівника зазначають скарги працівника на стан здоров’я, анамнез, результати медичного огляду, лабораторних, функціональних та інших досліджень, діагноз, висновок про професійну придатність працівника працювати за своєю професією.

Після закінчення медогляду комісія оформлює Заключний акт за результатами періодичного медогляду. Обов’язковою частиною Заключного акта є додатки з поіменними списками тих працівників, у яких виявлено підозру на професійне захворювання, тих, що підлягають дообстеженню, осіб з виявленими вперше загальними захворюваннями, що потребують переведення на іншу роботу, лікування тощо.

Службам охорони праці (інженерам з охорони праці) підприємства разом з представниками профспілкової організації необхідно максимально докласти зусиль для виконання приписів та рекомендацій медичної комісії.

Отже, можна дійти висновку, що відповідно до законодавства працівник зобов’язаний користуватися наданими засобами індивідуального захисту, а роботодавець не повинен допускати до роботи працівників без ЗІЗ.

Засоби захисту від падіння з висоти

Микола Федоренко головний державний інспектор Головного управління Державної служби України з питань праці у Київській області

Види запобіжних поясів. Вимоги до монтерського пояса. Правила використання і закріплення. Облік і зберігання. Зразки Акта випробування запобіжних поясів і Журналу обліку та зберігання засобів захисту

Оформіть безплатний демо-доступ і читайте без обмежень про засоби захисту від падіння з висоти

У запитанні зазначено, що працівник надав на підприємство довідку (з рекомендацією носити м’яке взуття) з медичного закладу, до якого самостійно звернувся за медичною допомогою. Для об’єктивного висновку щодо придатності працівника до роботи за обраною професією та згідно із зазначеними вище нормативними вимогами таку довідку працівник повинен надати не більше ніж за 3 місяці до проведення періодичного медогляду у комісії закладу охорони здоров’я.

Слід зазначити, що Порядком № 1393 передбачено можливість проходження працівником позачергового медичного огляду. Так, згідно з пунктом 8 розділу І цього Порядку роботодавець може забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами праці; або за своєю ініціативою, якщо стан здоров’я працівника не дає змоги йому виконувати свої трудові обов’язки.

Отже, якщо працівник не може носити спецвзуття, він може звернутися із заявою до роботодавця про необхідність позачергового медичного огляду.