Гігієнічна класифікація умов праці

UA RU
Автор
юрист-практик, експерт з питань охорони праці
Чим оптимальні умови праці відрізняються від допустимих? У чому різниця між шкідливими та небезпечними умовами праці? Детальніше про гігієнічну класифікацію умов праці — у статті.
Зразок наказу про прийняття на роботу зі шкідливими умовами

Роботодавець повинен забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці на підприємстві, в установі, організації. Цього вимагає стаття 153 Кодексу законів про працю України. Водночас іншою статтею КЗпП передбачено обов'язок роботодавця під час прийняття працівника на роботу проінформувати його під підпис про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Гігієнічна класифікація умов праці

Щоб об’єктивно визначити умови праці на робочому місці потрібно провести дослідження факторів виробничого середовища та трудового процесу. 

Як провести лабораторно-інструментальні дослідження умов праці

Робочі місця, де за результатами досліджень визначено шкідливі умови праці, у подальшому підлягають обов’язковій атестації робочих місць. Її проводять згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ від 01.08.1992 № 442.

Гігієнічну оцінку умов та характеру праці на робочих місцях працівників здійснюють відповідно до Державних санiтарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» (далі — Гігієнічна класифікація), яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.04.2014 № 248.

Гігієнічна класифікація базується на принципі диференціації оцінок умов праці залежно від фактично визначених рівнів впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу та з урахуванням їх можливої шкідливої дії на здоров’я працівників.

Виходячи з цього принципу умови праці розподіляються на чотири класи. Розглянемо, чим вони відрізняються.

Ключові характеристики класів умов праці

Оптимальні умови праці — I клас умов праці

Оптимальні умови праці — це умови, за яких зберігається не лише здоров’я працівників, а й створюються передумови для підтримання високого рівня їх працездатності.

Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату та показників важкості трудової діяльності. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

Допустимі умови праці — II клас умов праці

Допустимі умови праці — це умови, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів (а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни) та не повинні чинити несприятливого впливу на стан здоров’я працівників та їх нащадків в найближчому і віддаленому періодах.

Шкідливі умови праці — III клас умов праці

Шкідливі умови праці — це умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків.

За рівнем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працівників 3 клас умов праці поділяється на 4 ступеня:

1 ступінь (3.1). Умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань та збільшують ризик погіршення здоров’я, у тому числі й виникнення професійних захворювань;

2 ступінь (3.2). Характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо обумовленої захворюваності та появи окремих випадків професійних захворювань, що виникають після тривалої експозиції;

3 ступінь (3.3). Характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які, крім зростання хронічної захворюваності (виробничо обумовленої та захворюваності з тимчасовою втратою працездатності), призводять до розвитку професійних захворювань;

4 ступінь (3.4). В цьому випадку умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку тяжких форм профзахворювань.

Робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів (3 клас) дозволена тільки за умови застосування засобів колективного та індивідуального захисту і скорочення часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом).

Гігієнічна класифікація умов праці  Як розрахувати доплату за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці

Небезпечні умови праці — IV клас умов праці

Небезпечні умови праці — це умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення гострих професійних уражень, у тому числі й важких форм.

Робота в небезпечних умовах праці не дозволяється, за винятком ліквідації аварій, проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуацій. Така робота виконується із застосуванням засобів індивідуального захисту та за умови регламентованих режимів робіт.

Інші гігієнічні критерії оцінки умов праці

Гігієнічну оцінку умов праці проводять у разі дії таких факторів:

  • хімічного фактора (додаток 1 до Гігієнічної класифікації);
  • біологічного фактора (ступінь шкідливості умов праці встановлюється відповідно до додатка 3);
  • факорів дії шуму, інфразвуку та ультразвуку (ступінь шкідливості умов праці встановлюється відповідно до додатка 4);
  • при дії виробничої вібрації (визначення класу та ступеня шкідливості здійснюється відповідно до додатка 4);
  • за показниками мікроклімату (віднесення умов праці до класу шкідливості та небезпечності здійснюється відповідно до додатків 5-8);
  • фактора дії атмосферного тиску (критерії наведені у додатка 10);
  • при дії неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань (додатки 11, 12), а також при дії іонізуючого випромінювання (додаток 13);
  • за показниками світлового середовища (додаток 14);
  • за важкістю та напруженістю трудового процесу (додатки 15, 16, 17).
  • при аероіонізації — насиченості повітря позитивно чи негативно зарядженими атомами (для людини шкідливі як брак, так и надлишок іонів в повітрі, тому умови праці за цим фактором зараховують до ступеня 3.1 класу 3 відповідно до додатка 18).

Таким чином, якщо на робочому місці фактичні значення рівнів шкідливих факторів перебувають у межах оптимальних або допустимих рівнів, умови праці на цьому робочому місці відповідають гігієнічним вимогам і їх зараховують відповідно до 1 або 2 класу.

Якщо ж рівень хоча б одного фактора перевищує допустиму величину, то умови праці на такому робочому місці (залежно від величини перевищення та відповідно до гігієнічних критеріїв Гігієнічної класифікації праці) як за окремим фактором, так і при їх поєднаній дії, можуть бути зараховані до 1—4 ступенів 3 класу шкідливих або 4 класу небезпечних умов праці.

Віднесення факторів до конкретного класу визначається за фактично виміряними параметрами виробничого середовища і трудового процесу.

Результати досліджень (вимірювань) та гігієнічної оцінки умов праці, проведених з використанням критеріїв Гігієнічної класифікації праці, також можуть бути використані:

  • закладами охорони здоров’я, які проводять медичні огляди працівників та встановлюють зв’язок захворювань з умовами праці;
  • роботодавцями — для розробки заходів щодо покращення умов праці та профілактики шкідливого впливу на організм працівників;
  • працівниками — з метою отримання інформації про умови праці на їх робочих місцях як при влаштуванні на роботу, так і в процесі трудової діяльності тощо.

Також зазначимо, що згідно з роз’ясненням Міністерства соціальної політики України (лист від 10.02.2015 № 55/13/133-15) Гiгiєнiчна класифiкацiя працi за спiльним рiшенням МОЗ та Мiнсоцполiтики має застосовуватись пiд час гiгiєнiчної оцiнки умов працi працiвникiв, зайнятих на роботах iз шкiдливими i важкими умовами працi, для визначення їх права на скорочену тривалiсть робочого тижня, безплатне забезпечення працiвникiв лiкувально- профiлактичним харчуванням, молоком або рiвноцiнними харчовими продуктами.



зміст

Вебінар ОП

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді