Накладення штрафу у разі відсутності підприємства за своєю юридичною адресою

Відповідь

Згідно з Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою КМУ № 509 від 17.07.2013 р., штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці.

ПІДПИСАТИСЯ НА НАШ TELEGRAM

Пунктом 16 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26 квітня 2017 р. № 295 (далі — порядок № 295) визначено:

У разі створення об’єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених п. 11 цього Порядку), відсутності об’єкта відвідування за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в ЄДР, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об’єкта відвідування.

В абз. 2 та 6 ст. 265 КЗпП вказано, що юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема у разі:

• фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків (абз. 2);
• недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю створення перешкод у її проведенні (абз. 6);

За вчинення дій, передбачених абз. 6 цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абз. 2 цієї частини, роботодавці несуть відповідальність у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Таким чином, однією з основних умов для настання відповідальності за порушення вимог законодавства про працю є створення об’єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці при проведенні інспекційного відвідування. Згідно з п. 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

• під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених п. 5 Порядку № 295, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
• ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;
• наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
• за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
• на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
• фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
• отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Тобто, під поняттям «створення перешкод» законодавець розуміє активну поведінку посадової особи об’єкта відвідування, спрямовану на перешкоджання інспектору праці під час здійснення інспекційного відвідування отримувати необхідну для нього інформацію та належним чином реалізувати свої повноваження, що є підставою для складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

До інших підстав для складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування законодавець зараховує відсутність об’єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням, а також відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, тобто такий акт складається у випадку неможливості проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, не пов’язаного зі створенням перешкод.

Таким чином, саме по собі складання посадовими особами Держпраці акта про неможливість проведення інспекційного відвідування через відсутність посадових осіб об’єкта інспектування за своїм місцезнаходженням станом на час виходу посадових осіб Держпраці на місце для проведення такого інспектування, без виявлення ознак перешкоджання об’єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, не може вважатись достатньою самостійною підставою для притягнення до відповідальності за абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП (за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні).

Такої думки дотримується Дніпропетровський окружний адміністративний суд у своєму рішенні від 06.09.2018 у справі № 804/4657/18.