Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів забезпечується відповідними законодавчими нормами. Адже через певні фізичні, фізіологічні та інші особливості жінкам, неповнолітнім, інвалідам складніше реалізувати своє право на працю. У статті розповідаємо, як забезпечити рівні можливості для всіх працівників, незалежно від статі, віку чи інвалідності, та створити безпечні умови праці для всіх.
Охорона праці жінок
Охорона праці жінок та підлітків, а також охорона праці жінок та молоді врегульована положеннями трудового законодавства. Зокрема, Конституція України закріплює рівність прав жінок і чоловіків. Водночас трудове законодавство з огляду на фізіологічні особливості будови організму жінки, інтереси охорони материнства і дитинства встановлює спеціальні норми з охорони праці та здоров’я жінок.
Чим загрожує жінкам надмірне фізичне навантаження
Так, Кодекс законів про працю України (КЗпП) передбачає низку пільг і гарантій, що стосуються умов праці для вагітних жінок і жінок з дітьми.
Роботодавець не має права відмовляти у прийнятті на роботу і знижувати заробітну плату:
- вагітним жінкам;
- жінкам, які виховують дітей віком до трьох років;
- одинокій матері, яка виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю (ч. 1 ст. 184 КЗпП).
Законодавство також забороняє застосовувати працю жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Виняток — деякі підземні роботи: нефізичні роботи або роботи із санітарного та побутового обслуговування (ст. 174 КЗпП).
Жінки можуть обіймати посади, характерні для важких робіт і робіт із шкідливими й небезпечними умовами праці. Однак існують обмеження щодо переміщення вантажів для жінок.
Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками затверджені наказом МОЗ від 10.12.1993 № 241.
Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками
Характер робіт | Гранично допустима вага вантажу, кг |
Підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину) | 10 |
Підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни | 7 |
Сумарна вага вантажу, який переміщують протягом кожної години робочої зміни, не має перевищувати: | |
- з робочої поверхні | 350 |
- з підлоги | 175 |
Жінок неприпустимо залучати до робіт у нічний час, окрім тих галузей народного господарства, де це викликано особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід. Перелік цих галузей і видів робіт із зазначенням максимальних термінів застосування праці жінок у нічний час затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 175 КЗпП).
Вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, заборонено допускати не лише до нічних, а й до надурочних робіт, робіт у вихідні дні та направляти у відрядження.
Більш детально про законодавче регулювання праці жінок читайте у статті Охорона праці жінок в Україні
Охорона праці неповнолітніх
Трудове законодавство України дбає і про неповнолітніх працівників. Права неповнолітніх у трудових правовідносинах і їхні особливості також регламентує Кодекс законів про працю України.
Приймаючи на роботу неповнолітніх, роботодавець повинен забезпечити їм гарантовані права та умови праці. КЗпП дозволяє брати на роботу осіб не молодше 16 років. Водночас існує декілька винятків.
Оформлювати 14-річних учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів дозволено лише на легку роботу, що не шкодить здоров’ю і не заважає навчанню. Але виключно у вільний від навчання час, наприклад на канікулах, із дозволу одного з батьків або особи, яка їх замінює. Із 15 років можна працювати, якщо на це дав згоду один із батьків або особа, яка їх замінює (ст. 188 КЗпП).
Неповнолітні можуть працювати лише скорочений робочий час. Його тривалість становить:
- 36 годин на тиждень — для осіб віком від 16 до 18 років;
- 24 год на тиждень — для осіб віком від 15 до 16 років та учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул (п. 1 ст. 51 КЗпП).
Осіб, які не досягли 18 років, заборонено:
- залучати до важких робіт і робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також до підземних робіт;
- залучати до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми;
- залучати до нічних, понаднормових і робіт у вихідні дні.
Підстава — статті 55, 63, 190 та 192 КЗпП.
Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми встановлює наказ МОЗ від 22.03.1996 № 59.
Граничні норми підіймання та переміщення вантажів підлітками під час короткочасної і тривалої роботи
Вік | Граничні норми ваги вантажу (кг) |
Короткочасна робота | Тривала робота |
юнаки | дівчата | юнаки | дівчата |
14 | 5 | 2,5 | — | — |
15 | 12 | 6 | 8,4 | 4,2 |
16 | 14 | 7 | 11,2 | 5,6 |
17 | 16 | 8 | 12,6 | 6,3 |
Згідно зі статтею 30 Закону про охорону праці до учнів і студентів, які проходять трудове й професійне навчання (виробничу практику) на підприємствах, застосовується законодавство про охорону праці в такому саме порядку, що й до працівників підприємства.
Все про охорону праці неповнолітніх — в одній статті
Охорона праці інвалідів
Захист прав осіб з інвалідністю, зокрема права на працю, гарантують:
- Конституція України;
- Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі — Закон № 875);
- Конвенція ООН про права інвалідів (далі — Конвенція);
- Конвенція МОП 1983 року «Про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів» № 159.
Гарантією права на працю для інвалідів є встановлення обов’язкової квоти робочих місць, на які вони працевлаштовуються. Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлюється у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. А якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця. Підстава — стаття 19 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII
Розрахувати норматив робочих місць для осіб з інвалідністю та суму санкцій за невиконання цього нормативу допоможе наш онлайн-калькулятор.
На допомогу Вам — зручний онлайн-сервіс!
Роботодавець зобов’язаний створити працівнику з інвалідністю відповідні умови праці (стаття 12 Закону про охорону праці). При цьому важливо врахувати рекомендації медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю.
У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов’язаний:
- організовувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів;
- на прохання працівника з інвалідністю роботодавець має встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці.
Підстава — стаття 172 КЗпП.
Законодавство України передбачає кримінальну відповідальність за дискримінацію за ознакою інвалідності.
Якщо роботодавець відмовляє особі з інвалідністю в розумному пристосуванні, працівник може розглядати це як форму дискримінації і матиме змогу відстоювати свої права в суді.
Порушення прав осіб з інвалідністю | Відповідальність |
За пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознакою інвалідності | штраф від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ); або обмеження волі на строк до п’яти років; або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. частина перша статті 161 Кримінального кодексу України (КК) |
Відповідальність за ті самі дії, що вчинила службова особа або вони були поєднані з насильством, обманом чи погрозами | штраф від 500 до 1000 НМДГ; або позбавлення волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. частина друга статті 161 КК |
Дії, передбачені частинами першою або другою статті 161 КК, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки | позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років частина третя статті 161 КК |
Дізнайтеся більше про охорону праці інвалідів
