План перевірок містить інформацію про:
- найменування суб’єкта господарювання;
- найменування органу державного нагляду (контролю);
- сферу державного нагляду (контролю);
- дату початку перевірки;
- кількість днів (тривалість) перевірки.
Загалом у плані — 35 934 суб’єкти господарювання: підприємства, комунальні установи, заклади освіти, громадські організації тощо.
Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року.
Як зміни в законодавстві впливають на роботу спеціаліста з охорони праці під час війни
Нормативне регулювання
Органи державного нагляду до 1 грудня повинні затвердити річні плани перевірок на наступний рік, оприлюднити їх на своїх офіційних веб-сайтах та внести відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю). Підстава — Стаття 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Отже, щороку кожна інспекція (їх в Україні налічується більше 30-ти) складає свій власний річний план перевірок. Тому одне й те саме підприємство може фігурувати у планах одразу кількох інспекцій.
Якщо суб’єкт господарювання внесено до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю), це є підставою проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).
План комплексних перевірок є переліком суб’єктів господарювання, щодо яких будуть проведені комплексні перевірки. Він є одним-єдиним для всіх інспекційних органів.
Усі контролюючі органи, які запланували перевірку, можуть зробити це виключно у строки, встановлені Планом здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на поточний рік.
Дізнайтеся більше про інформаційні ресурси з охорони праці_Журнал
Перейти до відео
Яка інформація вказується у річних планах контролюючих органів
Крім найменувань суб’єктів господарювання, річні плани перевірок містять також багато іншої важливої інформації:
- адресу (адреси), за якою (якими) проводитиметься перевірка;
- код ЄДРПОУ та ступінь ризику суб’єкта господарювання, якого перевірятимуть;
- предмет перевірки;
- дату початку перевірки;
- кількість днів (тривалість) перевірки.
Суб’єктам господарювання потрібно звернути особливу увагу на те, що зазначено як предмет перевірки.
Це вказівка на сферу питань, які буде перевіряти інспектор. Від того, який предмет перевірки фігурує у річному плані, залежить, що інспектор може перевіряти, а що — ні. Конкретний перелік питань, що перевірятимуться, визначається для кожної сфери контролю у так званому чек-листі, складеному відповідно до затвердженої уніфікованої форми.
Знаючи предмет перевірки, підприємець може заздалегідь знати, які саме вимоги законодавства перевірятиме інспектор. Наприклад, якщо інспектор Держпраці перевіряє підприємство в рамках державного гірничого нагляду, він повинен перевіряти виконання вимог, перелічених тільки в уніфікованому акті для сфери державного гірничого нагляду.
Як розслідувати аварії на об’єктах підвищеної небезпеки за новим Порядком
Крім того, суб’єктам господарювання потрібно звернути увагу, що у річних планах вказано кількість робочих (не календарних!) днів, протягом яких може здійснюватися перевірка, починаючи з дати початку перевірки. Продовження строку планової перевірки не допускається Законом.
Якщо з будь-яких підстав планова перевірка не проведена у передбачений планом період часу, інспектор не може провести планову перевірку в інші дні відповідного року.
Наприклад, дата початку перевірки підприємства призначена на 5 лютого, і строк її проведення визначений тривалістю 5 робочих днів. Отже, лише протягом цього часу, з 5 лютого по 9 лютого 2024 року, інспектор має провести планову перевірку. Він може завершити перевірку раніше — наприклад, 7 лютого, однак не має права продовжити строк перевірки, скажімо, до 15 лютого.
Якщо підприємство належить до суб’єктів великого або середнього підприємництва, строк проведення перевірки не може бути довшим, ніж 10 робочих днів (але може бути коротшим!). Для суб’єктів мікро- та малого підприємництва цей строк не може перевищувати 5 робочих днів.
Також важливо розуміти, до якого ступеня ризику належить суб’єкт господарювання. За загальним правилом суб’єкти господарювання, які належать до високого ступеня ризику, перевіряються не частіше 1 разу на 2 роки (але можуть перевірятися рідше); середнього – 1 разу на 3 роки, і незначного – не частіше 1 разу на 5 років.
Майте на увазі, що одне і те саме підприємство може належати до різних ступенів ризику для різних інспекцій (сфер контролю).
Наприклад, у 2024 році підприємство перевірятимуть Держпраці і Державна екологічна інспекція. Держпраці зарахувала це підприємство до високого ступеня ризику, а Державна екологічна інспекція — до незначного. Це означає, що наступна планова перевірка Держпраці для цього підприємства відбудеться не раніше 2026 року, а для Державної екологічної інспекції — 2029 року.
Однак, за наявності підстав, протягом цього часу можуть відбутися позапланові перевірки підприємства як з боку Держпраці, так і Державної екологічної інспекції.
Чи може підприємство відмовитися від проведення комплексної перевірки
Суб’єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю). Для цього йому до затвердження плану комплексних перевірок необхідно письмово звернутись з відповідною заявою до ДРС.
Якщо підприємство виключають з комплексного плану перевірок на наступний рік, це не означає, що планової перевірки взагалі не буде. Інспектори прийдуть з перевірками суб’єкта господарювання в різний час — той, який був передбачений в річних планах контролюючих органів до того, коли система автоматично підібрала час комплексної перевірки.
Зверніть увагу!
Технічна реалізація відмови суб’єкта господарювання від проведення комплексної перевірки можлива виключно до затвердження плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю), оскільки чинне законодавство не передбачає можливості внесення змін до затвердженого плану комплексних перевірок.
Як діяти, якщо в річному плані допущено помилку
Якщо підприємець у найменуванні або коді ЄДРПОУ суб’єкта господарювання виявить помилку чи іншу неточність, він має право повідомити про це орган контролю. У річний план можна вносити технічні правки та зміни в назві суб’єкта господарювання.
Пам’ятайте! Найменування суб’єкта господарювання має обов’язково бути зазначене в направленні на перевірку — документі, який повинен пред’явити інспектор при проведенні перевірки. Суб’єкт господарювання має право не допустити інспектора до проведення перевірки, якщо пред’явлене ним направлення не відповідає вимогам Закону (наприклад, містить неправильні дані про суб’єкта господарювання).
Перевірки під час дії воєнного стану
На період воєнного стану діє постанова КМУ «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303 (далі — постанова № 303). Нею Кабмін заборонив проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану.
Однак в чинній редакції цієї постанови вказано:
«За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов’язань України протягом періоду воєнного стану дозволяється здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах».
Також статтею 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX дозволено здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю.
При цьому передбачено, що позапланові заходи державного нагляду можуть здійснюватися за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації за наявності підстав, визначених абзацами п’ятим, восьмим, дев’ятим, десятим частини першої ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема в разі:
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення за наявності;
- доручення прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;
- звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.
У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.
Отже наразі, під час дії воєнного стану, законодавство дозволяє проводити лише позапланові заходи державного нагляду (контролю). Проте за цей період критерії перевірок вже неодноразово змінювалися. Відтак Кабмін може у будь-який момент змінити чи скасувати рішення про припинення перевірок.
Проте законодавство неодноразово змінювало критерії перевірок протягом періоду воєнного стану. Отже, Кабмін може змінити чи скасувати рішення про припинення перевірок.
Пам’ятайте! Найменування суб’єкта господарювання має обов’язково бути зазначене в направленні на перевірку — документі, який повинен пред’явити інспектор при проведенні перевірки. Суб’єкт господарювання має право не допустити інспектора до проведення перевірки, якщо пред’явлене ним направлення не відповідає вимогам Закону (наприклад, містить неправильні дані про суб’єкта господарювання).
