Для підвищення рівня правової свідомості громадян та стимулювання правомірної поведінки працівників і роботодавців у сфері безпеки праці передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
Права громадян на охорону праці при укладенні трудового договору передбачаються Законом України "Про охорону праці" та іншими нормативно-правовими актами. Статтею 44 цього закону передбачено, що за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.
Чи може інженер з охорони праці працювати дистанційно з‑закордону
Кримінальна відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
Застосовується за вчинення осудною особою, яка досягла віку, з якого настає така відповідальність, суспільно небезпечного діяння, що містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
У Кримінальному кодексі передбачена відповідальність за такі види злочинів, пов’язані з невиконанням правил з безпеки праці:
- порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271);
- порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272);
- порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273);
- порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274);
- порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (ст. 275).
Згідно зі ст. 271 КК за порушення вимог нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, настає відповідальність у вигляді: штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 51 000 грн) або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.
Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.
Статтею 271 КК охоплюється порушення загальних правил охорони праці, які передбачені відповідними нормативно-правовими актами, зокрема й відомчими, а також актами підприємств, які забезпечують безпеку осіб, пов’язаних із виробництвом.
Під виробництвом розуміється будь-яка діяльність підприємства чи громадянина-суб’єкта підприємницької діяльності, в основі функціонування якої лежить праця людини, спрямована на одержання суспільно-корисного результату.
Прикладом порушення вимог з охорони праці за цією статтею може бути:
- розпорядження керівника щодо проведення певних робіт у шкідливих для здоров’я умовах чи з використанням неналежного обладнання або інструментів;
- незабезпечення працівника засобами індивідуального захисту;
- допуск до роботи осіб, які не мають відповідної підготовки чи не були проінструктовані з питань охорони праці тощо.
Порушення спеціальних правил безпеки, які стосуються виконання робіт підвищеної небезпеки, кваліфікуються за статтями 272—275 КК.
Катерина Хижняк експерт Експертус Охорона праці, Європейського співтовариства з ОП, сертифікований аудитор систем менеджменту професійного здоров’я та безпеки
Із порадами експерта-практика зможете переконати своє керівництво в необхідності виділяти кошти на охорону праці. Так убезпечите працівників від нещасних випадків, а роботодавця — від можливих штрафів, матеріальної та кримінальної відповідальності
Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність настає, якщо відповідні порушення за своїм характером не тягнуть за собою кримінальної відповідальності (ст. 9 КУпАП).
За адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і безпеки виробництва цим Кодексом встановлено адміністративну відповідальність у випадках:
- порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці (ст. 41 КУпАП);
- порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості (ст. 93 КУпАП);
- порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості (ст. 94 КУпАП);
- невиконання законних вимог центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці (ст. 188-4 КУпАП).
Зокрема, ч. 5 ст. 41 КУпАП встановлено, що порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці тягне за собою накладення штрафу на працівників в розмірі від чотирьох до десяти НМДГ (від 68 до 170 грн).
За таке саме правопорушення на посадових осіб підприємств незалежно від форм власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності накладається штраф від двадцяти до сорока НМДГ (від 340 до 680 грн).
Як діяти, якщо втратили журнали реєстрації інструктажів
У разі порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві (ч. 6 ст. 41 КУпАП) передбачено накладення штрафу на посадових осіб підприємств, фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від двадцяти до п’ятдесяти НМДГ (від 340 до 850 грн).
Відповідно до статті 231 КУпАП право щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення в галузі охорони праці та накладання адміністративних стягнень покладено (залежно від правопорушення та розміру передбачуваного стягнення) на:
- державних інспекторів;
- головних державних інспекторів, начальників інспекцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступників;
- керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та його заступників.
Також уповноважені на те посадові особи вказаних органів мають право складати протоколи про скоєння таких правопорушень (ст. 255 КУпАП).
Потрібно мати на увазі, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при правопорушенні, яке триває, — не пізніше як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до Кодексу підвідомчі суду (судді).
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження (ст. 38 КУпАП).
Матеріальна відповідальність працівників за порушення вимог охорони праці
Питання з притягнення працівників до матеріальної відповідальності за порушення законодавства з охорони праці та безпеки виробництва врегульовано ст.ст. 130—138 глави ІХ Кодексу законів про працю України.
Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству винними протиправними діями (бездіяльністю) внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Зверніть увагу!
Матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності (ст. 130 КзПП).
Згідно зі ст. 138 КЗпП для притягнення працівника до матеріальної відповідальності роботодавець повинен довести наявність умов, передбачених ст. 130 КзПП, тобто що шкода була заподіяна підприємству винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника під час виконання покладених на нього трудових обов’язків.
Стягнення з керівників підприємств та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку проводиться за позовом вищого в порядку підлеглості органа (ст. 136 КзПП).
Дисциплінарна відповідальність за недотримання вимог законодавства з охорони праці
Працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
Питання дисциплінарної відповідальності та порядок її застосування врегульовані статтями 139—152 глави Х Кодексу законів про працю України.
За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один із таких заходів стягнення, як догана або звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника.
На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність згідно зі статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення також можуть накладатися вищими у порядку підлеглості органами.
стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізнішее шести місяців з дня вчинення проступку.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Якщо вас цікавить, який є розмір штрафу встановлено за порушення законодавства про охорону праці – читайте далі.
Який розмір штрафу встановлено за порушення законодавства про охорону праці у 2024 році
У статтях Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення розмір штрафу визначається кратно неоподатковуваному мінімуму доходів громадян. Встановлений законодавством розмір становить 17 гривень.
Варто також пам’ятати, що пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України передбачений і такий випадок застосування НМДГ, зокрема, якщо норми законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 Податкового кодексу податкову соціальну пільгу визначено у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку.
Згідно з Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум у розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлено з 1 січня 2024 року в розмірі 3028 грн.
Отже, для кваліфікації кримінального чи адміністративного правопорушення неоподатковуваний мінімум становить 3028 грн × 0,5 = 1 514 грн.
Тобто, неоподаткований мінімум доходів громадян на рівні податкової соціальної пільги застосовується лише в частині кваліфікації злочинів та правопорушень, а не в частині визначення суми штрафних санкцій за конкретне правопорушення або злочин.
Довідково: кваліфікація правопорушення є результатом діяльності органу дізнання, органу досудового слідства, суду щодо встановлення та юридичного закріплення точної відповідності між ознаками вчиненого особою діяння і ознаками складу злочину, передбаченого конкретною правовою нормою.
