Одним із основних видів контролю за станом охорони праці на підприємстві є триступеневий адміністративно-громадський контроль. Хто та як має його організувати? Чи обов’язково всім підприємствам дотримуватись триступеневої схеми контролю, — роз'яснюємо у статті.
Контроль за станом охорони праці — один із найважливіших складників системи управління охороною праці підприємства. Його мета — виявити відхилення від норм в умовах праці; перевірити, як працівники виконують свої обов’язки з охорони праці; запобігти технологічним порушенням, нещасним випадкам, аваріям, пожежам, професійним захворюванням та іншим надзвичайним подіям на виробництві.
Для виконання вимог законодавства з охорони праці в Україні створена відповідна система нагляду. Зокрема державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні.
Відомчий контроль здійснюється безпосередньо адміністрацією підприємства, установи чи організації, а також господарськими галузевими організаціями вищого рівня. Контроль забезпечується відповідними службами охорони праці суб’єктів господарювання.
Регіональний контроль здійснюють органи місцевого самоврядування — на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.
Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту здійснюють професійні спілки та їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.
У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.
Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється Законом України «Про охорону праці», Кодексом цивільного захисту України, законами України «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та іншими нормативно-правовими актами.
Конкретний перелік органів, уповноважених здійснювати нагляд за охороною праці, міститься у КЗпП України (статті 259, 260) та у Законі України «Про охорону праці» (статті 38-42).
Триступеневий адміністративно-громадський контроль за станом охорони праці
Адміністративно-громадський контроль з охорони праці нерідко обирають основною формою контролю за виконанням вимог чинного законодавства і нормативних актів про охорону праці на виробництві.
Організувати такий вид контролю має керівник підприємства спільно з головою профспілкового комітету.
За загальним правилом адміністративно-громадський контроль складається з трьох ступенів. Водночас керівник підприємства може розробляти власну схему адміністративно-громадського контролю.
І Ступінь
На цьому етапі стан охорони праці на виробничій дільниці перевіряє керівник виробничої дільниці, зміни, бригади (майстер, бригадир) та громадський інспектор профгрупи або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці.
ІІ Ступінь
Виконання вимог чинного законодавства про охорону праці перевіряють начальник підрозділу, цеху, об’єкта, служби разом із громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху, зокрема, механіком, електриком, технологом.
Стан охорони праці на підприємстві перевіряє комісія. До її складу входять такі представники:
керівник підприємства (голова комісії);
керівник служби охорони праці;
голова профспілкового комітету;
керівник медичної служби (за наявності);
працівник пожежної охорони (за наявності);
головні спеціалісти підприємства (головний технолог, головний механік, головний енергетик тощо).
Зверніть увагу, триступеневий контроль не виключає проведення адміністративного контролю щодо виконання функціональних обов’язків посадовими особами підприємства.
Особливості адміністративно-громадського контролю з охорони праці залежно від структури керування
На малих підприємствах, якщо другий ступінь неактуальний, можна провести лише перший та третій ступені контролю.
На великих підприємствах із самостійними структурними підрозділами, розташованими на значних відстанях або у різних населених пунктах, періодичність проведення другого та третього ступенів контролю допустимо збільшити.
Керівник служби охорони праці координує та слідкує за дотриманням вимог охорони праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства.
Допуск до виконання будь-якої роботи у місцях, де можлива загроза життю та здоров’ю працівників, заборонено. У випадку виявлення порушень вимог охорони праці потрібно вжити всіх заходів щодо їх усунення.
Періодичність проведення контролю за станом охорони праці
Те, як часто проводити заходи контролю, визначає керівник підприємства за погодженням із трудовим колективом підприємства. При цьому до уваги передусім беруть ступень небезпеки виробництва. Зокрема, періодичність контролю на підприємстві з виробництвом:
високого ступеня ризику: 1-й ступінь — щоденно; 2-й ступінь — щотижнево; 3-й ступінь — щомісячно;
середнього ступеня ризику: 1-й ступінь — щотижнево (щодекадно); 2-й ступінь — щомісячно; 3-й ступінь — щоквартально (такий контроль можна умовно назвати поточним).
В інших випадках — зокрема, у структурних підрозділах, не пов’язаних із експлуатацією засобів виробництва підвищеної небезпеки — доцільність триступеневого контролю та його періодичність визначає керівник підприємства.
Результати контролю можна розглядати після перевірки на нараді, засіданні комісії з питань охорони праці або загальних зборах трудового колективу підприємства. Там дають оцінку діям працівників і оцінюють стан охорони праці у підрозділі або загалом по підприємству, а також приймають рішення щодо працівників, які припустилися недоліків або сприяли своїми діями невиконанню вимог, норм і правил, інструкцій з охорони праці, технологічних регламентів та інших документів.
Результатом перевірки є оцінка, яку визначають відповідно до нормативних вимог для кожного робочого місця. Вона може бути задовільною або незадовільною. В окремих випадках можна видавати наказ, який регулює питання структурних змін, посадових переміщень, дисциплінарних стягнень, розподілу преміального фонду, стимулювання праці тощо.
Результати колективного обговорення на підприємстві оформлюють протоколом. У ньому вказують заходи для поліпшення стану охорони праці, строки усунення виявлених недоліків та відповідальних виконавців. Форму протоколу визначають нормативні документи з діловодства. За забезпечення структурних підрозділів протоколами проведених нарад з охорони праці відповідає керівник СОП.
Заходи, що випливають із рішень нарад з охорони праці підлягають обов’язковому виконанню. Виконання заходів, обумовлених рішенням наради з охорони праці, контролює керівник СОП. А виконання заходів, обумовлених рішенням зборів з питань охорони праці у виробничих підрозділах, — керівники підрозділів (постійно) і технічний керівник (головний інженер).
Зверніть увагу, триступеневий контроль не виключає проведення адміністративного контролю щодо виконання функціональних обов’язків посадовими особами підприємства. 
Дізнайтеся, 
