Соціальне страхування від нещасних випадків

Автор
юрист-практик, експерт з питань охорони праці
Дізнайтеся про новації у сфері соціального страхування: хто здійснює страхові виплати, який розмір і строки цих виплат, хто ухвалює рішення про призначення допомоги та як виплачувати допомогу потерпілим на виробництві.

Конституцією України гарантовано, що кожен має право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується, зокрема, загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.     

image47

Е-лікарняні: що варто знати роботодавцю і фахівцю з охорони праці

Нормативне регулювання

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Законодавство про соціальне страхування складається із:

  • Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  • Кодексу законів про працю України;
  • Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105-XIV);
  • інших законодавчих та нормативно-правових актів.

Закон № 1105-XIV передбачає такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування, як:

  • у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності;
  • від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
  • медичне.

Соціальне страхування здійснюється за такими принципами:

  • законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування;
  • обов’язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом;
  • державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;
  • обов’язковості фінансування витрат, пов’язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених Законом № 1105-XIV;
  • формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування;
  • диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу;
  • економічної заінтересованості суб’єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;
  • цільового використання коштів соціального страхування;
  • відповідальності роботодавців та страховика за реалізацію права застрахованої особи на страхові виплати та соціальні послуги згідно з Законом № 1105-XIV.

Варто звернути увагу на особливості застосування у 2024 році деяких положень Закону № 1105-XIV щодо розміру страхових виплат, зокрема:

  • з 1 січня 2024 року згідно зі статтею 36 Закону № 1105-XIV мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати в перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за мінімальну заробітну плату – 7 100 грн, а максимальний розмір щомісячної страхової виплати не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати – 28 400 грн (7100 грн х 4);
  • у 2024 році згідно із Законом Про Державний бюджет України на 2024 рік, частина друга статті 31 Закону № 1105-XIV буде застосовуватися у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

Частина друга статті 31 встановдює, що страхові щомісячні виплати підлягають перерахуванню щороку, з 1 березня, на коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Уповноважений орган управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування

Редакцією Закону України від 21.10.2022 № 2620-IX фактично здійснено зміну системи управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, шляхом припиненення з 1 січня 2023 року діяльності Фонду соціального страхування України як юридичної особи. Функції Фонду і його територіальних органів передані до Пенсійного фонду України та його територіальних органів, які стали їх правонаступниками.

Тобто Пенсійний фонд України став уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку.

Уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України.

Пенсійний фонд та його територіальні органи:

  • здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами в межах коштів соціального страхування, затверджених Кабміном України, управління майном;
  • проводять розслідування страхових випадків, перевірку обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів;
  • здійснюють заходи з профілактики страхових випадків;
  • забезпечують функціонування інформаційно-аналітичної системи соціального страхування;
  • забезпечують електронну інформаційну взаємодію інформаційно-комунікаційної системи соціального страхування з аналогічними системами відповідних центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, охорони здоров’я та в інших сферах;
  • здійснюють контроль за використанням страхових коштів, перевірку правильності їх використання страхувальниками;
  • забезпечують виконання встановлених законодавством інших функцій.

Уповноважений орган управління та його територіальні органи мають право:

  • отримувати в установленому порядку інформацію шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами відповідних центральних органів виконавчої влади;
  • перевіряти обґрунтованість видачі та продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування;
  • одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності відомості щодо використання страхових коштів;
  • перевіряти достовірність відомостей, поданих страхувальником для отримання страхових коштів, дотримання порядку їх використання, відмовляти у фінансуванні виплат у разі відмови або перешкоджання страхувальником проведенню перевірки, а також отримувати необхідні пояснення з питань, що виникають під час перевірки;
  • накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи за порушення вимог Закону № 1105-XIV;
  • вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування;
  • порушувати відповідно до законодавства питання про притягнення посадових осіб до відповідальності за порушення законодавства про соціальне страхування, вимагати надання інформації про вжиті заходи;
  • утворювати підприємства, установи, організації для виконання завдань, передбачених Законом № 1105-XIV.

Дізнайтеся більше про Інформаційні ресурси з охорони праці_Система

Дізнайтеся більше про Інформаційні ресурси з охорони праці_Система

Перейти до відео

Права і обов’язки роботодавця як страхувальника

Роботодавець як страхувальник має право на:

  • безоплатне отримання в уповноваженому органі управління інформації про порядок використання страхових коштів;
  • отримання інформації про результати проведення перевірки використання страхових коштів;
  • судовий захист своїх прав.

Роботодавець зобов’язаний:

  • здійснювати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид страхових виплат та надання соціальних послуг;
  • вести облік страхових коштів і своєчасно надавати страховику встановлену звітність щодо цих коштів;
  • під час перевірки правильності використання страхових коштів та достовірності поданих роботодавцем даних надавати посадовим особам уповноваженого органу управління необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки;
  • подавати у встановленому порядку відповідно до законодавства відомості про:
    • розмір заробітної плати працівників та використання ними робочого часу;
    • використання страхових коштів за іншими визначеними Законом № 1105-XIV напрямами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  • інформувати про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві, в установі, організації;
  • допускати посадових осіб уповноваженого органу управління для здійснення перевірок правильності використання страхових коштів, контролю за веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб;
  • інформувати працівників підприємства, установи, організації про засади соціального страхування, підстави та порядок здійснення страхових виплат, а також про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення та реабілітаційну допомогу;
  • подавати звітність до уповноваженого органу управління у строки, в порядку та за формою, що встановлені Кабінетом Міністрів України;
  • повернути уповноваженому органу управління суму здійснених страхових виплат та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов’язань щодо сплати страхових внесків.

У разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавець відшкодовує уповноваженому органу управління в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачує штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів та нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені уповноваженого органу управління мають керівники територіальних органів уповноваженого органу управління та їх заступники.

Що чекає на роботодавця, який приховав нещасний випадок

Права застрахованих працівників та їх обов’язки

Застрахована особа має право на:

  • безоплатне отримання інформації про порядок витрачання страхових коштів;
  • отримання у разі настання страхового випадку страхових виплат та соціальних послуг;
  • участь у розслідуванні страхового випадку;
  • послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію та послуги з реабілітації у сфері охорони здоров’я, а також забезпечення допоміжними засобами реабілітації;
  • відшкодування під час проходження реабілітації витрат на проїзд до місця проведення реабілітації чи навчання та у зворотному напрямку та на проїзд особи, яка її супроводжує;
  • оскарження дій страховика, роботодавця щодо надання страхових виплат і соціальних послуг та судовий захист своїх прав.

Застрахована особа зобов’язана:

  • надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначаються страхові виплати та надаються соціальні послуги;
  • своєчасно повідомляти роботодавця та страховика про обставини, що впливають на умови або зміну розміру страхових виплат та соціальних послуг;
  • знати та виконувати вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, що стосуються застрахованого, а також дотримуватися зобов’язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором, контрактом) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, гіг-контрактом та внутрішніми документами резидента «Дія Сіті»;
  • у разі настання нещасного випадку або виникнення професійного захворювання при наданні медичної та реабілітаційної допомоги дотримуватися правил поведінки та режиму лікування, надавати фахівцям з реабілітації об’єктивну інформацію;
  • виконувати інші вимоги, передбачені законодавством.

Застраховані особи несуть відповідальність згідно із законом за незаконне одержання з їх вини (підроблення, виправлення в документах, надання недостовірних відомостей тощо) страхових виплат та соціальних послуг за соціальним страхуванням.

Соціальне страхування від нещасних випадків  Чи збережеться право на пенсію з інвалідності

Державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

Страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають:

  • особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема, які є резидентами «Дія Сіті», у т. ч. в іноземних дипломатичних і консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб;
  • особи, обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;
  • фізичні особи — підприємці;
  • особи, які провадять незалежну професійну діяльність;
  • члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Комісія з розслідування нещасного випадку

Як визначити вид події і причину, що призвели до нещасного випадку внаслідок бойових дій

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з таких страхових випадків:

  • тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;
  • догляд за хворою дитиною;
  • догляд за хворим членом сім’ї;
  • догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною та в інших, передбачених законодавством страхових випадках;
  • догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років на весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною;
  • обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування;
  • перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров’я у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України;
  • тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;
  • надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я.

Хто ухвалює рішення про призначення виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

Страхова виплата у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).

Рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами.

Страхувальник або уповноважені ним особи:

  • здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат;
  • приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково);
  • розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.

Фінансування страхувальників для надання страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою непрацездатності застрахованим особам здійснюється територіальними органами уповноваженого органу управління в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України.

Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами.

Довідково: постановою від 21.12.2022 № 28-3 Пенсійний фонд України встановив, що  до прийняття правлінням Пенсійного фонду нового механізму фінансування страхувальників для надання страхових виплат, буде діяти Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12.

Державне соціальне страхування від нещасного випадку

Соціальному страхуванню від нещасного випадку підлягають:

  • особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема, які є резидентами «Дія Сіті», у т. ч. в іноземних дипломатичних і консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб;
  • особи, обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;
  • фізичні особи — підприємці;
  • особи, які провадять незалежну професійну діяльність;
  • члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах;
  • здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої, післядипломної освіти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять, під час занять, коли вони набувають професійних навичок, у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах.

Крім того, статтею 29 Закону № 1105 передбачено, що заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування жінки на виробництві або її професійного захворювання під час вагітності, у зв’язку з чим дитина народилася з інвалідністю, прирівнюється до нещасного випадку, який стався із застрахованою особою. Тому така дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахованою і до 18 років або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення нею 23 років, їй надається допомога за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку.

Закон № 1105 також встановлює, що члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах, можуть добровільно застрахуватися від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Підставою для оплати потерпілому витрат на проведення професійної реабілітації, оплати соціальних послуг, а також для здійснення страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Факт нещасного випадку розслідується згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337.

Для призначення страхових виплат потерпілий або особи, які мають право на такі виплати у разі смерті потерпілого, подають до уповноваженого органу управління заяву про призначення виплати. Заява може бути подана до Пенсійного фонду України і у формі паперового документа.

На підставі заяви, акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами та отриманих шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій територіальний орган уповноваженого органу управління приймає рішення про призначення страхових виплат.

Справа про страхові виплати розглядається протягом 10 календарних днів, за наслідком її розгляду територіальний орган приймає постанову, в якій зазначаються дані про осіб, котрі мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім’ї та строки їх здійснення або обґрунтування відмови у виплатах.

Добірка безпеки. Як зберегти життя в умовах воєнних дій

Постанова про відмову у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованому приймається, якщо:

  • потерпілий вчиняв дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання рекомендацій лікаря), що сприяли настанню страхового випадку;
  • роботодавець, інші органи, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілий надали уповноваженому органу управління завідомо неправдиві відомості про страховий випадок;
  • застрахована особа вчинила умисне кримінальне правопорушення, що призвело до настання страхового випадку.

Також уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованій особі, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов’язаним із виробництвом.



зміст

Вебінар ОП

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді