Типове положення про навчання з питань охорони праці встановлює вимоги щодо організації навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників підприємства.
Типове положення про навчання з питань охорони праці 2017 року
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону праці» працівники повинні проходити за рахунок роботодавця навчання з питань охорони праці. Це стосується і випадків укладення працівниками трудового договору з підприємством про дистанційну роботу.
Порядок проведення навчання з охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується відповідним центральним органом виконавчої влади.
Чинним актом з цього питання є Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15 (далі — Типове положення).
Востаннє документ зазнав змін у 2017 році, коли набув чинності наказ Мінсоцполітики від 30.01.2017 № 140. Зокрема у новій редакції Типового положення:
усунули обмеження в організації навчання;
скасували обов'язкову видачу посвідчень;
всім посадовим особам дозволили навчатися на інших підприємствах та вільно обирати суб'єкт господарювання, який надаватиме таку послугу.
Як і раніше, документом передбачена вимога щодо розробки на підприємствах на основі Типового положення відповідних положень підприємств про навчання з питань охорони праці та планів-графіків проведення навчання та перевірки знань. Види навчання, передбачені Типовим положенням про навчання з питань охорони праці: лекції, семінари та консультації. Вони організовуються перед перевіркою знань.
Типове положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці встановлює порядок навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності, а також учнів, курсантів, слухачів та студентів навчальних закладів під час трудового і професійного навчання.
Документом передбачено проведення декількох видів навчання з питань охорони праці, зокрема:
навчання та перевірку знань на підприємстві;
спеціальне навчання і перевірка знань;
навчання та перевірка знань посадових осіб;
проведення інструктажів.
Перевірка знань працівників з питань охорони праці на підприємстві здійснюється комісією з перевірки знань з питань охорони праці підприємства, склад якої затверджується наказом (розпорядженням) роботодавця. Головою комісії призначається керівник підприємства або його заступник, до службових обов'язків яких входить організація роботи з охорони праці, а в разі потреби створення комісій в окремих структурних підрозділах їх очолюють керівник відповідного підрозділу чи його заступник.
Формою перевірки знань є тестування, залік або іспит. Результат перевірки оформляється протоколом засідання комісії.
Особам, які під час перевірки знань з охорони праці виявили задовільні результати, видається відповідне посвідчення.
Працівникам, які проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці на своєму підприємстві, видача посвідчень є обов'язковою лише тим, хто виконує роботи підвищеної небезпеки.
Працівники, які не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці до роботи не допускаються.
Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
Цей вид навчання проводиться для окремих категорій працівників, яким встановлено особливі вимоги до охорони праці, а саме для посадових осіб та інших працівників, безпосередньо зайнятих на роботах, зазначених у:
Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15;
Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 № 263/121.
Спеціальне навчання з охорони праці проводиться роботодавцем за навчальними планами та програмами, які розробляються з урахуванням конкретних видів робіт на підприємстві, виробничих умов, функціональних обов'язків працівників.
Обов'язково навчанню з питань охорони праці підлягають посадові особи, які наділені керівними та управлінськими функціями, а саме:
керівники, заступники керівників, головні спеціалісти, керівники основних виробничих та технічних служб підприємств, їх об'єднань, які безпосередньо пов'язані з організацією безпечного ведення робіт;
керівники та спеціалісти науково-дослідних, конструкторських, проєктних і технологічних відділів, які проводять експертизу проєктно-конструкторської документації, на яку поширюються вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, а також ті, які виконують розробки з питань охорони праці;
страхові експерти з охорони праці;
інші посадові особи, зазначені у додатку 3.
Також згідно з пунктом 5.5 глави 5 Типового положення навчання та перевірку знань з питань охорони праці в обсязі виконуваної ними роботи проходять особи, відповідальні за технічний стан і безпечну експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, та посадові особи, службові обов'язки яких пов'язані з:
будівництвом, експлуатацією, реконструкцією, технічним переоснащенням, консервацією та ліквідацією об'єктів підвищеної небезпеки;
розробкою проєктів, технологічних регламентів та іншої технічної документації для робіт підвищеної небезпеки;
підготовкою персоналу для обслуговування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки;
розробкою нормативно-технічних документів з питань виготовлення, монтажу та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та об'єктів підвищеної небезпеки.
Службові особи повинні проходити навчання з питань охорони праці:
перед прийняттям на роботу;
регулярно протягом подальшої трудової діяльності (щонайменше, раз у три роки).
Інструктажі з охорони праці є одним з найбільш ефективних видів навчання з питань безпечного виконання робіт.
Типовим положенням встановлено, що працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.
За характером та часом проведення інструктажі поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Вступний інструктаж проводиться:
з працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу;
з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть участь у виробничому процесі або виконують інші роботи;
з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження професійного навчання;
з екскурсантами на підприємство.
Первинний інструктаж проводиться з працівником до початку роботи безпосередньо на робочому місці.
Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з кожним працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу. Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені нормативно-правовими актами з охорони праці, не рідше:
на роботах з підвищеною небезпекою — 1 раз на 3 місяці;
для решти робіт — 1 раз на 6 місяців.
Позаплановий інструктажпроводиться з працівниками:
при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;
при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;
при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;
при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів — для робіт підвищеної небезпеки, а для решти робіт — понад 60 днів.
Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:
при ліквідації аварії або стихійного лиха;
при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються наряд-допуск, наказ або розпорядження.
Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.
Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи
Типовим положенням також врегульовано питання щодо порядку стажування, дублювання і допуску працівників до роботи.
Стажування на робочому місці проводять для працівників, яких приймають, щоб ті виконували роботи підвищеної небезпеки. Однак, якщо роботодавець вважає за потрібне, стажування проводять й для інших працівників.
Працівники, які забезпечують безаварійну роботу об'єктів підвищеної небезпеки або виконують роботи підвищеної небезпеки, до початку самостійної роботи проходять дублювання. У цей період вони обов'язково мають пройти протиаварійні та протипожежні тренування відповідно до плану ліквідації аварій.
Керівник підприємства визначає перелік посад і професій працівників, які мають проходити стажування (дублювання), а також тривалість стажування (дублювання) відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці. Скільки триватиме стажування (дублювання), залежить від стажу й характеру роботи, кваліфікації працівника.
