Роботи підвищеної небезпеки

Під час воєнного стану на підприємствах, де виконують небезпечні роботи, існує велика ймовірність виникнення аварійних ситуацій. Про те, як організувати роботи підвищеної небезпеки з дотриманням вимог законодавства та захистити працівників від аварій та нещасних випадків, — далі.

Нормативна база

Робота підвищеної небезпеки — це робота в умовах впливу шкідливих та небезпечних виробничих чинників або така, де є потреба у професійному доборі, чи пов’язана з обслуговуванням, управлінням, застосуванням технічних засобів праці або технологічних процесів, що характеризуються підвищеним ступенем ризику виникнення аварій, пожеж, загрози життю, заподіяння шкоди здоров'ю, майну, довкіллю (пп. 1.4 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15; далі — Типове положення).

Читайте більше про нещасні випадки

• Страхові виплати від нещасного випадку
• Як завершити тривале розслідування нещасного випадку
• Як розслідувати нещасні випадки на підприємстві в умовах війни

Типовим положенням затверджено перелік видів робіт підвищеної небезпеки. Всього цей документ налічує 137 найменувань видів таких робіт.

У нормативно-правових актах з охорони праці є й інші переліки щодо проведення робіт підвищеної небезпеки.

Це, зокрема, переліки видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються:

• на підставі дозволу, група А – 30 видів робіт;
• на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, група Б — 24 види робіт підвищеної небезпеки.

Вони наведені у додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженому постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 (у редакції постанови КМУ від 03.02.2021 № 77).

Цей Порядок визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

Роботи підвищеної небезпеки під час воєнного стану

Територіальні органи Держпраці продовжують реєструвати декларації, видавати дозволи та надавати інші адміністративні послуги. У минулому році відбулися зміни у порядку отримання дозвільних документів, які треба враховувати суб'єктам господарювання.

25 березня 2022 року набрала чинності постанова КМУ «Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 № 357.

Як отримати дозвіл або декларацію на роботи підвищеної небезпеки

Згідно із цією постановою:

1. На період дії воєнного стану машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 2—9 групи А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2021 № 77, експлуатують (застосовують) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

2. На період дії воєнного стану види робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 4, 7–9, 11–21, 23–27, 29 і 30 групи А додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107, виконують на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

3. Суб’єкти господарювання, які набули право на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та/або виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці з урахуванням підпунктів 1 і 2, не пізніше ніж за місяць після припинення чи скасування воєнного стану повинні отримати відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, що передбачає законодавство.

4. Строк дії документів дозвільного характеру на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та на виконання робіт підвищеної небезпеки, який закінчився в період дії воєнного стану, автоматично продовжується на період дії воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування.

Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки

Роботодавець має одержати дозвіл на виконання роботи підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (ст. 21 Закону України «Про охорону праці»).

З 1 січня 2023 року дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки підписуватимуть, а також продовжуватимуть строк їх дії за допомогою електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті е-підпису.

Як оформити наряд-допуск на виконання робіт із підвищеною небезпекою

Микола Федоренко експерт з охорони праці

Консультація допоможе розібратися, яку форму наряду-допуску вибрати, якою має бути його структура та яких правил дотримувати, коли оформлюватимете цей документ

Читати повністю за посиланням

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери його управління, або відповідними незалежними експертними організаціями.

Строк дії такого дозволу становить п’ять років, який в подальшому продовжується територіальним органом Держпраці у разі коли під час строку його дії роботодавцем не порушено умов дозволу.

Якщо територіальний орган Держпраці не подовжив строк дії дозволу, суб’єкт господарювання втрачає право на виконання заявлених робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Наряд-допуск на виконання роботи підвищеної небезпеки 

Наряд-допуск — складене на спеціальному бланку завдання на безпечне проведення робіт, що визначає їх зміст, місце, час початку та закінчення, необхідні заходи безпеки, склад виконавців робіт і осіб, які відповідають за безпечне виконання робіт.

У виняткових випадках короткочасні роботи з усунення несправностей устатковання, які можуть призвести до аварії, допускається виконувати без наряду — за розпорядженням.

У разі аварій зварювальні та інші вогневі роботи можна виконувати без наряду-допуску, але обов'язково під безпосереднім наглядом керівника підрозділу або іншого відповідального інженерно-технічного працівника цього підрозділу.

За необхідності ліквідувати/ локалізувати аварію на території підприємства (об’єкта), яка виникла внаслідок воєнних (бойових) дій, роботи з ліквідації аварій дозволяється виконувати без наряду-допуску — тільки до моменту усунення прямої загрози життю людей і руйнування обладнання.

Роботи за нарядом-допуском виконують лише після попередньої підготовки робочої зони. А от роботи, які не виконують за нарядом-допуском, можна здійснювати в порядку поточної експлуатації або за розпорядженням.

Наразі нормативні документи передбачають понад 35 форм нарядів-допусків та понад 13 форм журналів реєстрації їх видачі, які до того ж містять різну кількість граф. Це часто призводить до плутаниці та додаткових витрат, адже необхідно мати комплект різних форм нарядів-допусків та інших документів.

Також досі не існує єдиного нормативного документа з вичерпним переліком робіт із підвищеною небезпекою, на які потрібно оформлювати наряди-допуски (станом на 12.08.2026). Рекомендований перелік категорій робіт, що потребують наряду-допуску, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15 та спільним наказом МОЗ і Держнаглядохоронпраці від 23.09.1994 № 263/121.

На основі переліків робіт підвищеної безпеки, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15 та спільним наказом МОЗ і Держнаглядохоронпраці від 23.09.1994 № 263/121 на підприємствах, з урахуванням специфіки виробництва розробляються і затверджуються:

• відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою;
• Положення про застосування нарядів-допусків (далі — Положення).

Як правило, єдиним документом, в якому вказують особливості виконання та процедуру оформлення небезпечних видів робіт, є Положення. З урахуванням специфіки галузі, в якій працює підприємство, під час розробки Положення повинні враховуватись профільні стандарти, форми, нормативи та вимоги регуляторних органів.

Перелік робіт підвищеної небезпеки на підприємстві

На будь-якому підприємстві, діяльність якого передбачає виконання небезпечних робіт, потрібно затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою. Перелік робіт підвищеної небезпеки, для виконання яких потрібно оформлювати наряд-допуск, складають головні спеціалісти структурного підрозділу підприємства (керівник, заступник керівника, головний механік, головний енергетик, начальник дільниці, старший майстер), погоджує відділ охорони праці та затверджує керівник підприємства.

Орієнтовний перелік робіт підвищеної небезпеки, для виконання яких потрібно оформлювати наряд-допуск, наводять у додатку до Положення про застосування нарядів-допусків.

Перелік робіт підвищеної небезпеки розробляють на строк не більше ніж три роки з подальшим його переглядом. При складанні документа необхідно передбачити, щоб подібні для всіх підрозділів роботи, які здійснюються централізовано сторонніми службами або спеціалізованими установами, були виділені окремо (земляні, роботи на висоті, вогневі ро­боти тощо).

Як діяти підприємствам під час надзвичайної ситуації

Анатолій Рожков експерт із питань пожежної та техногенної безпеки

Консультація роз'яснить, що таке надзвичайна ситуація, за яких умов уряд країни може її запровадити, як діяти суб’єктам господарювання в такому випадку та як ліквідувати аварійну ситуацію в умовах воєнного стану

Читати повністю за посиланням

Обов’язково зазначається поса­да, та ПІБ особи, яка підписує наряд-допуск.

Для коректного складання Переліку рекомендуємо консультуватися зі спеціалістами технічних служб.

Перелік небезпечних робіт, що потребують нарядів-допусків зручно заносити у таблицю:

№ з/п	Найменування робіт	Місце виконання	Посада, прізвище та ініціали особи, яка видає наряд-допуск	Примітка
1	2	3	4	5

Спеціальне навчання працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки

Працівники, які залучені до виконання робіт підвищеної небезпеки, мають щорічно проходити спеціальне навчання, яке може проводитися як безпосередньо на підприємстві, так і в навчальному центрі. Воно передбачає вивчення працівниками, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки або там, де є потреба в професійному доборі, вимог відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Спеціальне навчання з питань охорони праці проводиться роботодавцем на підприємстві за навчальними планами та програмами, які розробляються з урахуванням конкретних видів робіт, виробничих умов, функціональних обов’язків працівників і затверджуються наказом (розпорядженням) роботодавця.

Особи, які супроводжують роботи підвищеної небезпеки

У структурних підрозділах підприємства складається список посадових осіб, яким надається право видачі нарядів-допусків, бути допускачем до робіт за нарядами-допусками та бути керівником робіт, який погоджує служба охорони праці та затверджує керівник підприємства.

До списку включають посадових осіб, які відповідають за експлуатацію обладнання, будівлі, споруди, та посадових осіб служб технічного забезпечення на підприємствах із системою централізованого ремонту і обслуговування обладнання.

Повноваження та перелік осіб, які мають право на видачу наряду-допуску на роботи підвищеної небезпеки, також закріплюються у Положенні компанії.

Зазвичай, це може бути начальник відповідального підрозділу, його заступник, старший механік або технолог компанії.

Особа, яка складає наряд-допуск, визначає зміст робіт та умови їх безпечного виконання, при­значає відповідального керівника ро­біт, виконавця робіт, допускача, а за потреби — спостерігача.

За необхідності виконання робіт в неве­ликому обсязі, особа, яка видає наряд-допуск, може одно­часно виконувати обов’язки допус­кача до роботи, а відповідальний керівник робіт — обов’язки виконав­ця робіт. Суміщення в одній особі допускача та виконавця робіт не до­пускається.

Керівник робіт (начальник зміни, старший майстер, старший механік) призначається з числа інженерно-технічних працівників (ІТП) цеху. Відповідає за пра­вильність підготовки об’єкта і ефективність вжитих заходів безпеки, а також за повноту інструк­тажів виконавця робіт.

Виконавець призначається з числа ІТП цеху (як правило, це брига­дир). Проводить цільовий інструктаж з охорони праці членам бригади, веде реєстрацію і оформлює наряд-допуск, видає особам ЗІЗ під розписку тощо. Він також відповідає за роботу членів бригади та дотримання ними правил виробництва.

Допускач (службова осо­ба з числа експлуатаційного штату цеху) організовує підготовку об’єкта до початку робіт, контролює правильне і своєчасне застосування заходів безпеки.

Як організувати роботи з підвищеною небезпекою під час воєнного стану

Спостерігач запрошується у виняткових випадках для контролю за роботами, що проходять неподалік від увімкненого устаткування, в закритих приміщеннях, що становлять небезпеку для робітників. Він наглядає за роботою бригади, станом робочих місць та обладнанням з метою виявлення та усунення перших ризиків настання нещасних випадків.

Члени бригади. До складу бригади включають робітників, які пройшли навчальний курс та атестацію знань з питань охорони праці. Робітники повинні бути готовими до виконання робіт за станом здоров’я та мати належні кваліфікаційні навички. Бригада формується мінімум з двох осіб. Члени брига­ди самостійно відповідають за дотримання правил безпеки, застосування ЗІЗ та превентивні заходи.

Порядок виконання робіт підвищеної небезпеки

Допускач спільно з керівником робіт і виконавцем перевіряють завершення підготовчих робіт, передбачених у наряді-допуску, та інформують інших членів бригади про наявне обладнання на місці виконання робіт, особливості стану суміжних ділянок (наявність на них тиску, напруги, надмірних температур, використання хімічних речовин), які можуть вплинути на порядок провадження роботи.

Підготовчі роботи здійснюються уповноваженими робітниками дільниці, до якої належить об’єкт робіт. Не рекомендується запрошувати до виконання підготовчих робіт працівників сторонніх організацій.

Приймання готового робочого місця та допуск бригади до початку роботи закріплюється підписами допускача, керівника та виконавця робіт у наряді-допуску.

Важливо!

Відсутність підписів будь-кого із вказаних осіб є підставою для визнання наряду-допуску нечинним.

Записи в наряді-допуску мають бути розбірливими, не дозволяється виправляти текст, ставити прочерки. 

Видачу наряду-допуску реєструють у журналі реєстрації нарядів-допусків.

Проведення інструктажу з питань охорони праці керівником робіт на робочому місці оформлюється за формою, зазначеною у відомостях щодо проведення інструктажу на робочому місці до наряду-допуску, які є невід’ємною частиною наряду-допуску.

Наряд-допуск видається на строк, необхідний для виконання заданого обсягу робіт.

До початку робіт наряд-допуск повинні підписати:

• працівник, який видав наряд-допуск;
• особи, які виконали заходи щодо забезпечення безпеки праці, зазначені в наряді-допуску;
• особи, які узгоджували наряд-допуск;
• допускач до роботи;
• керівник робіт.

Під час допуску до роботи допускач до роботи вручає наряд-допуск керівнику робіт, другий екземпляр наряду-допуску залишає у себе. 

Наряд-допуск потрібно постійно тримати у місці виконання робіт.

Після завершення робіт проводиться закриття наряду-допуску.

Для оформлення закриття наряду-допуску керівник робіт і допускач заповнюють відповідні рядки наряду-допуску та журналу реєстрації нарядів-допусків.

Чи добре ви пам'ятаєте, як організувати на підприємстві інструктажі з питань охорони праці?

• Пройдіть тест та оцініть свої знання

Як організувати роботи підвищеної небезпеки на територіях, де велися бойові дії

Виконання ремонтних, відновлювальних, аварійних та інших робіт підвищеної небезпеки на територіях, де велися бойові дії або застосовувалися боєприпаси, потребує додаткових організаційних і технічних заходів. На таких територіях можуть залишатися міни, нерозірвані боєприпаси, їх уламки та інші вибухонебезпечні предмети. 

Роботодавець зобов’язаний оцінити професійні ризики, перевірити безпечність маршруту і місця проведення робіт, визначити порядок взаємодії з компетентними органами та забезпечити готовність працівників до дій у разі виникнення небезпеки. 

Попереднє оцінювання безпеки 

Перед направленням працівників до місця виконання робіт роботодавець повинен: 

• зібрати актуальну інформацію про безпекову ситуацію на відповідній території;  

• з’ясувати, чи проводилися на маршруті та в місці виконання робіт бойові дії, обстріли, мінування або розриви боєприпасів;  

• провести документоване оцінювання професійних ризиків;  

• визначити можливі небезпечні чинники та заходи щодо їх усунення або мінімізації;  

• перевірити можливість безпечного доступу до об’єкта;  

• установити найближче придатне укриття та безпечний маршрут до нього.  

Якщо територія має статус імовірно або підтверджено забрудненої вибухонебезпечними предметами, направляти на неї працівників заборонено до проведення обстеження та, за необхідності, очищення території компетентними підрозділами або сертифікованими операторами протимінної діяльності. 

Взаємодія з компетентними органами 

Роботодавець повинен налагодити взаємодію з територіальними органами ДСНС, Національної поліції, відповідною військовою адміністрацією та, за потреби, іншими органами. 

До початку робіт необхідно отримати актуальну інформацію про: 

• результати обстеження території;  

• наявність мінної або іншої вибухової небезпеки;  

• можливість безпечного пересування визначеним маршрутом;  

• установлені обмеження та заборони;  

• порядок дій у разі зміни безпекової ситуації.  

За можливості таку інформацію слід отримати в документованій формі. Водночас попереднє обстеження території не гарантує її постійної безпеки, оскільки обстановка може змінитися внаслідок повторних обстрілів або мінування. 

Організаційні заходи 

Під час організації робіт роботодавець повинен: 

1. Визначити нормативно-правові акти з охорони праці, вимоги яких поширюються на конкретний вид робіт.  

2. Перевірити наявність дозволу або зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, якщо це передбачено законодавством.  

3. Затвердити перелік робіт, які виконують за нарядами-допусками, розпорядженнями або в порядку поточної експлуатації, якщо такий розподіл передбачений відповідним НПАОП.  

4. Наказом призначити осіб, відповідальних за організацію, підготовку та безпечне виконання робіт.  

5. Оформити наряд-допуск, розпорядження або інший документ, передбачений правилами для конкретного виду робіт.  

6. Визначити склад бригади з урахуванням характеру роботи, умов її виконання та нормативних вимог.  

7. Перевірити кваліфікацію працівників, проходження ними навчання, інструктажів, перевірки знань і медичних оглядів.  

8. Підготувати робоче місце, установити межі небезпечної зони та визначити порядок допуску працівників.  

9. Провести цільовий інструктаж із записом у наряді-допуску або іншому встановленому документі.  

10. Організувати нагляд під час виконання робіт, оформлення перерв, переведення працівників на інше робоче місце та закінчення робіт.  

Воєнний стан не скасовує вимог нарядно-допускної системи.  

У випадках, прямо передбачених відповідним НПАОП, короткочасні роботи, які не терплять зволікання і спрямовані на усунення несправностей, здатних призвести до аварії, можуть виконуватися без наряду-допуску — за розпорядженням. 

Безпечний маршрут пересування 

Роботодавець повинен визначити найбезпечніший із доступних маршрутів до місця виконання робіт та ознайомити з ним працівників під підпис. 

Маршрут доцільно зазначити у схемі, плані робіт, завданні або додатку до наряду-допуску. Під час пересування працівники повинні: 

• рухатися виключно погодженим маршрутом;  

• не виходити на узбіччя, у лісосмуги, поля, покинуті будівлі та інші необстежені місця;  

• не наближатися до військової техніки, боєприпасів, уламків і підозрілих предметів;  

• не торкатися, не переміщувати та не намагатися самостійно знешкоджувати знайдені предмети;  

• негайно повідомляти відповідальну посадову особу про зміну обстановки;  

• припинити рух, якщо безпечність подальшого маршруту викликає сумнів.  

Самовільна зміна погодженого маршруту не допускається. Якщо рух визначеним маршрутом неможливий, працівники повинні зупинитися в безпечному місці, повідомити відповідальну особу та чекати подальших вказівок. 

Огляд місця виконання робіт 

Після прибуття на об’єкт працівники не повинні самостійно обстежувати територію, яка має ознаки мінування або забруднення боєприпасами. 

Перед початком робіт необхідно перевірити: 

• підходи та під’їзди до об’єкта;  

• робочу зону;  

• місця встановлення обладнання;  

• місця складування матеріалів;  

• стоянку транспортних засобів;  

• шляхи евакуації;  

• маршрут до укриття.  

Якщо виявлено підозрілий предмет, роботи та пересування необхідно негайно припинити. Працівники повинні, не наближаючись до предмета і не торкаючись його, відійти тим самим маршрутом у безпечне місце, попередити інших людей і повідомити про знахідку за номерами 101 та 102. 

Поновити роботи можна лише після обстеження території компетентними фахівцями та отримання інформації про можливість безпечного проведення робіт. 

Зв’язок і контроль бригади 

На весь час пересування та виконання робіт працівників необхідно забезпечити надійними засобами зв’язку. 

Роботодавець повинен: 

• призначити особу, яка підтримуватиме зв’язок із бригадою;  

• установити час контрольних сеансів зв’язку;  

• забезпечити заряджені телефони, радіостанції та резервні джерела живлення;  

• визначити порядок дій у разі втрати зв’язку;  

• забезпечити наявність актуальних номерів екстрених та відповідальних служб.  

Втрата зв’язку з відповідальною особою має бути підставою для припинення робіт, якщо інший порядок не визначений планом виконання робіт. 

Дії під час повітряної тривоги 

Наказом роботодавця або нарядом-допуском необхідно визначити посадову особу, відповідальну за постійний моніторинг офіційних повідомлень про повітряну тривогу, обстріли та інші загрози. 

У разі оголошення повітряної тривоги працівники повинні: 

1. Негайно припинити роботу.  

2. Залишити небезпечну зону визначеним маршрутом.  

3. Перейти до заздалегідь визначеного укриття.  

4. Не поновлювати роботу до офіційного відбою та отримання дозволу відповідального керівника.  

Якщо шлях до укриття проходить необстеженою територією, необхідно заздалегідь визначити інше найбезпечніше місце та порядок дій. 

Домедична допомога 

Бригаду необхідно забезпечити аптечкою домедичної допомоги, укомплектованою з урахуванням: 

• характеру можливих травм;  

• чисельності бригади;  

• віддаленості об’єкта;  

• орієнтовного часу прибуття екстрених служб;  

• результатів оцінювання професійних ризиків.  

Перед виїздом необхідно перевірити комплектність аптечки, цілісність упаковок і строки придатності лікарських засобів та медичних виробів. 

До складу бригади доцільно включати працівника, який пройшов практичну підготовку з домедичної допомоги, зокрема із зупинення масивної кровотечі. 

У разі поранення працівника необхідно: 

• оцінити безпечність підходу до потерпілого;  

• викликати екстрену медичну допомогу за номером 103;  

• повідомити ДСНС за номером 101 та поліцію за номером 102;  

• надати домедичну допомогу в межах набутих знань і навичок;  

• організувати зустріч екстрених служб;  

• не наражати інших працівників на додаткову небезпеку.  

Якщо потерпілий перебуває на замінованій або підозрілій території, самостійно наближатися до нього не можна. Необхідно діяти відповідно до вказівок ДСНС. 

Підстави для припинення робіт 

Роботи необхідно негайно припинити у разі: 

• оголошення повітряної тривоги або початку обстрілу;  

• виявлення підозрілого чи вибухонебезпечного предмета;  

• втрати зв’язку з відповідальною особою;  

• відхилення від погодженого маршруту;  

• пошкодження або блокування маршруту;  

• появи нових вирв, уламків боєприпасів чи ознак мінування;  

• зміни оперативної або безпекової ситуації;  

• відсутності доступу до визначеного укриття;  

• виникнення умов, не передбачених нарядом-допуском;  

• неможливості виконувати встановлені заходи безпеки.  

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують.