У статті розглянемо основні загрози, які виникають під час блекауту, а також рекомендації як підготуватися до блекаутів, щоб убезпечити працівників підприємства від травмувань та інших наслідків, пов’язаних із можливими непередбачуваними відключеннями електроенергії
Поняття «блекаут» увійшло в наше життя після того, як об'єкти енергетичної інфраструктури України зазнали значних пошкоджень унаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Блекаут — це масштабне аварійне відключення електроенергії, що супроводжується одночасним припиненням електропостачання великої кількості споживачів. Така ситуація може призвести до численних проблем у роботі підприємства, якщо завчасно не вжити необхідних запобіжних заходів.
Чи може роботодавець оголосити простій через відключення світла
Потенційні небезпеки під час відключення світла на підприємстві
У разі раптового припинення електропостачання котельні, що працює на природному газі, спрацьовує автоматика безпеки, яка перекриває подачу газу, внаслідок чого процес горіння практично миттєво припиняється.
Якщо ж котельня працює на твердому паливі, навіть після автоматичного вимкнення дуттьових вентиляторів і димососів процес горіння в топці не припиняється одразу. Залишкове тепло може спричинити перегрівання поверхонь нагріву, закипання теплоносія та небезпечне підвищення тиску в котлі, що збільшує ризик виникнення аварійної ситуації.
Порядок дій персоналу та механізм аварійної зупинки котла мають бути визначені в інструкції з експлуатації котла та відповідних виробничих інструкціях.
Інші потенційні небезпеки під час відключення електроенергії
Раптове припинення електропостачання може спричинити зупинення припливно-витяжної та аварійної вентиляції, систем охолодження, водопостачання, водовідведення, пожежогасіння, сигналізації, контролю загазованості, диспетчерського зв’язку та іншого обладнання, від якого залежить безпека виробничого процесу.
Унаслідок цього можливі накопичення газів, парів, пилу та інших небезпечних речовин, перегрівання обладнання, підвищення тиску, порушення герметичності технологічних систем, витікання небезпечних речовин, зависання вантажів на підіймальних механізмах, блокування людей у ліфтах, зупинення технологічного транспорту та порушення встановлених умов зберігання сировини і продукції.
Додаткову небезпеку становить неконтрольований або мимовільний пуск обладнання після відновлення електропостачання. Використання переносних генераторів, подовжувачів та тимчасових електричних мереж може спричинити ураження електричним струмом, пожежу, зворотне подавання напруги в електромережу або отруєння працівників чадним газом.
Раптове зникнення освітлення також підвищує ризик падіння, зіткнення з обладнанням, потрапляння до небезпечних зон та травмування працівників, особливо під час виконання робіт на висоті, у замкнених просторах, біля рухомих механізмів або обладнання з гарячими поверхнями.
Характер і рівень небезпек визначають з урахуванням технологічних процесів, обладнання, речовин, які використовує підприємство, та можливих наслідків припинення роботи інженерних систем.
Порядок дій під час відключення електроенергії
Для того, щоб організувати роботу підприємства у таких умовах, передбачте:
- порядок комунікації між усіма ланками підприємства;
- розподіл функцій та зон відповідальності між працівниками підприємства;
- використання альтернативних джерел електроенергії, теплопостачання, води та зв’язку;
- порядок оповіщення працівників підприємства про виникнення надзвичайної ситуації;
- алгоритм безпечної зупинки та подальшого відновлення роботи технологічного обладнання.
Порядок дій в умовах блекауту розробляється відповідно до специфіки підприємства за участю*:
- головного інженера підприємства;
- головного енергетика та механіка підприємства;
- начальника служби охорони праці;
- начальника служби цивільного захисту та забезпечення пожежної безпеки;
- керівника медико – санітарної частини;
- керівників структурних підрозділів.
* надано орієнтовний перелік відповідальних осіб.
Порядок дій в умовах блекауту затверджується наказом по підприємству.
Усі організаційні заходи, інструкції та плани необхідно розробити як для планових, так і для аварійних відключень електроенергії. При цьому основну увагу слід приділити саме аварійним відключенням, оскільки вони виникають раптово, не дають часу на підготовку та можуть створювати найбільші ризики для життя і здоров'я працівників, а також безпечної експлуатації обладнання.
Безпека праці під час відключення світла
Запуск обладнання після відновлення електропостачання
Порядок пуску в роботу виробничого обладнання після відновлення електропостачання визначають локальні документи підприємства. Розробіть це на підставі інструкцій з експлуатації заводів-виготовлювачів та нормативно-правових актів із охорони праці.
Під час розроблення такого порядку необхідно передбачити заходи безпеки, спрямовані на запобігання:
- випадковому ураженню працівників електричним струмом;
- мимовільному або неконтрольованому пуску машин, механізмів і устатковання після відновлення електропостачання;
- пошкодженню обладнання внаслідок перепадів напруги або перевантаження електричної мережі.
Щоб уникнути перевантаження електромережі після відновлення електропостачання, не слід одночасно вводити в роботу все енергоємне обладнання. Пуск обладнання рекомендується здійснювати поетапно, відповідно до затвердженої послідовності. Насамперед необхідно забезпечити роботу систем електрозахисту, автоматики безпеки, контрольно-вимірювальних приладів та інших систем, від яких залежить безпечна експлуатація виробничого обладнання.
Організація навчання працівників
Обов’язково організуйте навчання (підготовку) працівників до дій у разі раптового відключення електроенергії.
Для працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки такий розділ можна включити в програму щорічного спеціального навчання.
Аварійне та евакуаційне освітлення, освітлення безпеки
Аварійне освітлення
У разі припинення електропостачання справне аварійне освітлення є необхідною умовою безпечної евакуації працівників, запобігання паніці, безпечного завершення технологічних операцій та недопущення аварій.
Відповідно до ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення» зі Зміною № 1 аварійне освітлення поділяється на евакуаційне та резервне. Евакуаційне освітлення включає освітлення шляхів евакуації, антипанічне освітлення та освітлення зон підвищеної небезпеки.
Аварійне освітлення необхідно підключати до джерела живлення, незалежного від джерела живлення робочого освітлення (пункт 8.9.2 ДБН В.2.5-28:2018). Світильники аварійного освітлення можуть працювати постійно разом із робочим освітленням або автоматично вмикатися у разі порушення живлення нормального освітлення у відповідній зоні (пункт 8.9.14 ДБН В.2.5-28:2018).
Освітлення шляхів евакуації
Освітлення шляхів евакуації повинно забезпечувати безпечний вихід людей із будівлі, а для робіт, що виконуються поза будівлею, — переміщення людей до безпечного місця. Воно також має забезпечувати можливість виявлення перешкод, засобів безпеки, обладнання для пожежогасіння, засобів зв’язку та планів евакуації.
Освітлення шляхів евакуації повинно забезпечувати нормовану освітленість протягом щонайменше однієї години. Після припинення живлення робочого освітлення має бути забезпечено 50% нормованої освітленості протягом п’яти секунд та 100% — протягом 60 секунд (пункт 8.9.4 ДБН В.2.5-28:2018).
Для шляхів евакуації шириною до 2 м мінімальна освітленість по осі проходу повинна становити не менше 1 лк, а на центральній смузі, яка охоплює не менше 50% ширини проходу, — не менше 0,5 лк.
Освітлення шляхів евакуації необхідно передбачати:
- перед кожним евакуаційним виходом;
- у коридорах і проходах, що належать до шляхів евакуації;
- у місцях зміни рівня підлоги;
- на сходах із прямим освітленням кожного маршу, особливо верхньої та нижньої сходинок;
- у місцях зміни напрямку руху;
- на перетинах проходів і коридорів;
- перед пунктами першої допомоги;
- у місцях розміщення засобів екстреного зв’язку;
- у місцях розміщення первинних засобів пожежогасіння;
- у місцях розміщення планів евакуації;
- зовні перед кожним кінцевим виходом із будівлі.
Поблизу пунктів першої допомоги, протипожежного обладнання, планів евакуації, місць увімкнення аварійної сигналізації, перед кожним евакуаційним виходом і зовні перед виходом із будівлі необхідно забезпечити освітленість не менше 5 лк.
Антипанічне освітлення
Антипанічне освітлення передбачають у приміщеннях площею понад 60 м², у яких може перебувати 30 і більше людей. Воно повинно створювати умови для запобігання паніці, безпечного руху людей до шляхів евакуації та виявлення перешкод заввишки до 2 м над площиною руху.
Антипанічне освітлення повинно працювати протягом щонайменше однієї години та забезпечувати не менше 50% нормованої освітленості через п’ять секунд і 100% — через 60 секунд після припинення живлення робочого освітлення. Мінімальна освітленість на вільній поверхні приміщення, крім смуги завширшки 0,5 м уздовж її межі, повинна становити не менше 0,5 лк (пункт 8.9.5 ДБН В.2.5-28:2018).
Освітлення зон підвищеної небезпеки
Освітлення зон підвищеної небезпеки повинно забезпечувати можливість безпечного припинення робіт і виконання технологічних операцій, раптове припинення яких може створити загрозу життю чи здоров’ю працівників або призвести до аварії.
Мінімальна тривалість роботи такого освітлення визначається часом, протягом якого зберігається небезпека для людей. Освітлення повинно забезпечувати 100% нормованого рівня постійно або з перервою не більше 0,5 секунди (пункт 8.9.6 ДБН В.2.5-28:2018).
У зонах підвищеної небезпеки освітленість повинна становити не менше 10% нормованої освітленості робочого освітлення, але не менше 15 лк.
Резервне освітлення
Резервне освітлення передбачають, якщо припинення робочого освітлення не дає можливості безпечно продовжити або завершити виробничий процес чи може спричинити порушення роботи критично важливого обладнання.
Освітленість від резервного освітлення повинна становити не менше 30% нормованої освітленості загального робочого освітлення. Після порушення живлення робочого освітлення резервне освітлення повинно забезпечувати 50% нормованого рівня не пізніше ніж через 15 секунд та 100% — не пізніше ніж через 60 секунд, якщо спеціальними нормативними вимогами не встановлено інше (пункт 8.9.8 ДБН В.2.5-28:2018).
Світлові покажчики та знаки безпеки
Світлові покажчики і знаки безпеки встановлюють:
- над кожним евакуаційним виходом;
- на шляхах евакуації для однозначного позначення напрямку руху;
- для позначення пунктів медичної допомоги та пожежних постів;
- у місцях розміщення первинних засобів пожежогасіння;
- у місцях розташування засобів екстреного зв’язку та оповіщення.
Знаки на шляхах евакуації повинні розміщуватися на відстані не більше 25 м один від одного, а також у місцях повороту коридорів. Світлові покажчики встановлюють на висоті не нижче 2 м від підлоги (пункти 8.9.10–8.9.11 ДБН В.2.5-28:2018).
Живлення світлових покажчиків у нормальному режимі повинно здійснюватися від джерела, незалежного від джерела живлення робочого освітлення, а в аварійному режимі — від додаткового незалежного джерела, зокрема вбудованої акумуляторної батареї. Тривалість їх роботи повинна становити не менше однієї години (пункт 8.9.13 ДБН В.2.5-28:2018).
Світлові покажчики «Вихід», світильники аварійного освітлення, акумуляторні батареї та пристрої автоматичного перемикання необхідно постійно утримувати у справному стані, періодично перевіряти, а результати перевірок фіксувати в документації підприємства.
Висновки
Блекаут може істотно вплинути на безпеку виробничих процесів і створити додаткові ризики для працівників. Тому підприємство повинно завчасно підготуватися до можливих відключень електроенергії: визначити порядок дій персоналу, забезпечити справність аварійного освітлення, резервних джерел живлення, систем зв'язку та засобів пожежної безпеки. Завчасне планування і належна підготовка дадуть змогу мінімізувати ризик виникнення аварійних ситуацій, зберегти життя і здоров'я працівників та забезпечити безпечне відновлення роботи підприємства.
