Перша допомога при ураженні електричним струмом — це найпростіші медичні дії, які виконуються безпосередньо на місці події в найкоротші після травмування строки. У статті ми розповімо, як правильно надати першу допомогу при ураженні струмом.
Електрична енергія є ключовим чинником у функціонуванні будь-якого підприємства, проте необережне поводження з нею може призвести до ураження електричним струмом і важких травм або навіть загибелі людини. Дотримання правил безпеки та захисних заходів під час роботи з електричним струмом є надзвичайно важливим для забезпечення безпеки працівників та запобігання можливим нещасним випадкам. Однак, якщо трагедії уникнути не вдалося, головне — вчасно та правильно надати домедичну допомогу при ураженні електричним струмом.
МИХАЙЛО ЧЕМЕРИС експерт із питань домедичної допомоги, директор ліцею № 208 м. Києва, вчитель медико-санітарної підготовки Як врятувати життя потерпілому й не наразитися на небезпеку самому? Скористайтеся порадами експерта
Що потрібно знати про електротравми
Електричний струм — невидимий для людини, не має запаху та кольору. Тому його важко виявити. Ураження відбувається коли людина, з одного боку, доторкається неізольованого проводу, металевого корпусу електроприладу з несправною ізоляцією або металевого предмета під напругою, а з іншого боку — землі, заземлених предметів, труб тощо.
Вплив електричного струму на організм залежить від типу струму, напруги, тривалості його проходження, шляху проходження, індивідуальних особливостей і навколишнього середовища.
Електротравми бувають двох видів:
- місцева, коли виникає локальне ураження організму;
- загальна (електричний удар), коли уражається або виникає загроза ураження всього організму через порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем.
Уражувальним чинником є сила струму. Вона збільшується залежно від напруги й опору ланцюга, який замкнула людина.
Залежно від наслідків ураження електричні удари поділяють на ступені:
І — судомне, ледве відчутне скорочення м’язів;
II — судомне скорочення м’язів без втрати свідомості;
III — судомне скорочення м’язів із втратою свідомості;
IV — втрата свідомості і порушення серцево-судинної діяльності та дихання;
V — клінічна смерть — це перехідний період від життя до смерті, що настає з моменту зупинки серцевої діяльності та легень і триває 6–8 хв, доки не загинули клітини головного мозку.
Смертельне ураження електричним струмом може настати за його напруги 127—220 В і більше. При ураженні струмом напругою понад 10 000 В смерть настає від значних опіків.
Коли людина отримує ураження електричним струмом, смерть може настати дуже швидко. Однак ніколи не можна відмовлятися від надання допомоги та вважати її мертвою лише через відсутність дихання, серцебиття або пульсу. Рішення про доцільність застосування заходів з оживлення та висновок про стан потерпілого приймають лікарі.
Будьте обережні!
Перед тим, як надати домедичну допомогу, оцініть обстановку та переконайтеся у власній безпеці. Якщо є небезпека, викличте аварійно-рятувальну службу. Доки вона прибуде — попереджайте про небезпеку довколишніх.
Вимоги до персоналу, який обслуговує електроустановки
Працівники, які обслуговують електроустановки та мають II–III групи з електробезпеки, повинні уміти практично надавати першу допомогу потерпілим у разі нещасних випадків. Зокрема, вони мають знати, як правильно здійснювати штучне дихання і зовнішній масаж серця. Ті, хто має IV–V групи з електробезпеки, додатково повинні уміти організувати безпечне проведення робіт та навчити працівників інших груп правилам безпеки і наданню домедичної допомоги.
Перелік питань для перевірки знань з охорони праці працівників
У місцях постійного чергування персоналу повинні бути:
- аптечка з необхідними пристосуваннями та засобами для надання першої медичної допомоги;
- плакати, присвячені правилам надання першої допомоги, виконання штучного дихання та зовнішнього масажу серця, вивішені на видних місцях.
Як організувати безпечну експлуатацію електроустановок
Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму
Найпростіші прийоми домедичної допомоги збільшують шанси на порятунок потерпілого на 30%, якщо їх виконають протягом перших чотирьох хвилин. Очікувати, що медичні працівники швидко прибудуть на місце події, не варто. Тож вміння працівників надавати домедичну допомогу має істотне значення для порятунку життя людини. Діяти потрібно у такій послідовності.
Спочатку потрібно звільнити потерпілого від струмопровідних частин обладнання, а саме: якомога швидше відключити ту частину електрообладнання, до якої доторкається людина.
Пам’ятайте!
Ураження струмом у більшості випадків призводить до судом м’язів, тому сам потерпілий не може розірвати контакт з провідником.
Під час знеструмлення електрообладнання одяг та поверхня тих предметів, якими до нього торкаються, мають бути абсолютно сухими, адже вологі або мокрі предмети є гарними провідниками струму. Звільнити особу від струмопровідних частин або дроту в електроустановках напругою до 1000 В можна за допомогою:
- палиці;
- дошки;
- шапки;
- сухих рукавиць;
- рукавів одягу;
- діелектричних рукавиць.
Для звільнення потерпілого від струмопровідних частин під напругою понад 1000 В слід одягнути діелектричні рукавиці та боти і діяти штангою або ізолювальними кліщами, розрахованими на відповідну напругу.
Провідники потрібно перерізати інструментом з ізольованими ручками або перерубати сокирою з дерев’яним сухим топорищем.
Потерпілого можна відтягнути за одяг подалі від місця ураження, не торкаючись при цьому відкритих частин його тіла та металевих предметів, розташованих поруч. Також потрібно уникати контакту із його взуттям, яке може бути вологим, а отже гарно проводити електричний струм.
Найкращий варіант — одягнути під час порятунку діелектричні рукавиці. Їх можна обмотати сухим одягом або натягнути на них рукава верхнього одягу. Якщо поруч є гумовий килимок або суха дошка, їх також використовують для того, щоб ізолювати себе.
Потрібно пам'ятати, що приблизно оцінити напругу в електричному ланцюзі — неможливо, отже краще перестрахуватися.
Перша допомога при ураженні електричним струмом
Перш ніж оцінити стан потерпілого та розпочати надання домедичної допомоги, потрібно упевнитися у власній безпеці.
Потерпілого слід переносити в інше місце лише в тих випадках, коли йому та особі, що надає допомогу, продовжує загрожувати небезпека або коли надання допомоги на місці неможливе.
Під час надання домедичної допомоги керуються Порядком надання домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом або блискавкою, затвердженим наказом МОЗ від 09.03.2022 № 441. Залежно від того, наскільки швидко та кваліфіковано буде надано допомогу, залежить життя особи, ураженої струмом.
Можна виділити три стани людини залежно від дії електроструму на її організм:
- Потерпілий при свідомості. Достатньо залишити його під наглядом у стані спокою, викликати медиків.
- Потерпілий непритомний, однак дихає. Людину кладуть горизонтально, розстібають комір, пасок, послаблюють тісний одяг. До прибуття медичного персоналу можна спробувати привести особу до тями за допомогою нашатирного спирту.
- У потерпілого уривчасте дихання або він взагалі не дихає. Потрібно здійснювати непрямий масаж серця та штучне дихання до приїзду лікарів швидкої допомоги.
Для того, щоб оцінити стан людини, її можна легеньно потручити за плече і голосно запитати про щось. Якщо потерпілий у стані клінічної смерті, негайно розпочинають реанімаційні заходи — штучне дихання та закритий масаж серця. Ці заходи проводять до приїзду швидкої або доки не з’являться ознаки життя. У такому випадку потерпілого переводять у безпечне положення — лежачи на лівому боці.
Якщо постраждалий лежить на висоті, необхідно перед спуском на землю зробити йому штучне дихання безпосередньо в люльці, на щоглі або на опорі.
Якщо потерпілий у свідомості, йому можна дати знеболювальне та заспокійливе.
На місця опіків потрібно накласти стерильні пов’язки. При кровотечі на рану накладають стискувальну пов’язку або джгут.
Незалежно від ступеню ураження струмом, потерпілий ще деякий час має бути під наглядом медичного персоналу. Не варто відправляти таку особу додому або відразу допускати її до роботи. Адже дія електричного струму на організм може проявитися через кілька годин і привести до тяжких наслідків.
Дізнайтеся, як організувати та провести інструктажі та навчання з електробезпеки
Запобігаємо ураженню електричним струмом
Ніколи не піднімайте (прибирайте) дріт, що лежить на землі; не торкайтеся дротів, які стирчать із землі, звисають зі стовпів або трансформаторних установок.
Не торкайтеся дротів, що низько провисають над землею.
Не торкайтеся дерев, будівель, машин, які безпосередньо контактують з обірваним дротом.
Із зони, де розташований обірваний дріт, виходьте «гусячим кроком». У цьому випадку при ходьбі обидві ноги розміщені майже в одній точці з одним електричним потенціалом. Тому напруга між ними не виникне. Не втрачайте рівновагу й не торкайтеся під час ходьби інших предметів, людей, землі.
Не використовуйте несправні електроприлади.
Не вмикайте прилади в електромережу мокрими руками.
Дотримуйте правил безпеки під час поводження з електроприладами.
Під час роботи з електроприладами використовуйте засоби захисту — ізолювальні накладки й підставки, діелектричні рукавички, ковпаки, калоші та килимки, переносне заземлення, інструменти з рукоятками, що виконані з ізоляцією, спеціальний захисний одяг, захисні екрани, перегородки, попереджувальні знаки й плакати.
Не перебувайте в небезпечній зоні поблизу дії приладів довго. Наближатися до джерел струму варто лише на відстань, що дорівнює довжині ізолювальної частини захисних засобів. Під час роботи з пристроями напругою від 330 кВ обов’язково використовуйте спецодяг.
Під час грози зачиніть у приміщенні вікна, кватирки, вимкніть з електромережі всі електричні прилади.
Під час дощу й грози призупиніть усі роботи.
Унаслідок воєнних дій виник дефіцит генерації електроенергії, що змушує власників підприємств застосовувати автономні електростанції — генератори. Вони також можуть призвести до електротравми.
Під час роботи з генератором:
- використовуйте генератор тільки на відкритому повітрі на відстані не менше ніж 6 м від вікон, дверей і гаражів;
- тримайте генератор сухим, захищайте його від дощу, снігу та затоплення;
- не торкайтеся до генератора або підключених до нього приладів мокрими руками;
- не допускайте пошкодження і перекручування дротів, їх контакту з гарячими поверхнями й рідинами;
- перш ніж заправляти генератор, дайте йому охолонути;
- під час заправлення двигуна не куріть та уникайте відкритого вогню або іскор;
- не допускайте контакту пального та інших рідин генератора зі шкірою, не вдихайте пари бензину;
- регулярно проводьте чищення, за потреби замініть свічки запалювання, повітряні та паливні фільтри.
Дотримання цих простих правил допоможе уникнути ураження електричним струмом та подбати про безпеку під час роботи з електричним обладнанням.
Інфостенд: Основні знаки з електробезпеки на підприємстві
дотримання правил безпеки під час роботи з електричним струмом є надзвичайно важливим.
Будьте обережні!
Дізнайтеся, 
