Домедична допомога при термічних опіках
Домедична допомога при термічних опіках: нормативне регулювання

Домедична (перша) допомога при термічних опіках – це важливий захід, від якого багато в чому залежить подальший стан потерпілого та прогноз на одужання.
Під час надання домедичної допомоги потерпілим з термічними опіками потрібно керуватися Порядком надання домедичної допомоги постраждалим при термічних опіках, затвердженим наказом МОЗ від 09.03.2022 № 441.
Що потрібно знати про опіки
В цьому блоці розкажемо, все, що необхідно знати про опіки та на що звернути увагу.
Які існують види опіків
Крім термічних опіків, які ми розглядяємо в цій статті, існують також:
- хімічні,
- електричні,
- променеві,
- комбіновані.
Як діяти при опіках
Найперше — негайно зупиніть дію фактора опіку. Якщо на людині зайнявся одяг, зніміть його або накрийте потерпілого щільною тканиною (ковдрою чи плащем), щоб загасити вогонь, обмеживши доступ повітря. Також можна використати воду. Після цього обережно звільніть уражені місця від решток одягу.
Важливо: не намагайтеся відірвати тканину, що прилипла до шкіри — прибирайте лише те, що легко відокремлюється.
Домедична допомога: як організувати навчання працівників
При наданні домедичної допомоги слід враховувати ступінь пошкодження шкіри та м’яких тканин:
- I ступінь (еритема): почервоніння шкіри, набряклість і біль;
- II ступінь (утворення пухирів): сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених рідиною;
- III ступінь: пошкодження всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;
- IV ступінь (обвуглення): пошкодження всієї товщі шкіри з ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.
Домедична допомога при термічних опіках: алгортм дій
Перед тим як надавати допомогу необхідно переконатися у відсутності небезпеки для себе, оточуючих, потерпілого та тільки за її відсутності переходити до наступного кроку.
- Заспокойте потерпілого та поясніть йому свої подальші дії.
- Викличте екстрену медичну допомогу та дотримуйте вказівок диспетчера прийому виклику.
- Місце опіку потрібно охолодити. Для цього промивайте його протягом щонайменше 20 хвилин водою кімнатної температури, якщо площа опіку не перевищує 20% у дорослих або 10% у дітей.
- Після охолодження накладіть на місце опіку чисту, стерильну суху марлеву пов’язку. Пов’язка не повинна тиснути на м’які тканини.
За наявності міхурів не слід їх пошкоджувати. При випадковому пошкодженні міхурів накласти пов’язки, як описано вище;
При опіках більше ніж 20 % площі тіла у дорослих або 10 % у дітей потрібно накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
При погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;
За можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

До обпечених ділянок не можна:
- доторкатися руками;
- проколювати на них пухирі;
- відривати шматки одягу, які прилипли до місць опіку;
- наносити протиопікову піну на щойно обпечене місце;
- змащувати ушкоджені ділянки олією, кремом, маззю, яєчним білком та іншими подібними засобами.
Якщо пухирі випадково пошкодились чи розірвались, накладіть стерильну пов'язку. Запобігайте будь-якому забрудненню опікової поверхні.
Якщо потерпілого морозить, необхідно його зігріти: вкрити, дати багато пиття. У випадку, якщо він знепритомнів, слід дати йому понюхати вату з нашатирним спиртом. У разі, якщо потерпілий не дихає, починайте серцево-легеневу реанімацію.
Чим небезпечний опіковий шок
Опіковий шок настає в момент опіку та триває від 1 до 3 діб. Він виникає внаслідок потоку больових подразнень, які надходять до центральної нервової системи. Спочатку відбувається збудження (еректильна фаза), а потім — виснаження і позамежове гальмування нервової системи (торпідна фаза).
Опіковий шок характеризується тяжкими гемодинамічними розладами, пов’язаними з втратою великої кількості плазми крові та токсичною дією продуктів розпаду тканин. Больові подразнення за значних опіків під час еректильної фази швидко призводять до тяжких порушень функції центральної нервової системи.
Клінічні ознаки опікового шоку:
- блідість;
- ціаноз;
- зниження температури шкірних покривів, вільних від опіків;
- тахікардія;
- задишка;
- спрага;
- озноб;
- блювання;
- спочатку ясна, а потім затьмарена свідомість.
Ступінь опікового шоку залежить від поширеності ураження. Якщо загальна площа опікової поверхні менше ніж 20%, розвивається легкий опіковий шок. У разі ураження 20—60% поверхні тіла — тяжкий шок. Якщо ураження досягає 60% поверхні тіла й більше, виникає надзвичайно тяжкий шок.
