Класифікація факторів виробничого середовища
Оснновні фактори виробничого середовища можна умовно поділити на такі групи:
- фізіологічні – фізичні навантаження, нервово-психічне або інтелектуальне напруження, що супроводжує робочий процес;
- соціальні – взаємовідносини, які складаються між працівниками в процесі виконання робочих завдань;
- естетичні – зовнішнє ставлення особи до процесу виробництва і самої праці;
- санітарні – оточуюче середовище та умови праці, які впливають на працездатність робітника.
При аналізі небезпечних факторів виробничого середовища, які мають безпосередній вплив на працівника, враховують характеристику робочого місця і прояви зовнішнього середовища.
Фактично, зовнішнє середовище робочого місця співробітника виражається через наступні критерії:
- умови кліматичних зон, у яких проходить робоча діяльність робітника;
- мікроклімат у приміщенні;
- технічні засоби і обладнання, яке використовується робітником.
Охорона праці на підприємстві
Детальніше класифікацію у таблиці.
Фактори зовнішнього серидовища
Всі зазначені вище фактори мають бути перевірені на предмет їх впливу на робітника.
Так, за силою впливу факторів виробничого середовища на організм людини розрізняють:
- оптимальний рівень, при якому робітник може нормально працювати за довготривалої дії факторів;
- функціональний рівень, розрахований на тимчасове перебування особи в даних умовах;
- гранично допустимий, коли робітник може знаходитись у даних умовах тільки протягом короткого періоду часу;
- гранично витримуваний, при якому зберігається мінімальна працездатність робітника. Цей рівень властивий для аварійних ситуацій.
Прямі та опосередковані фактори виробничого середовища і трудового процесу
Вичерпний перелік нормованих факторів зовнішнього середовища й конкретні кількісні показники закріплені у державних санітарно-гігієнічних вимогах і актах. Нижче розглянемо основні фактори виробничого середовища, що зустрічаються практично на всіх промислових об’єктах.
- Мікроклімат:
- температура повітря має становити 18-23* для робіт, які не потребують фізичних зусиль, 10-16* – при фізичних зусиллях і 8-9° – якщо в приміщенні є інфрачервоне випромінювання;
- рекомендована вологість повітря не може бути меншою ніж 30 % і вищою 50-60 %.
- швидкість повітряних потоків у теплий період року повинна становити – 0,1-0,5 м/с, а в холодний – 0,1-0,3 м/с.
- Склад повітря. Допустимими вважаються умови, коли частка кисню складає 19-20 %, а вуглекислого газу – близько 1 %. Зниження вмісту кисню до 16 % і менше та збільшення частки вуглекислого газу до 3 % і більше можуть призвести до негативних наслідків.
Роботи підвищеної небезпеки
При виробництві, що супроводжується великою кількістю пилу, забруднення або викидом токсичних речовин необхідно передбачити можливість віддаленої участі працівника в робочому процесі або забезпечити його належними засобами захисту рук, очей та шкіри. Зони виділення токсичних речовин потрібно облаштувати спеціальними укриттями з відбором повітря.
- Освітлення. За загальним правилом, освітлюваність має дорівнювати:
- для офісів та приміщень, в яких працюють комп’ютери – 1000-500 лк;
- для майстерень, де розміщено вимірювальне обладнання та прилади контролю за виробництвом – 500-300 лк;
- приміщення, де проводять ремонтні роботи – 500-300 лк.
При вимірюванні рівня освітлення слід додатково враховувати колір стін, стелі, підлоги, наявні джерела зовнішнього світла у приміщенні тощо.
- Шум. Може негативно впливати на сприймання речових повідомлень, понижувати швидкість сенсорних реакцій, координацію рухів, концентрацію пам’яті, призводити до виникнення негативних емоцій і роздратованості. Особливо небезпечними є високочастотні й переривчасті шуми. Надмірний вплив шуму може викликати професійні захворювання. Наприклад, якщо шум інтенсивністю 120 дБ триватиме близько однієї години, то працівнику необхідно 5 годин відпочинку для того, щоб до нього повернулася звична гострота слуху.
- Вібрація. Знижує гостроту зору, порушує константність, призводить до загальних розладів життєдіяльності людини (нервові розлади, атрофія м'язів, головний біль). Вібрація з частотою 6-8 Гц вважається самою шкідливою, оскільки в даному діапазоні знаходиться власна частота тіла людини.
- Електромагнітні поля (ЕМП) високих частот. Ступінь впливу ЕМП залежить від типу нервової системи конкретного робітника. Наприклад, для людей із сильним типом нервової системи цей вплив буде меншим, ніж для слабкого типу нервової системи. Максимально можливими рівнями ЕМП вважаються:
- для СВЧ-діапазону – 10 мквт/см2;
- до 300 Мгц: електрична складова – 5 в/м, магнітна складова – 5 а/м.
Для мінімізації негативного впливу ЕМП використовують захисні екрани, блоки, сітки, спеціальні камери, а також засоби індивідуального захисту.
