Під час розробки проєкту Закону про безпеку та здоров'я працівників на роботі урядовці орієнтувалися на нормативні документи Європейського Союзу, в яких пріоритетом є безпека працівника. Документ запроваджує нові підходи до запобігання виробничим ризикам і передбачає матеріальну відповідальність для роботодавців.
Як діяти, якщо на підприємстві стався нещасний випадок
Зокрема, поряд з наявною сьогодні адміністративною та кримінальною відповідальністю, передбачається можливість покладення за рішенням суду на роботодавця матеріальної відповідальності за заподіяння шкоди життю та здоров’ю працівника внаслідок недостатніх та/або неефективних заходів щодо його захисту. У такому разі роботодавець відшкодовуватиме Фонду соціального страхування витрати на виплати та послуги, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві.
Роботодавців пропонують штрафувати за такі порушення:
- використання робочого устатковання підвищеної небезпеки без його повідомної реєстрації, непроведення обов'язкових технічних оглядів — у розмірі однієї мінімальної зарплати за кожну одиницю;
- неінформування працівників щодо питань безпеки та здоров'я працівників на роботі, непроведення консультацій з працівниками та/або представниками працівників — у розмірі однієї мінімальної заробітної плати;
- непроведення обов'язкової атестації робочих місць за умовами праці — у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне робоче місце;
- непроведення обов'язкового аудиту системи управління безпекою та здоров'ям працівників — у розмірі 5 мінімальних заробітних плат;
- допущення працівника до виконання робіт підвищеної небезпеки без отримання дозволу або без здійснення додаткового страхування працівника відповідно до цього Закону — у розмірі, що дорівнює одноразовій допомозі, яка виплачується сім'ї потерпілого у разі його смерті внаслідок нещасного випадку на виробництві;
- непроведення обов'язкових медичних оглядів відповідно до законодавства або невиконання рекомендацій, наданих за результатами медичних оглядів, — у розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника;
- непроведення обов'язкового навчання працівників з питань безпеки та здоров'я працівників на роботі — у розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника;
- незабезпечення надання домедичної допомоги та/або не забезпечення евакуації працівників, яким загрожувала небезпека внаслідок аварії, — у розмірі 3 мінімальних заробітних плат за кожного працівника;
- невизначення (непризначення) уповноваженого з безпеки та здоров'я працівників — у розмірі 5 мінімальних заробітних плат;
- непроведення оцінки професійних ризиків — у розмірі 2 мінімальних заробітних за кожне робоче місце;
- непроведення розслідування нещасного випадку чи професійного захворювання — у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожного працівника.
Водночас роботодавець, окрім обов'язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, може здійснювати страхування своєї відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю працівника внаслідок виконання ним своїх трудових обов'язків.
Законопроєкт також передбачає запровадження системи мінімальних вимог щодо безпеки та здоров’я працівників та регулярне оцінювання роботодавцем ризиків, які можуть виникнути на конкретному робочому місці.
Зауважимо, нинішні способи державного регулювання безпеки та здоров’я працівників у документі названо застарілими та неефективними. Так, наразі система управління охороною праці на всіх рівнях працює за принципом реагування на наслідки нещасних випадків, створюючи нормативні акти, які передбачають правила безпечної поведінки при виконанні відповідних робіт та застосовуючи за їх порушення покарання щодо роботодавців.
Натомість Мінекономіки пропонує надати роботодавцям більше самостійності у виборі способів організації безпеки працівників та відмовитися від низки застарілих нормативів.
Джерело: Міністерство економіки
