Відповідь
Підстави для здійснення позапланового заходу державного контролю визначені у ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме:
- подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності.
- перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави.
- неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
- доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, пов’язаних з діяльністю суб’єкта господарювання.
Державний нагляд за дотриманням законодавства про працю
На підставі ухвали слідчого судді, винесеної в рамках кримінального провадження, надано дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки з питань додержання суб’єктом господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, дотриманням вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.
Верховний Суд у своїй постанові від 19.10.2018 у справі № 805/3137/17-а звертає увагу, що прямого зобов’язання на призначення позапланової перевірки слідчий суддя не надавав, а лише надав дозвіл на її проведення та визначив суб’єкт, який таку перевірку може провести.
Оскільки ст. 6 Закону містить вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок контролюючими органами та поміж вказаних підстав відсутня така підстава, як проведення позапланової перевірки Держпраці за ухвалою слідчого судді у кримінальному провадженні, Держпраці при прийнятті наказу про проведення позапланової перевірки та при фактичному здійсненні такої перевірки вийшла за межі повноважень, наданих їй Законом.
СкачатиПлан перевірок Держпраці на 2019 рік Таким чином, дії Держпраці щодо проведення позапланової перевірки підприємства на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні визнані незаконними. Враховуючи незаконність проведення позапланової перевірки, припис виданий на підставі такої ухвали також є незаконним та має бути скасований.
Отже, сама по собі ухвала слідчого судді не дає підстав для виходу на перевірку, а тому Держпраці повинна дотримуватися норм нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення перевірок.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 12.12.2018 у справі № 805/420/17-а.
Що таке система управління охороною праці на підприємстві або СУОП та для чого її впроваджувати? Які питання повинна регулювати ця система та як визначити її ефективність? Дізнайтеся більше зі статті.
Елеватори входять у новий сезон роботи в умовах війни. Поряд з небезпеками воєнного стану, періодичних обстрілів та аварійних відключень електроенергії на підприємства чатують і традиційні небезпеки. Тому роботодавцям необхідно забезпечити постійний нагляд за безпекою на робочих місцях та організовувати технологічний процес відповідно до вимог нормативно - правових актів з охорони праці (далі – НПАОП).
Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці є важливим способом захисту трудових прав працівників. Про те, хто здійснює громадський контроль за охороною праці, – далі у статті.
Для підвищення рівня правової свідомості громадян та стимулювання правомірної поведінки працівників і роботодавців у сфері безпеки праці передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
Особливості охорони праці неповнолітніх завжди були актуальними для роботодавців. Зі статті ви довідаєтеся: які умови прийняття на роботу неповнолітніх осіб, який час відпочинку для неповнолітніх передбачає законодавство, скільки має тривати робочий час для неповнолітніх, як звільнити неповнолітнього працівника.
