Охорона праці у весняно-літній період

Охорона праці у весняно-літній період

Законодавство про охорону праці зобов’язує роботодавця створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до вимог нормативно-правових актів. У процесі виконання будь-яких робіт працівники повинні дбати про особисту безпеку та безпеку і здоров’я оточуючих людей.

У весняно-літній період спостерігається певне зростання кількості нещасних випадків, пов’язаних із порушенням трудової та виробничої дисципліни, недотриманням режиму праці та відпочинку. Зокрема, це стосується робіт, які мають підвищену небезпеку, пересувний характер, проводяться на відкритих майданчиках тощо. Поширеними випадками є перекидання і наїзди транспортних засобів, небезпечна дія елементів механізмів, що рухаються і обертаються, ураження електричним струмом.

Високий рівень травматизму спостерігається серед водіїв, механізаторів, підсобних робітників, сторожів. Це зумовлено також і несприятливими сезонними погодними умовами, такими, як: туман, сильний вітер, тривалі опади або підвищена температура повітря, спека тощо.

Як підготувати підприємство до безпечної роботи у весняно-літній період

Володимир Дрозд експерт Експертус Охорона праці, сертифікований експерт Європейського співтовариства з ОП

Документи, що допоможуть забезпечити санітарно-гігієнічні умови праці, протипожежну безпеку підприємства в теплу пору року. Зразки наказу та переліку заходів

Читати далі

Особливо негативно впливає на стан здоров’я працівників спека. Перегрівання (головний біль, нудота, втома, млявість, сонливість тощо) збільшує ризик настання на робочому місці нещасного випадку.

Саме тому роботодавцям та керівникам робіт в цих умовах необхідно забезпечити дотримання вимог законодавства щодо створення безпечних умов праці та ретельніше планувати виробничі завдання для кожного працівника.

Із цією метою необхідно:

• перевіряти забезпечення працівників спеціальним одягом відповідних розмірів (передусім головними уборами, виготовленими з натуральних тканин) та в подальшому здійснювати контроль за їх використанням;
• не допускати до виконання робіт працівників, стан здоров'я яких не дозволяє безпечно виконувати роботу в умовах підвищеної температури повітря;
• не допускати до роботи працівників у хворобливому або втомленому стані;
• доукомплектувати медичні аптечки;
• провести позапланові інструктажі з працівниками щодо дотримання вимог безпечного ведення робіт;
• провести навчання щодо надання домедичної допомоги у разі сонячного чи теплового удару;
• за високих температур повітря (вище 37°С)  роботодавцю необхідно переглядати режим праці та відпочинку, а також вживати додаткових заходів щодо запобігання перегріванню працівників;
• скласти графік роботи таким чином, щоб працівники регулярно відпочивали в кімнатах відпочинку або в тіні;
• збільшувати час перерви при виконанні важких робіт та кількість технологічних перерв, регулювати графік роботи, зміщуючи термін роботи у більш прохолодний період доби;
• зменшити фізичне навантаження працівників, за можливості механізувати виробничий процес або залучити додаткових робітників;
• забезпечити працівників на робочих місцях охолодженою питною водою;
• забезпечити контроль за самопочуттям працівників та не допускати до роботи осіб із ознаками погіршення стану здоров'я;
• здійснювати постійний моніторинг погодних умов.

Виконання цих заходів допоможе працівникам підприємств безпечно працювати навіть під час несприятливих погодних умов.

Заходи пожежної безпеки у весняно-літній період

Основним нормативно-правовим актом з питань пожежної безпеки для об’єктів, що перебувають в експлуатації, є Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, які встановлюють обов’язкові вимоги з пожежної безпеки до споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються.

Правилами передбачено, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Керівник підприємства повинен визначити обов’язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування.

В умовах підвищення температури повітря та зростання пожежної небезпеки у весняно-літній період роботодавцям доцільно посилити контроль за дотриманням вимог пожежної безпеки на території підприємства.

Для цього, зокрема, потрібно:

• обстежити території підприємств, установ і організацій та прилеглі до них території для виявлення об’єктів, які становлять потенційну небезпеку, залучивши до обстеження членів добровільних формувань;
• очистити території, виробничі, складські, господарські приміщення, горища, підвали від сміття, виробничих і побутових відходів, легкозаймистих матеріалів;
• переглянути загальнооб’єктові інструкції про заходи з пожежної та техногенної безпеки, плани евакуації тощо;
• перевірити справність первинних засобів пожежогасіння, забезпеченість об’єктів вогнегасниками та витратними вогнегасними речовинами і матеріалами, а також обстежити укомплектованість вогнегасниками автомобілів та інших транспортних засобів;
• перевірити можливість вільного доступу до будівель, споруд, водоймищ, пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння;
• забезпечити належну роботу систем вентиляції на робочих місцях;
• очистити охоронні зони ліній електропередач, магістральних та розподільчих нафтопроводів, газопроводів і конденсатопроводів, що проходять через сільськогосподарські угіддя;
• провести роботи щодо антикорозійного та вогнезахисного покриття металевих конструкцій обладнання, монтажу систем блискавкозахисту об’єктів;
• перевірити функціонування апаратів газованої води в гарячих цехах та на виробничих дільницях;
• провести ремонт спецтехніки, що залучається до робіт з прибирання території, доріг;
• організовувати та провести об’єктові та цехові протипожежні тренування із залученням членів протипожежних формувань.

Крім пожежної небезпеки, у весняно-літній період на працівників, які виконують роботи на відкритому повітрі, можуть впливати несприятливі погодні фактори, зокрема сильний вітер, грози, зливи, підвищена температура повітря та інтенсивне сонячне випромінювання. У зв’язку з цим роботодавець повинен вживати необхідних організаційних та технічних заходів для запобігання нещасним випадкам і погіршенню стану здоров’я працівників, забезпечувати дотримання безпечних режимів праці та відпочинку, а також здійснювати постійний контроль за виконанням робіт в умовах несприятливих погодних явищ.

Щодо лісових пожеж, то основною причиною їх виникнення є порушення вимог правил пожежної безпеки в лісах, а також випалювання сухої трав’яної рослинності на сільгоспугіддях, пустищах, лісосмугах вздовж доріг, що межують із лісовими масивами.

Однією з причин збільшення кількості пожеж у весняно-літній період є зростання кількості відвідувань населенням лісів, лісопаркових зон та інших природних екосистем. 

Потрібно пам’ятати, що протягом пожежонебезпечного періоду забороняється:

• розводити багаття у лісі та лісопосадках;
• заїжджати на територію лісового фонду (крім транзитних шляхів) на транспортних засобах та інших механізмах, за винятком тих, що використовуються для лісогосподарської мети;
• курити, кидати у лісі та лісопосадках непогашені сірники, недопалки тощо;
• залишати у лісі просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я;
• заправляти у лісі чи лісопосадках паливні баки під час роботи двигуна;
• випалювати траву та інші рослинні залишки на землях лісового фонду, сільськогосподарських угіддях, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу.

Охорона праці під час польових робіт

З приходом весни та настанням сприятливих умов на підприємствах агропромислового комплексу активно проводяться весняно-польові роботи. Водночас ризик виникнення травматизму на робочому місці зростає. 

Найчастіше до аварій і нещасних випадків призводять такі фактори:

• порушення технологічного процесу і виробничої дисципліни;
• особиста необережність потерпілих;
• технічна несправність сільськогосподарських машин;
• допуск працівників до робіт підвищеної небезпеки без навчання і перевірки знань із охорони праці;
• недотримання правил дорожнього руху;
• перебування на робочому місці в стані алкогольного сп’яніння;
• відсутність медичних оглядів працівників тощо.

Згідно з підпунктом 8 пункту 3 розділу 4 Правил відпочинок працівників у полі дозволено тільки у спеціально відведених місцях. Заборонено відпочивати під машинами, в кабіні машини під час роботи двигуна, серед поля, у копицях сіна тощо.

Місця відпочинку рекомендовано облаштувати ємностями з питною водою та спеціальними навісами для захисту від сонця.

Якщо у працівника стався тепловий або сонячний удар, слід вчасно і правильно надати домедичну допомогу.

Тепловий удар — це перегрів організму, пов’язаний із високою температурою, підвищеною вологістю повітря, дуже теплим одягом. При цьому характерні такі ознаки, як: почервоніння шкіри обличчя, сухість слизових оболонок, різка слабкість, погіршення дихання, слабкий пульс.

Сонячний удар є прямим впливом на тіло людини сонячного проміння. Ознаки: загальна слабкість, головний біль, нудота, блювота, іноді — втрата свідомості.

Щоб надати домедичну допомогу потерпілому, потрібно здійснити такі заходи: розстебнути одяг, щоб забезпечити кращий доступ повітря, розмістити потерпілого в тіні, покласти на голову і ділянку серця холодний компрес, дати потерпілому прохолодну питну воду невеликими ковтками, якщо він перебуває при свідомості. У разі відсутності дихання необхідно викликати екстрену медичну допомогу та розпочати серцево-легеневу реанімацію відповідно до навичок особи, яка надає домедичну допомогу.

Загалом керівникам підприємств та відповідальним за охорону праці особам під час підготовки до польових робіт необхідно:

• завчасно організувати навчання безпечним методам роботи та провести інструктажі з охорони праці з усіма працівниками, задіяними на виробництві;
• забезпечити працівників спецодягом, засобами індивідуального та колективного захисту, аптечками, питною водою та засобами пожежогасіння;
• визначити місця для відпочинку та споживання їжі, а також спеціально відведені місця для куріння у разі їх наявності;
• не допускати до роботи осіб, які не пройшли медичний огляд, а також хворих чи перевтомлених осіб, або тих, хто перебуває у нетверезому стані, чи тих, хто не пройшов інструктаж з охорони праці;
• не допускати до виконання робіт машини і обладнання, які мають технічні несправності, а також заборонити експлуатацію машин без передбачених конструкцією огорож рухомих елементів.

Варто пам’ятати, що:

• заміна, регулювання та очищення робочих органів машин дозволяється тільки при непрацюючому двигуні та після встановлення їх на підставки;
• під час агрегатування трактора з причіпним механізмом необхідно обов’язково зашплінтувати з’єднувальний пристрій;
• агрегати, до складу яких входять причіпні машини з робочим місцем, слід обладнувати двосторонньою сигналізацією;
• роботи з приєднання причіпних машин до тракторів, а також навішування сільськогосподарських машин необхідно виконувати із застосуванням передбачених технологічним процесом підйомних засобів працівниками, які пройшли відповідне навчання та інструктаж з охорони праці.

Пройдіть тести з охорони праці та перевірте свої знання

• Інструктажі з охорони праці
• Інструкції з охорони праці
• Електробезпека

Охорона праці у весняно-літній період під час воєнного стану

З метою створення безпечних і безаварійних умов праці в умовах воєнних (бойових) дій Держпраці України рекомендує суб’єктам сільгоспвиробництва вживати таких заходів:

• не допускати проведення польових робіт на територіях активних бойових дій, а також на територіях, щодо яких відсутня інформація про їх обстеження та безпечність для виконання робіт;
• перед проведенням польових робіт роботодавцям спільно з представниками відповідних підрозділів МВС та ДСНС слід організувати перевірку сільськогосподарських угідь та прилеглих ділянок на предмет наявності снарядів, вибухових пристроїв та інших предметів і матеріалів, що створюють або можуть створити загрозу працівникам (особливо у зонах, прилеглих до ведення бойових дій);
• організувати позапланові інструктажі з питань охорони праці працівників щодо правил поведінки у разі початку бойових дій (артилерійські обстріли, бомбардування тощо);
• розробити плани евакуації персоналу перед початком та під час проведення бойових дій та плани ліквідації аварійних ситуацій з мінімальним рівнем загрози життю та здоров’ю працівників;
• заборонити використання несправної техніки, зокрема і за відсутності електростартерного запуску двигуна;
• організувати проведення польових робіт в умовах достатньої видимості, виключно у денний час;
• забезпечити доставку, транспортування та ручне перенесення обладнання, устаткування, добрив та інших матеріалів до місця безпосереднього виконання робіт відповідно до розроблених безпечних маршрутів, з якими мають бути ознайомлені усі працівники, які будуть виконувати зазначені роботи;
• у віддалених місцях перебування працівників і устаткування створити умови для надання працівникам невідкладної медичної допомоги у разі потреби;
• забезпечити машиністів тракторних бригад засобами зв’язку для організації оперативної комунікації між працівниками у полі та негайного інформування у разі виникнення ситуації, небезпечної для їх життя та здоров’я;
• для мінімізації часу перебування працівників на відкритому просторі, особливо в зонах, прилеглих до місць ведення бойових дій, уникати складних та/або довготривалих ремонтних робіт машин, механізмів, обладнання в польових ум

У разі виявлення під час робіт підозрілих предметів потрібно:

• негайно припинити всі роботи в місці їх виявлення, зокрема заглушити двигуни, зупинити роботу обладнання;
• попередити про знахідку інших працівників та осіб, які опинилися поруч, відвести їх на максимально безпечну відстань (не менше ніж 100 м), а також повідомити про надзвичайний випадок керівництво;
• позначити місце розташування небезпечного предмета, а за можливості — огородити його;
• не торкатися підозрілих предметів, не переміщувати їх, не намагатися самостійно знешкодити або перенести в інше місце. 

Також слід негайно повідомити про небезпечну знахідку оперативні служби за телефонами: 102 — якщо виявлено підозрілий об’єкт; 101 — якщо виявлено боєприпаси або вибухонебезпечні предмети.