Дізнайтеся, які норми належності вогнегасників передбачені у чинних Правилах експлуатації та типових нормах належності вогнегасників та на які об’єкти поширюються встановлені в них вимоги.
Вогнегасник — технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною.
Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників затверджені наказом МВС України від 15.01.2018 № 25 (далі — Правила № 25).
Правила установлюють вимоги до експлуатації переносних вогнегасників повною масою до 20 кг та пересувних вогнегасників повною масою до 450 кг, які призначені для гасіння пожеж класів А, В, С, D, F, та електроустановок, що перебувають під напругою до 1000 В, та норми їх належності на об’єктах суб’єктів господарювання незалежно від форм власності.
Вони поширюються на будинки і приміщення різного призначення, що експлуатуються, підприємства, установи та організації (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), механічні транспортні засоби і є обов’язковими для виконання посадовими особами (власниками).
Також вони є обов’язковими для виконання всіма посадовими особами (власниками).
Правила не поширюються на:
підземні споруди підприємств гірничодобувної промисловості;
електрорухомий склад, шахти, тунелі та підземні споруди метрополітену;
транспортні засоби залізничного, повітряного, річкового та морського транспорту.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, виходячи із специфічних умов та особливостей пожежної небезпеки виробництв, можуть додатково розробляти свої галузеві правила експлуатації та норми належності вогнегасників. Вони мають затверджуватися в установленому законодавством порядку після погодження з центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Важливо!
Вимоги галузевих правил експлуатації та норм належності вогнегасників мають бути не нижчі вимог, встановлених цими Правилами. Також у жодному разі вони не можуть суперечити їм.
Відповідно під час експлуатації вогнегасників необхідно керуватися Правилами № 25 та іншими нормативними актами, що регламентують вимоги до експлуатації вогнегасників.
Обов’язки суб’єктів господарювання, виробників та постачальники вогнегасників
Забезпечення виконання вимог Правил покладається на суб’єктів господарювання, які, а також орендарі, зобов’язані:
дотримуватися вимог Правил та інших нормативних документів у цій сфері;
проводити своєчасні огляди та технічне обслуговування вогнегасників;
утримувати вогнегасники в працездатному стані;
не допускати використання вогнегасників не за призначенням;
проходити теоретичне навчання та практичне відпрацювання навичок застосування вогнегасників.
Забезпечення виконання вимог Правил у житлових будинках (квартирах) приватного житлового фонду та інших приватних окремо розташованих господарських спорудах і гаражах, на територіях, у дачних будинках та на садових ділянках покладається на їх власників чи орендарів, якщо інше не обумовлено договором найму відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України.
Виробники та постачальники вогнегасників повинні:
гарантувати відповідність виготовленої (такої, що реалізується) продукції вимогам документів, що підтверджують якість та безпечність продукції;
надавати покупцю експлуатаційну та технічну документацію на вогнегасники;
гарантувати роботу вогнегасників з дати реалізації (продажу) до першого гарантійного терміну обслуговування.
Для забезпечення працездатного стану та якісної експлуатації вогнегасників на об’єкті особа, відповідальна за пожежну безпеку, має організувати їх технічне обслуговування відповідно до норм, правил (настанови з технічного обслуговування вогнегасників), установлених їх виробником, та інших нормативних документів у сфері пожежної безпеки.
Консультує експерт-практик з питань пожежної безпеки та охорони праці Олександр Пількевич:
Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників
Норми належності порошкових, водяних, водопінних та газових вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств наведені в додатках 4, 5, 6 до Правил № 25. У додатку 7 встановлені типові норми належності вогнегасників для гаражів та автомайстерень.
Колісні транспортні засоби оснащуються вогнегасниками відповідно до Норм оснащення вогнегасниками колісних транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1997 року № 1128 (зі змінами).
Тип вогнегасників та їхню кількість визначають за такими критеріями:
категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою виробничих, складських і лабораторних приміщень;
клас можливої пожежі;
придатність вогнегасника для гасіння пожежі певного класу та відповідність умовам його експлуатації;
захищувана площа.
Підстава — п. 3 розділу VI Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників.
Категорії будинків, приміщень і зовнішніх установок виробничого й складського призначення за вибухопожежною або пожежною небезпекою визначають відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою».
Якщо на об’єкті можливі осередки пожеж різних класів, потрібно обирати вогнегасники окремо для кожного класу пожежі або віддати перевагу більш універсальному.
Якщо потрібно використовувати різні типи вогнегасників, можна замінювати один тип на інший із забезпеченням рівності сумарної вогнегасної здатності за класом пожежі, характерної для цього об’єкта.
Об’єкти різного призначення оснащують переноснимита пересувними вогнегасниками.
Будинки адміністративного та побутового призначення і громадські будинки, а також підприємства торгівлі на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних (порошкових, водопінних або водяних) вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини 5 кг і більше.
Пам’ятайте! Кількість вогнегасників також залежить від площі поверху або приміщення!
У разі, якщо площа поверху більше 100 м2, кількість вогнегасників визначають з розрахунку 1 кг вогнегасної речовини на кожні 10 м2 площі підлоги.
Крім того, слід передбачати по одному газовому вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше:
на 20 м2 площі підлоги в офісних приміщеннях з оргтехнікою, коморах, електрощитових, вентиляційних камерах та інших технічних приміщеннях;
на 50 м2 площі підлоги в приміщеннях архівів, машзалів, бібліотек, музеїв.
Приміщення площею менше ніж 20 м2, у яких розміщено оргтехніку, слід оснащувати переносним газовим вогнегасником ВВК-2 (раніше дозволялось використання вогнегасників ВВК-1,4).
Правилами передбачено, що будинки та приміщення також можуть оснащуватися, як додатковим засобом для гасіння невеликих осередків пожеж на початкових стадіях горіння, вогнегасниками водопінними аерозольними одноразового використання.
Також встановлено, що для захисту приміщень від пожеж, пов’язаних з горінням речовин, які застосовуються для приготування їжі (рослинні або тваринні масла і жири), слід використовувати переносні вогнегасники з можливістю гасіння пожежі класу F з розрахунку один вогнегасник на одне окреме робоче місце.
Під час експлуатації вогнегасників необхідно дотримуватися заходів безпеки, визначених нормативно-правовими актами та нормативними документами з питань охорони праці та експлуатації вогнегасників.
Заборонено:
експлуатувати вогнегасники, на яких є вм’ятини, здутості або тріщини на корпусі, запірно-пусковому пристрої, накидній гайці, а також якщо порушена герметичність з’єднань вузлів вогнегасника, є несправності індикатора тиску (для закачних вогнегасників), відсутні чи пошкоджені пломби;
завдавати пошкоджень корпусу та запірній арматурі вогнегасника;
розбирати і перезаряджати вогнегасники особам, які не мають права проводити такі роботи;
кидати вогнегасник у полум’я та стукати по ньому, щоб привести в дію;
спрямовувати запущений у роботу вогнегасник у бік людей — крім випадків, коли його використовують для гасіння вогню на одежіта речейна людині;
використовувати вогнегасники не за призначенням;
використовувати вогнегасники, якщо відсутній розтруб чи гнучкий рукав.
Під час експлуатації засобів пожежогасіння потрібно дотримувати вимог безпеки та використовувати певні типи вогнегасників.
Газові вогнегасники мають застосовуватись у тих випадках, коли для ефективного гасіння пожежі необхідні вогнегасні речовини, що не пошкоджують обладнання та об’єкти (електронна апаратура, музеї, архіви тощо). Застосування порошкових вогнегасників для гасіння таких пожеж дозволяється лише за відсутності газових вогнегасників.
Якщо зайнялося електрообладнання, що перебуває під напругою до 1000 В, газовий або порошковий вогнегасник застосовують за рекомендаціямив паспорті.
У приміщеннях, де застосовують газові або пересувні газові вогнегасники, варто користуватися ізолювальними засобами індивідуального захисту органів дихання, оскільки концентрація кисню в повітрі приміщення може знижуватися.
Своєю чергою порошкові вогнегасники створюють у приміщенні високу запиленість, що знижує видимість у ньому.
Гасити осередки пожежі вогнегасниками потрібно з безпечної відстані до осередку пожежі, але не менше ніж 1,5 м.
Які існують 
