Особливості застосування порошкових вогнегасників

UA RU
Автор
експерт з питань охорони праці, юрист-практик
Зі статті ви дізнаєтеся про види порошкових вогнегасників, їх характеристики, будову, принцип дії, термін придатності, а також про те, як користуватися порошковим вогнегасником

Як експлуатувати вогнегасники, визначають Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджені наказом МВС від 15.01.2018 № 25 (далі — Правила № 25). Вони поширюються на будинки і приміщення різного призначення, підприємства, установи й організації незалежно від виду їх діяльності та форм власності, механічні транспортні засоби.

Як вибрати, експлуатувати та списати вогнегасники

Призначення порошкових вогнегасників

Порошкові вогнегасники призначені для гасіння займань класів:

  • A (горіння твердих речовин),
  • В1 (горіння рідких речовин, нерозчинних у воді),
  • С (горіння газоподібних речовин).

Які бувають класи пожеж:
ДСТУ EN 2:2014 Класифікація пожеж (EN 2:1992; EN 2:1992/A1:2004, IDT) встановлює класи пожеж залежно від матеріалу,
що горить, і не передбачає визначення конкретного класу пожежі, що супроводжується горінням електрообладнання під
напругою. Зазначений стандарт передбачає поділ пожеж на такі класи:

Aщо супроводжуються горінням твердих матеріалів, зазвичай органічного походження, під час горіння яких, як правило,
утворюються тліючі вуглини;
Bщо супроводжуються горінням рідин або твердих речовин, які переходять у рідкий стан;
Cщо супроводжуються горінням газів;
Dщо супроводжуються горінням металів;
Fщо супроводжуються горінням речовин, які використовують для приготування їжі (рослинних і тваринних олій та жирів)
і містяться в кухонних приладах;
Eщо супроводжуються горінням електроустановок, які перебувають під електричною напругою.


Порошкові вогнегасники використовують для гасіння

Вони поділяються на: 

  • вогнегасники з порошком класів A, B, C, E — загального призначення, якими можна гасити більшість пожеж; 
  • вогнегасники з порошком класів B, C, E — загального призначення, обмеженого застосування. 

Порошковими вогнегасниками (особливо із зарядом класів A, B, C, E) можна успішно гасити майже всі класи пожеж, зокрема й електрообладнання, яке перебуває під напругою до 1000 В. 

Проте вони не призначені для гасіння займань:

  • лужних і лужноземельних металів
  • інших матеріалів, горіння яких може відбуватися без доступу повітря. 

Порошкові вогнегасники є важливими засобами протипожежного захисту. Джерелом гасіння є сухий порошок, що й відображено в його назві.

Вогнегасні порошки — подрібнені мінеральні солі з різними добавками, що перешкоджають злежуванню.

Як основу для вогнегасних порошків використовують:

  • фосфорамонійні солі (моно-, діамонійфосфати, амофос),
  • карбонат і бікарбонат натрію і калію,
  • хлориди натрію і калію та інше.

Як добавки використовують:

  • кремнійорганічні сполуки,
  • аерозолі,
  • біла сажа,
  • стеарати металів,
  • нефелін,
  • тальк та інше.

Цифра після позначення типу вогнегасника означає масу вогнегасної речовини в кілограмах, що міститься в його корпусі. Наприклад, ВП-5 — вогнегасник порошковий з масою вогнегасної речовини 5 кг.

Характеристика порошкових вогнегасників

Тип та позначення вогнегасника

Придатність до гасіння пожеж класів

Маса вогнегасника

заряду, л, кг

повна, кг

Вогнегасник порошковий

ВП-5

А, В, С, D

5 ± 0,1

8,1

ВП-6

6 ± 0,3

8,9

ВП-8

8 ± 0,4

11,6

ВП-9

9 ± 0,8

15

Вогнегасники з порошком класів A, B, C, E — є найбільш універсальними вогнегасниками за сферою застосування і діапазоном температур. З їх допомогою можна успішно гасити майже усі класи пожеж, зокрема й електроустаткування, що перебуває під напругою до 1000 В. 

Водночас порошковий вогнегасник непридатний для гасіння:

  • загоряння лужних і лужноземельних металів;
  • інших матеріалів, горіння яких може відбуватися без доступу повітря.

Порошкові вогнегасникиЗверніть увагу! Для гасіння пожежі електрообладнання, що перебуває під напругою до 1000 В, порошковий вогнегасник застосовують за рекомендаціями у паспорті. Перед гасінням потрібно обов’язково знеструмити електрообладнання, що перебуває в зоні пожежі та поблизу неї.

Порошкові вогнегасники створюють у приміщенні високу запиленість, що знижує видимість у ньому. Їх слід використовувати лише після евакуації людей з приміщення. У деяких людей може виникати алергічна реакція на компоненти порошку.

Оснащення порошковими вогнегасниками

НОРМИ

належності порошкових вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств

№ з/п

Гранична захищувана площа, м2

Клас можливої пожежі

Мінімальна кількість порошкових вогнегасників

переносний вогнегасник із зарядом вогнегасної речовини, кг

пересувний вогнегасник із зарядом вогнегасної речовини, кг

5

6

8

9

12

20

50

100

150

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

І. Приміщення категорій А, Б, а також В з наявністю горючих газів і рідин

1.1

до 25 включно

А, В, С, Е

2

2

1

1

1

-

-

-

-

1.2

більше 25 до 50 включно

А, В, С, Е

3

3

2

2

2

-

-

-

-

1.3

більше 50 до 150 включно

А, В, С, Е

4

4

3

3

2

1

-

-

-

1.4

більше 150 до 250 включно

А, В, С, Е

6

6

4

4

3

2

1

-

-

1.5

більше 250 до 500 включно

А, В, С, Е

8

8

6

6

4

3

2

1

-

1.6

більше 500 до 1000 включно

А, В, С, Е

16

16

12

12

8

4

3

2

1

1.7

більше 1000

А, В, С, Е

На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з позицією 1.6 таблиці; на кожні наступні: 50 м2 - згідно з позицією 1.2 таблиці; 150 м2 - згідно з позицією 1.3 таблиці; 250  м2- згідно з позицією 1.4 таблиці; 500 м2 - згідно з позицією 1.5 таблиці; 1000 м2 - згідно з позицією 1.6 таблиці.

ІІ. Приміщення категорій В за відсутності горючих газів і рідин

2.1

до 50 включно

А, Е

2

2

1

1

1

-

-

-

-

2.2

більше 50 до 100 включно

А, Е

3

3

2

2

2

-

-

-

-

2.3

більше 100 до 300 включно

А, Е

4

4

3

3

2

1

-

-

-

2.4

більше 300 до 500 включно

А, Е

6

6

4

4

3

2

1

-

-

2.5

більше 500 до 1000 включно

А, Е

9

9

7

7

5

3

2

1

-

2.6

більше 1000

А, Е

На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з позицією 2.5 таблиці; на кожні наступні: 50 м2 - згідно з позицією 2.1 таблиці; 100 м2 - згідно з позицією 2.2 таблиці; 300  м2- згідно з позицією 2.3 таблиці; 500 м2 - згідно з позицією 2.4 таблиці; 1000 м2 - згідно з позицією 2.5 таблиці.

ІІІ. Приміщення категорії Г

3.1

до 50 включно

В, С

2

2

1

1

1

-

-

-

-

3.2

більше 50 до 100 включно

В, С

3

3

2

2

2

-

-

-

-

3.3

більше 100 до 300 включно

В, С

5

5

3

3

2

1

-

-

-

3.4

більше 300 до 500 включно

В, С

7

7

4

4

3

2

1

-

-

3.5

більше 500 до 1000 включно

В, С

11

11

7

7

5

3

2

1

-

3.6

більше 1000

В, С

На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з позицією 3.5 таблиці; на кожні наступні: 50 м2 - згідно з позицією 3.1 таблиці; 100 м2 - згідно з позицією 3.2 таблиці; 300  м2- згідно з позицією 3.3 таблиці; 500 м2 - згідно з позицією 3.4 таблиці; 1000 м2 - згідно з позицією 3.5 таблиці.

IV. Приміщення категорій Г, Д

4.1

до 50 включно

А, Е

2

2

1

1

1

-

-

-

-

4.2

більше 50 до 150 включно

А, Е

3

3

2

2

2

-

-

-

-

4.3

більше 150 до 500 включно

А, Е

4

4

3

3

2

1

-

-

-

4.4

більше 500 до 1000 включно

А, Е

6

6

4

4

3

2

1

-

-

4.5

більше 1000

А, Е

На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з позицією 4.4 таблиці; на кожні наступні: 50 м2 - згідно з позицією 4.1 таблиці; 150 м2 - згідно з позицією 4.2 таблиці; 500  м2- згідно з позицією 4.3 таблиці; 1000 м2 - згідно з позицією 4.4 таблиці.

Основні види порошкових вогнегасників

Існують два основних види порошкових вогнегасників:

  • закачні;
  • газогенераторні.

Закачні вогнегасники заряджені вогнегасним порошком і закачані інертним газом (азот, вуглекислота) або повітрям під тиском близько 16 атм.

Принцип дії газогенераторних вогнегасників полягає у використанні енергії, яка генерується в момент запуску газу для викиду вогнегасної речовини. Можуть застосовуватися в будь-яких умовах як первинний засіб пожежогасіння. Крім необхідного часу очікування (6–10 сек.) одразу після запуску, принципово не відрізняються від закачних вогнегасників.

Залежно від ємності порошкові вогнегасники поділяються на такі типи:
  • переносні;
  • пересувні.

Об’єм балона переносних вогнегасників варіюється в діапазоні від 1-го до 12-ти літрів:

  • ВП-1 (1 л)
  • ВП-2 (2 л)
  • ВП-3 (3 л)
  • ВП-5 (5 л)
  • ВП-9 (9 л)
  • ВП-12 (12 л)

Пересувні порошкові вогнегасники бувають об’ємом:

  • 20. літрів;
  • 50 літрів;
  • 100 літрів
  • 150 літрів.

Також існують автоматичні порошкові вогнегасники, призначені для гасіння без участі людини вогнегасними порошками типу АВС загорянь твердих і рідких речовин, нафтопродуктів, електроустаткування під напругою до 5000 В, в невеликих складських, технологічних, побутових приміщеннях, гаражах тощо без постійного перебування в них людей. За необхідності можуть використовуватися замість або разом з переносними.

Олександр Довмантович інженер з охорони праці, Цифрове видавництво Експертус, Київ
Отримайте відеоінструкцію, як користуватися вуглекислотним і порошковим вогнегасниками. Застосовуйте її під час проведення протипожежних інструктажів із працівниками

Будова порошкових вогнегасників із вбудованим газовим джерелом тиску

Порошковые огнетушители

Мал. 1

На мал. 1 зображений вогнегасник з такими елементами:

(1) корпус, наповнений вогнегасним порошком.

(2) джерело газу, встановлюється на головці

(4) сифонна трубка

(5) рукоятка запуску

(6) головка з бойком, розміщена на горловині та закріплена накидною гайкою

(7) гнучкий рукав

(8) пістолет-розпилювач

(9) газогенератор (ДКУ), встановлюється на головці

(10) сопло пістолета-розпилювача

(11) розсікач пістолета-розпилювача

(12) ручка пістолета-розпилювача

Принцип дії порошкового вогнегасника зазначеного виду базується на використанні енергії стисненого газу для аерування та викиду вогнегасної речовини.

Як користуватися порошковим вогнегасником

Під час використання порошковий вогнегасник тримати у вертикальному положенні горловиною догори.

Щоб привести в дію порошковий вогнегасник необхідно:

  1. Висмикнути чеку з пломбою.
  2. Відвести вгору рукоятку запуску (5).
  3. Натиснути кистю руки на ручку (12) пістолета-розпилювача (8). Вогнегасна речовина при цьому буде випускатися в осередок загоряння.
  4. Після завершення гасіння потрібно натиснути на ручку (3) і викинути залишок порошку з вогнегасника.

Гасіння об’єктів потрібно здійснювати з навітряної сторони з дистанції не менше 3-4 м.

Важливо пам'ятати, що вогнегасна ефективність струменю порошку закінчується через 5—7 с.

Технічне обслуговування порошкових вогнегасників

Особа, яка відповідає за пожежну безпеку, зобов’язана організувати технічне обслуговування вогнегасників у таких випадках:

  • за негативними результатами огляду:
    • пошкодження чи відсутність маркування, пломб або пристроїв блокування на них;
    • наявність механічних пошкоджень і слідів корозії на їх корпусах або запірно-пускових пристроях;
    • відсутність робочого тиску в корпусі та/або наявність надмірного тиску (для вогнегасників закачного типу);
  • після використання за призначенням;
  • після закінчення гарантійного строку експлуатації, який передбачає експлуатаційна документація виробника.

Технічне обслуговування проводять підприємства з технічного обслуговування вогнегасників, що мають відповідну ліцензію з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення. Підстава — ДСТУ 4297:2004 «Пожежна техніка. Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги».

Після проведення технічного огляду вогнегасника потрібно робити запис у спеціальному Журналі обліку вогнегасників.

Порошкові вогнегасники з балонами стисненого газу ВП-5 (б) і ВП-10 (б): будова і принцип дії

Порошковые огнетушители

Мал. 2

На мал. 2 зображена конструкція вогнегасника ВП-5 (б):

(1) корпус

(2) газовий балончик

(3) важіль запірно-пускового пристрою

(4) сифонна трубка

(5) трубка підведення робочого газу в нижню частину корпусу вогнегасника

(6) шланг

(8) насадка (ствола)

(9) заряд порошку

Робота вогнегасника базується на витісненні вогнегасного порошку під дією надлишкового тиску, який створюється робочим газом. Робочим газом є двоокис вуглецю.

Місткість і довжина струменя порошкових вогнегасників з балонами стисненого газу:

  • Місткість ВП-5 (б) — 0,175 л, довжина струменя — 3,5 м;
  • Місткість ВП-10 (б) — 0,350 л, довжина струменя — 4,5 м.

Порядок приведення в дію цього виду вогнегасників:

  • Висмикнути опломбовану чеку (10).
  • Відвести вгору рукоятку запуску (3).
  • Натиснути кистю руки на ручку (7) насадки (8).
Читайте також про правила пожежної безпеки в офісних приміщеннях

Термін придатності та техобслуговування вогнегасників ВП-5 (б) і ВП-10 (б)

При експлуатації цих порошкових вогнегасників необхідно враховувати такі вимоги. Термін придатності порошкових вогнегасників:

  • обидва типи порошкових вогнегасників допускають до 5 спрацьовувань за умови переривчастої подачі порошку. Максимальна тривалість дії вогнегасників за умови переривчастої подачі порошку становить 2 хвилини.
  • середній термін служби — десять років.
  • техобслуговування проводиться 1 раз на рік.

Особливості будови і експлуатації вогнегасника порошкового ВП-100

Залежно від типу вогнегасної речовини призначений для гасіння пожеж таких класів:
  • ПСБ-3 — В, С і Е;
  • П-2АП — А, В, С і Е;
  • Пірант-АН — А, В, С і Е.

Порошковые огнетушители

Мал. 3

На мал. 3 зображена будова порошкового вогнегасника ВП-100 (з), який складається з таких елементів:

  • (1) корпус
  • (2) балон для робочого газу (має запірну голівку вентильного або важільного типу)
  • (3) випускний клапан з насадкою
  • (4) шланг
  • (5) пристрій для переміщення (колеса)

Принцип роботи вогнегасника ВП-100 (з) полягає у створенні надлишкового тиску в корпусі вуглекислотою.

При підвищенні тиску повітря в посудині при закритому випускному клапані до 1,5 МПа (15 кгс/см2) скидання тиску буде відбуватися через запобіжний клапан.

Щоб привести в дію цей вид вогнегасника потрібно:

  • Піднести вогнегасник до осередку загоряння (на дистанцію 5-10 м) і встановити його вертикально.
  • Зняти випускний клапан і розмотати шланг. Перевірити шланг на відсутність перегинів і скручувань.
  • Зірвати пломбу і повернути важіль запірної головки балона з робочим газом до відмови (відкрити вентиль балона).
  • Через 3-5 секунд можна починати гасіння, відкривши випускний клапан з краю, який ближче до осередку пожежі.
  • Подачу порошку можна припинити, закривши випускний клапан.

додаток

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді