експерт із питань охорони праці, працює на посаді інженера з охорони праці у ТОВ «Експертус Тек»
Iнструкція з охорони праці для кранівників (машиністів) кранів мостового типу є нормативним документом, що містить вимоги з охорони праці, обов’язкові для виконання кранівниками (машиністами) кранів мостового типу.
1.1. Інструкція поширюється на кранівників кранів мостового типу (далі — кранівники) незалежно від виду застосовуваних на них вантажозахоплювальних органів — гакових, грейферних, магнітних, мульдо-магнітних, мульдо-грейферних, мульдо-завалювальних, штирьових тощо.
1.2. Для керування та обслуговування кранів суб’єкт господарювання зобов’язаний призначити кранівників, які пройшли спеціальне навчання і мають посвідчення на право керування краном.
1.3. Якщо кран перебуває у приватній власності, обов’язки кранівника може виконувати суб’єкт господарювання за умови, що він пройшов навчання та атестацію як кранівник.
1.4. Для стропування або підвішування вантажу на гак крана призначають стропальників. Як стропальників можна допускати й інших працівників — такелажників, монтажників тощо, якщо вони пройшли навчання за професією, кваліфікаційна характеристика якої передбачає виконання робіт зі стропування вантажу.
Якщо кран перебуває у приватній власності, обов’язки стропальника може виконувати суб’єкт господарювання за умови, що він пройшов навчання та атестацію як стропальник.
1.5. У разі коли зона, що обслуговується краном, повністю не оглядається з кабіни кранівника та відсутній радіо- або телефонний зв’язок між кранівником і стропальником для передавання сигналів стропальника кранівникові особа, відповідальна за безпечне проведення робіт із переміщення вантажів кранами, призначає сигнальника.
1.6. До роботи кранівником допускають особу, не молодшу 18 років, яка має початкову професійну або середню спеціальну освіту за цією спеціальністю. Працювати кранівником може особа, яка пройшла попередній медичний огляд, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж з охорони праці на робочому місці, стажування та інструктаж із пожежної безпеки.
1.7. Кранівник проходить інструктаж за цією інструкцією перед початком роботи (первинний) та щоквартально (повторний). Результати інструктажу заносять до Журналу реєстрації інструктажів із питань охорони праці на робочому місці.
1.8. Повторну перевірку знань кранівників комісія підприємства проводить:
періодично — не рідше разу на 12 місяців;
у разі переходу з одного підприємства на інше;
на вимогу інспектора Держпраці або інженерно-технічного працівника, який наглядає за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів.
Повторні перевірки знань проводять в обсязі цієї інструкції та інструкції заводу-виробника з монтажу й експлуатації крана.
Під час роботи кранівник повинен мати із собою посвідчення на право керування краном.
1.9. Перед допуском до роботи керівництво підприємства зобов’язане перевірити у кранівників знання інструкції заводу-виробника з монтажу й експлуатації крана, на якому вони працюватимуть, та видати їм під підпис виробничу інструкцію. Окрім того, необхідно видати кранівникам чи вивісити у місцях виконання робіт краном графічні зображення (схеми) стропування, обв’язування або зачіплювання вантажів.
1.10. Допуск до роботи кранівників оформлюють наказом по цеху (дільниці) або підприємству. Допускати кранівників до обслуговування і ремонту електроустаткування крана можна лише з дозволу головного енергетика підприємства в порядку, установленому Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів.
1.11. Якщо кран перебуває у приватній власності та його обслуговує за договором організація або підприємство, що мають відповідний дозвіл Держпраці, порядок допуску до роботи кранівників визначає договір між власником крана й підприємством, що обслуговує кран.
1.12. У разі якщо це передбачено настановою з експлуатації вантажопідіймального крана або спричинено місцевими умовами роботи, специфікою виробництва й типом кранів можна призначати помічників кранівників за процедурою, визначеною директором підприємства.
1.13. Кранівник, його помічник, яких переводять із вантажопідіймального крана одного типу на інший — наприклад, із баштового на мостовий, перед допуском до виконання своїх обов’язків повинні пройти перепідготовку, а також стажування. Проведення, умови та тривалість стажування визначають наказом директора відповідно до програми стажування.
У разі переведення кранівника, його помічника з вантажопідіймального крана того самого типу, але іншої моделі або з іншим приводом перед допуском до виконання своїх обов’язків вони повинні пройти підготовку та перевірку знань із питань охорони праці.
1.14. Кранівники та їхні помічники після перерви в роботі за спеціальністю понад рік проходять перевірку знань у комісії підприємства. При задовільних результатах їх допускають до стажування, щоб вони відновили необхідні навички.
Якщо кран перебуває у приватній власності й обов’язки кранівника виконує суб’єкт господарювання, після перерви в роботі понад рік він проходить перевірку знань за договором на підприємстві, яке має комісію з атестації кранівників, або в комісії Держпраці. При задовільних результатах перевірки його допускають до стажування за договором на вказаному або іншому підприємстві, що має крани такого ж типу та моделі.
1.15. Навчений та атестований кранівник повинен знати:
виробничу інструкцію, а також інструкцію заводу-виробника з монтажу та експлуатації крана;
будову крана, будову та призначення його механізмів і приладів безпеки;
асортимент і призначення мастильних матеріалів, які застосовують для змащування частин, що труться;
порядок обміну сигналами зі стропальниками;
безпечні способи стропування і зачіплювання вантажів;
правила безпечного переміщення вантажів кранами;
вимоги до кранових колій і їх утримання;
прийоми вивільнення від дії струму осіб, які потрапили під напругу, та способи надання їм домедичної допомоги.
1.16. Кранівник контролює роботу стропальника та відповідає за дії учня, який проходить у нього стажування, а також за порушення ним вимог цієї інструкції.
1.17. Адміністрація підприємства або цеху зобов’язана виділити час для огляду крана до початку його роботи.
1.18. Кранівник має враховувати можливість виникнення таких небезпечних чинників:
1.19.1. Механічні види небезпеки, пов’язані з підіймальними операціями та спричинені:
падінням вантажу, зіткненням, перекиданням обладнання внаслідок недостатньої стійкості; неконтрольованого завантаження, перевантаження, перевищення перекидного вантажного моменту; неконтрольованої амплітуди руху механізмів та складників обладнання; несподіваного або непередбаченого руху вантажу; невідповідних вантажозахоплювальних органів, пристроїв і тари; зіткнення кількох вантажопідіймальних кранів чи машин;
доступом працівників до вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари та колисок;
сходженням обладнання з рейок;
недостатньою механічною міцністю складників і деталей;
невідповідною конструкцією шківів та барабанів;
неправильним вибором ланцюгів, канатів, вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари й колисок та їх неправильним установленням на обладнання;
неконтрольованим опусканням вантажу механізмом із фрикційним гальмом;
невідповідними умовами для установлення, монтажу, демонтажу, налагодження, випробування, експлуатації, технічного обслуговування, ремонту, реконструкції та модернізації;
дією вантажу на працівників — нанесення удару вантажем або противагою.
1.19.2. Механічні види небезпеки, пов’язані зі складниками обладнання, переміщуваними вантажами та зумовлені, наприклад, формою, місцем установлення, масою і стійкістю, масою та швидкістю, пришвидшенням, недостатньою механічною міцністю, що може призвести до небезпечних поломок чи руйнувань, накопиченням енергії усередині обладнання, порушенням безпечних відстаней:
здавлювання;
поріз;
розтинання чи відсікання;
намотування, затягування чи захоплення частин одягу, кінцівок тощо;
удар;
укол або проколювання;
розбризкування рідини під високим тиском;
втрата стійкості елементів;
ковзання, спотикання або падіння працівників.
1.19.3. Електричні види небезпеки, що можуть призвести до травм або смерті від електрошоку чи опіків, а також до того, що внаслідок несподіваного електричного удару працівник упаде з причини:
контакту з частинами, що зазвичай перебувають під напругою (прямий контакт);
контакту з частинами, що перебувають під напругою через несправність (непрямий контакт);
наближення працівників до частин, що перебувають під високою напругою;
непридатності ізоляції для передбачених умов використання;
дії електростатичних процесів — наприклад, контакту працівника з електрично зарядженими частинами;
термічного випромінювання, розбризкування розплавлених речовин, хімічних процесів під час коротких замикань, перевантажень тощо;
удару блискавки.
1.19.4. Термічні види небезпеки, що призводять до опіків, відмороження та інших травм, спричинених:
контактом працівника з предметами або матеріалами з дуже високою або низькою температурою;
полум’ям або вибухом;
випроміненням джерел тепла;
роботою в гарячому або холодному виробничому середовищі.
1.19.5. Небезпека, спричинена шумом, може призвести до тривалого порушення гостроти слуху; дзвону у вухах; втоми, стресу; інших наслідків, зокрема до порушень рівноваги, послаблення уваги; перешкоди мовним комунікаціям, акустичним сигналам тощо.
Небезпека, спричинена вібрацією, може призвести до значних порушень здоров’я — розладу судинної та нервової систем, порушення кровообігу, хвороби суглобів тощо.
1.19.6. Небезпека, спричинена матеріалами, речовинами, які використовує або виділяє кран, що працює, внаслідок:
вогне- й вибухонебезпечності;
їх вдихання, заковтування обслуговувальним та ремонтним персоналом шкідливих для здоров’я рідин, газів, аерозолів, парів і пилу, а також їхнього контакту зі шкірою, очима та слизовою оболонкою, проникнення через шкірний покрив.
Технічна експлуатація — комплекс організаційних, технічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на підтримання машин і обладнання у справному стані. Експлуатування будь-якого технічного виробу передбачає чотири оперативних стани...
розумове перевантаження, стрес тощо, що виникають під час робочого процесу, процесу контролю за роботою обладнання або технічного обслуговування в межах їх використання за призначенням;
неправильне поводження працівника;
незручна конструкція, розміщення або маркування елементів керування;
незручна конструкція або розміщення приладів контролю.
1.19.8. Небезпека, спричинена несподіваним пуском, перевищенням швидкості тощо, внаслідок:
виходу з ладу або порушення в роботі системи керування;
припинення подавання енергії і відновлення енергопостачання після перерви;
зовнішнього впливу на електрообладнання;
дії природних атмосферних чинників;
помилки в програмному забезпеченні;
помилки машиніста обладнання — через недостатню відповідність обладнання здібностям і навичкам кранівників.
1.19.9. Небезпека, спричинена помилками під час складання або монтажу обладнання.
1.19.10. Небезпека, спричинена поломками під час роботи, внаслідок утомного руйнування; неприпустимої величини деформації; критичного спрацювання; корозії.
1.19.11. Небезпека, спричинена предметами, що падають, — інструментом, деталями обладнання, речами обслуговувального та ремонтного персоналу тощо.
рух за відсутності надійного закріплення всіх складників, деталей;
занадто висока швидкість крана, машини, вантажного візка, керованих із підлоги;
занадто високі коливання (крана, вантажу) під час руху;
недостатня спроможність обладнання до уповільнення, вимикання, зупинення та тримання.
1.19.13. Небезпека, пов’язана з робочим місцем кранівника:
падіння під час спроби зайняти або залишити робоче місце;
викидання газів або нестача кисню на робочому місці;
пожежа;
механічні види небезпеки на робочому місці — контактування з колесами, наїзд, падіння предметів, проникнення предметів, поломка деталей, які обертаються з високою швидкістю, контактування працівників зі складниками, деталями обладнання;
недостатній огляд із робочого місця;
невідповідне освітлення;
незручне місце для сидіння;
шум, вібрація на робочому місці;
недостатні можливості евакуації або аварійного виходу.
1.19.14. Небезпека, пов’язана із системою керування: неправильне розміщення органів керування; неправильна конструкція органів керування та неправильний режим їх роботи.
1.19.15. Небезпека, пов’язана з джерелами та передаванням енергії; двигуном й акумулятором; передаванням енергії між складниками обладнання; з’єднаннями й буксируванням.
1.19.16. Небезпека, пов’язана з третіми особами: несанкціонований запуск або експлуатація; відсутність або невідповідність візуальних чи звукових попереджувальних сигналів.
1.19.18. Недостатньо розроблена інструкція з охорони праці для кранівника.
1.20. Ризики від впливу основних видів небезпеки необхідно унеможливити або мінімізувати. Для цього вживають запобіжних заходів, щоб унеможливити прогнозовані ризики та забезпечити безпеку під час експлуатації обладнання.
1.21. Кранівник несе відповідальність за порушення вимог цієї інструкції відповідно до чинного законодавства.
2.1. Ознайомитися зі станом крана за записами у вахтовому журналі. Під час приймання крана, що перебував до цього в роботі, з’ясувати його стан у кранівника, який здає зміну.
2.2. Оглянути механізми крана, гальма, ходову частину, буферні пристрої та їх кріплення.
2.3. Перевірити наявність та справність огорож механізмів, перехідних майданчиків і галерей.
2.4. Перевірити змащування передач, підшипників і канатів, стан пристроїв для змащування та сальників.
2.5. Перевірити стан канатів та їх кріплення на барабані, а також укладання канатів у рівчаках блоків і барабанів.
2.6. Оглянути гак і його кріплення в обоймі, ланцюги та кільця підвіски вантажопідіймального магніту (на магнітних кранах) і змінні вантажозахоплювальні органи.
2.7. Провести зовнішній огляд електричних апаратів — рубильників, контакторів, контролерів, гальмових електромагнітів, кінцевих вимикачів, командоконтролерів, магнітних контролерів і кабелів, якщо кран живиться від мережі за допомогою кабелю.
2.8. Перевірити наявність та справність робочого й ремонтного освітлення шляхом вмикання світильників, а також звукового сигнального пристрою.
2.9. Перевірити наявність діелектричних килимків і рукавичок та переконатися у їх придатності.
2.10. Переконатися у відсутності на крані сторонніх предметів, що можуть впасти вниз під час його руху.
2.11. Переконатися у відсутності на крані та кранових коліях ремонтного персоналу або сторонніх осіб.
2.12. Разом зі стропальником перевірити справність знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари та наявність на них бирок або клейм.
2.13. Разом із кранівником, який здає зміну, оглянути кран, що працював у попередній зміні.
2.14. Оглядати кран лише при непрацюючих механізмах і вимкненому рубильнику в кабіні кранівника, гнучкий кабель — при вимкненому рубильнику, що подає напругу на кабель.
2.15. Оглядаючи кран за недостатньої освітленості, користуватися переносною лампою напругою не вище ніж 42 В.
2.16. Після огляду, перед пуском крана в роботу випробувати всі його механізми на холостому ходу. Зробити про це запис у вахтовому журналі машиніста вантажопідіймального крана.
Якщо виявили несправності, що заважають безпечній роботі крана, не стаючи до роботи, зробити відповідний запис у вахтовому журналі. Доповісти про це особі, відповідальній за утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані, й особі, відповідальній за безпечне проведення робіт із переміщення вантажів кранами.
2.17. Заборонено працювати на крані за наявності таких несправностей:
тріщини та деформації металоконструкцій крана;
тріщини в елементах змінних вантажозахоплювальних органів, якщо відсутні шплінти, затискувачі або послаблені елементи кріплень канатів;
гак не обертається в обоймі; гайка, яка кріпить гак, не має пристрою, що запобігає її самовідгвинчуванню;
вантажний канат має обірвану сталку, місцеве пошкодження або спрацювання, що перевищує встановлену норму;
деталі гальм механізмів підіймання вантажу мають пошкодження;
відсутні огорожі механізмів і голих струмовідних частин електроустаткування;
ненадійно закріплені редуктори, гальмові шківи, підшипники, електродвигуни й інше устаткування крана;
корпуси контролерів та іншого електрообладнання, а також металоконструкції крана перебувають під напругою;
тролеї, розміщені на мосту крана, стикаються між собою або з металоконструкціями крана; струмознімники торкаються суміжних тролеїв; гнучкі тролеї сильно звисають; ізоляція електропровідників пошкоджена; заземлювальні провідники обірвані;
відсутній діелектричний килимок у кабіні кранівника;
не діють кінцеві вимикачі або їх важелі не повертаються в початкове положення; не діють блокувальні контакти люка, дверей входу в кабіну тощо, не працює нульове блокування контролерів; не діють автоматичні протиугонні пристрої;
несправний звуковий сигнальний пристрій.
2.18. Керувати вантажопідіймальними кранами може лише машиніст або працівник, який отримав в установленому суб’єктом господарювання порядку спеціальний ключ від індивідуального контактного замка пульта (поста) керування чи захисної панелі, що дає змогу вмикати/вимикати електричне коло керування вантажопідіймальним краном, машиною чи підйомником із метою унеможливити їх несанкціонований пуск.
3.1. На місці проведення робіт, а також на вантажопідіймальних кранах і машинах не мають перебувати сторонні особи.
3.2. Входити на крани мостового типу й пересувні консольні та сходити з них через посадковий майданчик або прохідну галерею.
3.3. За потреби огляду, ремонту, регулювання механізмів, електрообладнання, виходу на настил моста крана, огляду та ремонту металоконструкцій вимикати ввідний пристрій.
3.4. На кранах мостового типу, в яких рейки вантажного візка розміщені на рівні настилу, перед виходом обслуговувального персоналу на галерею візок установлюють посередині моста. Виняток — вихід на настил пов’язаний із необхідністю оглянути сам візок. У цьому разі візок необхідно установлювати в безпосередній близькості від виходу з кабіни на настил.
3.5. Стропування вантажу здійснюють стропами, що відповідають масі вантажу, який підіймається, з урахуванням кількості віток і кута їх нахилу до вертикалі. Стропи загального призначення необхідно підбирати так, щоб кут нахилу віток до вертикалі не перевищував дозволений.
3.6. Не дозволяється підіймати залізобетонні й бетонні вироби масою понад 500 кг, що не мають маркування та позначення про фактичну масу.
3.7. Перш ніж підіймати вантажі, очистити їх від бруду, снігу, сторонніх предметів тощо. Не дозволяється на вантажах, що підіймаються, опускаються чи переміщуються, залишати будь-які речі, інструменти тощо.
3.8. Вантаж має бути попередньо піднятий на висоту від 200 мм до 300 мм для перевірки правильності стропування та надійності дії гальма.
3.9. Під час підіймання, переміщення та опускання вантажу, установленого поблизу стіни, колони, штабеля, залізничного вагона, верстата тощо, не мають перебувати люди, зокрема й працівники, які зачіплюють вантаж, між вантажем, що підіймається, і зазначеними частинами споруди або обладнанням.
3.10. Не можна підіймати, переміщувати й опускати вантаж, якщо під ним перебувають люди. Стропальник може перебувати біля вантажу під час його підіймання або опускання, якщо вантаж піднято на висоту не більше ніж 1 м від рівня робочого майданчика, на якому стоїть стропальник.
3.11. Під час переміщення вантажу, а також вантажозахоплювального органа та знімних вантажозахоплювальних пристроїв без вантажу в горизонтальному напрямку вони мають бути попередньо підняті на 500 мм вище предметів, що трапляються на шляху.
3.12. Під час пересування стрілового крана з вантажем або без нього положення стріли та навантаження на кран установлювати відповідно до настанови з експлуатації крана.
3.13. Опускати вантаж дозволяється лише на призначене для цього місце, де неможливе його падіння, перекидання або сповзання. На місце встановлення вантажу мають бути попередньо покладені підкладки відповідного розміру та міцності, щоб стропи або ланцюги можна було легко й без пошкоджень витягнути з-під нього. Установлювати вантаж у місцях, не призначених для цього, не дозволяється.
3.14. Знімати вантажні стропи можна тільки після того, як установили у стійке положення чи надійно закріпили вантаж, що унеможливлює його падіння, перекидання або сповзання. Укладати та розбирати вантаж слід рівномірно, не порушуючи встановлених для складування вантажу розмірів і не захаращуючи проходу.
3.15. Заборонено виконувати вантажно-розвантажувальні роботи з небезпечними вантажами, якщо виявлено несправну тару, а також за відсутності на ній маркування і попереджувальних написів.
3.16. Після закінчення або під час перерви в роботі вантаж не має залишатися у підвішеному стані. Ввідний пристрій у кабіні або на порталі баштового крана має бути вимкненим і замкненим. Після закінчення роботи баштового, портального, козлового кранів і перевантажувача має бути замкнена кабіна та кран закріплений усіма наявними на ньому протиугонними пристроями. Для портальних кранів слід застосовувати додаткові заходи проти зміщення крана вітром.
3.17. Кантування вантажів із застосуванням вантажопідіймальних кранів та машин проводити на кантувальних майданчиках або в спеціально відведених місцях. Виконувати цю роботу дозволяється тільки за заздалегідь розробленою та затвердженою суб’єктом господарювання технологією, де визначено послідовність виконання операцій, способи стропування вантажів і заходи з безпечного виконання робіт.
3.18. За раптового зупинення крана, вхід на який допускається поза кабіною безпосередньо через настил галереї, кранівник повинен вимкнути рубильник. Наступне ввімкнення рубильника й лінійного контактора дозволяється виконувати лише після переходу особи, яка перебуває на настилі, в кабіну чи після того, як буде з’ясовано, що на крані та кранових коліях нікого немає, що роз’ємна частина перил для входу на настил галереї замкнена або кран зупинився з іншої причини.
3.19. Підіймати й переміщувати вантаж декількома кранами допускається лише у виняткових випадках і тільки під керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт із переміщення вантажів кранами. При цьому вантажні канати мають зберігати вертикальне положення, а навантаження, що припадає на кожний кран, не має перевищувати його вантажопідіймальність, та швидкості підіймання, опускання і переміщення мають бути однаковими.
3.20. Під час підіймання та переміщення вантажу кранівнику заборонено:
підіймати вантаж, вага якого перевищує вантажопідіймальність крана; якщо вага вантажу не відома, кранівник має отримати ці відомості від особи, відповідальної за безпечне проведення робіт із переміщення вантажів кранами;
штовхати краном сусідній кран;
користуватися кінцевими вимикачами як робочими органами для автоматичного зупинення механізмів;
відривати гаком або грейфером вантажі, засипані землею, закладені іншими вантажами, закріплені болтами, залиті бетоном, а також примерзлі до землі;
розгойдувати вантажі або стрімко опускати їх та ударяти, щоб вибити з них залишки землі, металу тощо, якщо кран на таку роботу не розрахований;
підіймати вантаж, що перебуває в нестійкому положенні або підвішений за один ріг дворогого гака, а також у тарі, заповненій вище її бортів або вище встановленої позначки наповнення;
підтягувати вантаж по землі, підлозі або по рейках гаком крана при скісному натягу каната, а також підтягувати гаком залізничні вагони, платформи, вагонетки тощо без спеціальних напрямних блоків, які забезпечують вертикальне положення вантажного каната;
допускати до стропування й зачіплювання осіб, які не мають посвідчення стропальника або зачіплювача, а також застосовувати вантажозахоплювальні пристрої без клейма або бирки;
укладати вантаж на електричні кабелі та трубопроводи, на краю укосу чи канави, якщо при цьому він може сповзти або перевернутися;
підіймати вантаж із людьми, які перебувають на ньому, а також вантаж, що підтримується руками;
допускати на кран і передавати керування краном стороннім особам, допускати до самостійного керування краном учнів та стажистів без нагляду за ними;
виконувати навантаження й розвантаження автомашин, якщо шофер перебуває в кабіні;
переміщувати вантаж над людьми;
залишати вантаж у підвішеному стані;
виконувати роботу краном, якщо закінчився строк його чергового технічного огляду;
підіймати залізобетонні вироби з пошкодженими петлями, неправильно обв’язані вантажі, а також вантажі, що перебувають у нестійкому положенні;
підіймати цеглу, плитку й інші матеріали, укладені на піддонах без огорож; це дозволяється лише при навантаженні та розвантаженні автомашин, їх причепів, залізничних напіввагонів і платформ;
підіймати вантажі, на які не розроблені графічні зображення (схеми) правильного стропування й зачіплювання;
регулювати гальма механізму підіймання при піднятому вантажі;
підіймати балони зі стиснутим або скрапленим газом, що не вкладені у спеціальні контейнери;
працювати за температури повітря нижче допустимої мінусової, вказаної у паспорті крана;
підіймати, переміщувати й опускати вантажі при наближенні грози, сильного вітру, швидкість якого перевищує допустиму для роботи крана, вказану в його паспорті. При цьому кранівник має виконати вказівку інструкції заводу-виробника проти зміщення крана вітром.
3.21. Кранівник повинен опустити вантаж і припинити роботу краном, якщо:
зламався або зіпсувався кран;
канати спадають із барабана або блоків, на канатах утворилися петлі або виявили пошкодження канатів;
вийшли з ладу прилади та пристрої безпеки;
корпуси електроустаткування або металеві конструкції крана перебувають під напругою;
часто спрацьовує струмовий або тепловий захист електродвигунів.
3.22. У разі пожежі кранівник повинен вимкнути струм на крані й почати гасити пожежу, одночасно викликавши за допомогою одного з членів бригади, яка обслуговує кран, пожежну охорону.
3.23. За раптового припинення живлення або зупинки крана з інших причин кранівник повинен поставити штурвал або рукоятки контролерів у нульове положення та вимкнути рубильник у кабіні.
Якщо вантаж залишився у піднятому положенні, кранівник зобов’язаний за допомогою стропальника або іншого працівника викликати особу, відповідальну за безпечне проведення робіт із переміщення вантажів кранами, і в її присутності опустити вантаж шляхом ручного розгальмовування. При цьому до прибуття вказаної особи кранівник повинен вжити заходів, щоб не допустити прохід людей під піднятим вантажем.
3.24. Підхід крана до лінійок кінцевих вимикачів має здійснюватися лише на уповільненій швидкості. Використовувати кінцеві вимикачі як робочі органи відключення електродвигунів не дозволяється.
3.25. За потреби перемістити вантажі над перекриттям, під яким розміщені виробничі, житлові або службові приміщення, де перебувають люди, кранівник може стати до роботи лише після того, як отримає письмове розпорядження керівництва підприємства, ознайомиться із заходами з безпечного транспортування вантажів і під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт із переміщення вантажів кранами.
3.26. При завантаженні та розвантаженні автомашин і причепів до них, залізничних платформ та напіввагонів працювати на крані дозволяється лише за відсутності людей на транспортних засобах.
3.27. Якщо під час роботи крана виникла аварія або нещасний випадок, негайно зупинити кран. Повідомити про те, що сталося, особі, відповідальній за безпечне проведення робіт із переміщення вантажів кранами, та особі, відповідальній за утримання вантажопідіймального крана у справному стані.
3.28. Мастильні й обтиральні матеріали зберігати в металевому посуді, закріпленому у зручних місцях крана, у кількості, що не перевищує добової потреби.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Вивільнити від вантажу гак або інший вантажозахоплювальний орган. Залишати вантаж у висячому положенні не дозволяється.
4.2. Поставити кран біля посадкового майданчика або на місце, призначене для його стоянки.
4.3. Підняти гак у верхнє положення, а підіймальний електромагніт, грейфер або інший вантажозахоплювальний орган опустити на землю на відведеній для цього ділянці.
4.4. Штурвали та рукоятки всіх контролерів і командоконтролерів перевести в нульове положення й вимкнути рубильник у кабіні крана.
4.5. Оглянути кран, очистити все його устаткування. Зробити запис про стан крана у вахтовому журналі.
4.6. Кран, що працює на відкритому повітрі, надійно закріпити за допомогою протиугонних захватів.
4.7. При роботі крана в декілька змін кранівник має право залишати кран після закінчення свого робочого часу лише після того, як передасть кран зміннику. Якщо змінник не прийшов на роботу, кранівник, який закінчив зміну, може піти з крана тільки з дозволу особи, якій він підпорядкований.
Кранівник, який здав зміну, повинен повідомити своєму зміннику про всі несправності в роботі крана.
4.8. Коли в прольоті встановлений лише один кран, при роботі крана в одну або дві зміни кранівник після завершення роботи крана зобов’язаний вимкнути головні тролеї та замкнути шафу з рубильником.
5.1. Кожен працівник, що першим виявив загрозу виникнення або при виникненні аварійної ситуації, повинен припинити роботу та подати команду «СТОП!».
5.2. Команду «СТОП!», яку подав будь-який працівник, повинні виконати усі працівники, що її почули.
5.3. Працівник повинен негайно повідомити про те, що сталося, безпосередньому керівнику, огородити небезпечну зону та не допускати до неї сторонніх осіб. Якщо керівника немає на місці, повідомити працівнику, який його заміщує.
5.4. У разі пожежі необхідно:
викликати пожежно-рятувальну службу за телефоном «101», при виклику вказати адресу підприємства та своє прізвище;
вжити заходів для гасіння пожежі наявними протипожежними засобами; електропроводку й електроустаткування гасити тільки вуглекислотними та порошковими вогнегасниками;
організувати зустріч пожежників та поінформувати їх про місце розташування гідрантів, колодязів й інших засобів пожежогасіння.
5.5. Якщо з працівником стався нещасний випадок, а також за раптового захворювання, необхідно усунути дію на організм небезпечних чинників, які загрожують здоров’ю і життю потерпілого, — вивільнити від дії електричного струму, винести із зараженої території, загасити одяг, що горить, тощо.
5.6. За потреби надати потерпілому домедичну допомогу згідно з інструкцією з надання домедичної допомоги, що діє на Підприємстві. За подальшого погіршення самопочуття потерпілого не припиняти надавати домедичну допомогу та викликати за телефоном «103» швидку допомогу.
5.7. За загрози виникнення або при виникненні інших аварійних ситуацій діяти відповідно до вказівок керівника або особи, яка його заміщує.
5.8. Зберегти місце події таким, яким воно було на момент нещасного випадку, якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників та довкіллю.
