Перевезення небезпечних вантажів

Що таке небезпечний вантаж

Небезпечний вантаж — речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої й іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних чинників можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об’єктів, заподіяти матеріальні збитки й шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надала ВРУ, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їхнього впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

Відповідно перевезення небезпечних вантажів — це діяльність, пов'язана з переміщенням небезпечних вантажів від місця їх виготовлення чи зберігання до місця призначення з підготовкою вантажу, тари, транспортних засобів та екіпажу, прийманням вантажу, здійсненням вантажних операцій та короткостроковим зберіганням вантажів на всіх етапах переміщення.

До транспорту, що перевозить небезпечні вантажі вантажі, та виробничого персоналу законодавством передбачені підвищені вимоги. Які саме — з’ясуємо у статті.

Охорона праці під час експлуатації великовантажних автомобілів: що варто знати

Нормативна база

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів — вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин — визначають Господарський кодекс України і видані відповідно до нього транспортні кодекси, транспортні статути й інші нормативно-правові акти.

Правові, організаційні, соціальні та економічні засади діяльності, пов'язаної з перевезенням небезпечних вантажів залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним та авіаційним транспортом визначає Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 06.04.2000 № 1644-III (далі — Закон № 1644).

Вимоги до забезпечення безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів на території України встановлюють Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджені наказом МВС від 04.08.2018 № 656 (далі — Правила № 656). Цим наказом також затверджено:

1. Порядок видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів;
2. Порядок погодження та оформлення маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

Міжнародні вимоги до забезпечення безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів визначає Європейська Угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів від 30.09.1957 (далі — ДОПНВ). Україна приєдналася до цієї Угоди від 31.03.2000. Підстава — Закон України «Про приєднання України до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів» від 02.03.2000 № 1511-III.

Радіоактивні матеріали, зокрема радіоактивні відходи, перевозять територією України відповідно до Положення про порядок здійснення перевезення радіоактивних матеріалів територією України, затвердженого постановою КМУ від 15.10.2004 № 1373, та Правил безпечного перевезення радіоактивних матеріалів (ПБПРМ-2020), затверджених наказом Держатомрегулювання від 27.10.2020 № 436.

Вимоги до забезпечення безпеки перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом територією України регулюють Правила перевезення небезпечних вантажів, затверджені наказом Мінтрансзв’язку від 25.11.2008 № 1430.

Як перевозити залізничним транспортом наливні вантажі — нафтопродукти, етилові рідини, харчові вантажі, етиловий і метиловий спирти, скраплений газ, кислоти та сірковуглець, жовтий фосфор й інші хімічні речовини, визначають Правила перевезення наливних вантажів, затверджені наказом Мінтрансу від 18.04.2003 № 299.

Як повідомити працівнику про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів

Класифікація небезпечних вантажів

ДСТУ 4500-3:2008 «Вантажі небезпечні. Класифікація» установлює 9 класів небезпечних вантажів:

• клас 1 — вибухові речовини та вироби:
  • 1.1 — речовини та вироби, яким властива небезпека вибуху масою;
  • 1.2 — речовини та вироби, яким властива небезпека розкидання, але які не створюють небезпеки вибуху масою;
  • 1.3 — речовини та вироби, яким властива небезпека загоряння, а також незначна небезпека вибуху або розкидання або те й інше, але не властива небезпека вибуху масою;
  • 1.4 — речовини та вироби, які не становлять значної небезпеки;
  • 1.5 — речовини дуже низької чутливості, яким властива небезпека вибуху масою;
  • 1.6 — вироби надзвичайно низької чутливості, яким не властива небезпека вибуху масою;
• клас 2 — гази:
  • 2.1 — займисті;
  • 2.2 — незаймисті, нетоксичні;
  • 2.3 — токсичні;
• клас 3 — легкозаймисті рідини;
• клас 4 — легкозаймисті тверді речовини; речовини, здатні до самозаймання; речовини, що виділяють займисті гази внаслідок взаємодії з водою:
  • 4.1 — легкозаймисті тверді речовини;
  • 4.2 — речовини, здатні до самозаймання;
  • 4.3 — речовини, які виділяють займисті гази внаслідок взаємодії з водою;
• клас 5 — окиснювальні речовини й органічні пероксиди:
  • 5.1 — окиснювальні речовини;
  • 5.2 — органічні пероксиди;
• клас 6 — токсичні та інфекційні речовини:
  • 6.1 — токсичні речовини;
  • 6.2 — інфекційні речовини;
• клас 7 — радіоактивні матеріали;
• клас 8 — корозійні (їдкі) речовини;
• клас 9 — інші небезпечні речовини та вироби.

Які вимоги до транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі

Транспортні засоби, що перевозять небезпечні вантажі, повинні відповідати вимогам державних стандартів, безпеки, охорони праці та екології, а також у встановлених законодавством випадках мати відповідне маркування і свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів. У разі дорожнього перевезення таких вантажів відповідні свідоцтва видають територіальні органи МВС. Так скеровує стаття 19 Закону № 1644.

Перевезення небезпечних вантажів допускається за наявності відповідно оформлених перевізних документів, перелік і порядок подання яких визначається нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність транспорту.

Транспортний засіб для дорожнього перевезення небезпечних вантажів, зокрема в цистернах, є транспортним засобом спеціалізованого призначення. На це вказує стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III.

Спеціалізовані транспортні засоби, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації мають двічі на рік проходити обов’язковий технічний контроль. Підстава — стаття 35 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII.

Для позначення небезпечних вантажів під час їх транспортування використовують ідентифікаційні номери речовини або виробів відповідно до рекомендацій ООН; таблички, бирки й маркування за ДСТУ 4500-5:2005 «Вантажі небезпечні. Маркування» та ДСТУ ISO 780-2001 «Пакування. Графічне маркування щодо поводження з товарами».

Аптечка для транспортних засобів

Володимир Костриця заступник начальника служби безпеки та надзвичайних ситуацій КП «Київпастранс» з охорони праці, представник Всеукраїнської громадської організації «Громадський комітет транспортної безпеки»

Смертність на дорогах могла б бути значно нижчою, якби водії володіли навичками домедичної допомоги потерпілим та мали аптечку з необхідними медичними засобами.

Що в неї покласти

Комплектація транспортних одиниць

Кожну транспортну одиницю, що перевозить небезпечні вантажі, в обов’язковому порядку укомплектовують таким обладнанням:

1) незалежно від номерів зразків знаків небезпеки:

• не менше ніж одним противідкатним упором на кожний транспортний засіб, який має відповідати максимальній масі транспортного засобу та діаметру його коліс;
• не менше ніж двома попереджувальними знаками/пристроями з власною опорою — конусами зі світловідбивною поверхнею або миготливими ліхтарями жовтого кольору з автономним живленням або знаками аварійної зупинки. Транспортну одиницю можна комплектувати цими попереджувальними знаками в будь-якій комбінації;
• сигнальними жилетами підвищеної видимості зі світловідбивними елементами для кожного члена екіпажу;
• захисними рукавичками для кожного члена екіпажу;
• переносними ліхтарями для кожного члена екіпажу. Ліхтарі мають бути без відкритих металевих поверхонь, здатних призвести до іскроутворення;
• засобами захисту очей — наприклад, захисними окулярами — для кожного члена екіпажу;

2) під час перевезення всіх небезпечних вантажів, крім небезпечних вантажів, для яких у Переліку небезпечних вантажів, наведеному в таблиці А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ (далі — Перелік), зазначені номери зразків знаків небезпеки 1, 1.4, 1.5, 1.6, 2.1, 2.2 або 2.3, — додатково рідиною для промивання очей;

3) під час перевезення небезпечних вантажів, для яких у Переліку зазначені номери зразків знаків небезпеки 2.3 або 6.1, — додатково засобами захисту органів дихання, необхідними для аварійного залишення транспортного засобу, для кожного члена екіпажу — наприклад, панорамна маска з комбінованим протигазоаерозольним фільтром типу A1B1E1K1-P1 або A2B2E2K2-P2, аналогічним фільтру, описаному в європейському стандарті EN 14387:2004 + А1:2008;

4) під час перевезення рідких і твердих речовин, для яких у Переліку зазначені номери зразків знаків небезпеки 3, 4.1, 4.3, 8 або 9, — додатково:

• лопатою;
• покриттям для каналізаційних колекторів;
• ємністю для залишків небезпечних вантажів.

Підстава — пункт 11 розділу І Правил № 656.

Основні ознаки та дії у разі пожежі

скачайте та роздрукуйте плакат

Які засоби пожежогасіння мають бути на відповідних транспортних одиницях, дивіться у Таблиці (наведена згідно з пунктом 10 розділу І Правил № 656).

Засоби пожежогасіння на транспортних одиницях, що перевозять небезпечні вантажі

Вогнегасники потрібно встановлювати на транспортних одиницях у легкодоступних місцях та захищати від впливу погодних умов, щоб зберегти їхню експлуатаційну надійність.

Переносні вогнегасники повинні бути опломбовані, мати маркування про відповідність стандарту та напис із датою (місяць, рік) закінчення терміну придатності.

Документи для перевезення небезпечних вантажів

Які документи необхідні під час перевезення небезпечних вантажів на транспортній одиниці, визначає пункт 9 розділу І Правил № 656. Це, зокрема:

• погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, яке видав уповноважений підрозділ поліції, — при перевезенні небезпечних вантажів, які є вантажами підвищеної небезпеки;
• копія договору обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів — при внутрішньому перевезенні небезпечних вантажів;
• у випадках, передбачених ДОПНВ, на транспортній одиниці мають бути додатково такі документи:
  • транспортний документ, передбачений розділом 5.4.1 додатка А до ДОПНВ;
  • ДОПНВ-свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, які перевозять небезпечні вантажі, передбачене розділом 8.2.1 додатка B до ДОПНВ;
  • письмові інструкції, передбачені розділом 5.4.3 додатка А до ДОПНВ;
  • свідоцтво про завантаження контейнера/транспортного засобу, передбачене розділом 5.4.2 додатка А до ДОПНВ;
  • документ, що посвідчує особу, з фотографією для кожного члена екіпажу;
  • копія документа, виданого компетентним органом, із зазначенням умов перевезення, якщо це вимагається відповідно до підпунктів «с» або «d» підрозділу 5.4.1.2.1 або підрозділу 5.4.1.2.3.3 додатка А до ДОПНВ.

Перш ніж перевозити небезпечні вантажі, їх потрібно класифікувати та/або віднести до одного з класів/підкласів. При цьому визначають додаткову небезпеку, а для речовин класів небезпеки 3, 4.1, крім самореактивних речовин, 4.2, 4.3, 5.1, 6.1, 8 та 9 — групу упакування. Для речовин та вибухових виробів класу 1 додатково визначають групу сумісності. Так скеровує пункт 13 розділу І Правил № 656.

Якщо працівник отруївся шкідливими речовинами

Де знайти форми документів щодо перевезення небезпечних вантажів

Усі необхідні форми документів наведені у додатках до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів. Зокрема:

1. Погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів — додаток 1 до Правил № 656.
2. Свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів — додаток 2 до Правил № 656.
3. Письмові інструкції відповідно до ДОПНВ — додаток 3 до Правил № 656.
4. Вимоги до заповнення і змісту свідоцтва про завантаження контейнера/транспортного засобу — додаток 4 до Правил № 656.
5. Перевірочний листок — додаток 5 до Правил № 656.

Які вимоги до виробничого персоналу

Порядком проведення спеціального навчання працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів, затвердженим постановою КМУ від 31.10.2007 № 1285, передбачено, що працівники суб’єктів перевезення небезпечних вантажів, які займаються класифікацією, пакуванням, маркуванням чи нанесенням знаків небезпеки та інформаційних табло на упаковки, оформленням транспортних документів, відправленням, перевезенням або прийманням небезпечних вантажів, окрім радіоактивних матеріалів, проведенням вантажних та інших операцій, пов’язаних із перевезенням таких вантажів, повинні пройти спеціальне навчання.

Мета навчання — вивчення умов перевезення небезпечних вантажів, вимог актів законодавства та нормативних документів у сфері перевезення небезпечних вантажів.

За результатами спеціального навчання видають свідоцтво про закінчення спеціального навчання. Його форму наведено в додатку 2 до Вимог до центрів спеціального навчання водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, та уповноважених з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів автомобільними дорогами, затверджених наказом МВС України від 21.07.2022 № 449.

Для прикладу розглянемо вимоги до працівників, які виконують вантажно-розвантажувальні роботи з небезпечними вантажами.

Заборонено допускати до роботи з пестицидами вагітних і жінок, які годують, а також працівників, що мають медичні протипоказання. Цього вимагає пункт 12 глави 14 розділу ІІІ Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, затверджених наказом Міненерговугілля від 19.01.2015 № 21 (НПАОП 0.00-1.75-15).

Роботодавець забезпечує контроль концентрації шкідливих речовин у повітрі робочих зон та вжиття заходів для захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин відповідно до Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин, затверджених наказом МНС від 22.03.2012 № 627 (НПАОП 0.00-8.11-12). На це вказує пункт 26 глави 2 розділу ІІІ НПАОП 0.00-1.75-15.

Залучених до вантажно-розвантажувальних робіт осіб необхідно забезпечувати засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) — зокрема, захисними рукавицями, за потреби — спецодягом і спецвзуттям. У разі переміщення вантажів:

• за ступенем небезпеки 3-ї категорії (пильні матеріали) — респіратором та захисними окулярами;
• за ступенем небезпеки 4-ї категорії — гумовими фартухом і рукавицями;
• під час робіт у дощову погоду — плащем непромокальним.

Особи, залучені до стропування вантажів за допомогою вантажопідіймальних механізмів, повинні пройти спеціальне навчання та інструктаж із питань охорони праці.

Роботи в ємностях з-під небезпечних вантажів можна виконувати тільки після проведення цільового інструктажу й оформлення наряду-допуску. Про це йдеться у пункті 6.30 глави 6 розділу Х Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом МНС від 09.07.2012 № 964 (НПАОП 0.00-1.62-12).

Які особливості внутрішніх дорожніх перевезень

Особливості внутрішніх дорожніх перевезень небезпечних вантажів визначає розділ ІV Правил № 656.

Спеціалізовані транспортні засоби для перевезення небезпечних вантажів — транспортні засоби EX/II, EX/III, FL, AT та MEMU, уперше зареєстровані в Україні до 31.12.2007, що не відповідають вимогам розділів 9.2.3 і 9.2.5 ДОПНВ щодо гальмового обладнання та пристрою обмеження швидкості, але відповідають вимогам Правил дорожнього руху, інструкцій заводів-виробників, техніки безпеки і протипожежним нормам, задовольняють умови безпечного перевезення небезпечних вантажів, допускають до внутрішніх перевезень небезпечних вантажів до закінчення строку їх експлуатації.

Цистерни для перевезення небезпечних вантажів класів 1, 3—9, установлені на колісних транспортних засобах — автоцистерни та цистерни, що є частиною змішувально-зарядних машин, які не відповідають вимогам ДОПНВ, але успішно пройшли чергову перевірку, мають корозієстійку табличку та на які видано свідоцтво про первинну, проміжну, періодичну або позапланову перевірку, допускають до внутрішнього перевезення небезпечних вантажів до закінчення строку їх експлуатації. Умова: їм привласнено відповідний код цистерни.

Ємності (балони, зв’язки балонів, камери, напірні резервуари та кріогенні ємності), цистерни, зокрема знімні цистерни, контейнери-цистерни, переносні цистерни, багатоелементні газові контейнери, цистерни, що є елементами транспортних засобів-батарей, автомобільні цистерни, що перебувають в експлуатації на території України, використовують для транспортування газів класу 2 і не відповідають вимогам ДОПНВ, але відповідають вимогам Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском, можна використовувати для внутрішнього перевезення небезпечних вантажів класу 2 до закінчення строку їх експлуатації.

Як організувати роботу працівників і підприємств під час воєнного стану

Адамович Вікторія головний редактор системи «Експертус Охорона праці», Київ

У консультації знайдете відповіді на актуальні запитання працівників і роботодавців про те, як безпечно працювати під час воєнного стану, які зміни в законодавстві врахувати, які

документи оформити