Аби забезпечити пожежну безпеку, кожне підприємство необхідно оснастити вогнегасниками. Зі статті ви дізнаєтеся, які існують види вогнегасників, які особливості вони мають та коли їх застосовувати.
Вогнегасник — технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною.
Це простий та водночас ефективний первинний засіб пожежогасіння. Вогнегасники разом з пожежними кран-комплектами, пожежним інвентарем та переносним пожежним інструментом використовують на початку боротьби з пожежами.
Вимоги до вогнегасників встановлюють Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджені наказом МВС від 15.01.2018 № 25 (далі — Правила № 25.
Який тип вогнегасника обрати? Про які особливості експлуатації потрібно знати? Далі у статті: вогнегасники їх класифікація та правила користування.
Будинки і приміщення різного призначення мають бути оснащені переносними або пересувними вогнегасниками. Тип вогнегасників та їх кількість обирають за такими критеріями:
категорія виробничого та складського приміщення за вибухопожежною і пожежною небезпекою;
клас можливої пожежі;
придатність вогнегасника для гасіння пожежі певного класу та відповідність умовам його експлуатації;
вогнегасна здатність вогнегасника конкретного типу;
гранична захищувана площа.
Вогнегасники використовують з конкретним типом (маркою) вогнегасної речовини, із якою вони відповідають вимогам національних стандартів:
ДСТУ 3675-98 «Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань»;
ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) «Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги»;
ДСТУ EN 3-7:2014 «Вогнегасники переносні. Частина 7. Характеристики, вимоги до робочих параметрів і методи випробувань» (EN 3-7:2004+A1:2007, IDT);
ДСТУ EN 1866-1:2014 «Вогнегасники пересувні. Частина 1. Характеристики, вимоги до робочих параметрів і методи випробувань» (EN 1866-1:2007, IDT)».
Підстава — підпункт 6 пункту 3 розділу VI «Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників» Правил № 25.
Категорії будинків, приміщень і зовнішніх установок виробничого й складського призначення за вибухопожежною або пожежною небезпекою визначають відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою».
Уважно ознайомтеся з відеоінструкцією, як користуватися порошковим і вуглекислотним вогнегасниками. Застосовуйте її, коли проводитимете протипожежні інструктажі з працівниками
Особливість будь-якого сучасного вогнегасника полягає в зберіганні вогнегасної речовини під високим тиском з можливістю подальшого її використання в осередку загоряння. Головною відмінністю вогнегасників є вогнегасний склад, від якого і залежить вся подальша характеристика вогнегасника.
За мобільністю та масою виділяють такі типи вогнегасників:
переносними (вага яких не перевищує 20 кг);
пересувними (вага яких становить не менше 20 кг, але і не більш 270 кг). Цей вид вогнегасників, зазвичай, облаштований ємністю для заливу протипожежної рідини, змонтованою безпосередньо на візку.
За способом подачі вогнегасної речовини розрізняють вогнегасники з:
компактними струменями;
розпиленими струменями (середній діаметр однієї краплі є більшим за 100 мкм);
дрібнодисперсними розпиленими струменями (середній діаметр однієї краплі – до 100 мкм).
Зазвичай вогнегасники мають однотипну конструкцію, відмінності можуть бути тільки в запірно-пусковому механізмі, конструкції розтруба і наявності або відсутності додаткового балона зі стисненим повітрям у корпусі.
Конструкція вогнегасника
сталевий балон із зарядом порошку;
запірно-пусковий механізм пістолетного типу;
сифонна трубка;
розтруб;
рукоятка для перенесення;
запобіжне кільце.
Перезарядка вогнегасників проводиться з метою заміни заряду вогнегасної речовини й (або) газу-витискувача в його корпусі. Розбирати і перезаряджати вогнегасники особам, які не мають права на проведення таких робіт, заборонено.
За категорією протипожежної речовини вогнегасники поділяються на такі види:
водні;
пінні, які розрізняються за характеристиками пінного потоку і можуть бути обладнані генераторами піни малої або середньої кратності;
порошкові;
газові;
комбіновані.
За формою вивільнення протипожежної речовини виділяють такі види вогнегасників:
Залежно від величини робочого тиску використовують:
вогнегасники малого тиску (робочий тиск до 2,5 МПа за температури навколишнього середовища (20 ± 2) °С);
вогнегасники високого тиску (робочий тиск вище 2,5 МПа за тієї ж температури).
Kрім зазначених, існують також такі типи вогнегасників: що можуть бути перезаряджені або відремонтовані, і одноразові – тобто такі, які не підлягають перезарядженню.
Якщо на об’єкті можливі осередки пожеж різних класів, слід обирати вогнегасники окремо для кожного класу пожежі або віддавати перевагу більш універсальному вогнегаснику. При виборі таких вогнегасників їх мінімальна кількість має дорівнювати більшому значенню, що отримане для кожного класу пожежі окремо.
Правила № 25 дозволяють замінювати один тип вогнегасника на інший із забезпеченням рівності сумарної вогнегасної здатності за класом пожежі, характерної для цього об’єкта.
Класи пожеж
А — горіння твердих матеріалів, зазвичай органічного походження, під час якого, як правило, утворюються тліючі вуглини;
В — горіння рідин або твердих речовин, які переходять у рідкий стан;
С — горіння газів;
D — горіння металів;
F — горіння речовин, які використовують, щоб приготувати їжу, і які містяться у кухонних приладах.
Види вогнегасників за вогнегасною речовиною
Ефективність протипожежної речовини визначається такими факторами, як вплив на сповільнення горіння, охолодження вогню, ізолювання пожежі, а також змочувальними та піноутворювальними властивостями. Критичне значення має електропровідність протипожежної речовини при ліквідації пожежі під електричним струмом.
Порошкові вогнегасники
Завдяки високій здатності уповільнювати горіння протипожежні порошки станом на сьогодні вважаються одними з найефективніших інструментів ліквідації пожеж ступеня В і С, коли достатньо припинити зовнішнє горіння.
Порошки на основі фосфорноамонійних солей використовуються також при боротьбі з пожежами ступеня А за допомогою формування на поверхні розжарених матеріалів однорідної захисної плівки з розтоплених фосфатів.
Для ліквідації пожеж ступеня D за допомогою спеціальних порошків необхідно обмежити доступ повітря до горючої речовини. Через невелику електропровідність протипожежні порошки є поширеним інструментом для ліквідації горіння обладнання, що перебуває під напругою.
Водяні вогнегасники та рідинні вогнегасники
Воду у форматі компактного або розпиленого струменя використовують при ліквідації пожеж ступеня А, а в тонкорозпиленому стані — також при пожежах ступеня В. Припинення горіння досягається переважно завдяки охолодженню температури речей та приміщень. Допомагає гасінню утворення водяної пари, яка діє в якості газової протипожежної речовини — інертного розріджувача горючих газів та повітря.
Для поліпшення функціональності води можна використовувати різні добавки або суміші активних речовин, що сприяють легкому розповсюдженню речовини в зоні пожежі.
Недоліком водних речовин є те, що в будь-якому вигляді, крім тонкорозпиленого, вони не можуть застосовуватись для ліквідації загоряння електричного обладнання.
Газові вогнегасники
Газоподібні речовини застосовують для ліквідації зовнішнього полум’я. За характером гасіння вони поділяються на інертні розріджувачі та інгібітори горіння. Гасіння інертними розріджувачами відбувається внаслідок розрідження газового середовища і зменшення в ньому концентрації окисника, а гасіння інгібіторами горіння — за допомогою припинення хімічної реакції без впливу на температуру горіння.
Деякі газові речовини у рідкому або зрідженому стані (наприклад, діоксид вуглецю — СО2) мають супровідну заморожувальну дію, а тому можуть застосовуватись також при ліквідації пожеж на поверхнях твердих матеріалів. Під час викидання зрідженого СО2 утворюється двошаровий струмінь, який складається з газу та переохолоджених твердих часток («снігу»).
Зверніть увагу! Вуглекислотні вогнегасники не придатні для гасіння пожеж класу А.
Газові речовини не містять залишків і не призводять до забруднення приміщення, в якому сталася пожежа. Тому, незважаючи на доволі високу вартість таких речовин, їх доцільно використовувати при ліквідації пожежі в офісах, банківських установах, архівах музеїв, бібліотек тощо. Всі газові речовини придатні для гасіння електрообладнання.
Зверніть увагу! Вуглекислотні вогнегасники не придатні для гасіння пожеж класу А.
