Охорона праці під час вантажно-розвантажувальних робіт

Вантажно-розвантажувальні роботи — це комплекс заходів, спрямованих на підняття різноманітних вантажів з метою їх завантаження чи розвантаження; такі роботи застосовуються для навантаження (розвантаження) або вивантаження вантажів вручну або за допомогою спеціалізованої техніки (вантажопідіймальних кранів і машин, навантажувачів, автоелектрокарів).

Вантажно-розвантажувальні роботи належать до робіт з підвищеною небезпекою. Тому охорона праці під час вантажно-розвантажувальних робіт має бути організована з належною ретельністю.

Як безпечно виконувати вантажно-розвантажувальні роботи

Щоб безпечно виконувати вантажно-розвантажувальні роботи, дотримуйте вимог, які встановлює законодавство у сфері охорони праці. Про те, які дозвільні документи оформити та яку організаційно-технологічну документацію розробити, кого можна допускати до виконання вантажно-розвантажувальних, транспортних і складських робіт — читайте далі.

Нормативне регулювання

Проведення вантажно-розвантажувальних робіт регламентують такі нормативні документи:

• Правила охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, затверджені наказом Міненерговугілля від 19.01.2015 № 21; НПАОП 0.00-1.75-15 (далі — Правила № 21);
• Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, затверджені наказом Мінсоцполітики від 19.01.2018 № 62 (НПАОП 0.00-1.80-18);
• Правила охорони праці під час експлуатації навантажувачів, затверджені наказом Мінсоцполітики від 27.08.2018 № 1220 (НПАОП 0.00-1.83-18);
• Перелік робіт з підвищеною небезпекою, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15 (НПАОП 0.00-2.01-05);
• Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, затверджені наказом Міненерговугілля від 19.12.2013 № 966 (НПАОП 0.00-1.71-13);
• Вимоги безпеки та захисту здоров’я під час використання виробничого обладнання працівниками, затверджені наказом Мінсоцполітики від 28.12.2017 № 2072 (НПАОП 0.00-7.14-17);
• Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджені наказом Держгірпромнагляду від 27.03.2007 № 62 (НПАОП 0.00-1.15-07);
• Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджені наказом Мінсоцполітики від 29.11.2018 № 1804 (НПАОП 0.00-7.17-18);
• Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджені наказом Держгірпромнагляду від 16.04.2009 № 62 (НПАОП 0.00-3.07-09);
• Перелік важких робіт та робіт зі шкідливими й небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затверджений наказом МОЗ від 29.12.1993 № 256 (далі — Перелік № 256);
• Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджені наказом МОЗ від 22.03.1996 № 59.

Правила № 21 поширюються на всіх суб’єктів господарювання (роботодавців та працівників) незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які в процесі своєї діяльності виконують вантажно-розвантажувальні роботи, навантаження (розвантаження) та вивантаження. Вони обов’язкові для роботодавців і працівників.

У Правилах охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт наведено перелік вимог до:

• місць проведення вантажно-розвантажувальних робіт, території підприємства, виробничих будівель і споруд;
• застосування і розміщення підіймально-транспортного устаткування, механізмів, пристосувань та огороджень, організації робочих місць;
• транспортування вантажів до внутрішньозаводського й цехового транспорту;
• транспортування вантажів колісними та гусеничними тракторами;
• транспортування вантажів авто- і електронавантажувачами;
• транспортування вантажів підлоговими рейковими передатними електровізками;
• транспортування матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції на підприємствах, в організаціях поліграфічної промисловості й книжкової торгівлі.

Перш ніж проводити роботи із завантаження чи розвантаження на підприємстві роботодавець має ознайомитися із вимогами до безпечного виконання вантажно-розвантажувальних робіт, розробити та затвердити відповідну документацію, отримати дозволи.

Організація безпечного виконання вантажно-розвантажувальних робіт

Щоб забезпечити безпечне виконання вантажно-розвантажувальних робіт роботодавець повинен створити службу охорони праці та організувати опрацювання і затвердити нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві, та здійснити низку інших заходів. А саме: 

• розробити та затвердити інструкції з охорони праці;
• забезпечити проведення попереднього та періодичних медичних оглядів;
• розробити і затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою;
• організовувати проведення атестації робочих місць за умовами праці;
• одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Працівники повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ, всі засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати вимогам законодавства.

Працівники без відповідних ЗІЗ до роботи не допускаються.

Крім того, існує низка обмежень та заборон, спрямованих на захист прав найбільш уразливих категорій працівників. Зокрема забороняється залучення жінок до робіт, визначених у Переліку № 256. Піднімання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, що встановлені нормативними документами.

Також забороняється залучення неповнолітніх до робіт, визначених законодавством. Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог відповідних нормативних актів.

Вантажно-розвантажувальні роботи працівники повинні виконувати під керівництвом посадової особи або працівника, відповідального за безпечне проведення цих робіт, яких керівник призначив відповідними наказами.

Як експлуатувати вантажопідіймальне обладнання у зимовий період

Вимоги щодо створення безпечних умов праці

Щоб створити безпечні умови праці під час вантажно-розвантажувальних робіт:

• роботодавець повинен забезпечити відповідний санітарно-гігієнічний стан виробничих приміщень;
• під час організації та ведення технологічних процесів, пов’язаних із застосуванням шкідливих речовин, необхідно дотримуватися правил, що затверджені нормативними актами з цього питання;
• необхідно створити відповідний мікроклімат у виробничих приміщеннях;
• природне та штучне освітлення на робочих місцях повинно відповідати вимогам законодавства;
• до експлуатації допускаються справне устаткування, механізми або пристрої, що відповідають вимогам безпеки;
• роботи по очищенню цистерн повинні виконувати не менше ніж три працівники, один із яких перебуває в цистерні, а двоє працівників, що спостерігають за виконаням роботи (спостерігачі), повинні перебувати поза цистерною. Між спостерігачами і працівником у цистерні повинен бути встановлений переговірний зв’язок або визначені сигнали, які передаються за допомогою страхувального каната (мотузки), що забезпечує підйом працівника нагору на його вимогу;
• навантаження (розвантаження) балонів з горючими газами, а також легкозаймистих рідин, речовин і матеріалів забороняється виконувати в спецодязі, виготовленому із синтетичних матеріалів та матеріалів, здатних накопичувати на своїй поверхні заряди статичної електрики, та в спецвзутті, підбитому металевими (крім латунних) цвяхами або підковами.

Посадова особа або працівник, відповідальний за безпечне проведення вантажно-розвантажувальних робіт, повинна:

• визначити спосіб навантаження і розвантаження;
• зробити розміщення робочої сили;
• перевірити справність пристосувань і засобів індивідуального захисту;
• встановити порядок обміну умовними сигналами між стропальником, що подає сигнали, і машиністом підіймально-транспортного устаткування при провадженні робіт механічним способом;
• провести інструктаж працівникам перед початком робіт.

Перед підйомом і переміщенням вантажів потрібно перевірити:

• справність вантажозахоплювальних пристроїв;
• наявність на них клейм, етикеток з позначенням дати випробування і вантажопідіймальності;
• стійкість вантажу і правильність його стропування;
• відсутність предметів, які перешкоджають переміщенню вантажів.

Місця стропування, положення центра ваги та величина маси вантажу повинні бути позначені підприємством-виготовлювачем продукції або відправником вантажу.

Які документи регламентують перевезення небезпечних вантажів

Стропування великогабаритних вантажів (металевих, залізобетонних конструкцій) необхідно проводити за спеціальні пристрої, стропувальні вузли або позначені місця залежно від положення центра ваги і маси вантажу. 

При переміщенні вантажу підіймально-транспортним устаткуванням перебування працівників на вантажі та під вантажем, а також у зоні його можливого падіння забороняється. Також забороняється переміщення вантажу над приміщеннями і транспортними засобами, де перебувають працівники.

Особи, не пов’язані з виконанням вантажно-розвантажувальних робіт, не повинні перебувати у місцях їх провадження та у зоні дії вантажопідіймальних механізмів. 

Після закінчення та у перерві між роботами вантаж, вантажозахоплювальні пристрої та механізми не повинні залишатися в піднятому положенні.

Спосіб укладання і кріплення вантажів повинен забезпечувати їх стійкість при транспортуванні і складуванні, розвантаженні транспортних засобів і розбиранні штабелів, а також можливість механізованого навантаження-розвантаження. Маневрування транспортних засобів з вантажами після зняття кріплення з вантажів забороняється.

Не допускається виконувати вантажно-розвантажувальні роботи з небезпечними вантажами при виявленні несправності тари, а також за відсутності на ній маркування і попереджувальних написів.

Після закінчення робіт з небезпечними вантажами зона дії вантажопідіймальних механізмів, підіймально-транспортне устаткування, вантажозахоплювальні пристрої і засоби індивідуального захисту, які використовувались працівниками під час проведення цих робіт, мають пройти відповідну санітарну обробку (дезактивацію, дегазацію, дезінфекцію).

При виникненні небезпечних і шкідливих виробничих факторів внаслідок впливу метеорологічних умов на фізико-хімічні властивості вантажу вантажно-розвантажувальні роботи повинні бути припинені.

При проведенні вантажно-розвантажувальних робіт забороняється кантувати, волочити, захоплювати залізними гаками і скидати вантаж з висоти.

Дізнайтеся більше про Інформаційні ресурси з охорони праці_Система



Перейти до відео

У місцях, де може виникнути небезпека, потрібно застосовувати знаки безпеки та попереджувальні написи.

Місця проведення вантажно-розвантажувальних робіт у темний період доби необхідно освітлювати стаціонарним електричним освітленням. Облаштовують його так, щоб освітленість була рівномірною та не сліпила працівників.

Шляхи пересування, зокрема сходи, стаціонарні переходи, рампи для навантажувальних і розвантажувальних робіт, позначають відповідними знаками, дорожньою розміткою і дороговказами. Їхні розміри та розташування повинні гарантувати легкий і безпечний прохід або проїзд, щоб не наражати на небезпеку працівників, які працюють поблизу.

Для керування та обслуговування стрілових самохідних кранів роботодавець повинен призначити кранівників, які мають посвідчення на право керування краном визначеного типу.

Керування автомобільним краном може бути доручено шоферу після його навчання та атестації в кваліфікаційній комісії. Навчання та атестація зазначених працівників проводиться в порядку, встановленому законодавством.

На кожній дільниці робіт вантажопідіймальних кранів для обв’язування, зачіплювання або підвішування вантажів роботодавець повинен призначити стропальників із числа працівників, які досягли 18 років та пройшли навчання в установленому порядку.

Організаційно-технологічна документація на проведення вантажно-розвантажувальних робіт

Розрізняють таку технологічну документацію:

• проєкт виконання робіт;
• технологічна карта;
• технологічна інструкція;
• технологічний регламент;
• технологічний паспорт.

До технологічних документів загального призначення належать титульний лист, карта ескізів і технологічна інструкція. До технологічних документів спеціального призначення — карти технологічних процесів (маршрутні, операційні, налагоджувальні) і відомості про обладнання, витрати матеріалів, дефекти тощо. Зміст технологічної документації залежить від специфіки сфери господарювання.

Розробка технологічної документації не передбачає наявності в її розробника ані ліцензії на проєктування, ані кваліфікаційного сертифіката. Відомчі нормативні документи можуть передбачати погодження розробленої технологічної документації.

Які дозвільні документи отримати перед початком робіт

За розроблення технологічної документації на підприємстві зазвичай відповідає технічний керівник, наприклад головний інженер. Він може залучати до розробки компетентних працівників відповідних служб підприємства або працівників сторонніх організацій.

Якщо на підприємстві виконують вантажопідіймальні роботи кранами, потрібно розробити і затвердити проєкт виконання робіт, технологічні карти складування вантажів, навантаження і розвантаження рухомого складу (п. 3 підрозд. 5 розд. ІІ Правил № 21)

Також розробляють проєкт вантажно-розвантажувальних робіт або технологічну карту складання вантажу на роботи з переміщення великовагового устатковання і машин.

Окрім того, щоб переміщувати вантажі, роботодавець розробляє і затверджує транспортно-технологічні схеми (п. 2 підрозд. 5 розд. ІІ Правил № 21).